Усі уроки української літератури в 5 класі - Г. В. Дідик, К. Ю. Голобородько 2019

Олена Пчілка (Ольга Косач) «Сосонка. Розповідь про письменницю та її родину
Історичне минуле нашого народу

Всі публікації щодо:
Косач Ольга

О. В. Павлюк, В. П. Яричевська

ТЛ: оповідання, експозиція.

Мета: ознайомити учнів зі знаменитою українкою — Оленою Пчілкою (Оленою Косач), матір’ю Лесі Українки, сестрою М. Драгоманова, відомою письменницею, видавцем, громадською діячкою; розкрити зміст оповідання «Сосонка», особливість його побудови; навчати переказувати твір близько до тексту; проаналізувати риси характеру Івася, поміркувати над пригодою, що сталася з хлопчиком; дати поняття про оповідання, ознайомити з особливістю його побудови, особливу увагу звернувши на експозицію; розвивати логічне мислення, навички аналізу прозового твору, виразного читання; удосконалювати навички роботи в групах, парах; виховувати любов до природи, до рідної батьківської домівки, доброту, чуйність.

Обладнання: портрети Олени Пчілки, твори поетеси, ілюстрації, книжка «Оповіді про дерева».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

В дітей мені хотілося

перелити свою душу й думки…

Олена Пчілка

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Поетична хвилинка

ВОЛИНСЬКІ СПОГАДИ

Волинь незабутня, країно славутня!

У пишній красі ти красуєш!

Здавен твою бачу українську вдачу,

Здавен мою душу чаруєш!

Я рідну мову, ту любу розмову

В краях твоїх всюди вчуваю,

Те слово живуще — віки невмируще —

Я скрізь в тобі серцем вітаю.

Із словом жаданим та людом коханим

Єднаєш ти в серці моєму

Ті спогади ясні про милі та красні

Куточки в обширі твоєму.

ДІТОЧКАМ

Гайда, дітки, у садок!

Любо там та мило!

Скільки всяких там віток

Сей рік уродило!

Повна рожа, мак чубатий,

Між кущами м’ята,

І барвіночок хрещатий

Стелеться до хати.

Там метелики і бджоли,

Пташки-щебетухи,

А в травиці скрізь навколо

Кузки-стрекотухи.

Сонце з неба світить, гріє,

Сяє, мов сміється,

І, як вільна пташка, мрія

До небес несеться.

ВЕСНЯНІ КВІТИ

Весна-чарівниця,

Неначе цариця,

Наказ свій послала,

Щоб краса вставала.

І проліски, і травка,

Й зелена муравка,

І кульбаба рясна,

Й фіалочка ясна —

Всі квіти весняні,

Веселі, кохані,

З-під листя виходять,

Голівки підводять

Од сну зимового

До сонця ясного!

Ті квіти дрібненькі,

Мов дітки маленькі,

Розбіглись у гаю,

Я їх позбираю

В пучечок докупки —

Для мами-голубки!

III. «Вгадай автора»

Кількість клітинок відповідає кількості букв в імені письменниці, яке починається на «О» і закінчується на «а». У перекладі з грецької означає «світла».

Кількість клітинок відповідає кількості букв у псевдонімі письменниці, яка починається на «П» і закінчується на «а» та означає пестливу назву комахи-трудівниці. (Учні вгадують.)

Цим псевдонімом підписувала свої твори Ольга Петрівна Косач з роду Драгоманових.

Довідка: псевдонім — придбане ім’я, прізвище або авторський знак, яким користується письменник, журналіст, автор замість власного прізвища.

Чому Ольга Петрівна обрала собі даний псевдонім?

Її дідусь мав пасіку, всього кілька вуликів. Маленька Оля любила спостерігати за напрочуд працьовитими бджолами. Мабуть, тому і взяла назву цієї комахи за псевдонім.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Вступне слово вчителя

Олена Пчілка… Нарешті це ім’я дедалі частіше зустрічається на сторінках періодичних видань. Ольга Петрівна Косач посідає значне місце в розвитку української літератури кінця XIX — початку ХХ ст. Невпокорена натура зі щедрою і гордою душею — так можна охарактеризувати цю непересічну постать.

Величезна творча спадщина Олени Пчілки, більша частина якої зберігається в рукописному вигляді, детально і ґрунтовно ще не досліджена, належним чином ще не оцінена. У фонді письменниці зберігається велика кількість ненадрукованих художніх творів, статей, рецензій, заміток, листів.

