Всі публікації щодо:
Косач Ольга

Українська література. Конспекти уроків. 5 клас - ІІ семестр - 2016 рік

УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ № 4. ОЛЕНА ПЧІЛКА. ОПОВІДАННЯ «СОСОНКА».

Мета:

- ознайомити учнів з короткими відомостями про життя і творчість Олени Пчілки, розкрити зміст оповідання «Сосонка». особливості його побудови; навчати переказувати твір близько до тексту; проаналізувати риси характеру Івася, поміркувати над пригодою, що сталася з хлопчиком;

- розвивати логічне мислення, навички аналізу прозового твору, виразного читання; удосконалювати навички роботи в групах, парах;

- виховувати любов до природи, до рідної батьківської домівки, доброту, чуйність.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Обладнання: портрет письменниці, ілюстрації із зображенням сосни, ілюстрації, книжка «оповіді про дерева».

Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя.

Григорій Сковорода

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

Розгляньте ілюстрацію. Скажіть, які враження, відчуття виникли у вас. Ви згадали засніжену зиму, свято Нового року, Різдво, веселощі, подарунки, розваги. На сьогоднішньому уроці ми поговоримо про оповідання Олени Пчілки «Сосонка». Зануримося в казковий світ природи, відчуємо холодні подихи зимового вітру, згадаємо піднесений настрій новорічних свят. Але разом із тим будемо співчувати сосонці та Іванкові, сумувати через їхні пригоди і негаразди, вчитимемося долати складні життєві перешкоди.

2. Робота з епіграфом

(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)

Як ви розумієте слова Сковороди? (Кожен із нас має своє уявлення про щастя, але не кожен може його досягти.)

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф)

І V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

Ольга Петрівна Косач посідає значне місце в розвитку української літератури кінця XIX — початку ХХ ст. Невпокорена натура зі щедрою і гордою душею — так можна охарактеризувати цю непересічну постать.

Величезна творча спадщина Олени Пчілки, більша частина якої зберігається в рукописному вигляді, детально і ґрунтовно ще не досліджена, належно ще не оцінена. У фонді письменниці зберігається велика кількість ненадрукованих художніх творів, статей, рецензій, заміток, листів.

Деякі ваші однокласники отримали випереджальні завдання.

1) Розкажіть про походження та родинні зв'язки Олени Пчілки.

2) Розкажіть, що таке псевдонім. Чому Ольга Петрівна обрала такий псевдонім?

3) Підготуйте біографічну довідку про Олену Пчілку.

4) Підготуйте фоторепортаж про письменницю.

5) Спробуйте розкрити основні риси характеру цієї жінки.

6) Розкажіть про творчий доробок Олени Пчілки.

7) Розкажіть про вірування нашого народу, пов'язані із сосною.

2. Повідомлення учнів

1- й учень. Рід Драгоманових був давнім і славетним. Олена Пчілка пишалася своїм козацько-гетьманським родом Драгоманів (первісне значення слова «драгоман». — перекладач, урядовець для справ дипломатичних). «В нашій драгоманівській сім'ї, — згадувала Ольга Петрівна, — збереглася пам'ять про те, що пращур нашого роду був заволока з Греччини, по національному походженні таки грек; служив він драгоманом при гетьманському уряді, за гетьмана Богдана Хмельницького, в Чигирині». Дядько Яків, батьків брат, за участь у «недозволенном обществе». («Соединенных словян». та в русі декабристів був ув'язнений у Петропавлівській фортеці, засланий у Сибір, звідки вже не повернувся.

Батько Ольги Петрівни був юристом, людиною високоосвіченою, культурною. Сама вона навчалася в Київському інституті шляхетних дівчат. її брат Михайло Драгоманов, видатний учений і громадський діяч, письменник (псевдонім — Українець), залучив її до участі в Київській культурно-освітній організації «Громада». У неї народилося шестеро дітей, серед них — відома усьому світу Леся Українка. Став професором Харківського університету, письменником і син Михайло (псевдонім — Обачний) та його дружина Людмила (псевдонім — Грицько Григоренко).

2- й учень. Псевдонім — придбане ім'я, прізвище або авторський знак, яким користується письменник, журналіст, автор замість власного прізвища.

Дідусь мав пасіку, всього кілька вуликів. Маленька Оля любила спостерігати за напрочуд працьовитими бджолами. Мабуть, тому і взяла назву цієї комахи за псевдонім.

