Всі публікації щодо:
Олесь Олександр

Українська література 5 клас - Розробки уроків - 2013 рік

Олександр Олесь. Микита Кожум’яка. Драматичний твір на тему народної казки

Мета: ознайомити учнів із драмою-казкою «Микита Кожум’яка». з поняттям «драматичний твір». і його побудовою; розвивати навички виразного читання драматичних творів, читання за ролями; виховувати найкращі людські якості, гордість за мужність наших предків, любов до нашої історії.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: портрет Олександра Олеся, ілюстрації до твору «Микита Кожум’яка».

ТЛ: драматичний твір і його побудова, гіпербола.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.



II. Перевірка домашнього завдання.

— Прочитати твір-роздум, який ви склали вдома.

Декілька учнів за бажанням читають свої твори, інші — після уроку здадуть зошити для перевірки домашнього завдання.



III. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

— Хто такий Кирило Кожум’яка?

— Що вам про нього відомо? (Кирило Кожум’яка — богатир у героїко-фантастичних казках. Жив він, за переказами, у Києві над Дніпром).



IV. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація учіння.

Рідна земля, давня Русь-Україна та її народ у променях сонцесяйного Олесевого слова відсвічують найвищими людськими чеснотами, постають у славі й непроминущості. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з драмою-казкою Олександра Олеся «Микита Кожум’яка». написаною за мотивами народних казок, переказів та легенд. Також визначимо особливості драматичного твору і його побудови. Ми дізнаємося на цьому уроці про особливості драматичного твору, роль художнього перебільшення — гіперболи, про героїзм простих людей — вірних синів рідної землі.



V. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.

Слово вчителя.

На минулих уроках ми вивчали твори про князів Київської Русі, мужніх, відважних воїнів, які стояли на чолі своєї дружини і боронили рідну землю від ворогів. Але виявляється, що справжніми героями можуть бути і представники народу. Саме віру в народну силу підкреслює Олександр Олесь у драмі-казці «Микита Кожум’яка».



Виразне читання за ролями п’єси-казки «Микита Кожум’яка».

Бесіда за питаннями.

— Яка тема твору? (Боротьба народних богатирів із ворогами, зажерливим Змієм).

— Знайдіть у казці слова, які характеризують Микиту Кожум’яку.

— Яким зображений народ? (Спочатку покірним, потім здатним до протесту — представником його є Микита Кожум’яка).

— Що ви можете сказати про Князя, Княгиню? (Засмучені власним горем, справедливі, знайшли підтримку в народу).

— Який найнапруженіший момент у драмі-казці? (Двобій Микити і Змія).

— Яка основна думка казки? (Уславлення народного героя-богатиря).

— Читаючи твір Олександра Олеся «Микита Кожум’яка». ви звернули увагу на те, що він має незвичну форму? (Твір поділений на картини, на початку вказані дійові особи, які ведуть діалог).

— Як ви вважаєте, такі твори пишуть насамперед для читання чи для постановки на сцені?




Фізкультхвилинка.




Пояснення вчителя.

Орієнтовний матеріал «Особливості побудови драматичного твору».

Деякі художні твори призначені не лише для читання, а й для постановки на сцені. їх називають драматичними творами, і вони мають свої особливості. Драматичні п’єси, казки, поеми поділяються на дії (картини), яви; складаються з висловлювань героїв, які називають репліками. Інколи дрібнішим шрифтом зазначається місце подій, дії героїв. Авторські пояснення у тексті п’єси називаються ремарками. Отже, у ремарках вказується, які дійові особи виступають у п’єсі, що вони роблять і якими жестами висловлюють свої почуття, а також — що відбувається на сцені. Крім того, ремарки пояснюють, як потрібно обладнати сцену для постановки п’єси. Ремарки допомагають уявити персонажів та обстановку, у якій вони діють. У постановках важливу роль відіграють декорації (оформлення сцени), звуковий, музичний супровід. Але найбільше враження, звичайно, справляє майстерна гра акторів.

Отже, драматичний твір — це твір, у якому життя подається через розмови та вчинки дійових осіб.

«Микита Кожум’яка». дещо відрізняється від традиційної форми побудови драматичного твору, хоча й має його елементи. Має схожість і з казкою. Найперше тут діє казковий персонаж, наділений надзвичайною силою. Як і в казках, найбільшого напруження набуває розповідна частина твору, у якій описано битву за правду, справедливість, чесність.

Отже, за своїми жанровими ознаками «Микита Кожум’яка». — це драма-казка.

Будь-який драматичний твір, як правило, має поділ на дії та картини. Народна казка «Кирило Кожум’яка». не поділена на дії, але можемо легко їх визначити. Поділ на картини у драматичних творах, зокрема в драмі-казці «Микита Кожум’яка». викликаний тим, що зображене може відбуватися в різних місцевостях.

Чи є у цьому творі динаміка дії? Так, це розповідь як орда печенігів йде на Русь, про переговори між печенізьким ханом та київським князем Володимиром, як дідусь приходить на допомогу, про зустріч князя із Кожум’якою, про вирішальний поєдинок і перемогу славного лицаря Кожум’яки.






Читання за особами.

Учні читають за особами вказаний учителем епізод, визначивши заздалегідь, які почуття слід передати в кожній репліці.





Теоретичний практикум.

Матеріал для вчителя.

Гіпербола — поетичне перебільшення. Наприклад, Іван-богатир приніс додому панську комору зі збіжжям, названий батько одним поглядом спалив млин, хлопець м’яв шкіру і роздер її, вирвав шматок м’яса з бика тощо.





Гра «Шукачі скарбів».

— Знайти гіперболи у творі Олександра Олеся «Микита Кожум’яка».

✵ «Їхні руки з криці куті…».

✵ «І, як звірі, в гніві люті».

✵ «Вже з трьох літ боров мене».

✵ «Раз колись коня мій син перекинув через тин».





Бесіда.

— Доведіть, що «Микита Кожум’яка». за своїми жанровими ознаками належить до драми-казки.

— Чим зумовлений поділ драматичного твору на частини?

— Знайдіть у творі ремарки. Про що в них ідеться?

— Чи є у творі монологи?





VI. Узагальнення і систематизація знань.

— Визначте найцікавіші моменти драми-казки. Прочитайте їх в особах.

— Що уособлює образ Змія? Висловіть власні міркування.





VII. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

«Мікрофон».

— Що сьогодні на уроці вам найбільше сподобалося і запам’яталося?









VIII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

— Навчитися виразно читати й переказувати драму-казку.

— Підготувати інсценівку за казкою (під керівництвом учителя).

— Вивчити теоретичний матеріал підручника.

















На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.