ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ. КАЗКА „ХУХА-МОХОВИНКА“. ПРО ПИСЬМЕННИКА І ЙОГО ФАНТАСТИЧНІ КАЗКИ - Світ фантазії, мудрості (продовження)

Українська література. Конспекти уроків. 5 клас - І семестр - 2016 рік

ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ. КАЗКА „ХУХА-МОХОВИНКА“. ПРО ПИСЬМЕННИКА І ЙОГО ФАНТАСТИЧНІ КАЗКИ - Світ фантазії, мудрості (продовження)

Мета:

- познайомити учнів з життям і творчістю В. Королева-Старого та його фантастичними казками; зі змістом казки „Хуха-Моховинка“, її ідейно- образними особливостями;

- розвивати навички вдумливого і виразного читання казки; формувати вміння знаходити описи зовнішності фантастичних істот, аналізувати їх;

- допомогти зрозуміти повчальність казок, усвідомити важливу в житті людини потребу — уважне ставлення до ближнього, любов до нього.

ТИП уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет В. Королева-Старого, виставка збірок його творів, текст казки „Хуха-Моховинка“.

Творить добро на цьому світі

Не запізнись!

Не запізнись!

В. Крищенко

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

Послухайте вирази відомих письменників про казку.

- „Казка „одною бровою підморгує на людей, мов дає їм знати: — Та чого ви, братчики, смієтеся? Адже се не про бідних баранів, вовків та ослів мова, а про вас самих з вашою глупотою, з вашим лінивством, з вашою захланністю, з усіма вашими звірячими примхами, забагами. Адже ж я навмисне даю їм ваші рухи, ваші думки, ваші слова, щоб ви якнайкраще зрозуміли — не їх, а себе самих!“ (І.Франко)

- „Тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли люба мама чи бабуся розповідали казки, не забудете до смерті“ (І.Франко).

- „Казка кличе нас у мандри, велить бути в житті сміливими й мудрими, долати перешкоди й біди і не забувати добра світового, бо тільки цим і вимірюється наша людська сутність“ (В. Шевчук)

· Яка спільна думка їх об'єднує?

2. Робота з епіграфом

(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)

- Як ви розумієте епіграф? (Людина може відкладати добрі справи на потім і не встигнути зробити ЇХ саме тоді, коли ЦЬОГО

потребують інші.)

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)

IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

Василь Королів-Старий (справжнє ім'я — Василь Костьович Королів) народився в с. Ладан Прилуцького повіту на Полтавщині 4 лютого 1879 р. Навчався в Полтавській духовній семінарії, продовжив освіту в Харківському ветеринарному інституті. Працював ветеринарним лікарем. 1906 р. під час революційних подій в Україні був заарештований царським урядом. Звільнившись, він стає активним дописувачем українських газет „Рада“, „Хлібороб“, „Засів“. Згодом журналістика та видавнича справа стають основними в діяльності молодого літератора: він працював редактором у видавництві „Час“, редагував журнал „Книгар“, що виходив у Києві. 1919 р. Королів-Старий виїхав до Чехословаччини, де викладав в Українській сільськогосподарській академії в Подебрадах і водночас займався літературною творчістю. За кордоном почав писати й художні твори. Майже чверть століття письменник перебував за межами України. Долю Королева-Старого розділила і його дружина — українська письменниця Наталена Королева. Вони обоє завершили свій життєвий і творчий шлях у місті Мельнику (Чехія), він — 11 грудня 1943 р., вона — 1 листопада 1966-го.

Найповніше розкрився талант письменника в збірці казок „Нечиста сила“. Автор вирішив оживити спогади свого дитинства, переосмислити образи фольклорно-казкових представників „неіснуючого, невидимого світу“, по-новому потрактувати персонажів української міфології, зокрема „нечисту силу“. Василь Королів-Старий у передмові до цієї збірки писав: „Дарма, що інтелігентні люди ставляться до „нечистої сили“ з легкою та добродушною посмішкою. Дарма, що тепер не знайдеш освіченої людини, котра йняла б віри якомусь чортовинню. Однаково — найосвіченіша, найінтелігентніша людина нашого віку бодай для форми вислову згадує чорта, диявола, якогось „злого духа“. Найчастіше ця згадка буває тільки словом лайки, тим завченим порожнім звуком, що не має в собі жодного змісту... Тим-то, коли вже ми не можемо вигнати чортовиння з нашого світу, тож чи не краще буде розповідати про нього дітям, як про персоніфіковані сили природи, по змозі позбавляючи їх елементів зла та ворожості?! Я — не педагог і, можливо, помиляюсь. Отож, як результат моєї помилки, з'явиться оця книжка казок, у яких собі дозволяю боронити перед дітьми насамперед нашу, українську „нечисту силу“, що, на мою думку, часто буває далеко менш небезпечною, ніж деякі інші „сили“, яких, на жаль, не звуть „нечистими“.

