Усі уроки української літератури в 5 класі - Г. В. Дідик, К. Ю. Голобородько 2019

Борис Харчук «Шайтанка»
Історичне минуле нашого народу

Всі публікації щодо:
Харчук Борис

С. П. Письменна

Мета: ознайомити учнів з оповіданням «Шайтанка», формувати навички зв’язного мовлення, виразного читання, виховувати любов і шанобливе ставлення до рідної матері, неньки України, Божої Матері; розширити й поглибити знання школярів про значення матері в житті людини, про велику силу молитви матері за дітей.

У серці кожної людини живе три матінки:

це — наша ненька, із якою ми приходимо у цей світ,

це — Мати Божа, з якою прийшов у світ Христос,

і наша мати — Україна.

Б. Харчук

ХІД УРОКУ

І. Оголошення теми та мети уроку

Кожен справжній письменник — загадка. Читаючи його книги, не раз задумуєшся: «Де він такий узявся? Хто надарував хистом бачити у світі те, чого не дано побачити іншим? Як народилися в уяві картини і люди, що про них він розповів у своїх книгах!» — і ще багато-багато таких запитань народжує кожна зустріч із талановитою книгою. І тоді ми намагаємося взнати про автора якомога більше. Вчитуємося в його біографію, шукаємо спогади про нього, статті критиків і літературознавців. Але передовсім важливе значення має все, що відбувається з людиною, бо все формує її духовний досвід і те знання світу, з якою народиться мудрість майбутніх книг.

Донька Бориса Харчука Роксана ось як поетично живописала те, що називається духовними джерелами особистості Бориса Харчука:

«На далекому хуторі, що самотньо стояв серед полів, разом з телятами, курчатами та кошенятами ріс хлопчик. Його мама й тато мали багато клопотів по господарству, тому малий здебільшого був сам. Здавалося, сам, а насправді — з усім довколишнім. Все було живе, все мало свою мову. Той хутір був цілою країною: обкопаний ровом, де збиралася весняна вода, біля воріт чатувала варта — старі липи, біля хати добрий дух: розлога яблуня. Щороку бузько приносив у ту країну весну, і щороку збирав у вирій літо».

Дуже важливо, якщо людина, ставши дорослою, не забула й не загубила в душі свого дитинства, щоб воно назавжди лишилося святом у пам’яті.

Друзі, урок у нас незвичайний. Зараз завітали літературознавці, які коротенько розкажуть про життєвий і творчий шлях письменника.

В народі кажуть, що все найкраще людині дано зробити наприкінці життя. І от лебединою піснею Бориса Харчука було оповідання «Шайтанка». Розкривши цю книжку, ми потрапляємо на дивне дійство. Дійство сотворіння світу. Народження його і оживання в письменниково- му слові. Якщо це буде ваша перша зустріч із Борисом Харчуком, то, я в цьому твердо переконана, ви шукатимете нових зустрічей із його книжками, це буде зустріч без прощання.

2. Вам потрібно було прочитати оповідання «Шайтанка». Про що це оповідання?

3. Бесіда за змістом оповідання.

1) Оповідання має назву «Шайтанка», а хто поцікавився в словнику, що це означає?

2) Зачитайте, як розпочинається оповідання. А яке значення в народному фольклорі має терен? (Терен — це дерево, це життя жінки і України.)

І в Шевченка є рядки:

Заросли шляхи тернами

На тую країну,

Мабуть, я її навіки,

Навіки покинув.

Мабуть, мені не вернутись

Ніколи додому?

Так писав поет в далекому Кос-Аралі 1849 року. І як ознака запустіння — терен, у відомій казці братів Грімм «Зачарована красуня». «А навкруги почав розростатися терен — що рік, то вище»…

3) Ми дізнаємося, що так проходять дні і ночі Вовчиці. Пряде при зорях і при місяці. Якою ви її уявляєте? А якою постає вона перед нами. Зачитайте. Чому ж вона Вовчиця?

4) А шана їй бачите яка? «Вовчиця пряде, колише. А їсти їй — у черепку, як собаці».

5) А скажіть, діти, як автор показує нам, що це чужина?

6) І ось у цій пустелі щось шелеснуло, ледве чутно. Це іде вітер. Що ж він приніс? (Спогади про рідну землю.) А що ж це за земля, про яку країну ми думаємо? Наші юні художники ось такою уявили рідну землю. Подивіться на малюнки.

