Всі публікації щодо:
Фольклор
Пісні

Літературне читання 4 клас - Конспекти уроків до підручника О. Я. Савченко - 2018

У ПІСНІ - ДУША НАРОДУ

Матеріал уроку. Українські народні пісні «Стоїть явір над водою», «Котився віночок по полю».

Мета. Розширити знання дітей про усну народну творчість, збагачувати уявлення про народну пісню як жанр усної народної творчості; працювати над художніми засобами пісні; вдосконалювати навички виразного читання і уміння порівнювати; виховувати любов до народної пісні.

Обладнання. Записи українських народних пісень, велика лялька, ілюстрація із зображенням кобзаря, картки для розширення поля читання.

Хід уроку

I. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

— Ми, українці, — нація дуже давня. Ми самі творили свою національну культуру. Протягом своєї багатовікової історії український народ склав безліч прекрасних казок, прислів’їв, загадок, інших творів. Та особливо багато пісень — їх записано понад 200 тисяч. Давайте пригадаємо деякі з них.

— Уявіть собі картину. Мати, стомлена роботою в полі, схилилася над колискою. В кутку ще трохи чадить згашена скіпка, крізь запнуте дірявою рядниною віконце сіється бліде місячне сяйво. Неспокійно ворушиться в колисці дитя: не бере його сон. Із вуст матері раптом вихоплюються слова… (Учитель вмикає колискову.)

Почала тихенько наспівувати і розмріялася мати: їй віриться, що піснею можна не тільки навіяти спокійний сон, а й відігнати лихо від свого дитяти.

— Діти, яку пісню співала мати? Які колискові пісні ви знаєте?

— Після того, як маленька дитина навчиться робити перші кроки, плескати в долоні, з нею розучують забавлянки — коротенькі пісеньки або віршики, поєднані із своєрідними рухами.

— Дітки, давайте забавимо цю дитину. (Посередині на крісло садять ляльку, а діти розказують різні забавлянки.)

— А як люблять діти заклички та примовки: до дощу, до сонця, до хмар!

(Усі виконують пісеньку-закличку на вибір: «Іди, іди, дощику», «Вийди, вийди, сонечко» .)

— А ще українці досі співають обрядові пісні: щедрівки, колядки, веснянки, купальські, жниварські, весільні.

— Хто нам заспіває якусь пісню, пов’язану з обрядами?

— А як не послухати старого кобзаря, який пройшов багато доріг із малим сиротою-поводирем?! Ось він вмощується на майдані, біля старої церкви, сухими зморщеними пальцями перебирає струни кобзи. Кругом нього люди: старі й малі, парубки й молодиці з немовлятами. Всі слухають, чогось чекають, заглядають. І потекла з його вуст тужлива пісня про молодого козака, про вродливу дівчину, про рідну неньку-Україну. Дехто схилився, дехто заплакав, дехто кинув шматочок хліба чи копійчину на прожиття.

II. Опрацювання пісні «Стоїть явір над водою».

1. Слухання пісні у записі.

— Про кого ви почули пісню? Про які часи в ній розповідається?

— Чому вона така тужлива? Хто її герой?

2. Словникова робота.

а) Читання «пірамід» слів (на картках).

б) Пояснення значення слів.

— Прочитайте у правій колонці (на дошці) тлумачення, доберіть до них відповідні слова із лівої колонки.

3. Самостійне читання пісні учнями.

Звернути увагу на розділові знаки кожної строфи, щоб підготуватися до читання вголос.

4. Читання пісні вголос за строфами. Робота над змістом і виражальними засобами.

— Які образи української природи використано в пісні?

— У яких строфах є зіставлення душевного стану героя з цими образами?

— Як оспівано любов і тугу за рідною землею? Що передають образи явора і калини? З чим зіставлено у пісні образ козаченька? Яка мета цього прийому?

— Поміркуйте, чому в пісні багато слів зі зменшувально-пестливими суфіксами.

— Які почуття слід передати, читаючи прохання козака?

5. Робота над ілюстрацією.

— Розгляньте зображення старовинної листівки. Яким зображено козака?

— Із чого видно, що кінь вороненький — його бойовий і вірний товариш?

6. Словесне малювання.

— Намалюйте словами картину, яка виникла у вашій уяві під час читання пісні.

7. Виразне читання пісні.

Учитель звертає увагу учнів на розповідну наспівну інтонацію більшості строф, на паузи між реченнями і строфами.

8. Робота в зошитах (с. 8 — 9, завд. 1 — 4).

III. Опрацювання пісні «Котився віночок по полю».

1. Підготовка до читання. Словникова робота.

а) Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.

б) Лексичне значення слів «женчики», «стодола» діти з’ясовують, прочитавши їхнє тлумачення на с. 17.

2. Самостійне читання пісні (мовчки).

— Про кого ця пісня? У яку пору року її виконували?

3. Повторне читання пісні. Аналіз змісту.

— З яким проханням звертався віночок? Чому він хотів додому? Що народ хотів передати цією піснею?

— Знайдіть і прочитайте усі слова, вжиті у зменшувально-пестливій формі. Яке з них видалося незвичайним? Чому у пісні так багато зменшувально-пестливих слів?

— Які почуття у вас викликала ця пісня?

— Яким ви уявляєте цей вінок?

4. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Знайдіть рими, доберіть свої.

б) Прочитайте рядки пісні, в яких зустрічаються слова, що розглядались для словникової роботи.

5. Виразне читання пісні.

6. Робота в зошитах (с. 9, завд. 5 — 7).

ІV. Підсумок уроку.

— Про який жанр усної народної творчості ми сьогодні говорили? Що таке пісня?

— Перевірте правильність своїх відповідей, переставивши слова у деформованому реченні.

Невеликий, твір, народна, що, усний, пісня, віршований, співається.

(Народна пісня — це невеликий усний віршований твір, що співається.)

— Яка із народних пісень, що читали сьогодні, вас зацікавила?

— Яка пісня сподобалась більше? Чим?







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.