Українська література 5 клас - Розробки уроків - 2013 рік

Олександр Олесь. Ярослав Мудрий (із книги Княжа Україна). Поезії з книги Княжа Україна, їх зв'язок з літописами. Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Київської Русі, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі

Мета: навчити аналізувати поетичний твір, проводити аналогію із сучасним життям; розвивати навички характеристики героїв, розмірковувати над діями і вчинками давньоруських князів; виховувати шанобливе ставлення до заповітів наших предків.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: підручник, портрет князя Ярослава Мудрого, ілюстрації на тему Київської Русі, роздавальний матеріал, мультимедійні засоби.

Перебіг уроку

I. Організаційний етап.

II. Перевірка домашнього завдання.

_________________________________________________

_________________________________________________

III. Актуалізація опорних знань.

Фронтальне опитування.

1. Які вам відомі сучасні пам'ятки архітектури Києва були побудовані ще за часів Київської Русі?

2. Назвіть перших князів Київської Русі.

3. Хто, згідно з легендою, заснував Київ?

4. Яку назву в давнину мала Україна?

5. Хто з київських князів, на вашу думку, заслуговує на вашу повагу? Чому?

_________________________________________________

_________________________________________________

IV. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація уміння.

Поетична оповідь про князів України, їхню мудрість, благородство, любов до рідної землі, заповіт Ярослава Мудрого стануть для нас дороговказами в житті. Адже значно легше послухати мудрої поради, навчитися на чиїхось помилках, щоб не зазнавати болючих втрат.

_________________________________________________

_________________________________________________

V. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.

Матеріал для вчителя.

Узявши до рук книгу Олександра Олеся ви, напевно, звернули увагу на її заголовок і зацікавилися, чому „Княжа Україна”? Як узгодити це із загальноприйнятим твердженням про Київську Русь як спільну колиску трьох братніх народів?

З історичних праць можна дізнатися, що східні слов'яни напередодні утворення Київської держави і в перші роки її існування не були країною одного народу чи племені. Під час формування націй кожен народ опирався на місцеві традиції, які вже тоді різнилися між собою. Так, росіяни стали носіями генотипу угрофінських і гілки слов'янських племен — в'ятичів, радимів; білоруси — дреговичів, кривичів, полочан. Психологічно-культурні риси українців були перейняті від їхніх попередників — полян, сіверян, древлян, дулібів (волиняни і бужани), тиверців, білих хорватів тощо. Тому саме український народ є прямим спадкоємцем традицій та культури Київської Русі. Проте і росіяни, і білоруси вважають себе носіями цієї спадщини, бо і на них великий вплив мала генетична сила „стального града” Києва.

З історичної поеми „Княжа Україна” перед нами постає доба Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Розповідаючи про події, що відбувалися на цих землях у IX—XIII століттях, Олександр Олесь опирається на найдревніше і найцінніше джерело — літописний звід Київський за Іпатіївським списком: „Повість врем'яних літ”, „Київський літопис” і „Галицько-Волинський літопис”. У віршованій формі він переспівує сюжети основних літописних легенд і переказів, вказує на наступність правління княжих родів, характеризує вдачу, заслуги і провини перед народом окремих князів, опоетизовує їхні героїчні походи в ім'я захисту Батьківщини, прояви любові до рідного краю. Водночас із тривогою й осудом пише про князівські чвари, міжусобні війни, які приносили стільки лиха й біди руській землі, її народу. Олександр Олесь, як і автор „Слова о полку Ігоревім”, кидає клич усім жити у злагоді, добрі й мирі.

Одним із творів, у яких йдеться про князювання Олега, є „Поход на Царгород”. Саме за часів Олега про Київську Русь як могутню державу заговорив світ. Одним з важливих політичних рішень князя була спроба захистити державу від нападників-ворогів.

Виразне читання вчителем вірша „Поход на Царгород”.

Словникова робота.

Царгород — слов'янська назва Константинополя, столиці Візантії. Згідно з літописом, князь Олег здійснив похід у Візантію, 912 року уклав вигідну для Русі угоду.

Босфорські води — води Босфорської протоки, що з'єднує Чорне і Мармурове моря.

Бесіда за питаннями.

1. Чи здійснював завойовницькі походи князь Олег?

2. Поясніть слова:

І Олег, на греків лютий,

Став збиратися в поход.

Хоче він до України

Прилучити Царгород.

3. Чому Олег ухвалив таке рішення? Що його спонукало до цього вчинку?

4. Чи прилучив Олег до України Царгород? Яку вигоду отримала Русь?

_________________________________________________

_________________________________________________

Матеріал для вчителя.

У поезії „Княгиня Ольга” йдеться про епізод із життя майбутньої княгині й дружини князя Ігоря, коли вона вперше зустріла і покохала лицаря-велетня. Із поетичної оповіді ми дізнаємося, що Ольга була простою дівчиною із села, але це була дівчина-красуня. Поетичне порівняння „чарівна сама, як ранок” свідчить про незвичайну вроду, ніжність, доброту майбутньої княгині й могутньої правительки, яка була вірним другом князеві Ігорю до смерті.