У своїх казках Василь Костьович показав, що поруч із нами живуть істоти, у яких нам, людям, можна повчитися добра, чуйності, незлопам'ятності.

З такими незвичайними, фантастичними, але дуже симпатичними створіннями ви познайомитесь у казці „Хуха-Моховинка“.

· Що вам спадає на думку, коли ви чуєте цю назву? (Вона містить дві частини. Першу можна пояснити так: інколи, зробивши якусь нелегку чи важливу справу, добре натомившись, ми полегшено зітхаємо: „Хух!“, тим самим викликаючи їх. А друга частина звучить так, тому що головна героїня дуже полюбляла зелений мох.)

2. Хвилинка відпочинку

Учитель. Спробуємо трохи відпочити і зробити вправи для очей, адже попереду нас чекає напружена робота.

Вправа 1. Поверніться до вікна. Подивіться на небо, на його синій глибокий колір. Роздивіться зелень за вікном.

Вправа 2. Тепер повільно, не поспішаючи, зробіть кругові рухи очей за годинниковою стрілкою (повторити тричі), потім — проти годинникової стрілки (повторити тричі).

Вправа 3. Заплющте очі. Уявіть по черзі кольори веселки якомога виразніше, яскравіше (червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий). Тепер можна розплющити очі.

3. Виразне читання із зупинками казки „Хуха-Моховинка“ та опрацювання змісту

Пам'ятка „Особливості читання казки“:

а) казку виконують в уповільненому темпі (читець ніби пригадує розвиток подій, вчинки персонажів);

б) казку передають так, ніби в ній розповідається про достовірні події, які читець сам спостерігав або про які чув від людей;

в) текст казки, де зображено вчинки дійових осіб, не розігрується в ролях, а розповідається, проте висловлювання різних героїв передаються з інтонаціями, що відповідають їхнім характерам, настрою, ставленню до співрозмовників тощо;

г) фантастичні моменти читаються трохи зниженим голосом, таємничо;

д) після зачину і перед кінцівкою казки робляться тривалі паузи, щоб дати слухачам змогу осмислити почуте і підготуватися до сприймання зображеного далі.

4. Бесіда

· Якими бувають хухи? (Ті, що живуть у лісі, звуться лісовими; ті, що по проваллях та скелях,— печерницями; що понад річками та озерами,— очеретянками; ті, що у високій траві та бур'янах,— бур'янками. Бувають ще степовички, байрачні, левадні. Тільки немає болотянок, бо всі хухи, як котики, не люблять вогкого.)

· Знайдіть опис зовнішності Хухи. (Була вона й сама така пухка, як мох. Мала довгу вовночку, ЩО, мов ШОВКОМ, вкривала все ЇЇ тільце. Сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто-фіолетову квіточку — братки. Та були ще в неї голенькі зісподу рожеві лапки. Як і всі інші хухи, Моховинка так само мала мінливу вовночку, яка враз сама собою робилася того кольору, ЩО й ті речі, біля яких бувають хухи. Моховиночка найчастіше була зеленою, бо рідко відбігала від своєї зеленої хатки. Але ж коли вона бігала по соснових старих глицях, ЩО лежали на землі, то ставала такою ж рудувато-червоною, як вони. Біля потоку була вона блакитною, як вода, на піску — жовтою, як пісок,між кущами шипшини — рожевою, на вересі — фіолетовою, на снігу ставала білою.)

· Навіщо дід рубав дерево? Чи можна самовільно вирубувати дерева в лісі? (Щоб зігрітися взимку. НІ, не можна, а особливо живі.)

