Всі публікації щодо:
Фольклор

Літературне читання 4 клас - Конспекти уроків до підручника О. Я. Савченко - 2018

ЦІЛЮЩІ ДЖЕРЕЛА ЗЕМЛІ

Матеріал уроку. «Наші джерела» (за Софією Грицою).

Мета. Повторити жанри усної народної творчості; пробуджувати в учнів інтерес до читання творів українського фольклору; розвивати творчі здібності школярів; виховувати любов до рідного краю, культури рідного народу.

Хід уроку

І. Ознайомлення з новим підручником «Літературне читання».

1. Бесіда про уроки літературного читання у 4 класі.

Учитель пропонує четвертокласникам проглянути новий підручник, за яким вони працюватимуть на уроках літературного читання у цьому році, звертає увагу дітей на прізвища всіх, хто брав участь у створенні цього посібника.

— На уроках читання у попередніх класах ви пізнали уже чимало цікавого. У цьому навчальному році ваші захоплюючі пригоди з літературними героями продовжаться. Мандруючи сторінками підручника, з допомогою віршів і оповідань ви поринете у світ природи й дитинства; перенесетесь у казки, в яких добро перемагає зло; вдосконалюватимете уміння працювати над творами різних жанрів, висловлювати своє ставлення до прочитаного. Крім підручника, допомагатиме вам на уроках «Робочий зошит з літературного читання. 4 клас».

2. Робота в парі «Подружися з підручником».

Учні отримують завдання розглянути підручник, ознайомитися з його змістом і підготувати відповіді на запитання, що розміщені на с. 3.

3. Розвиток зв’язного мовлення.

— Діти, прочитайте вислів Д. Павличка про книги. Як ви його розумієте?

4. Розгадування кросворда.

— Щоб дізнатися, про що йтиметься на сьогоднішньому уроці, розгадайте кросворд. У виділеному стовпчику ви прочитаєте відповідь.

1. Ім’я автора першого твору, що вміщений у підручнику «Літературне читання. 4 клас». (Софія)

2. Прізвище автора твору «Наші предки — слов’яни» з розділу «Сторінками історії України». (Олесь)

3. Прізвище автора вірша «Наш прапор». (Павличко)

4. Про історію походження якого міста розповідає твір, вміщений у підручнику на с. 44? (Львів)

5. Народний або літературний (авторський) твір про вигадані, часто фантастичні події називається … (казка).

6. Назва оповідання Григора Тютюнника з розділу «Як не любить той край…». («Ласочка» )

7. Прізвище видатного українського письменника, автора творів «Дивувалася зима», «Дрімають села». (Франко)

8. Знайди у «Словничку читача», як називається суголосне закінчення слів у віршованих рядках. (Рима)

II. Ознайомлення із новим розділом. Повідомлення теми і мети уроку.

— Прочитайте слово, яке вийшло у виділеному стовпці кросворда. Чи знаєте ви, що означає цей термін?

— У кожного народу здавна існує культура усного слова, своєрідна усна література. Усну народну творчість прийнято називати фольклором (від англійських слів folk — lore, що дослівно перекладається як «народна мудрість», «народне знання» ).

Протягом століть український народ теж створював безцінні пам’ятки мистецтва слова. Переходячи від одного оповідача до іншого, тексти творів зазнавали змін, хоч основна думка не змінювалася. Народ і досі продовжує вносити щось нове у добре відомі твори.

Письменники завжди збирали і записували народні твори. Завдяки цьому вони і дійшли до нашого часу.

— Прочитайте назву першого розділу. Користуючись змістом підручника, скажіть, з творами яких жанрів ми будемо знайомитися на уроках.

III. Опрацювання твору «Наші джерела» (за Софією Грицою).

1. Читання твору вчителем.

— Про які джерела розповідає письменниця?

— Твори яких жанрів згадуються?

2. Словникова робота.

потішка

колядки

минувшину

цілющих

неминуче

літочислення

заповідану

священним

переноситися

— Прочитайте слова, правильно їх наголошуючи.

— Що об’єднує слова «потішка» і «колядка» ? (Жанри усної народної творчості.)

— Що ви знаєте про кожен з цих жанрів? (Потішка — це дуже простенькі пісні-ігри, залучають дитину до співучасності, привчаючи її до певних навичок та викликаючи увагу до рук, ніжок, деяких речей. їхнє призначення — заспокоїти дитину. Колядки — величальні календарно-обрядові пісні, які співають на свято Різдва Христового.)

— Доберіть синоніми до слів «неминуче» (постійне, обов’язкове, неодмінне), «цілющий» (лікувальний).

— Які з наведених слів мають таке значення: система визначення часу за роками від умовно обраного історичного моменту (літочислення); залишене щось комусь після своєї смерті у спадок (заповідане); минуле, давнина (минувшина).

3. Повторне читання твору мовчки.

— Як впливають на нас фольклорні твори? Чого вони навчають?

4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Про що можна дізнатися з творів усної народної творчості?

— З яких творів ви дізнаєтеся про те, як жили, про що мріяли наші предки? Доведіть словами тексту.

— Чого навчають народні казки? Зачитайте відповідні рядки твору.

— Що автор закликає брати із собою в довгу життєву дорогу?

— Чому цього багатства стає все менше?

— На які «чому» і «як» можна знайти відповіді, читаючи твори усної народної творчості?

— Поміркуйте, про які цілющі джерела згадує автор.

— До чого закликає читачів цей твір?

5. Вправа на розвиток швидкості читання.

Гра «Засічка-кидок».

На слово «кидок» усі починають читати текст з початку мовчки для фіксування часу. Коли лунає «засічка» — школярі зупиняються, позначаючи останнє прочитане слово, відводять погляд, відпочивають 10-15 секунд. Те саме читають ще 2 рази.

Після цього учні порівнюють результати, роблять висновок, що багаторазове читання мовчки, як і вголос, збільшує темп читання.

6. Творча робота на основі прочитаного. Робота в групах.

На основі прочитаного четвертокласники складають рекламу на тему «Звертайсь до народних джерел», використовуючи цитати з твору.

Кожна група демонструє свою рекламу.

IV. Підсумок уроку.