У тексті є багато порівнянь, тому після ознайомлення з текстом твору учні працюють над засобами поетичної мови, відшуковують їх у тексті.

Виразне читання вчителем вірша „Княгиня Ольга”.

Гра „Шукачі скарбів”.

— Назвати художні засоби, використані в поезії „Княгиня Ольга”, проілюструвати їх прикладами з тексту цієї поезії, визначити їх роль у тексті.

Епітети: тихий ранок, білий шум, ліс страшний і таємний, лицар-велетень, сині хвилі.

Порівняння: чарівна сама, як ранок; заговорить — думка — сонце; очі — сині небеса.

Метафори: сонце встало, вітер спить.

Усне малювання.

На основі перших 3 строф віриш „Княгиня Ольга” учні створюють словесний образ княгині Ольги.

Зразок.

Теплої літньої днини на берег річки вийшла дівчина в ніжному легкому вбранні. Біло-рожева сукня надавала їй загадковості й чарівності. Її бліде личко відбивало вранішні промені сонця, а розплетену русу косу легко гойдав і пестив вітерець.

Зачарована шумом хвиль, вона задумливо сиділа і згадувала свій незвичайний і загадковий сон. Що він міг означати?

Фізкультхвилинка.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

Виразне читання поезії „Ярослав Мудрий”.

Цю поезію можна запропонувати учням для виразного читання вголос, оскільки вони вже на уроці прослухали читання вчителем як зразок для наслідування.

_________________________________________________

_________________________________________________

Словникова робота над твором „Ярослав Мудрий”.

Святополк Окаянний — князь туровський і великий князь київський, син Володимира Святославовича. У міжусобній боротьбі 1015 року вбив своїх братів: Бориса, Гліба, Святослава, — за що його прозвали Окаянним.

Скоморохи — мандрівні актори у Київській Русі.

Сян, або Сан, — річка, що бере початок у Східних Карпатах. На лівому березі Сяну Ярослав заснував місто Ярослав.

Черкеси — народ, який живе нині у Карачаєво-Черкеській автономній республіці й у Туреччині.

Редедя — князь касозький, тобто косорогів (осетинів і черкесів).

Мстислав — давньоруський князь Мстислав Володимирович, брат Ярослава Мудрого.

Боян — славний давньоруський поет XIII ст.

_________________________________________________

_________________________________________________

Матеріал для вчителя.

За велику любов до книг, мудрість і розважливість князь Ярослав став величатися Мудрим. За правління Ярослава Мудрого (1019-1054) був збудований княжий палац із Софійським собором, Золоті ворота, утверджено Київську митрополію, підготовлено вперше на Русі збірник законів „Руська правда”, засновано книгосховище і велику бібліотеку, доля якої й досі залишається невідомою.

Своїми мудрими діями і законами Ярослав зміцнив українську державу так, що сусідні держави прагнули здобути його приязнь і єдналися з його родом. Ярославові сини одружені були із чужоземними королівнами, а дочки з королями. Так, його донька Анна Ярославна стала королевою Франції, але підписувала державні документи слов'янськими літерами.

_________________________________________________

_________________________________________________

Виразне читання учнями поезії „Ярослав Мудрий”, обговорення заповіту князя.

Доцільно побудувати бесіду так, щоб кожен сприйняв заповіти Ярослава Мудрого як особисте.

Матеріал для вчителя.

Перед смертю Ярослав скликав своїх синів і поділив між ними державу. Найстарший син Ізяслав залишався у Києві, а тому всі молодші брати повинні були його слухатися.

Святославові дісталась Чернігівщина, Всеволодові — Переяславщина, Ігореві — Волинь. Проте князі згодом порушили обіцянку, дану батькові. В одному з досі недрукованих віршів Олександра Олеся є рядки, які нагадують цю мудру пораду:

Ще Мудрий Ярослав

Синам своїм казав:

„В єднанні тільки — сила,

А в розтічі — могила!

Як не будете всі разом

Йти до спільної мети,

Ви, державу зруйнувавши,

Подастеся у світи”.

Слова Ярослава Мудрого актуальні й через тисячу літ.

_________________________________________________

_________________________________________________

VI. Узагальнення і систематизація знань.

Конкурс „Упізнай літературного героя”.

Учитель зачитує цитати, а учні називають, якого героя вони стосуються.

1. На воротях Царгороду

Князь... свій щит прибив (Олег).

На воротях Царгороду

Український щит висів.

2. На йому убрання просте,

Без оздоби, без відзнак (князь Ігор).

3. І за князя вийшла заміж

Проста дівчина з села (Ольга).

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

VII. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

„Незакінчене речення”.

— Прочитавши поезії із книги Олександра Олеся „Княжа Україна”, я зрозумів(-ла)...

— Твори про минуле нашого народу вчать мене...

_________________________________________________

_________________________________________________

VIII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

— Скласти портретну характеристику образу князя Ігоря (усно).

— Продовжити заповіт Ярослава Мудрого, висловлений Олександром Олесем в однойменній поезії, ще на 2-3 пункти (у прозі).

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________