Всі публікації щодо:
Тютюнник Григір

Літературне читання 4 клас - Конспекти уроків до підручника О. Я. Савченко - 2018

НЕЗВИЧАЙНА ДРУЖБА

Матеріал уроку. Григір Тютюнник «Ласочка».

Мета. Ознайомити з оповіданням про життя тварин; розкрити причинно-наслідкові зв’язки дружніх стосунків людини і звіра; вчити із розумінням ставитися до «братів наших менших»; вдосконалювати уміння швидко орієнтуватися у тексті, ділити його на частини, складати малюнковий план; виховувати спостережливість, чуйність, любов до тварин.

Хід уроку

I. Вдосконалення навичок читання.

1. Гра «Цікаве перетворення».

— Перетворіть слово сад у лис, змінюючи в кожному слові тільки одну букву.

Сад — лад — лід — ліс — лис.

2. Гра «Який цей предмет?».

Учитель показує картку зі словом або називає його, а учні вголос називають характерні ознаки того предмета, про який повідомлялося.

Лис — … (рудий, хитрий, живе в норі, його боїться заєць і т. д.)

Письменник — … (цікавий, розумний, пише різні твори і т. д.)

— Спробуйте об’єднати ці два слова у речення. (Діти називають свої речення.)

II. Повідомлення теми і мети уроку.

— На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо оповідання про лисичку на ім’я Ласочка. А прізвище письменника, який є автором твору, прочитаєте, пройшовши лабіринт.

III. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Г. Тютюнника.

1. Самостійне читання статті про Г. Тютюнника.

— Прочитайте мовчки текст про письменника. Що ви дізналися про нього?

2. Вибіркове читання за запитаннями.

— Де народився Григір Тютюнник? Яким він був у дитинстві?

— Для кого писав письменник? Які у нього збірки для дітей?

3. Розповідь учителя.

— На 49 років життя доля приготувала Григору багато випробувань, починаючи з раннього дитинства. Голод 33-ого не обминув і Тютюнників — забрав старенького дідуся, а півторарічний хлопчина перестав ходити, говорити, навіть сміятися.

Коли Григору було 6 років, він залишився без батька. Але усе своє життя письменник з теплотою і ніжністю згадував його. Хлопчика забрав до себе жити батьків брат. Під опікою дядька і його дружини почав майбутній письменник свою освіту.

Почалася війна, знову голод. В автобіографії письменник згадував: «Я їв тоді картопляну зав’язь, жолуді, пробував конину». В одинадцять років хлопчик пішки пішов додому з Донбасу на Полтавщину, у своє село. Добирався два тижні, довелося від голоду навіть просити милостиню. А вдома хату, в якій жили Тютюнники, зруйнувала бомба, і вони опинилися в чужих людей.

Потім було навчання у ремісничому училищі, куди Григір пішов тому, що там давали сяку-таку одежину і 700 г глевкого хліба в день. Цей хліб допоміг вижити їм з мамою у сорок сьомому році. А потім ще й важка хвороба — туберкульоз легенів. Всі ці випробування тягарем лягли на його зболену душу.

Починав писати Григір Михайлович російською мовою, оскільки понад двадцять років перебував у російськомовному середовищі. А коли прочитав словник Грінченка, з українською мовою більше не розлучався.

Майже більше половини написаного Григором Тютюнником — про дітей і для дітей, яких він любив по-особливому. Сьогодні ми прочитаємо одне з його оповідань.

IV. Опрацювання оповідання Г. Тютюнника «Ласочка».

1. Словникова робота.

Читання колонок слів «луною». за вчителем, а тоді «буксиром». у парі.

закортіло

куняв

вудочці

пасовисько

вудити

засипав

прокинувся

ожеледь

скімлення

підзолочений

облизнулося

рибалити

— Прочитайте спочатку усі іменники, а тоді — прикметники і дієслова.

— Які слова спільнокореневі? А які — синоніми? Що ви можете сказати про слова «прокинувся». «засипав».

— Поясніть значення слів «ожеледець». (тонкий шар льоду на поверхні землі і на деревах) і «скімлення». (протяжне, жалібне звучання).

— Прочитайте тлумачення слів після оповідання. Яке з них ви почули вперше?

2. Первинне читання тексту (мовчки або напівголосно).

— Про кого цей твір? Хто така Ласочка?

— Де і коли відбуваються події?

— Яку пригоду описує оповідач?

3. Повторне читання тексту вголос «ланцюжком».

— Подумайте, на які частини можна поділити текст.

4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Прочитайте опис ранку. Які фарби і звуки сповіщали про його прихід?

— З ким і як зустрівся Арсен? Як ви думаєте, чому лисеня з’явилося на кручі?

— Прочитайте, яким вперше побачив Арсен лисеня? За що воно сподобалося рибалці? Як про це говориться у тексті?

— Прочитайте слова, які описують зовнішність, рухи, звуки звірятка.

— Чи можна дії лисеняти розцінювати, як його розмову з дідом? Хто цю розмову передав? (Автор.)

— Чому рибалка назвав лисеня Ласочкою? Від якого слова утворилась ця кличка? (Ласочка — від ласувати, тобто їсти щось смачненьке.)

— З чого видно, що Ласочка була розумною, терплячою, спостережливою? Як вона «розмовляла».

— Знайдіть і прочитайте, чого навчилося лисеня в Арсена. Як Ласочка допомагала рибалити?

— Прочитайте опис зими. Як Арсен упізнав Ласочку в дорослій лисиці?

5. Поділ оповідання на частини, складання плану.

— Знайдіть в оповіданні зачин, основну частину, кінцівку.

— На скільки самостійних частин можна поділити текст?

— Назвемо кожну з частин.

Орієнтовний план

1. Ранок.

2. Незвичайний гість.

3. Друзі-рибалки.

4. Довга зима.

5. Ласоччина сім’я.

— Які частини плану відповідають зачину, основній частині і кінцівці? До якої частини підходить ілюстрація у підручнику?

6. Словесне малювання (робота в групах).

Кожна група придумує ілюстрацію до одного з епізодів твору. Представники груп розповідають, що зобразили б на малюнках, дають їм назви і записують на дошці.

7. Характеристика героїв оповідання.

— Яким ви собі уявляєте рибалку Арсена? Яка в нього зовнішність, характер? Доведіть це словами тексту. (Арсен — це уже старий чоловік, любить рибалити. За характером спостережливий, небагатослівний, терплячий, добрий, веселий, щедрий, турботливий.)

— Подумайте, якою була Ласочка. (Розумною, ненабридливою, скромною, терпеливою, спостережливою, здібною, меткою, доброзичливою.)

8. Розвиток зв’язного мовлення.

— Пофантазуйте, як можна продовжити цю історію.

9. Робота в зошитах (с. 30-31, завд. 1 — 7).

V. Підсумок уроку.

— Який твір читали? Чому у нього така назва?

— Який цей твір за жанром: оповідання, казка чи науково-популярний твір? Доведіть свою думку.

— Чого навчає нас автор своїм оповіданням?

— Яка головна думка твору?

— Описуючи незвичайну дружбу людини і звіра, автор ніби закликає: шануйте, оберігайте природу, товаришуйте з «братами нашими меншими». і це стане окрасою вашого життя.

УРОК 49. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