Українська література 5 клас - Розробки уроків - 2013 рік

Народні казки. Про правду і кривду. Тематика народних казок, їх різновиди (про звірів, фантастичні, пригодницькі тощо). Народне уявлення про добро і зло в казці

Мета: розкрити національний колорит української казки, народне уявлення про добро і зло; розвивати навички виразного читання, творчу уяву учнів, уміння переказувати зміст казок; виховувати доброзичливість, сприяти усвідомленню постійної присутності в житті добра і зла, красивого і потворного.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: підручник (текст казки), виставка книг, схема „Види казок“, збірки українських народних казок, ілюстрації в них до казки „Про правду і кривду“, проектор.

ТЛ: народна казка.

Епіграф до уроку:

Які щасливі очі у казок...

Л. Костенко

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за питаннями.

— Хто вперше вам розказав чи прочитав казку?

— Пригадайте її зміст. Назвіть головних героїв.

— Чим казки подібні до міфів, легенд, а чим відрізняються від них?

— Чому ви любите казки?


„Мозковий штурм“.

— Як ви розумієте вислів Л. Костенко: „Які щасливі очі у казок?“

ІІІ. Оголошення теми й мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

Казка — улюблений жанр дітвори. Протягом віків вона жила серед народу, прикрашувала його не завжди заможне життя, вселяла віру в перемогу добра над злом, правди над кривдою, хвилювала розповіддю про героїчне і фантастичне.

Про все неймовірне, гарне, захопливе ми часто кажемо: як казка! Казка незвичайним почуттям живе в кожного з нас від колиски до змужніння. Ці неперевершені твори приваблюють нас, зворушують, вчать, виховують, прищеплюють найвищі моральні якості. Щоб більше і глибше дізнатися про ці чудові фольклорні твори, ми сьогодні з вами поспілкуємося.

IV. Сприймання та засвоєння нових знань.

Пояснення вчителя з елементами бесіди.

Казка має своєрідну побудову: зачин, основна частина, кінцівка. Як ви вже помітили, усі народні казки починаються майже однаково.

Пригадайте початок казок, які ви читали. (Учні називають „Жили собі котик і півник“, „Було собі два брати“, „Було в одного царя три сини...“ тощо). Такі казкові початки називають зачинами.

Основна частина казки складається з подій та персонажів. У ній часто трапляються трикратні повторення: три сестри, три брати, три дороги. Назвіть казки з трикратними повторами. („Названий батько“ — три весілля; дід-батько тричі звертається до своїх синів по допомогу).

Як же закінчуються казки? (Учні пригадують закінчення казок). Так, казки закінчуються характерними висловами: „Вони стали жити-поживати і добра наживати“, „Ось вам казка, а мені бубликів в'язка“, „Ось і казці кінець, а хто слухав — молодець“. Такі вислови в казках називають кінцівками.

Опрацювання схеми „Види казок“.

Слово вчителя.

Чарівні казки дуже давні. У них тісно переплітається дійсне і надприродне. Тут присутні казкові герої, наділені надприродною силою й дивовижними якостями (Баба-Яга, Змій-Горинич, Кощій Безсмертний). Побутують ще такі казки, у яких діють звичайні люди, описуються різні події, предмети, життєві явища. Ці казки називаються побутовими („Мудра дівчина“, „Язиката Хвеська“).

Найдавнішими є казки про тварин. Назвіть улюблені казки про тварин.

Отже, казка — це твір, у якому йдеться про вигадані, фантастичні події. Казка, складена багатьма людьми, — народна казка, жанр усної народної творчості.

Сьогодні ми будемо читати казку „Про правду і кривду“. У казці йдеться про те, як, переборовши усі труднощі, небіж довів дядькові, що краще жити правдою, що вона завжди переможе.

Робота з підручником.

Опрацювання відповідного теоретичного матеріалу підручника.


Виразне ланцюжкове читання казки „Про правду та кривду“.

Словникова робота (слова записано на дошці).

Лучче — краще.

Небіж — син брата або сестри.

Обривок мотузки — шматок.

Верста (верства) — давня назва міри великих віддалей (1,06 км).

Творчий переказ.

— Знайдіть зачин і зачитайте його. Виразно прочитайте відповіді дядька, чоловіка-заробітчанина, попа про те, як краще жити: правдою чи неправдою.

— Сьогодні ми вирушаємо в захопливу подорож вулицями міста казок. Хоча його немає на географічній карті, проте школярі, які люблять читати й фантазувати, справжні ерудити, неодмінно сюди потраплять. У місті казок відшукаємо казку „Про правду і кривду“, зустрінемо в ній короля і царівну, дядька і небожа, бабусю і чимало інших героїв, серед яких є Добро і Зло. Але пам'ятайте, що лише любов до людей допомагає Добру подолати Зло.


V. Сприймання та засвоєння навчального матеріалу.

Матеріал для вчителя.

З дитинства усі ми любимо і пам'ятаємо казки. А хто їх не любить? Ми захоплюємося силою Котигорошка й Івана Побивана, кмітливістю та винахідливістю селянської дівчини Марусі, засуджуємо вчинки зміїв-людожерів, хитрої лисиці, сміємося з нерозумного вовка і полохливого зайця.

Як же народжується казка?

...Прийшла вона до нас давно, із сивої давнини. Складав казки народ. Цей вид народної творчості є популярним в усьому світі. Так само, як міфи та легенди, казки передавалися з уст в уста. У них відображене життя та погляди народу, його мрії, бажання і сподівання на перемогу над злом, подолання усіляких перешкод і випробувань.

