Всі публікації щодо:
Тютюнник Григір
Літературне читання 4 клас - Конспекти уроків до підручника О. Я. Савченко - 2018
НЕЗВИЧАЙНА ДРУЖБА
Матеріал уроку. Григір Тютюнник «Ласочка».
Мета. Ознайомити з оповіданням про життя тварин; розкрити причинно-наслідкові зв’язки дружніх стосунків людини і звіра; вчити із розумінням ставитися до «братів наших менших»; вдосконалювати уміння швидко орієнтуватися у тексті, ділити його на частини, складати малюнковий план; виховувати спостережливість, чуйність, любов до тварин.
Хід уроку
I. Вдосконалення навичок читання.
1. Гра «Цікаве перетворення».
— Перетворіть слово сад у лис, змінюючи в кожному слові тільки одну букву.
Сад — лад — лід — ліс — лис.
2. Гра «Який цей предмет?».
Учитель показує картку зі словом або називає його, а учні вголос називають характерні ознаки того предмета, про який повідомлялося.
Лис — … (рудий, хитрий, живе в норі, його боїться заєць і т. д.)
Письменник — … (цікавий, розумний, пише різні твори і т. д.)
— Спробуйте об’єднати ці два слова у речення. (Діти називають свої речення.)
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо оповідання про лисичку на ім’я Ласочка. А прізвище письменника, який є автором твору, прочитаєте, пройшовши лабіринт.
III. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Г. Тютюнника.
1. Самостійне читання статті про Г. Тютюнника.
— Прочитайте мовчки текст про письменника. Що ви дізналися про нього?
2. Вибіркове читання за запитаннями.
— Де народився Григір Тютюнник? Яким він був у дитинстві?
— Для кого писав письменник? Які у нього збірки для дітей?
3. Розповідь учителя.
— На 49 років життя доля приготувала Григору багато випробувань, починаючи з раннього дитинства. Голод 33-ого не обминув і Тютюнників — забрав старенького дідуся, а півторарічний хлопчина перестав ходити, говорити, навіть сміятися.
Коли Григору було 6 років, він залишився без батька. Але усе своє життя письменник з теплотою і ніжністю згадував його. Хлопчика забрав до себе жити батьків брат. Під опікою дядька і його дружини почав майбутній письменник свою освіту.
Почалася війна, знову голод. В автобіографії письменник згадував: «Я їв тоді картопляну зав’язь, жолуді, пробував конину». В одинадцять років хлопчик пішки пішов додому з Донбасу на Полтавщину, у своє село. Добирався два тижні, довелося від голоду навіть просити милостиню. А вдома хату, в якій жили Тютюнники, зруйнувала бомба, і вони опинилися в чужих людей.
Потім було навчання у ремісничому училищі, куди Григір пішов тому, що там давали сяку-таку одежину і 700 г глевкого хліба в день. Цей хліб допоміг вижити їм з мамою у сорок сьомому році. А потім ще й важка хвороба — туберкульоз легенів. Всі ці випробування тягарем лягли на його зболену душу.
Починав писати Григір Михайлович російською мовою, оскільки понад двадцять років перебував у російськомовному середовищі. А коли прочитав словник Грінченка, з українською мовою більше не розлучався.
Майже більше половини написаного Григором Тютюнником — про дітей і для дітей, яких він любив по-особливому. Сьогодні ми прочитаємо одне з його оповідань.
IV. Опрацювання оповідання Г. Тютюнника «Ласочка».
1. Словникова робота.
Читання колонок слів «луною». за вчителем, а тоді «буксиром». у парі.
закортіло |
куняв |
вудочці |
пасовисько |
вудити |
засипав |
прокинувся |
ожеледь |
скімлення |
підзолочений |
облизнулося |
рибалити |
— Прочитайте спочатку усі іменники, а тоді — прикметники і дієслова.
— Які слова спільнокореневі? А які — синоніми? Що ви можете сказати про слова «прокинувся». «засипав».
— Поясніть значення слів «ожеледець». (тонкий шар льоду на поверхні землі і на деревах) і «скімлення». (протяжне, жалібне звучання).
— Прочитайте тлумачення слів після оповідання. Яке з них ви почули вперше?
2. Первинне читання тексту (мовчки або напівголосно).
— Про кого цей твір? Хто така Ласочка?
— Де і коли відбуваються події?
— Яку пригоду описує оповідач?
3. Повторне читання тексту вголос «ланцюжком».
— Подумайте, на які частини можна поділити текст.
4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
— Прочитайте опис ранку. Які фарби і звуки сповіщали про його прихід?
— З ким і як зустрівся Арсен? Як ви думаєте, чому лисеня з’явилося на кручі?
— Прочитайте, яким вперше побачив Арсен лисеня? За що воно сподобалося рибалці? Як про це говориться у тексті?
— Прочитайте слова, які описують зовнішність, рухи, звуки звірятка.
— Чи можна дії лисеняти розцінювати, як його розмову з дідом? Хто цю розмову передав? (Автор.)
— Чому рибалка назвав лисеня Ласочкою? Від якого слова утворилась ця кличка? (Ласочка — від ласувати, тобто їсти щось смачненьке.)
— З чого видно, що Ласочка була розумною, терплячою, спостережливою? Як вона «розмовляла».
— Знайдіть і прочитайте, чого навчилося лисеня в Арсена. Як Ласочка допомагала рибалити?
— Прочитайте опис зими. Як Арсен упізнав Ласочку в дорослій лисиці?
5. Поділ оповідання на частини, складання плану.
— Знайдіть в оповіданні зачин, основну частину, кінцівку.
— На скільки самостійних частин можна поділити текст?
— Назвемо кожну з частин.
Орієнтовний план
1. Ранок.
2. Незвичайний гість.
3. Друзі-рибалки.
4. Довга зима.
5. Ласоччина сім’я.
— Які частини плану відповідають зачину, основній частині і кінцівці? До якої частини підходить ілюстрація у підручнику?
6. Словесне малювання (робота в групах).
Кожна група придумує ілюстрацію до одного з епізодів твору. Представники груп розповідають, що зобразили б на малюнках, дають їм назви і записують на дошці.
7. Характеристика героїв оповідання.
— Яким ви собі уявляєте рибалку Арсена? Яка в нього зовнішність, характер? Доведіть це словами тексту. (Арсен — це уже старий чоловік, любить рибалити. За характером спостережливий, небагатослівний, терплячий, добрий, веселий, щедрий, турботливий.)
— Подумайте, якою була Ласочка. (Розумною, ненабридливою, скромною, терпеливою, спостережливою, здібною, меткою, доброзичливою.)
8. Розвиток зв’язного мовлення.
— Пофантазуйте, як можна продовжити цю історію.
9. Робота в зошитах (с. 30-31, завд. 1 — 7).
V. Підсумок уроку.
— Який твір читали? Чому у нього така назва?
— Який цей твір за жанром: оповідання, казка чи науково-популярний твір? Доведіть свою думку.
— Чого навчає нас автор своїм оповіданням?
— Яка головна думка твору?
— Описуючи незвичайну дружбу людини і звіра, автор ніби закликає: шануйте, оберігайте природу, товаришуйте з «братами нашими меншими». і це стане окрасою вашого життя.
УРОК 49. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