Українська література. Конспекти уроків. 5 клас - І семестр - 2016 рік

НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ.„ПРИЙОМ У ЗАПОРОЖЦІВ“. ЛИЦАРСТВО ТА ВІДВАГА ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ - Світ фантазії, мудрості

Мета:

- ознайомити учнів з народними переказами; опрацювати зміст народних переказів про життя запорозьких козаків;

- розвивати вміння логічно й грамотно висловлювати власні думки, творчо мислити, виробляти вміння відтворювати в уяві картини історичного минулого народу України; розвивати навички виразного читання;

- виховувати повагу до культури рідного народу, своєї історії; почуття патріотизму і гордості за свій народ.

ТИП уроку: комбінований.

Обладнання: кольорові смужки, рейтингові перфокартки, проектор, екран, аудіозапис українських козацьких пісень, ілюстрація Запорозької Січі, карта маршруту, дипломи „Славні козачата“.

Народ, який не знає свого минулого, не має майбутнього.

О. Довженко

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Сіли, дітки, всі рівненько,

Усміхнулися гарненько,

Настрій на урок взяли

Й працювати почали.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

Дорогі дітки, посміхніться один одному і виберіть, будь ласка, кольорову смужку того кольору, з яким вам сьогодні хочеться вирушити в мандрівку.

Народна творчість кличе нас у мандри, велить пізнати мудрість вікову, вчить бути в житті сміливими й мудрими, мужньо долати перешкоди й не забувати добра світового, бо тільки цим і вимірюється людська сутність.

Ви підсвідомо вибрали собі „в друзі“ ті кольори, які відповідають вашому настрою:

- червоний — піднесеність;

- жовтогарячий — радість;

- жовтий — приємність;

- зелений — спокій;

- синій — сум;

- фіолетовий — тривожність;

- чорний — незадоволення;

- білий — про настрій складно сказати.

Отже, кольори впливають на людину, її самопочуття, емоції. Різні кольори можуть підбадьорювати, а можуть засмучувати.

2. Робота з епіграфом

(Учитель читає вголос епіграф уроку коментує його, залучає до бесіди учнів. Разом із учнями триває обговорення того, що відомо про постать і творчість Олександра Довженка.)

· Як ви розумієте слова Олександра Довженка? (Не можна будувати майбутнього без поваги до історії, традицій народу. Це підґрунтя, що є запорукою розвитку країни.)

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф)

ІV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

З давніх-давен відомо: „Дерево життя — це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок — символ минулого, другий — сучасного, а третій — майбутнього“. Щоб правильно орієнтуватися у житті, щоб бути гідним нащадком своїх героїчних прадідів, треба знати минуле свого народу, історію.

У минулому українського народу було таке неповторне явище, як Запорозька Січ. Це про неї писав М. Гоголь: „Так ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розвивається воля й козацтво на всю Україну!“.

(На фоні мелодії „Засвіт встали козаченьки“)

Тож я запрошую всіх побувати у XVI-XVII ст., зайти до козацького куреня, відкрити щось нове про життя козаків, оглянути джерела мудрості і лицарської відваги запорозьких козаків.

Але, щоб потрапити туди, кожен повинен пройти певні випробування, які будуть поставлені перед вами у формі завдань на кожній із чотирьох зупинок подорожі.

2. Зупинка № 1 „історія запорозької січі“. повідомлення учня

Січ — то була просто площа на Дніпровім острові Хортиці (потім на Базавлуці і Томаківці). Зо всіх боків омивала цей острів глибока вода Дніпра, а ще, крім того, на самім острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою і поставлено високий, гострий частокіл (паркан) з міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа. Не диво, що неможливо було дістатися Січі. Турки, татари не раз пробували здобувати Січ, та їм не вдавалося.

Посеред Січі стояла церква Святої Покрови. Довкола площі стояли хатки, так звані „коші“, або „курені“ з плетеними сітками. Ті хатки були накриті очеретом чи кінськими шкірами. У такій хатці жив один курінь з курінним отаманом. Та козаки тільки спали тут або пересиджували негоду й дощі, латаючи одяг, чистячи зброю. Там вони вправлялися в їзді верхи, в стрілянині з рушниць і гармат, та ремонтували човни.

3. Зупинка № 2. Народні перекази.

Повідомлення учня (учні записують визначення в зошити)

Перекази — це усні оповіді про життєві факти, явища, драматичні ситуації, пов'язані з конкретними історичними подіями, інформація, про які передається не очевидцями, а шляхом переповідання почутого (звідси і назва — переказ). Саме усні розповіді учасників чи очевидців подій минулого і стали джерелом виникнення жанру. У переказах історичне минуле змальовано правдоподібно.

5. Зупинка № 3 — „прийом у запорожців“. Слово вчителя

Переказ „Прийом у запорожців“ належить до переказів доби козаччини та національної війни 1648-1654 років. Тут центральним персонажем виступають рядові козаки, їхні побут, звичаї.

6. Читання тексту переказу „прийом у запорожців“

7. Робота над змістом переказу „прийом у запорожців“

· Яке завдання давали запорожці новоприбулим юнакам, що вирішили стати запорозькими козаками? (Запорожці, по-перше, звелять йому зварити кашу.)

· Юнаки якої вдачі мали можливість стати козаками-запорожцями? (А ЯК же котрий... розторопний і догадливий, ... ударять гопака, затягнувши на весь степ козацьку пісню, піде до куреня... уплітати тую кашу. Тоді запорожці кажуть: „Оце наш! Годі тобі бути хлопцем. Тепер ти рівний козак“. І приймають у товариство)

· Згадайте прислів'я про козацьку звитягу.

- Козацькому роду нема переводу.

- Де козак, там і слава.

- Козача потилиця панам-ляхам не хилиться.

- Нема в світі кращих хлопців над козацьких добровольців.

- Степ та воля — козацька доля.

- Щирий козак ззаду не нападає.

- Чия звитяга, того й перемога.

V. ПІДСУМОК УРОУК

1. Рефлексія

Прийом „Незакінчене речення“.

- Мені сподобалося на уроці...

- Я дізнався (-лася)...

- Я прочитав (-ла)...

- Я запам'ятав (-ла)...

- Я висловив (-ла) власну думку ...

2. Слово вчителя

Ось і закінчилася наша подорож. Смужку якого кольору ви оберете зараз? Я сподіваюсь, що про славних козаків-запорожців, їхніх полководців та народних героїв Запорозької Січі ви — нащадки запорозького козацтва — будете пам'ятати завжди. Недаремно ж народне прислів'я говорить: „Козацькому роду нема переводу“.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити теоретичний матеріал підручника.