3- й учень. Ольга Петрівна народилася 29 липня 1849 року в м. Гадячі на Полтавщині. Походила зі славетного роду Драгоманових. У батьківській оселі здобула початкову освіту, а потім навчалася в Київському інституті шляхетних дівчат. Жила Ольга з братами і сестрами в близькому оточенні дворової челяді і простих людей Гадяча. Діти не знали, на своє щастя, гувернерів. Доглядала і виховувала рідна мати з допомогою няньки, звичайної сільської бабусі. Ще з дитинства відчула Олена Пчілка красу рідної землі, народних звичаїв та обрядів, не обминали двору Драгоманових колядування, посипання, запросини на весілля. У Драгоманівській родині міцно трималися народні традиції, завжди шанувалася українська пісня, казка. Вони мали вирішальний вплив на Олену Пчілку, а через неї і на доньку Лесю.

Ольга Петрівна брала участь у культурно-освітній організації «Громада». Там вона познайомилася з майбутнім чоловіком Петром Косачем, юристом за освітою. Вони мали шестеро дітей. Молода й розумна мати привертала дитячу увагу до народних звичаїв, прищеплювала любов до України, гордість за її минуле. Мати робила все, щоб діти виросли патріотами. Особливо великий вплив вона мала на формування Лесі. Навіть дала їй псевдонім — Українка.

4- й учень (Повідомлення супроводжено світлинами.) Олена Пчілка явила себе справжньою українкою і в предковічних та святих для нас іпостасях — доньки, сестри, дружини, матері. Ольга Петрівна Косач-Драгоманова шанувала свій рід — батька і матір, боготворила брата — Михайла Драгоманова, була вірною подругою чоловіка, народила і виховала шістьох дітей — двох синів і чотирьох доньок, що стали достойними і шанованими людьми.

Олена Пчілка належить до числа тих діячів, які невтомною працею на теренах української культури зробили значний внесок до духовної скарбниці свого народу. На ниві красного письменства вона трудилась близько шістдесяти літ, випробувавши перо в усіх літературних жанрах: драми та комедії, повісті та оповідання, байки та ліричної поезії, епічної поеми й поетичних перекладів. Людина з широким світоглядом і ґрунтовою освітою, Олена Пчілка зажила слави і в історії української журналістики, зокрема як мистецтвознавець, критик та популяризатор українського мистецтва. її діяльність як фольклориста і етнографа є ще одним проявом її самобутнього таланту і заслуговує пильної уваги дослідників.

5- й учень. Головною метою життя Олени Пчілки були пошуки «правди разом з народом». Національні й соціальні мотиви — провідні в її прозових, поетичних і драматичних творах.

Протягом усього життя вона наполегливо, безкомпромісно боролася за майбутнє відродження національної культури, за право говорити, писати й друкувати книжки рідною мовою. Неодноразово зверталася до царського уряду з вимогою скасувати заборону друку й викладання у школі українською мовою.

Отже, Олена Пчілка — справжній борець, вона любила український народ, захищала мову.

Своїм громадським обов'язком Олена Пчілка вважала просвітницько-виховну роботу. Багато енергії й таланту віддала справі виховання й освіти українських дітей, щоб не виросли вони перевертнями, щоб звикали шанувати своє рідне. Вона — ініціатор випуску і видавець щомісячного журналу для дітей, який так і називався — «Молода Україна». створення при товаристві «Просвіта». комісії, яка б дбала про дітей.

Ольга Петрівна — енергійна, ініціативна, активна, талановита, освічена жінка, любила дітей, багато працювала задля них.

Недарма ж узяла собі за псевдонім назву трудової комахи. Своєю невтомною працею зробила вона вагомий внесок в українську поезію, дослідження фольклору, етнографії і, зрештою, в усю рідну культуру.

6- й учень Вона надзвичайно творча, невтомна трудівниця. Літературну творчість Олена Пчілка розпочала з перекладів російської та світової класики. Вона перекладала деякі твори М. Гоголя, О. Пушкіна, М. Лермонтова. Завдяки їй у 1880 році побачили світ «Співомовки». Степана Руданського. Видавала жіночий альманах «Перший вінок». допомагала Михайлу Старицькому видавати й редагувати альманах «Рада». де опублікувала поему «Козачка Олена». 1886 року вийшла друком перша збірка поезій Олени Пчілки «Думки-мережанки».