VI. Презентація домашнього завдання

1. Повідомлення першої групи юних біографів.

Ольга Петрівна народилася 29 липня 1849 року в м. Гадячі на Полтавщині. Походила зі славетного роду Драгоманових. У батьківській оселі здобула початкову освіту, а потім навчалася в Київському інституті шляхетних дівчат. Жила Ольга з братами і сестрами в близькому оточенні дворової челяді і простих людей Гадяча. Діти не знали, на своє щастя, гувернерів. Доглядала і виховувала рідна мати з допомогою няньки, звичайної сільської бабусі. Ще з дитинства відчула Ольга Петрівна красу рідної землі, народних звичаїв та обрядів, не обминали двору Драгоманових колядування, посипання, запросини на весілля. У Драгоманівській родині міцно трималися народні традиції, завжди шанувалася українська пісня, казка. Вони мали вирішальний вплив на Олену Пчілку, а через неї і на доньку Лесю.

2. Повідомлення другої групи юних біографів.

Брат Олени Пчілки Михайло Драгоманов, видатний вчений і громадський діяч, залучив її до участі в культурно-освітній організації «Громада». Там вона познайомилася з майбутнім чоловіком Петром Косачем, юристом за освітою. Вони мали шестеро дітей: Михайла, Ларису, Ольгу, Оксану, Ізидору. Молода й розумна мати привертала дитячу увагу до народних звичаїв, прищеплювала любов до України, гордість за її минуле. Мати робила все, щоб діти виросли патріотами. Особливо великий вплив вона мала на формування Лесі. Навіть дала їй псевдонім — Українка.

З любові до рідної мови, материнської пісні, батьківської мудрості виростає людина, добра й щедра. Такими були діти родини Косачів.

3. Повідомлення першої групи юних дослідників. «Олена Пчілка — перекладач».

Творчість Олени Пчілки почалася, по суті, перекладами, яким письменниця надавала особливого значення у своїй літературно-суспільній діяльності. Перекладацькою справою займалася протягом усього життя, вважаючи її одним із важливих засобів розвитку української мови. Своїми перекладами знайомила українського читача з класичними літературними зразками Заходу і Росії: Ґете, Ґейне, Словацького, Пушкіна, Лермонтова. З метою популяризації рідного слова перекладає російською мовою власні оповідання і поезії зі збірки «Думки-мережанки».

4. Повідомлення другої групи юних дослідников «Олена Пчілка — етнограф».

Любов до прадавніх народних ремесел, якими споконвіку пишається Україна, була властива Олені Пчілці. Вона займалася дослідженнями української народної вишивки. На волинській землі 1876 року вийшла друком її робота під назвою «Український народний орнамент». Це видання принесло їй славу першого в Україні знавця цього давнього мистецтва. У 1920 і 1927 роках були опубліковані етнографічні праці «Українські узори», численні статті в збірках, альманахах і періодиці.

Сама Ольга Петрівна теж дуже любила вишивати і навчила цьому ремеслу своїх дітей. Найкраще вишивала Леся. Разом з мамою вони вишивали рушники і завезли в Канів у музей Тараса Шевченка.

5. Повідомлення юних науковців «Олена Пчілка — науковець».

Журнал «Киевская старина» охоче друкував її наукові розвідки. Крім того, лексичний матеріал, зібраний О. Пчілкою на Волині, друкувався в різноманітних словниках, а словесно-етнографічні матеріали (пісні з мелодіями, народні перекази, тощо) видавались у збірниках М. Лисенка, Д. Антоновича, М. Драгоманова. О. Пчілка в 1925 році була обрана членом-кореспондентом Академії наук. Вона активно працювала у складі етнографічних літературно-історичних комісій. Письменниця активно займається музейною справою.

6. Повідомлення «Олена Пчілка — педагог».

Своїм громадським обов’язком і метою життя Олена Пчілка вважала виховання високих духовних цінностей, почуття патріотизму, національної самосвідомості в дітях. Як талановитий педагог, вона виховувала в них любов до рідної мови, пісні, природи. Не визнавала казенну шкільну науку, виробивши свою систему навчання, дала дітям перше уявлення про світову культуру.

О. Пчілка цікавилася шкільною наукою, із захопленням розповідала на сторінках своїх творів про справжніх народних учителів, які, не шкодуючи ні часу, ні навіть власного здоров’я, несли світло освіти в народні маси.

