Літературне читання 4 клас - Конспекти уроків до підручника О.Я. Савченко - 2018

V. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ

УРОК 61. ШЕВЧЕНКОВЕ СЛОВО

Матеріал уроку. Т.Г. Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий...». «Музей «Заповіту» Тараса Григоровича Шевченка в Переяславі» (за матеріалами музею).

Мета. Продовжити ознайомлення дітей з ліричними творами Т.Г. Шевченка; розвивати уміння виразно читати, вникаючи у кожне слово, думку поета, відчувати і передавати мелодику шевченківського слова; виховувати любов до історії свого народу, його мови.

Обладнання. Портрет Т.Г. Шевченка, книжкова виставка (збірки поезій для дітей, де вміщено вірш «Реве та стогне Дніпр широкий...»), аудіозапис пісні «Реве та стогне Дніпр широкий...», вірша «Заповіт»; картки для розширення поля читання.

Хід уроку

І. Вправи на розвиток читацьких навичок.

1. Читання вірша з дошки.

Благословенна хай буде година,

і тая хата, і село,

що Україні принесло

з великих найбільшого сина...

(Б. Лепкий)

— Кого мав на увазі поет?

— Хто ж такий Т. Шевченко?

— Чому його називають народним поетом?

2. Гра «Співвіднесіть рядки з назвами твору».

— Твори Т. Шевченка люблять усі: і дорослі, і діти. Багато пісень написано на його вірші. Нелегко осягнути багатогранність Шевченкової музи. Тож спинимось на одній сторінці великої творчої спадщини Кобзаря — оспівування природи рідного краю, символів України — калини, верби, тополі.

— Пригадайте і співвіднесіть рядки з віршів Шевченка, які ми вивчали, з назвами творів.

3. Гра «Що наплутав Незнайко».

— Вгадайте, які вірші Т.Г. Шевченка сплутав Незнайко.

Вітер з гаєм розмовляє,

Кому спинить — рибалоньки

шепче з осокою.

на світі немає.

...Світає,

Тихесенько вітер віє

край неба палає,

Тополі поволі.

соловейко в темнім гаї

стоять собі, мов сторожа,

сонце зустрічає.

розмовляють з полем.

Пливе човен по Дунаю

Поплив човен в синє море,

один за водою.

А воно заграло, —

Пливе човен води повен,

Погралися гори-хвилі —

ніхто не спиняє,

і скіпок не стало.

4. Гра «Що зайве?».

— Прочитайте і визначте, який рядок зайвий.

Тихесенько вітер віє,

степи, лани мріють,

реве та стогне Дніпр широкий,

верби зеленіють.

II.  Повідомлення теми та мети уроку.

— Розгорнемо «Кобзар». Перші слова:

Реве та стогне Дніпр широкий...

— Який це яскравий, символічний образ могутньої ріки — долі українського народу. Яким треба бути генієм, щоб одразу в першому рядку сягнути такої вершини художнього мислення. І це в 23 роки!

III. Опрацювання вірша Т.Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий...».

1. Слухання фонозапису пісні «Реве та стогне Дніпр широкий...».

— Які картини малює ваша уява?

— Як звучала музика?

2. Словникова робота.

Вправа на розширення поля читання.

3. Повторне читання вірша учнями (мовчки).

— Як зображено природу у вірші?

4. Осмислення змісту вірша.

— За допомогою яких слів автору вдалося зобразити грізні сили природи як живих істот?

— На скільки уявних картин можна поділити вірш?

— Що поет змальовує у першій картині? Що зобразив у другій? Яка третя картина?

— Як ви думаєте, поет описав те, що колись бачив, чи свої мрії?

— Які почуття викликав у вас цей вірш?

5. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Читання «буксиром» за учнем.

б) Вибіркове читання.

— Прочитайте, які рослини і які живі істоти згадуються у вірші.

— Прочитайте, що із зображеного у вірші ви могли б сприйняти зором, а що — відчути слухом

в) Гра «Знайди рими».

Завива (підійма), пору (морі), гомонів (скрипів), виглядав (потопав).

6. Виразне читання вірша.

— Як потрібно читати першу строфу, щоб передати інтонацією і темпом бурю на Дніпрі?

— Як передати неспокій у природі, що описується у другій строфі?

— Яка інтонація і темп підходять для читання останньої строфи?

7. Розгадування кросворда.

1. Що робив ясен?

2. Яка річка описана у вірші?

3. Яке ще дерево згадується у творі?

4. Доповніть рядок: «Сердитий вітер...».

5. Де перекликалися сичі?

6. Із чого виглядав «блідний місяць»?

— Що прочитали по вертикалі у виділеному стовпці? (Кобзар.)

— Так називає народ Т. Шевченка. І не тільки тому, що він написав книгу «Кобзар».

8. Етимологічна хвилинка.

— «Кобза» — слово тюркського походження, означає струнно-щипковий музичний інструмент.

Кобзарями українці називали співців, народних поетів, які ходили селами і містами, складали і виконували народні пісні й думи. Свій спів супроводжували грою на кобзі чи бандурі (кобза — кобзар — Кобзар). Раніше кобзарів було багато. Зараз кобзарство відновлюється: у Стрітівці Київської області відкрито школу.

Т.Г. Шевченка називають Кобзарем, тому що він виповів українському народові його життя.

9. Робота в зошитах (с. 37, завд. 5).

IV. Опрацювання твору «Музей «Заповіту» Тараса Григоровича Шевченка в Переяславі».

1. Самостійне читання твору мовчки.

— Музей якого вірша Шевченка є у Переяславі?

— У чиєму будинку він знаходиться?

— Чому тут створили музей саме цього твору?

2. Вибіркове читання.

— Прочитайте, де і коли відкрито музей «Заповіту».

— Коли був написаний цей твір?

— Які події у житті поета відбулися у переяславську осінь?

— Які живі очевидці тих подій залишилися у саду Козачковського?

3. Слухання аудіозапису із віршем «Заповіт» чи піснею на ці слова.

V. Підсумок уроку.

— Пам'ятаймо ж Шевченків заповіт: любити і берегти рідну мову і рідну неньку Україну.

Олесь Гончар, відомий український письменник, звертаючись до дітей, написав: «Юні друзі, дорожіть Шевченком!..». Хочеться вірити, що на вашому шляху завжди буде

Тарасова пристрасть,

Тарасова мужність,

Тарасове невмируще слово.

Пам'ятаймо, діти: поезія Т. Шевченка давно стала нетлінною частиною духовного буття українського народу. Шевченко для нас — це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть, з чого черпають сили й надії.

Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка — живе і вічне. Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти.