Українська література. Конспекти уроків. 5 клас - ІІ семестр - 2016 рік

Т. ШЕВЧЕНКО «ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ…». КРАСА НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ ПРИРОДИ В ПОЕЗІЯХ Т. ШЕВЧЕНКА

Мета:

- ознайомити учнів з картинами довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка, створених уявою за допомогою образної мови;

- розвивати навички аналізу художніх творів, уміння висловлювати власні відчуття, емоції;

- виховувати почуття прекрасного, усвідомлення естетичної насолоди від твору мистецтва, любов до природи України.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, репродукції пейзажів українських художників.

Теорія літератури: персоніфікація, ліричний твір.

Шевченко — це той, хто живе в кожному з нас.

Він — як сама душа нашого народу, правдива і щира…

Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і в наших піснях, у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен розвиватись.

Олесь Гончар

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда

✵ Т. Г. Шевченко — видатна постать і гордість України, її велич і слава. Я впевнена, ви багато знаєте про Кобзаря. А чому його так називають? (Тарас Шевченко, як і кобзарі, розповідав людям правду, намагався пробудити в них почуття гідності. Перша збірка поета теж мала назву «Кобзар».)

✵ Чи є у вас удома збірка Т. Шевченка «Кобзар» ? (Так)

✵ Чи читаєте ви вдома вірші поета? (Моя родина знає багато віршів напам'ять.)

✵ Які факти біографії Шевченка ви можете навести?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

18. Слово вчителя

Благословенна та година,

Як народила мати сина

І нарекла його Тарасом…

Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами,

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.

2. Робота з епіграфом

(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)

✵ Чому Олесь Гончар говорить, що Шевченко живе в кожному з нас? (Усі українці знають Тараса Шевченка, у кожного вдома є «Кобзар». Ми багато знаємо про його життя. Читаючи Шевченкові вірші, ми розуміємо його думки, і нам здається, що й поет відчував душу народу.)

✵ Що значить «поезія його розлита повсюдно» ? (Поезія Шевченка настільки багата, що можна навести цитату до будь-якої сфери людського життя, .)

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)

V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

Так давно, здається, жив Тарас Шевченко, але його поезії дуже близькі і зрозумілі нам насамперед через прекрасні описи природи. Бо природа вічна і незмінна. Природа ніколи не залишить байдужою чуйну людину. Хто з нас не захоплювався безкраїми полями чи запахом весняного ранкового лісу!

Коли читаєш вірші Тараса Шевченка або чуєш, як їх читають інші, тобі одразу уявляється все, що в них описується. Це великий талант письменника — зуміти так передати власні враження, що читач і через багато років бачить те, що побачив ти. Ніби бачить світ очима поета… Природа в усіх поезіях Кобзаря така справжня, така красива і жива.

2. Виразне читання поезії «За сонцем хмаронька пливе»

3. Бесіда

✵ Які пейзажні картини подає нам Шевченко? (Заходу сонця й надвечір'я)

✵ На скільки частин умовно можна поділити цей твір? (На дві. У першій — краса природи на короткий час заспокоює поета. У другій пейзаж змінюється, несе із собою темряву, яка гнітить душу поета.)

✵ За допомогою яких слів автор передає настрій у першій частині вірша? (За допомогою пестливих, зменшувальних форм іменників, дієслів: «хмаронька», «спатоньки», «годиночку».)

✵ Якими образними словами передано сумну картину надвечір'я?

(«Туман сивий», «тьма німа», «туман, наче ворог» )

✵ Прочитайте уважно ще раз перші шість рядків вірша і скажіть, як поводиться хмарка. (Як істота)

✵ А чи є вона живою? Які дії, характерні для істот, робить у вірші хмарка? (Пливе, поли розстилає, кличе спати сонце, покриває його рожевою пеленою.)

4. Опрацювання теоретичного матеріалу

(Учні роблять записи в зошитах).

Учитель. Письменники дуже часто надають предметам, явищам (неживій природі) ознаки й властивості неживої природи. Такий художній засіб називається метафорою.

Метафора (з грецьк. «перенесення» ) — слово чи словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета або явища на інші на основі подібності чи протиставлення.

