СЛОВ'ЯНСЬКІ МІФИ - МІФИ - У КРАЇНІ ДАВНИНИ

Розробки уроків - Літературне читання 4 клас І семестр - (за підручником В.О. Науменко) - 2015 рік

СЛОВ'ЯНСЬКІ МІФИ - МІФИ - У КРАЇНІ ДАВНИНИ

Мета: продовжити ознайомлення учнів з міфами; ознайомити школярів зі слов'янськими міфами, дати уявлення про їх витоки; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати зв'язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати бажання вивчати історію свого народу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою

Гра „Дощик“

Життєрадісні жирафи

Узяли журнал із шафи.

Його жужмили і м'яли...

Все одно не прочитали.

2. Артикуляційна вправа „Лопаточка“

Широким я язик зроблю,

На нижню губу покладу.

Гарна вийшла і пласка

Моя лопатка з язика.

Жаль, така лопатка

Не скопає грядки.

(Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не дрижав. Утримувати у такому положенні 10—15 секунд.)

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра „Обличчям до обличчя“

Учні в парах повертаються одне до одного та переказують міф „Пандора“. Оцінюють роботу одне одного.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Ми продовжуємо ознайомлення з міфами різних народів. У слов'янських народів, до яких належать й українці, теж були міфи. У них відображалися уявлення наших предків про походження світу, діяння богів, вірування людей. Сьогодні ми дізнаємося, що розповідається в міфах праслов'ян про появу людей на Землі.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Виразне читання тексту „Слов'янські міфи“ вчителем (с. 10-11)

— У що вірили прадавні слов'яни?

— Імена яких богів ви запам'ятали?

— Продовжіть речення.

Бог сонця — це (Дажбог).

Бог грому і блискавки, покровитель хліборобства — це (Перун).

Покровитель скотарства — це (Велес, або Волос).

Божество родючості — це (Ярило).

— Які духи, за уявленням слов'ян, населяли землю?

2. Фізкультхвилинка

3. Цікаво знати!

— Стрибог, Стрибо, Стриба (Стривер) — бог вітру (вихору, бурі), точніше, дід і володар вітрів. Його атрибути: лук і стріли. Князь Володимир поставив його ідола у Києві.

Головні храми Стрибога були на морських островах, поблизу витоків рік, де часто зупинялись торгові кораблі (наприклад, на острові Березань поблизу витоку Дніпра). До нього перед виходом у відкрите море підходили кораблі русів та купці приносили Стрибогу багаті дари.

Дажбог (Даждьбог) — сонячне божество у східних слов'ян. У південних слов'ян — Божич. Податель добра і багатства, божество достатку. Опікун громади й народу („наділитель“, також „доля“, „щастя“, „майно“).

Дажбога уважали подателем благ, насамперед достатку та врожаю. Деякі дослідники навіть через це вважали його божеством дощу, проте сонячна символіка Дажбога є незаперечною. Функції Дажбога перейшли до Св. Миколи. Появу різних комах та плазунів навесні наші предки пояснювали тим, що Дажбог — верховний бог прадавніх українців — „відімкнув“ землю. Для цього він посилав на землю пташок із ключами. У весняних обрядових піснях Дажбог причетний до відмикання весни:

— Ой, соловейку, ти ранній пташку,

Ой чого так рано із вир'їчка вийшов?

— Не сам же я вийшов, Дажбог мене вислав —

З правої ручейки — літо відмикати,

З лівої ручейки — зиму замикати...

Перун — божество у давньоруській язичницької міфології, покровитель князя і дружини. Також, судячи за лінгвістичними даними та фольклором, бог-громовержець, бог грози, грому і блискавки.

Уважають, що за Володимира Перун був головним божеством Київської держави й символом державного єднання. Ідол Перуна стояв на одному із київських пагорбів, був він дерев'яний, мав залізні ноги, срібну голову та золоті вуса. Густинський літопис згадує, що у руках він тримав коштовний камінь: рубін, або карбункул. Військо присягалося та божилось Перуном.

Свято Перуна відзначають 20 липня (за православним календарем — 2 серпня). У цей день вся нечиста сила, рятуючись від вогненних стрілПеруна, перетворюється на різних звірів. У давнину цього дня собак та котів у будинок не пускали, щоб не навести грозу — гнів Перуна.

Ярило, Ярила — східнослов'янський міфологічний персонаж, який символізував родючість і плідність.

Його зображували молодим, у білій полотняній одежі, на білому коні, босим. На голові — вінок із квітів як символ вічності й неба. У лівій руці — пучечок житніх колосочків — знак життя і щастя, доброго врожаю і благополуччя, у правиці — мертва чоловіча голова — нагадування про те, що кожного чекає смерть, а тому треба жити яро.

Велес, Волос — у слов'янській міфології — бог торгівлі, музики, мистецтва, поезії та підземного світу. Можливо, був опікуном худоби та асоціювався із багатством та магічними силами світу духів.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Що вас найбільше зацікавило? Що вразило?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати розповідь про одного зі слов'янських богів.






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.