Літературне читання 4 клас - Конспекти уроків до підручника О.Я. Савченко - 2018

ІІ. ЩО БУЛО НА ПОЧАТКУ СВІТУ

УРОКИ 21-22. ДАВНЬОСЛОВ’ЯНСЬКИЙ МІФ

Матеріал уроку. «Гнів Перуна». Слов'янський міф.

Мета. Ознайомити учнів зі слов'янським міфом, дати уявлення про його витоки; розвивати навички швидкого, виразного, свідомого читання; виховувати бажання вивчати історію свого народу.

Обладнання. Картки зі словами, зображення кам'яного ідола.

Хід уроку

І. Вправи на розвиток читацьких навичок.

1. Гра «Спробуй скоротити речення».

Скорочувати речення послідовно, але настільки, щоб воно залишалося зрозумілим.

Погляди наших предків на світ природи, людських стосунків, звичаї, вірування дійшли до нас у міфах.

2. Хвилинка творчості і фантазії.

— Прочитайте назви богів давніх слов'ян. Пофантазуйте, які імена ви їм дали б.

3. Вправа на миттєве сприймання слів.

Учитель на картках-блискавках показує імена богів. Після того, як діти їх прочитають, картки прикріплює на дошку. Слова на картках: Перун, Сварог, Дажбог, Вирій, Чорнобог, Ярило.

II. Повідомлення теми та мети уроку.

— Міфи давніх слов'ян були не менш цікавими, ніж міфологія греків, єгиптян чи китайців.

Прадавні слов'яни, бачачи, що все навколо них перебуває у русі, розвитку та стані боротьби, обожнювали й одухотворювали природу. Природні явища вони порівнювали з людським життям, надавали їм людської подоби. Своїм богам вони давали імена. Сварог — бог неба і небесного вогню — навчив їх користуватися плугом. Йому притаманні деякі людські риси (так, він міг утомитися, позіхати, спати). Але інші його риси значущіші від людських (мудрість його неосяжна, незбагненна для звичайної людини).

У Сварога було багато дітей. Один із них, Перун, посилав на землю дощ, коли лишав за собою незачиненими небесні двері. До речі, у Києві, на узвишші між Софійським та Михайлівським соборами, колись стояло кам'яне зображення Перуна.

На жаль, багато міфів або їх частин було втрачено через відсутність писемності у прадавніх слов'ян. Вчені — філологи, історики, фольклористи, археологи, мовознавці — намагаються з тих фрагментів, «уламків», що дійшли до нас, відновити слов'янські міфи. Сьогодні ми прочитаємо один із наслідків цієї роботи — міф «Гнів Перуна».

III. Опрацювання міфу «Гнів Перуна».

1. Первинне ознайомлення зі змістом твору.

— Про які часи йдеться у міфі? Хто його дійові особи?

2. Словникова робота. Читання «пірамідок» слів.

пýща

лúцар

Гук

діймáв

глибíнь

гýкри

городúще

рикотíння

волхвú

Громовéржець

сполошúтися

одчайдýшний

— Доберіть спільнокореневі до слів «глибінь», «сполошитися».

— Знайдіть після твору пояснення деяких слів останньої колонки. Пояснення якого слова ще там вмішено? Прочитайте його.

— Складіть своє пояснення слова «сполошитися».

3. Повторне читання міфу вголос «ланцюжком».

— Які нові слова чи вирази привернули вашу увагу?

— Поясніть, як їх розумієте.

4. Робота над змістом міфу. Відповіді на запитання.

— Чому Мисливцеві дозволяли полювати у Перуновій пущі?

— Кому не дозволялося там полювати? А кому заборонялося там з'являтися?

— Чи часто Мисливець полював у Перуновій пущі? Коли він користувався цим правом?

— Чому Мисливець заборонив жінці йти на полювання разом із ним?

— Чи послухалася жінка? Що вона зробила?

— Як бог Перун покарав неслухняну жінку? Чому він перетворив на ластівку і Мисливця?

5. Вибіркове читання.

— Прочитайте, якого роду був Мисливець.

— Як Мисливець рятував від голоду людей свого селища?

— Коли Мисливець ходив на полювання у Перунову пущу?

— Доведіть рядками твору, що дружина Мисливця була його вірним другом.

6. Складання плану (робота в групах чи парах).

Кожна група зачитує свій план. Колективно визначають найвдаліше дібрані заголовки до частин, які записують у зошит.

Орієнтовний план

1. Вдати и й Мисливець.

2. Велика честь для стрільця.

3. Голод у городищі.

4. Смілива дружина Мисливця.

5. Полювання на вепра у Перуновій пущі.

6. Гнів Перуна.

7. Стислий переказ твору.

7. Робота в зошитах (с. 16, завд. 1—4).

IV. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Якими ви уявляєте Перуна, Мисливця і його дружину?

— Які частини міфу примусили хвилюватися, а які — радіти?

— Яке явище описує міф «Гнів Перуна»?

— І досі на нашій землі можна зустріти фігури богів, у яких вірили слов'яни. Стоять вони, сірі, кам'яні, грубо тесані невідомими майстрами давнини, як згадка про ті далекі часи. Зображення бога і саме божество в уяві давніх слов'ян називається ідолом. (Доречно використати ілюстративний матеріал.)

У 988 р. в Київській Русі запроваджується християнство. Літопис розповідає, що після хрещення велика статуя бога Перуна, яка стояла на горі в Києві, була скинута у Дніпро. І сьогодні, коли кажуть «викинути ідола в Дніпро», мають на увазі «рішуче розірвати з минулим і не повертатися до нього». Але варто пам'ятати й інший вислів — «без минулого не може бути майбутнього». Для того, щоб зрозуміти, як живе той чи інший народ, важливо довідатися, за якими законами, віруваннями жили його далекі предки. А допомагають нам це збагнути міфи.