Українська література. Конспекти уроків. 5 клас - І семестр - 2016 рік

ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ. І. ФРАНКО „ФАРБОВАНИЙ ЛИС“. ЗМІСТ КАЗКИ - Світ фантазії, мудрості (продовження)

Мета:

- ознайомити учнів із дитячими роками І. Франка, його збіркою казок „Коли ще звірі говорили“, поняттям „літературна казка“, зі змістом казки „Фарбований Лис“, систематизувати одержану інформацію, доводити її до інших через публічний виступ-презентацію;

- розвивати творчі здібності учнів;

- виховувати любов до художнього слова.

ТИП уроку: вивчення нового матеріалу (урок-проект).

Обладнання: методичний паспорт проекту, мультимедійна система, презентація.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

Змалку нам знайомі казки. І такі вони нам рідні, „свої“, і про автора їхнього ніхто нічого не каже, бо автор той — народ. Але є інші казки, ті, які складали талановиті представники народу. Таку казку ми вивчатимемо сьогодні.

2. Робота з епіграфом

(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)

IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Повідомлення групи літературознавців про літературні казки

Казки можуть створювати письменники. Такі казки називаються літературними або авторськими. Складаючи свої оригінальні казки, письменники спираються на кращі зразки народної творчості, черпаючи з цього безцінного джерела сюжети й мотиви.

Літературні казки мають ті самі ознаки народної казки: зачин, кінцівку, повтори і щасливий кінець — у казці найчастіше добро перемагає зло.

Ми повинні знати українських письменників-казкарів: Марко Вовчок „Кармалюк“, Василь Королів-Старий „Потерчата“. В І. Франка є ціла збірка казок під назвою „Коли ще звірі говорили“.

Є казкарі-письменники і в зарубіжній літературі: Г. Х. Андерсен, брати Грімм, Шарль Перро.

Отже, літературна казка — це авторський твір, заснований на фольклорних джерелах або зовсім оригінальний, що змальовує пригоди вигаданих казкових героїв.

2. Повідомлення групи бібліографів про дитячі роки І. франка, автора казки „Фарбований Лис“

(На фоні слайдів, які демонструють через проектор, фотографії І. Франка З дитячих років, його батьків, села Нагуєвичі, батькової кузня, навчання в гімназії).

1- й учень. 27 серпня 1856 р. в селі Нагуєвичі на Львівщині в сім'ї сільського коваля народився син Іван, якому судилося стати гордістю України. Пізніше в одному з віршів поет із вдячністю напише про своїх батьків.

2- й учень

О батьку мій! Коли сьогодні

Хоч іскра тих огнів горить

У моїй груді, щоб народні

Злі дні в добро перетворить.

Коли нещастям, горем битий,

Не засклепивсь, не знидів я,

А встав, щоби братам служити,

То все те — спадщина твоя!

3- й учень (звучить тиха українська мелодія). Мати Івана Франка, Марія Кульчицька, дуже гарно співала, знала багато народних пісень, коломийок, співанок. Маленький Ясьо (так звала його мати) все те запам'ятовував, і це стало джерелом його майбутніх казок, інших творів.

1- й учень. Батько — відомий на всю округу досвідчений коваль. У його кузні любили збиратися селяни з навколишніх сіл, бо звучала завжди сповнена народним гумором бесіда, обговорювалися всі події і новини сільського життя, лунало пристрасне слово батька Франка на захист обездолених.

Батькова кузня стала для Івася першою школою життя, у якій він довідався, що на світі є бідні та багаті, добрі і злі люди.

2- й учень. Неписьменні батьки мріяли дати освіту своїй дитині. У 6 років Івася віддають до школи в сусіднє село Ясеницю-Сільну. Здібний хлопець швидко навчився читати і писати українською, польською та німецькою мовами. „Син простого хлопа“, який був одягнений у полотняні штани та таку саму сорочку і який був посаджений на „ослячій лаві“ в кінці класу, показав себе кращим учнем на екзаменах. До того ж ще й нагородили його цінним подарунком. Це було у школі при монастирі у Дрогобичі. Весною 1865 р. І. Франко пізнав тяжке горе й перше велике випробовування — смерть батька.

3- й учень. Далі пішло навчання в Дрогобицькій гімназії, далі Львівський університет. Цікавий факт: у 16 років юнак Франко почав виробляти свій характер — коли б не ліг — вставав рано, робив фізичні вправи, обливався холодною водою. І читав. Читав завжди: йшов незалюдненими вулицями чи чекав десь товариша, на перерві між уроками, чи на нецікавій лекції. І на цей час у бібліотеках Дрогобича не було такої книги, яку б він не прочитав.

3. Слово вчителя

Мабуть, через те, що сам багато читав Іван Франко, то й багато творів написав: це і казки, і байки, і пісні про тварин. Звірів представляв як мислячих істот, що живуть майже людським життям. Збірка його казок має навіть таку назву „Коли ще звірі говорили“. А ми з вами зараз познайомимося із Лисом Микитою. Де він? А покличмо його: „Егей, Лисе!“

4. Інсценізація групою артистів казки „Фарбований Лис“

I сценка. Хитрий-прехитрий Лис крадеться до торговиці під звуки шуму, гармидеру, скрип возів, туркотіння колес, квикання свиней, гойкання селян (аудіозапис).

II сценка. Микита скрутився, мов муха в окропі, від погоні собак та й шмигнув до діжі з фарбою.

III сценка. Лис виліз з діжі, пішов по лісу, побачив враження від себе і зробився звіром Остромислом.

— Любі мої! Не бійтеся мене! Приступіть ближче, я маю вам щось дуже важне сказати...

IV сценка. Дійові особи — Лисичка, Вовк, Ведмідь, Лис Микита.

Готується святкування роковин звірячого царя...

Лис Микита сидить на троні, всі святкують, співають і раптом як не задзявкає й собі по-лисячому...

V сценка. Розправа над Микитою.

5. Підбиття підсумків групою аналітиків

1- й учень. Ну ось і все. Познайомилися з нашим українським Лисом Микитою. А знаєте ви, що цей казковий образ є і в інших народів, в інших країнах, тільки ім'я має інше? Наприклад, у Франції цей хитрун називається Ренаром, а в Нідердландах — Рейнетом, у Німеччині — Рейнексом-Лисом. Імена різні, а вдача — одна: хитра звірина, яка завжди хоче пожити за рахунок інших, хитруючи постійно. А хіба це добре?

2- й учень. Чим закінчилася казка? Лиса не стало, його розідрали на шматки. Ось і виникає питання: чи вартий отой рік ситого життя, щоб за нього заплатити таку ціну? Авжеж ні!

3- й учень. Наша історія з Лисом має дві сторони: перша — не можна бути, як Лис, хвальком, зазнайкою, лицеміром; друга — не можна давати дурити себе, як лісові звірі. Треба бути уважними, розумними, спостережливими.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Рефлексія

Шляхом застосування структури методу „ПРЕС“ відповісти на запитання: „Чи добре я працював (ла) протягом уроку?“

Позиція

Я вважаю, що... (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваш погляд).

Обґрунтування

...тому, що... (наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції).

Приклад

...наприклад... (наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони підсилять вашу позицію).

Висновки

Отже (тому), я вважаю. (узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це є заклик прийняти вашу позицію).

2. Слово вчителя

Я сподіваюсь, що ви зрозуміли й оцінили Лиса. Повернімося до епіграфа уроку. Чи з'явилися у вас інші думки? Детальніше про Лиса поговоримо на наступному уроці, а клоуз-тест, який ви складете, нам у цьому допоможе.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переказувати казку „Фарбований Лис“.