Можна сказати, що педагогічна діяльність О. Пчілка у своїй родині є прекрасним зразком материнської школи, де ми бачимо початки свідомого ставлення до слова. О. Пчілка як учитель не лише досконало, активно володіла рідною мовою, а й уміла передати свої знання, заохотити до творчості інших.

О. Пчілка дала своїм дітям різнобічні знання: вони вивчали багато мов, світову історію, музику, малювання, заохочувала до літературної творчості.

7. Повідомлення «Олена Пчілка — видавець».

Олена Пчілка була редактором і видавцем журналу «Рідний край», і започаткувала додаток до нього — щомісячний часопис «Молода Україна» (1908-1914).

8. Повідомлення «Олена Пчілка — поет, прозаїк, драматург».

Яскраво розкрився талант письменниці у творах для дітей і про дітей.

На віршах, байках, казках та оповіданнях Олени Пчілки виховувалися й виховуються українські діти. Олена Пчілка створює ряд драматичних творів. Вона надрукувала свою першу дитячу п’єсу «Весняний ранок Тарасовий» про Т. Шевченка. У 1916 р. письменниця створює другу п’єсу «Казка Зеленого Гаю». Пізніше — «Кобзареві діти», оперу «Дві чарівниці».

VII. Схема квітки-ромашки

Учитель. Це про Олену Пчілку сказав Панас Мирний: «Нашим нащадкам доведеться оцінувати Вашу щиру працю народную поговіркою! “Родюча, як земля, а робоча — як бджола”».

VIII. Робота над змістом

Учитель. У молодших класах ви вивчали поетичні твори письменниці. А сьогодні розглянемо оповідання «Сосонка».

1. Словникова робота.

Ґринджоли — низькі й широкі сани з боками, що розширяються від передка; маленькі дитячі сани.

Горниця — гарно прибрана кімната.

Попихач — той, що служить де-небудь, у кого-небудь як виконавець дрібних послуг, слуга.

Масниця — давньослов’янське свято проводів зими, пристосоване церквою до тижня перед великим постом і пов’язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники)

Шарварок — велике, гомінке скупчення людей.

2. Виразне читання твору учнями за ролями і складання плану.

3. Бесіда. Питання до бесіди:

1) Які події, реальні чи казкові, покладені в основі твору?

2) Які ще твори в українській чи зарубіжній літературі ви знаєте, де б перепліталося реальне і казкове?

3) Назвіть головних героїв твору.

4) Яке враження справив на вас Івась?

5) Яка пригода сталася з Івасем у полі? Чи дуже розгубився хлопчик? Доведіть свою думку посиланням на текст.

6) Що допомогло хлопчикові у скрутну хвилину? Чим закінчилась його пригода?

7) А як сосонка стала віхою для подорожніх на шляху?

8) А якою сосонка була раніше, знайдіть її опис на початку твору. Які художні засоби використовує автор.

9) З якою метою Максим зрубав сосонку?

10) Чи варто так було робити заради одного святкового вечора?

11) Що сосонка символізує? Витлумачте назву твору.

12) Визначте основну думку оповідання.

IX. Теорія літератури

1. Оповідання — невеликий прозовий твір, в якому зображується одна подія з життя головного героя.

2. Робота з підручником. Опрацювання статті «Про оповідання». Записати у зошити ознаки оповідання.

3. Побудова (композиція) оповідання: експозиція, зав’язка, розвиток дії,

кульмінація, розв’язка.

Експозиція — у літературному творі попереднє знайомство з персонажами, з обставинами й умовами їх життя, з їх характерами, з часом і місцем майбутніх подій.

4. Визначення експозиції в оповіданні «Сосонка». Експозиція: від слів

Недалеко від лісу стояла хатка до слів А чого чекати — не каже…

X. Повідомлення учнів

Які ще дерева ростуть на території України? Що про них можете розповісти цікавого?

Відповідає група «Юні природолюби».

Тополя

Тополя в Україні — символ жіночої долі, незрадливого та, на жаль, нещасливого дівочого кохання.

Латинська назва тополі означає «народ», тобто «народне дерево». Тополі — чемпіони за швидкістю росту. За рік живець довжиною 30—35 см перетворюється на дерево висотою 2—3 м.