Вона любила і знала українське слово, українську народну творчість. На благословенній Волині записала цілу низку пісень, обрядів, народних звичаїв, опублікувала дослідницьку працю «Український орнамент». Як справжній майстер вона плекала слово і творила його. Дала життя визначенню, без якого просто уявити не можна нинішній словник — «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися «переможець». «променистий». «палкий».

Олена Пчілка — одна з родоначальників української дитячої літератури. її перу належать численні поезії, казки, оповідання, ціла низка п'єс, які побачили світло рампи на сцені організованого нею дитячого аматорського театру. Не всі знають, що Олена Пчілка належить до числа перших українських жінок-видавців.

До кращих творів Олени Пчілки належать:

- «Товаришки». (1887),

- «Світло добра і любові». (1888),

- «Соловйовий спів». (1889),

- «За правдою». (1889),

- «Артишоки». (1907),

- «Півтора оселедця». (1908),

- п'єса «Сужена не огужена». (1881),

- п'єса «Світова річ». (1908),

- «Весняний ранок Тарасовий». (1914),

- «Казка Зеленого гаю».

- «Щасливий день Тарасика Кравченка». (1920),

- «Киселик». «Скарб». «Мир миром». (1921),

- «Кобзареві діти». та ін.

7- й учень. Кажуть, що «сосна благословенне богами дерево, тому воно вічнозелене й радісно шумить». Соснова гілка в давнину зберігалася цілий рік — від одного Нового року до другого. Так вона захищала від злих сил, оберігала мир і спокій у хаті. Смола сосни називається живицею. Вона гоїть рани, заспокоює біль. Смола, що пролежала багато віків у землі, називається бурштином.

3. Хвилинка відпочинку

У володарки Зими

Трішечки замерзли ми.

Грудень каже: «Пострибай!».

Січень просить: «Присідай!».

Встали — сіли, встали — сіли,

Розігріли наше тіло.

Лютий місяць нагадав:

Час нам братися до справ.

Сіли, дітки, всі гарненько.

Спинки держимо рівненько.

Книги відкриваємо —

Знання здобуваємо!

4. Словникова робота

- Мірненька — у міру;

- глиця — голки;

- заходилась приймати — пригощати;

- не подоба цуратися — не годиться не підтримувати знайомства;

- нехибно — обов'язково, неодмінно;

- лакомини — ласощі;

- чепірадло — щось розчепірене, незграбне;

- звіздар — зірка;

- туряють — штовхають, зневажають;

- комин — труба, пічка;

- знакомита — знайома;

- ґринджоли — низькі й широкі сани з боками, що розширяються від передка; маленькі дитячі сани;

- горниця — гарно прибрана кімнат;

- попихач — той, що служить де-небудь, у кого-небудь як виконавець дрібних послуг, слуга;

- масниця — давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване церквою до тижня перед великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники);

- шарварок — велике, гомінке скупчення людей.

5. Бесіда

✵ В оповіданні «Сосонка». Олена Пчілка відтворила світ людини і природи. Вона показала, що дерево, як і людина, може відчувати, сумувати, страждати, радіти. Чи сподобалось вам оповідання Олени Пчілки «Сосонка». Чому? Чим воно нагадує казку?

✵ Розкажіть, якою змальовано сосонку на початку твору. (На початку твору ми бачимо, як сосонка величається, красується перед своїми сусідками, березами та липками: «Стоїте деркачами?.. Ой світе мій, яка ж я гарна та велична!». Весь час вона підкреслювала свою красу і шляхетність)

✵ Про що попереджувала сорока сосонку? Чи справдилося її попередження? Чому авторка з-поміж усіх птахів вибрала саме сороку? («Величається сосонка, аж тут прилетіла сорока. Сіла в неї на гілці та й каже: — Че-че-че! Чекай, чекай!.. А чого чекати — не каже… Тим часом сорока таки знала, що казала…». Сороку вважають сварливою, балакучою злодійкою. Кажуть, що на сорок перетворюються відьми, тому, можливо, ці птахи передвіщають майбутнє.)

✵ Як змінюється життя сосонки? (Та недовго втішалася наша сосонка: спочатку її зрубали, один вечір помилувалися, викинули, а потім поставили замість віхи. Але таке трапляється не тільки з природою, а й з людьми часто буває. Учора вона була така велична, а сьогодні нікому не потрібна.)