У світі завжди добро змагається зі злом, правда з кривдою. Інколи легше змиритися з кривдою, але віковий досвід народу доводить, що необхідно жити правдою й честю, долаючи зло.

Про це йдеться в українській народній казці „Про правду і кривду“.


Словникова робота.

Кривда — зло.

Лучче — краще.

Ватаг — головний.

Не вгатять греблі — не перекриють.

Гóрод — місто.

Як прозиваєшся — як звати.

Прилучиться — станеться.

Фізкультхвилинка.


Коментоване читання вчителем уривків казки „Про правду і кривду“.

Учитель, переказуючи докладно зміст казки, коментує її цитатами з тексту, пропонує учням обговорити відтворення окремих фрагментів казки в ілюстраціях до неї, вміщених у різних виданнях цієї казки.

Бесіда за питаннями до казки „Про правду і кривду“.

— Як ви вважаєте, чому вбогий чоловік, пан та піп стверджували, що краще жити кривдою?

— Які пригоди траплялися з небожем на шляху до правди? Чи хвилювалися ви за нього?

— Чому небіж поспішив допомогти людям: чи лише задля подарунків?

— Про що небіж увесь час думав і чого найбільше прагнув? Назвіть риси його характеру.

— Які вчинки дядька свідчать про те, що він був зажерливим, неправдивим, заздрісним?


Творча лабораторія.

Робота із синонімами передує навчанню учнів усному зв 'явному мовленню, а саме докладному чи стислому переказуванню змісту казки.

1. Для роботи із синонімами можна вичленити такі речення: „Ходім на суд“ — „Та чого ж ми таки підемо на суд?“ — „І пішли вони дорогою. Ідуть, ідуть, — зустрічається їм чоловік — із заробітків чи що йшов...“

Школярі підкреслять слова одного змісту (ходім, підемо, йдуть), доповнять цей ряд синонімами (крокувати, шкандибати, чимчикувати). За потреби, використовують словник синонімів. Потім спробують замінити у виділених реченнях підкреслені слова їх синонімами. Ця вправа допоможе учням сприймати відтінки синонімів у контексті.

2. Використовуючи синоніми, переказ закінчення казки може бути таким (учитель переказує, а учні стежать у тексті):

„Той і розказав (розповів) йому все, що з ним діялось (сталося): як він хотів повіситись, як слухав, що чортяки говорили (про що чортяки розмовляли), все, все... А напослідок (наостанок) навалив (наскладав) він усякого добра два кораблі та й подарував дядькові, сказавши (мовивши)...“.

3. Учні продовжують переказувати закінчення казки близько до тексту, використовуючи самостійно дібрані синоніми (робив — чинив, добром — скарбом, як — коли, город — місто, розказуй — розповідай, сумував — журився, далі — згодом, думає — міркує, прилучиться — пощастить, схопили — піймали, почепили — повісили).

Виразне читання в особах казки „Про правду і кривду“.

Необхідно пояснити учням, що таке читання в особах, діалог, репліка, слова автора. Дійові особи (герої твору, персонажі) — це люди, а також тварини, речі, явища прароди, яким у художніх творах приписують людські якості та вчинки. Діалог — це розмова двох і більше осіб. Діалог складається із реплік — висловлювань учасників розмови. За допомогою реплік висловлюються думки і почуття персонажів, особливості мови героїв.

Школярі називають дійових осіб даної казки: небіж, дядько, чоловік із заробітків, пан, піп, чорт-ватаг, перший чорт, другий чорт, третій чорт, бабуся, люди з міста, король — і зауважують, що втексті казки ще є слова автора.

VI. Узагальнення і систематизація знань.

Складання плану казки.

1. Суперечка дядька з небожем.

2. Зустрічі дядька та небожа з подорожніми.

3. Розмова чортів.

4. Роздуми небожа.

5. Добрі справи небожа.

6. Перемога добра над злом.


Бесіда за питаннями.

— Які риси характеру притаманні небожеві? (Доброта, чесність, бажання допомогти людям)

— Які фантастичні події чи надприродні явища відбувалися у творі?

— Знайдіть наприкінці казки слова, які є її висновком, і зачитайте їх.

— Чи був небіж, на вашу думку, доброю людиною?

— Чи чекав він подяки за свої вчинки?

— Які риси характеру притаманні дядькові?

— Чому він пішов до лісу?

— Як зумів небіж довести дядькові, що треба жити правдою?

— Як у казці нагороджене добро й покаране зло?

— Що в казці є реальним, а що фантастичним?

— Яке враження справила на вас казка?

— Яка тема казки?

— Які рядки казки найкраще висловлюють її основну думку?

— Які людські якості переважають у характерах героїв казки?

— Що ви схвалюєте, а що заперечуєте?

— Порівняйте казку „Про правду і кривду“ з будь-якою відомою вам казкою, у якій добро перемагає зло.


VII. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Вправа „Незакінчене речення“.

Продовжити речення:

— Сьогодні на уроці...

· мені сподобалося...

· мені не сподобалося...

· найцікавішим було...

— Завдяки уроку я...

VIII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Обов'язкове: підготувати усний переказ казки „Про правду і кривду“.


За бажанням: намалювати, як ви уявляєте Добро і Зло. Свої малюнки підписати відповідними висловами з казок.