· Як ви розумієте вислів „робити по правді“? (Нікому не чинити поганого.)

· Який звичай побутував серед хух? (Кожна доросла хуха повинна мати СВОЮ окрему хатинку. Через те вони й будують такі манісінькі хатки, ЩО навіть удвох там не можна зручно поміститися. Турбувати ж хоча б і рідних батьків, чи там сестер або братів жодна хуха собі не дозволить.)

· Кому Хуха була змушена показатись? (Бідна ж Хуха бігала навколо дітей і не могла їм нагадати про Лиску, ЩО лежала спутана в ХЛІВІ. І вже аж тоді, коли з хати вийшли тато й мама, Моховинка наважилась показатись дітям.).

· Чому мати не повірила дітям, коли ті розказали їй про миле звірятко? (БО вона вважала, що в житті такого не буває, а лише у сні.)

· Хто може на власні очі побачити живих хух? (Лише маленькі діти, які нікому не чинили зла.)

· Хто винен у нещасті, яке трапилося з Лискою? (Господар поспішав і забув узяти із собою ту сітку, у якій зазвичай приносив сіно. Отже, вночі в ту сітку й заплуталась старша коза Лиска.)

· Чому дід переконаний, що хухи лихі? (Він уважав ЇХ нечистою силою, від якої слід очікувати лише біди.)

· Чому Моховинка не залишилась жити у хліві? (Хоч вона й знайшла гарних друзів, але завжди хотіла повернутися в рідний ліс, до родичів.)

· Як ви гадаєте, чи могла Хуха не допомогти дідові? (Звичайно, адже він завдав їй скільки прикрощів. Але вона на ЗЛО відповіла добром, врятувавши його від смерті.)

· Яку віддяку за добру справу попросила Моховинка? (Щоб дід розповідав іншим людям, ЩО Хухи — добрі створіння, готові завжди прийти на допомогу.)

Рольова гра

(Заходить Хуха-Моховинка, одягнута у відповідний костюм, і веде З дітьми розмову.)

Хуха-Моховинка. Добрий день, любі діти! Я дуже рада, що завітала сьогодні до таких чудових людей. Зараз надворі осінь — пора року, коли дозрівають різні ласощі. Тому я принесла вам гостинці зі свого лісу — горішки та яблучка. Пригощайтесь!

(Йде поміж рядами і пригощає дітей яблуками, горішками.) Мені відомо, що ви вже прочитали казочку про мене, тому зараз я хочу перевірити, чи добре ви запам'ятали усі пригоди, що зі мною трапились.

· Скажіть, де і коли я народилася?

· За що мене любили в родині?

· Чому я залишилась без домівки взимку? Де я собі знайшла притулок? Чому я не боялася кіз?

· З ким іще я познайомилася, крім кізочок, живучи в хліві?

· Чому все ж таки я сумувала, адже я мала теплу домівку, їжу, друзів?

· Яке нещастя трапилося одного разу в хліві, як я допомогла?

· Якого лиха завдав мені дід?

· Чому він не любив хух?

· Що після цього випадку я вирішила зробити?

· Яка пригода трапилася зі злим дідом через рік?

· Яким було моє ставлення до діда? Чому?

· Яку віддяку я попросила від діда за свою добру справу?

— Молодці! Ви чудово пам'ятаєте мої пригоди. Сподіваюсь, вам дуже сподобалась казка про мене. А можливо, у вас є питання до мене?

V. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Рефлексія

(Фрази записані на дошці, учні ПО черзі продовжують одну фразу за бажанням.)

- Сьогодні я змінив (ла) думку про...

- На уроці мені найбільше запам'яталося...

2. Слово вчителя

Без сумніву, що В. Королів-Старий зумів прихилити нас до своїх героїв, навчив справедливо оцінювати вчинки дійових осіб, розрізняти добро і зло як у казках, так і в житті. Тож даруйте людям добро, радість, робіть добро тим, із ким ви, можливо, зустрінетесь лише раз у житті. І хай девізом вашого життя послужать слова Вадима Крищенка, взяті епіграфом до сьогоднішнього уроку:

Творить добро на цьому світі Не запізнись! Не запізнись!

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати, переказувати казку „Хуха-Моховинка“.

Скласти план до казки.






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.