7) Обернувшись очима до вітру, вовчиця бачить себе дитиною, дівчиною, молодицею. (Учні зачитують уривок із тексту.)

8) Як же склалася їхня доля?

9) Чому її чоловік, маючи доньку і сина, красуню кохану дружину весь час у походах? (Бо Україна — ласий шматочок.) А де тут елемент казки? А ще де ми зустрічаємо елемент казки? (Магічне число 3. Вітер, чорнота.)

10) Загинув козак, але він не вмер, він перейшов у вогонь. Чому ж у вогонь? Що це означає?

11) Як вовчиця виховувала своїх дітей — Сина і доньку?

12) Яким виріс її син-козак. Чому? Яка доля його спіткала? Чому? Прокоментуйте свою думку.

13) Шайтанка каже: «І ніхто з них не вмер, і не пропав: всі перейшли в вогонь і в слово. Я гріюся, але мене й пече». Що ж пече?

14) І знову спогади. Якою росла донька?

15) Але горе Україні і горе матері. Орда наступила, забрала одиночку. Як автор показав горе матері? Що врятувало від смерті?

16) У хаті пустка і Скорботна Матір Божа дивиться на неї. Що сказала їй жінка?

17) Як вона переживає своє горе? У чому її багатство і розкіш?

18) В свято не мала де подітись. Розмовляла з сорочими.

19) «Найчорніші думки, найстрашніші передбачення хіба могли зрівнятись з тими муками і горем, що чекали її попереду». І навіть материнські передчуття нічого не підказали. Не вгадала ні свою долю, ні доччину. І знову татари. Нікуди тікати — стара.

20) В чому ж іронія долі? Кому припала?

21) Як зустріла матір дочка? (Мати впізнала дочку. А дочка не схотіла впізнати рідну матір.) Горе матері: «Матері відняло мову — небо падало на землю і земля провалювалась», «Середина її визимніла, спустошила, не чутно, чи є у неї серце?» Смерть була злою.

22) Друзі, на великому материнському терпінні тримається земля наша. Царство матері — це царство ніжності й терпіння. (Зачитується молитва матері й розкаяння.)

23) Бог міг змилосерджуватися, а її серце не хотіло? Чому?

24) Як зять і дочка відносилися до Вовчиці?

25) Що Бог бачив, коли дивився на Вовчицю?

26) І треба було їй оглянутися? Що ж вона побачила? Що символізують ці рослини? (Полин — гіркоту розлуки, будяк — спустошення душі, терен — запустіння.) Які почуття вовчиці хотів передати автор?

27) На порятунок прийшов вітер з рідної сторони, що ж він дав Шайтанці? (Дав мову) «Наші ніхто не вмирають, наші всі переходять у вогонь, у слово і живуть, а в що ж перейшла ти, доню?» Що ж вона ще сказала дочці?

28) Краще сказати, ніж автор, ми не зможемо, давайте зачитаємо. Шайтанка побачила перед собою все своє життя чітко і яскраво. Утих добрий, утих рідний вітер, скінчилося її життя. І як ви думаєте, що сталося з тереном?

4. Бесіда з учнями.

✵ Як ви розумієте слова, що написані на дошці?

✵ У народній мудрості дуже часто згадують про матір, а що знайшли ви? Зачитайте.

Про матір складено багато віршів, її оспівують у піснях, отож, давай те і ми згадаємо пісню про матір. («Ой чого ж так рано»)

Насамкінець хотілося б сказати: «Вклонімося нашим матерям за те, що в щоденних спільних домашніх турботах вони так жодного разу, мабуть, і не відчули щастя й радості земного блага. За все ми завжди в довічній спокуті перед ними. Єдине, що в змозі пообіцяти їм, пронести образ в серці, поки воно битиметься, а перестане — востаннє промовити єдине світле і святе слово “Мама”».

II. Підсумок уроку

1) Що ми зробили на уроці?

2) Що нового я дізнався?

3) Як я працював?

4) Я не вмів, а тепер умію…

III. Домашнє завдання

На уроках позакласного читання прочитати В. Винниченка «Кумедія з Костем». Написати твір-роздум «Чим мене вразило оповідання Б. Хар- чука “Шайтанка”» (оцінюється у 10—12 балів).







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.