✵ У цьому творі поєднується реальне і казкове. Людина виявила себе байдужою до природи. Подумайте: а чи варто було знищувати дерево заради одного святкового вечора? Чи не шкода вам згаслої краси сосонки?

✵ Чи зробила сосонка, на вашу думку, висновок зі своєї пригоди, чи змінилася вона? (Так, і хоче застерегти своїх сосонок- сестричок від помилок, від пихи та похвальби.)

✵ Який повчальний зміст має оповідання? (Не можна величатися перед іншими, хвалитися, бути пихатим — невідомо, як далі складеться твоя доля. Такі історії, як із сосонкою, трапляються інколи й з людьми. Не можна відкидати старих друзів. Батьки — захисники й оборонці, наставники в житті. Треба бути вдячним за добро, завжди намагатися допомогти іншим. «… Не хотів би я й ланцюжків, хоч би й рожевих! Нема в світі кращого, як воля».)

✵ Які, на ваш погляд, особливості побудови оповідання Олени Пчілки «Сосонка». Скільки сюжетних ліній у творі? (В оповіданні переплітаються історії сосонки та Івася — дві сюжетні лінії; реальне поєднується із фантастичним, що наближає його до казки.)

✵ Назвіть головного героя оповідання. Яка пригода сталася з Івасем? (Головний герой твору Івась переживає радість і захват. А коли він покидає рідний дім, то охоплює його і смуток, і страх, і розпач: «Був він Івась, а то став уже «Ванька»… Одно слово, за попихача в усіх». Не витримує Івась чужої хати. Втік додому, де його відігріли, нагодували. Адже недаремно кажуть у народі: «Ліпше своя хата, ніж чужі палати».)

✵ Яке «диво». побачив Івась у панській світлиці? Свою відповідь проілюструйте рядками тексту. («Аж і справді диво предивне побачив Івась! Як повела його ввечері нянька в покої, та як став він на порозі тієї панської світлиці, та як глянув він на ту сосонку, то аж оторопів! Світе мій ясний! Івась навіть не пізнав своєї сосонки! Вся вона сяє свічечками, ліхтариками, все гілля обчіпляне яблучками, якимись цяцьками, червоними, синіми, золотими, аж у очах мигтить! Під сосною, на примості, стоять ляльки, коники, щось таке ще…».

✵ Як ставилися до Івася на панській службі? Чи схожі, на вашу думку, долі Івася та сосонки? («Та щось не дуже-то йому на тій службі повелося. Не сподобалось йому… Перше всього ймення йому перемінено: був він Івась, а то став уже «Ванька»; потім дали йому таку вузьку та тісну одежину, посадили в прихожій, а часом пошлють куди. Туряють Івася пани, штурхають у потилицю слуги. Одно слово, за попихача в усіх. Одного разу старший слуга так побив Івася за якісь панові чоботи, що Івась довго плакав… А другого разу горнична за ножі набила…». Без волі, рідної сторони погано живеться і сосонці, і Іванові.)

✵ За допомогою яких художніх засобів автор досягає розкриття теми та ідеї твору? (В оповіданні багато художніх описів — сосонки в лісі, у панській світлиці, надворі біля дровітні, у селянській хаті, як віха при дорозі; пейзаж; часто використовуються епітети (гарний, смутний, зграбнесенька, рясні, величка та ін.), порівняння (як зоря в небі, як свічечки та ін.). Багато окличних і питальних речень, невласне пряма мова, які надають творові емоційності. Є діалоги.)

✵ Зробіть висновки про те, у яких стосунках перебувають людина й природа: людина — господар, друг, брат природі чи щось інше? (Життя природи і людини перетинається: людина не може жити без природи, природа, на жаль, залежна від людини, але вони можуть допомагати одне одному.)

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Рефлексія

(Фрази записані на дошці, учні по черзі продовжують одну фразу за бажанням.)

- Для мене щастя — це …

- На уроці мені найбільше запам'яталося …

2. Слово вчителя

Головний герой твору Івась переживає радість і захоплення. А коли він покинув рідний дім, то охопили його і смуток, і страх, і розпач: «Був він Івась, а то став уже «Ванька»… Одно слово, за попихача в усіх». Не витримав Івась чужої хати. Утік він додому, де його відігріли. Там його нагодували, ніхто не бив. Адже недаремно кажуть у народі: «Ліпше своя хата, ніж чужі палати».

V ІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати з підручника про життя і творчість М. Вінграновського.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.