Всі публікації щодо:
Фольклор

Літературне читання 4 клас - Конспекти уроків до підручника О. Я. Савченко - 2018

ДО ДЖЕРЕЛА НАРОДНОЇ МУДРОСТІ

Матеріал уроку. Народні усмішки «Швачка», «Син та мати». Прислів’я та приказки. Скоромовки. Загадки.

Мета. Закріпити знання про малі форми усної народної творчості, вчити виділяти їх характерні особливості і групувати матеріал; розвивати техніку читання; виховувати любов до рідного краю, бажання більше дізнатися про його історію, культурні традиції.

Хід уроку

I. Вправи на вдосконалення техніки читання.

1. Гра «Незвичайна математика».

— Виконайте дії і прочитайте утворений результат.

Зуб + і — убі + ага + дка = … (загадка).

Скарб — арб + ород — д + мовк + а = … (скоромовка).

Усіх — іх + мі + шум — ум + ка = … (усмішка).

При + кут — ут + азал — ал + ка = … (приказка).

Пас — ас + рис + ліс — с + в’я = … (прислів’я).

2. Читання речень з дошки.

— Прочитайте речення, роз’єднуючи слова. Яке слово, зі складених вами, воно пояснює? Доведіть свою думку.

Короткийвлучнийвислів, якиймаєповчальнезначення. (Прислів’я.)

Своєріднамовнаграгумористичногоспрямування. (Скоромовка.)

Невеличкийпоетичнийтвір, восновіякогоєзапитання. (Загадка.)

Коротенькийвлучнийвислів, алебезповчальногозмісту. (Приказка.)

— Про який жанр усної творчості не згадали? Поясніть, що таке усмішка.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

— А сьогодні ми здійснимо мандрівку до живого джерела народної мудрості. У ньому перлами різнобарвними виблискують, переливаються прислів’я і приказки, скоромовки та лічилки, загадки й усмішки, казки і легенди, забавлянки, ігри, дитячі пісеньки…

— Чи здогадалися, які з цих перлинок ми будемо вивчати сьогодні?

— Давайте складемо маршрут нашої подорожі.

Гра «Складіть прислів’я із розсипанки».

— Із розсипанки складіть вислови і дізнаєтесь план нашої мандрівки.

III. Робота над усмішками.

1. Ознайомлення із жанровими особливостями усмішок.

Учні самостійно читають статтю на с. 18.

— Чи так ви визначали особливості усмішок? Прочитайте тільки визначення.

— Хто збирав народні усмішки? Що ви дізналися про Бориса Грінченка?

2. Читання усмішок (мовчки).

— У якій формі написані усмішки? (Діалог.)

3. Повторне читання усмішок. Аналіз змісту.

Після читання кожної усмішки учні з’ясовують, хто дійові особи, що висміюється у кожному творі.

4. Виразне читання усмішок в особах (робота в парах).

5. Висновки.

— Поміркуйте, де народ брав сюжети для усмішок. Для чого складалися такі твори?

— Чому усмішки, складені народом так давно, актуальні досі?

IV. Робота над прислів’ями і приказками.

1. Ознайомлення із жанровими особливостями прислів’їв і приказок.

Учні самостійно читають статтю на с. 19, після цього дають відповіді на запитання учителя.

— Що таке прислів’я? Чого вони навчають?

— Які прислів’я ви знаєте? Поясніть їх зміст.

— Що таке приказки? Чим приказки відрізняються від прислів’я?

2. Читання добірки прислів’їв і приказок.

Учні вголос читають кожне прислів’я, з’ясовують їх пряме і переносне значення.

— Якій темі присвячені прислів’я кожної групи? Що у них схвалюється і що засуджується?

3. Робота над змістом і формою прислів’я.

— Зі скількох речень складається кожне прислів’я?

— Давайте визначимо особливості прислів’їв, що є у підручнику (с. 19).