Всі види тополі відіграють велику екологічну роль. Вона не боїться диму вихлопних газів, хімічних сполук, тому добре почуває себе на узбіччях доріг, на території промислових підприємств. Її листя поглинає вуглекислий газ, нейтралізує шкідливі хімічні речовини, а виділяє кисень.

Тополю використовують у будівництві, із її деревини отримують винний спирт, штучну шовкову тканину, пластмаси, папір тощо.

Значну роль вона відіграє і як джерело лікарських речовин, що мають протизапальні, болезаспокійливі, антимікробні властивості.

Липа

Українська назва походить від давньослов’янського слова «липати» — липнути. Це одне із найулюбленіших дерев. Наші пращури присвячували її Ладі — богині весни.

Липа здатна переносити тріскучі до —50 °С морози, сильну спеку. Правда, в період росту навіть п’ятиградусний мороз завдає їй невиправної шкоди. Відзначається вона довголіттям: живе до 400 років, окремі дерева доживають до 1 200—1 300 років.

Липа — чудовий природний фільтр, пил та кіптява затримуються на поверхні липкого листя, а роса і дощ змивають їх на землю. Листя поглинає вуглекислий газ, а виділяє кисень.

Цвіте липа у липні, звідси і назва цього літнього місяця. Для бджіл, джмелів це благодатна пора. Квітучу липу віддвідують понад 70 видів комах. Всі вони беруть з квіток липи щедрий узяток. За сезон з 1 га липового лісу бджоли збирають до 1500 кг меду. Недарма народ називає липу медовим деревом.

Верба

Народне прислів’я говорить: «Без верби і калини немає України». Верба — дерево, миле й дороге серцю українця, тісно пов’язане з його життям і побутом. Вона символізує щасливе сімейне життя, охороняє людей і їх житло від злих духів і пожеж.

Ростуть верби в найрізноманітніших умовах: в холодній тундрі, на вершинах гір, на болотах, можна зустріти і на сухих пісках.

Народ вважає вербу вісницею і радісним символом весни. Вона найпершою серед інших дерев одягається у ніжно-зелене вбрання і найпізніше прощається із жовтим листям. Найбільш приваблива в період цвітіння.

Із верби в давнину робили бандури. Її використовували для виготовлення меблів, у будівництві, медицині.

XI. Робота в парах

На кожну парту кладуться аркуші з надрукованими позитивними і негативними рисами характеру.

Завдання: вибрати з-поміж них ті риси, які властиві Івасеві. Риси характеру:

✵ доброта;

✵ щирість;

✵ зарозумілість;

✵ гордість;

✵ милосердя;

✵ співчуття;

✵ повага;

✵ пихатість;

✵ егоїстичність;

✵ сміливість;

✵ мужність;

✵ витривалість;

✵ почуття гідності.

Підтвердити відповіді цитатами.

XII. Тест

1. У Максима було:

а) четверо дітей;    б) п’ятеро дітей;

в) двоє дітей.

2. На сосонку прилетіла:

а) ворона;      б) сорока;

в) синиця.

3. Максим залишився переночувати у місті, щоб:

а) побачити прибрану сосонку;

б) забрати на наступний день у швеця чобітки;

в) забрати у куми наступного дня гроші.

4. Сосонку прибирали:

а) горіхами, жолудями, грушами;

б) яблуками, горіхами, зірочками;

в) свічечками, ліхтариками, яблуками, цяцьками.

5. Наступного після свят дня:

а) сосонка стояла у світлиці;

б) її викинули надвір;

в) віддали сусідам.

6. Забрав Івась сосонку додому, щоб:

а) показувати сосонку односельцям;

б) поставити в лісі;

в) показати іншим членам родини.

7. Після святкування сосонку:

а) порубали на дрова;

б) поставили замість віхи на дорозі;

в) спалили.

8. Івась поїхав у місто:

а) вчитися;      б) наймитувати;

в) відвідати родичів.

9. У місті його кликали:

а) Івась;      б) Іванко;

в) Ванько.

10. Івась покидає місто, тому що:

а) його вигнали;    б) тікає;

в) перевели на іншу роботу.

11. Коли Івась заблукав, його врятували:

а) сусіди;      б) подорожні;

в) сосонка.

12. «Сосонка» — це:

а) переказ;      б) оповідання;

в) казка.

ХІІІ. Домашнє завдання

Вивчити визначення термінів: оповідання, експозиція. Написати пейзажний етюд. Підготувати характеристику образу Івася.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.