Всі публікації щодо:
Українка Леся

Літературне читання 4 клас - Конспекти уроків до підручника О. Я. Савченко - 2018

ПОКИ БІДИ НЕ ЗНАТИМЕШ, ТО Й РОЗУМУ НЕ МАТИМЕШ

Матеріал уроку. Леся Українка «Біда навчить».

Мета. Викликати інтерес дітей до творчості Лесі Українки; розвивати уміння знаходити зображувально-розвивальні засоби опису героїв; виховувати інтерес до народної мудрості, бажання вчитися.

Обладнання. Портрет Лесі Українки, ілюстрації до казки; картки зі словами.

Хід уроку

I. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

1. Актуалізація опорних знань учнів.

Учитель показує портрети поетеси, читає вірш.

У нашім класі на столі

портрет стоїть у рамі.

Він всім знайомий —

і мені, й татусеві, і мамі.

З портрета дивиться на нас

землячка-поетеса.

Це гордість нашої землі —

нескорена, незламна Леся.

— Що ви знаєте про життя поетеси?

2. Гра «Поділи і прочитай».

— Поділіть на слова і прочитайте заголовки творів Лесі Українки, що раніше вивчалися на уроках читання.

«КрасоУкраїни, Подолля!».

«Якдитиноюбувало».

«Ужевеснянесонцеприпікає».

«Назеленомугорбочку».

«Мамо, ідевжезима».

«Давнявесна».

— Яка основна тема її творчості?

II. Повідомлення теми і мети уроку.

— Леся Українка автор не тільки віршів, але й прозових творів, зокрема казок для дітей. З однією із них ми сьогодні ознайомимося.

III. Опрацювання казки Лесі Українки «Біда навчить».

1. Виразне читання казки учителем (або слухання запису).

— Сьогодні ми продовжуємо вивчати твори Лесі Українки, ознайомимося з іншим жанром її творчості, зокрема з казкою «Біда навчить».

— Слухаючи, подумайте, чому казка має таку назву.

— Яка біда спіткала горобчика? Що змусило його шукати розуму?

2. Словникова робота.

Читання колонок слів.

— Які слова вам незрозумілі? (Кілька учнів шукають і зачитують пояснення цих слів у тлумачному словнику.)

— Доберіть синоніми до слів «мешкає». (живе, проживає), «поживиться». (поїсть, похарчується), «дбає». (піклується, турбується).

— Поясніть значення слів «скубуться». «заглядівся».

— Які слова є синонімами? (Вельми, чималенько, доволі.)

— Доберіть до них антоніми.

б) Вправа на миттєве сприймання слів.

— Прочитайте слова на картках, визначте зайве серед них.

Слова на картках: крук, сорока, сова, Ґава, бузько, зозуля, курка, пані, горобець. (Учитель прикріплює на дошці назви птахів.)

— За якою ознакою об’єднаєте ці слова? (Птахи.)

3. Читання казки за логічно завершеними частинами.

а) 1-а частина — до слів «… та й пішла собі в курник». Читання мовчки, гра «Губи». (щільно стиснути губи, притулити до них палець лівої руки так, щоб губи не могли під час читання рухатися).

— Яким був горобчик? Скільки зерняток знайшли горобчики?

— Чому вони почали битися? Хто скористався з бійки? Над чим замислився горобчик? Про що він попросив курку? Чи погодилась вона його вчити розуму? Чому?

б) 2-а частина — до слів «А тепер іди: мені ніколи». Читання вголос «ланцюжком».

— Чому зозуля теж відмовила горобчику? Хто був наступним? Що зробив бузько? Яку пораду отримав від ґави?

— Чию пораду довелося чекати аж до ночі? Чому? Чи навчила мудра сова горобчика розуму?

— Чого вчила його сорока? Чи сподобалась така наука горобчику?

— Хто був останнім, до кого звернувся за порадою?

— Чия порада сподобалась вам? Чому?

в) 3-а частина — до кінця. Читання «буксиром». за сильнішим учнем.

— Чи підійшла відразу чиясь порада горобчику? Яким стало його життя взимку?

— Що примусило його до розуму прийти?

— Як це відбувалося? Коли птахи почали поважати горобчика?

4. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Гра «Хто читає швидше?».

— Знайдіть і прочитайте абзаци, в яких є речення:

«Нікому було вас бити та вчити!».

«Се не моє діло!».

«А я до того розуму не дуже, Бог з ним!».

«Ні гадки йому».

б) Гра «Закінчіть прислів’я». (робота в парах).

— Знайдіть у казці прислів’я і закінчіть їх. Яка пара впорається швидше?

«Дурні бились, а …». (розумні поживились).

«Хто дурнем вродився, той …». (дурнем і згине).

«Не на те мудра, щоб …». (дурнів розуму навчати).

«Поки біди не знатимеш, то …». (й розуму не матимеш).

«Розум на дорозі …». (не валяється).

в) Мовно-логічне завдання.

— Користуючись текстом казки, розмістіть картки з назвами птахів у тому порядку, в якому вони з’являлися у казці.

Знайдіть і прочитайте, як горобчик звертався до кожного з птахів (До курки — «пані матусю». зозулі — «тіточко». бузька — «пане». ґави — «дядино». сови — «пані». сороки — «панянко». крука — «звернувся просто».)

5. Читання в особах.

Перед читанням учні визначають інтонацію і тон читання за кожну дійову особу: курка говорить доброзичливо, заклопотано, повчально; зозуля — насмішкувато, байдуже; бузько — сердито, войовничо; ґава — співчутливо, сумно; сова — сердито, зневажливо, зверхньо; сорока-білобока — скрекотала швидко, крук — поважно, повчально.

6. Визначення головної думки твору.

— Яка головна думка твору?

— Яка із приказок, вжитих автором у казці, співзвучна із головною думкою?

Продовжте думку: «Казка навчає цінувати розсудливість, …». Що у ній засуджує автор?

— Розгадавши кросворд, ви продовжите речення: «Біда навчить …».

1) До кого першого звернувся горобець за порадою? (До курки)

2) Хто налякав горобчика на болоті? (Бузько)

3) Хто дав пораду: «А от коли захочеш знати, скільки тобі літ жити, то се я можу тобі сказати». (Зозуля)

4) Де мешкала сова? (У дуплі)

5) Яка пора року навчила горобчика розуму? (Зима)

6) Який псевдонім автора казки «Біда навчить». (Українка)

IV. Підсумок уроку.