Персоніфікація — зображення предметів чи явищ природи як живих істот.

Ліричний твір — написаний віршованою мовою твір, у якому не розгортаються події, а виражаються думки, почуття, переживання людини в певних обставинах, під впливом певних подій.

5. Робота в групах

1-ша група виписує з вірша метафори (серце одпочине, заговорить, туман закриє море, розстилає тьму, оповиє душу).

2-га група виписує з вірша порівняння (покриває, мов мати дитину, туман неначе ворог, ждеш світу, мов матері діти).

6. Гра «Шукачі скарбів»

(на дошці записані рядки поезії з пропущеними епітетами, учні додають необхідні слова, звіряючи їх з віршем).

***

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає

І сонце спатоньки зове

У синє море: покриває

Рожевою пеленою,

Мов мати дитину.

Очам любо. Годиночку,

Малую годину

Ніби серце одпочине,

З Богом заговорить…

А туман, неначе ворог,

Закриває море

І хмароньку рожевую,

І тьму за собою

Розстилає туман сивий,

І тьмою німою

Оповиє тобі душу,

Й не знаєш, де дітись,

І ждеш його, того світу,

Мов матері діти.

✵ Які скарби ми відшукали? (Епітети)

7. Бесіда

✵ Які образи створено в першій частині вірша? (Хмаронька запрошує сонце спатоньки в море.) Ми маємо пишатися тим, що лише в українській мові є пестливі форми дієслова!

✵ Як ви вважаєте, хмаронька теж спатиме в морі? (Так, адже вона лагідна, як мати з дитиною.)

✵ Які почуття викликає ця картина? (Спокій, гармонію)

✵ А яку роль відіграє зміна кольору: червоний на рожевий? (Червоний колір був, коли хмаронька була ще на віддалі, а рожевий — коли вона поруч і виражає найніжніші материнські почуття.)

✵ Настрій попередньої картини підсилюється чи змінюється?

(Підсилюється: від спокою до блаженства.)

✵ Який художній образ цьому сприяє? (Образ — почуття: ніби серце з Богом заговорить.)

✵ А чиї це почуття? (Автора, тобто ліричного героя, який споглядає приємну картину хмаринки і сонця, .)

✵ Який новий образ з'явився? (Туман)

✵ Який художній засіб його характеризує? (Порівняння неначе ворог, епітет «сивий».)

✵ Що він вніс у загальну картину? (Зникає сонце, хмаронька, а з'являється сива тьма.)

✵ Якого кольору тьма? (Питання дискусійне: хтось уявляє сірого кольору (як туман), хтось — чорного (бо автор каже, «ждеш його, того світу», отже, надворі глибока ніч.)

✵ Як це відгукується в душі ліричного героя? (У його душу проникає тьма німа, тобто страждання, туга, розпач.)

Висновок. Отже, у вірші передається ціла гама почуттів людини, які асоціюються з явищами природи: лагідний — тривожний — сумний, спокій — блаженство змінюються на тугу і розпач.

✵ Як ви вважаєте, чим спричинено такий стан душі автора або ліричного героя з огляду на те, що Т. Шевченко в цей час перебував на засланні, далеко від улюбленої України? (Він згадував, мабуть, рідний, дорогий серцю вечірній пейзаж в Україні. Потім туман заступив сонце — поет повертається в реальність, і його охоплює сум, туга, розпач.)

✵ Як називають почуття туги за батьківщиною? (Ностальгія)

✵ Отже, робимо висновок: основна ідея поезії — це вираження ностальгійних почуттів.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Рефлексія. Метод «Мікрофон»

- Поезія Т. Шевченка збагатила мене…

- Роздумуючи над твором, я зрозумів (-ла… )

2. Слово вчителя

Тарас Шевченко — великий український поет, чия творчість є однією з найкращих сторінок світової культури. Прочитаймо ще раз слова Олеся Гончара про Шевченка і вдумаймося в їхній глибокий зміст!

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Вивчити напам'ять поезію «За сонцем хмаронька пливе».

2. Відповісти на запитання підручника.

За вибором учня:

- намалювати малюнок до вірша або підібрати відповідну фотоілюстрацію.