Літературне читання 4 клас - Конспекти уроків до підручника О.Я. Савченко - 2018

VІІІ. СВІТ ДИТИНСТВА В ЛІТЕРАТУРІ

У кожного є співуча пір’їнка

УРОК 112. ЮНІ ХУДОЖНИКИ МАЛЮЮТЬ СВІТ

Матеріал уроку. Ганна Чубач «Найрідніші голоси». Степан Жупанин «Намалюю вітер».

Мета. Розвивати уяву, спостережливість до природних і мовних явищ, уміння передати під час читання настрій твору, ставлення авторів до зображуваного, порівнювати вірші, близькі за змістом.

Обладнання. Картки зі словами.

Хід уроку

I.  Вправи на вдосконалення читацьких навичок.

1. Вправа, що сприяє формуванню швидкої реакції на слово.

Гра «Згадайте, про кого розповідаю».

Дівчинка, дочка, хазяєчка, вертуха, помічниця — ... (внучка). Хазяйка, жінка, мама, дружина, кухар, рукодільниця, доброзичливиця — ... (бабуся).

2. Гра «Придумай закінчення речень».

Діти читають початки речень, а закінчення складають самостійно.

Яка то радість приїжджати в село до ... (бабусі).

Заходжу в хату, цілую натруджені ... (руки).

Вони пахнуть ..., ... (молоком, хлібом).

3. Розвиток зв'язного мовлення.

— Розкажіть про свою бабусю.

II.  Повідомлення теми та мети уроку.

— Чи не виникало у вас бажання намалювати свою бабусю? А що ви ще любите малювати?

— Давайте прочитаємо вірші Ганни Чубач і Степана Жупанина, в яких поети описали юних художників.

III. Опрацювання вірша Г. Чубач «Найрідніші голоси».

1. Виразне читання вірша вчителем.

— Між ким відбувається розмова у творі?

2. Словникова робота.

красиві очі                                   будем малювати

вузлуваті руки                             не можна відкладати

сільська хата                                дивилась довго

— Прочитайте словосполучення у парі з сусідом по парті.

— Продовжте прикметниками кожну пару слів І колонки.

— До дієслів II колонки доберіть по кілька іменників.

3. Самостійне читання вірша учнями.

— Від чийого імені ведеться розповідь у вірші? (Від імені матері, донька якої малює свою бабусю.)

4. Робота над змістом.

— Як дівчинка звернулася до бабусі? Поміркуйте, як потрібно читати слова онуки. (Лагідно.) Чому?

— Як бабуся описала себе? Прочитайте.

— Як ви думаєте, чому бабуся відразу погодилася позувати онучці? (Бо охоту, як роботу, не можна відкладати.)

— Поміркуйте, чи вдався дівчинці малюнок. Доведіть це рядками вірша. Як ви розумієте це порівняння?

— Чому автор дала таку назву віршу? (Тому, що для автора мама і донька — найрідніші люди у світі, і їхні голоси найрідніші.)

5. Різновиди читання.

а) Вибіркове читання.

— Прочитайте речення зі звертанням; окличні.

— У яких реченнях є порівняння?

— Прочитайте спільнокореневі слова до слова «малюнок», які використала автор. (Намалювати, малюй, малювати.)

б) Читання в особах.

— Прочитайте вірш так, щоб слухачі відчули ваше ставлення до зображеного.

IV. Опрацювання вірша С. Жупанина «Намалюю вітер».

1. Виразне читання вірша вчителем.

— Про що цей вірш? Від чийого імені ведеться розповідь?

2. Словникова робота.

а) Вправа на миттєве сприймання слів.

Слова на картках-блискавках: вітер, ніжні, намалюю, вітерець, грізні, гортає.

— Яке слово найдовше з прочитаних? Які слова-антоніми запам'ятали? Які спільнокореневі слова прочитали? Доберіть ще кілька споріднених слів.

— Доберіть синоніми до слів «ніжні» (лагідні, ласкаві), «гортає» (листає).

б) Пояснення значення слів.

Тераса — літня прибудова до будинку з дахом на стовпах, відкрита з боків або засклена.

Має — коливається під дією вітру.

3. Повторне читання оповідання вголос «ланцюжком».

— Скільки дійових осіб у творі?

4. Аналіз змісту.

— Що малює хлопчик?

— Які ознаки вітру називає юний художник?

— Які вітри він зобразив? Прочитайте.

— Скільки малюнків зробив хлопчик?

— Чому, на вашу думку, «вітрам нема кінця і краю»?

— Яку роль характеру художника підкреслює поет?

— Який настрій викликав у вас цей вірш? Чому?

5. Вправа на розвиток швидкості читання.

а) Вибіркове читання.

— Знайдіть і прочитайте вирази, вжиті у переносному значенні.

— Прочитайте, що із зображеного у вірші ви могли б сприйняти зором, що — відчути слухом.

б) Читання «Незнайком» (учні готуються, а тоді читають).

в) Гра «Вовк і заєць» (у парах).

6. Творчі завдання. (Робота в групах.)

а) Дібрати до слів «вітер» і «сонце» якомога більше прикметників. У кого «найдовший ланцюжок»?

б) Придумати, які ще є вітри і як їх можна намалювати.

7. Виразне читання вірша.

8. Робота в зошитах (с. 62—63, завд. 1—4).

V. Підсумок уроку.

— Які вірші читали? Хто їх автори?

— Що спільного у цих творах? Чим відрізняються?

— Якою є співуча пір'їнка для героїв цих віршів?

УРОК 113. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