— Прочитайте перше прислів’я. Яка особливість його форми? (Має риму «клад» — «лад», ніби вірш.)

— Які із вміщених у добірці прислів’їв мають подібну структуру? Прочитайте їх.

— Чим особливе друге прислів’я? (Протиставляються дві частини за змістом, але утворюють єдине ціле.) Прочитайте прислів’я зі схожою будовою.

— Чим приказка відрізняється від прислів’я?

4. Вправа на розвиток техніки читання.

Учитель називає останнє слово прислів’я, а учні швидко знаходять і читають його початок.

5. Читання добірки прислів’їв народів світу.

— Прочитайте мовчки прислів’я народів світу. Поясніть, що означає кожне з них.

— Які особливості форми цих прислів’їв?

— Що спільного у прислів’їв, які належать різним народам?

6. Творча робота на основі прочитаного. Робота в групах.

Діти повинні пригадати випадок із життя, який стосується одного з прислів’їв, і скласти невелике повчальне оповідання.

7. Висновки.

— Чому кажуть: «Прислів’я вчить, як на світі жить» ?

V. Робота над скоромовками.

— Прочитайте мовчки статтю «Скоромовки». Про що ви дізналися, чого не знали раніше?

— Як по-іншому називають скоромовки? Як їх треба читати?

— Прочитайте скоромовку «Зелен в’яз» «буксиром» (за вчителем). У якому місці треба звернути увагу на правильну вимову слів?

— Прочитайте другу скоромовку «луною» (за кимось із дітей).

— Яке незвичайне слово тут вжите?

— Прочитайте останні дві скоромовки напівголосно. На яких словах тут можна «спотикнутися» ?

— Виберіть скоромовку, яка вам найбільше сподобалася. За дві хвилини вивчіть її і розкажіть чітко, виразно і швидко.

VI. Робота над загадками.

1. Бесіда. Мотиваційна підготовка.

— Пригадайте, що таке загадка. На що вона схожа? (На задачку, яку треба розв’язати; стислий опис чогось у прихованій формі.)

— Від якого слова походить слово «загадка» ? (Гадали, загадували… )

— Загадка — це дотепне запитання, вислів, розповідь, розмова, які вимагають розкриття відгадки.

2. Опрацювання статті «Загадки» (с. 21).

Учні самостійно читають статтю і дають відповіді на запитання.

— Що відбито у народних загадках?

— Як описують предмети у загадках?

— Яку форму мають ці твори?

— Чому загадкам здавна надавалося такого значення?

3. Читання і відгадування загадок.

— Щоб не припуститися помилок у ході відгадування загадок, необхідно пам’ятати такі правила: уважно слухайте чи читайте загадку; подумайте над кожною ознакою предмета, який відгадується; не спішіть, а все продумайте, ретельно зважте.

Учні читають загадки «ланцюжком». Той, хто читає першим, пробує відгадати. Якщо він не знає, допомагає клас. Учитель звертається до відгадувача: «Чому ти так вважаєш? Доведи свою відповідь.»

Такі ж запитання корисно поставити дітям, які дають помилкові відповіді.

4. Визначення структурної композиції загадок.

— Будьте дослідниками. Розгляньте загадки. Які це речення?

— Як вони побудовані? Що характерного у загадці? (Буває у формі розповідного чи питального речення; має стислу форму, слова часто римуються.)

5. Складання загадок (на вибір учнів).

— Настав час випробувати свої сили у складанні загадок.

а) Самостійна робота учнів.

б) Робота в парах.

— Зачитайте свою загадку сусідові.

6. Робота в зошитах (с. 10 — 11, завд. 1 — 7).

VII. Підсумок уроку.

— Твори яких жанрів усної народної творчості ми читали сьогодні? Чим прислів’я та приказки подібні до казок і притч? А чим відрізняються?

— Поміркуйте, для чого створювався кожен із цих жанрів.

УРОК 13. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