Українська література 5 клас: Плани-конспекти уроків - Паращич В. В 2009

І. Франко, «Фарбований Лис»

Всі публікації щодо:
Франко Іван

Тема. І. Франко, «Фарбований Лис».

Мета: ознайомити зі змістом казки; допомогти учням усвідомити явище алегорії; розвивати навички виразного читання, словникової роботи, переказу літературних казок; виховувати чесність, гідність та інші кращі людські якості.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів для дітей, ілюстрації до твору, енциклопедія про тварин, призи.

Теорія літератури: літературна казка та її ознаки, головні та другорядні герої, алегорія.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Повідомлення теми й мети уроку.

ІІ. «ПОЕТИЧНА хвилинка»

Варіант учителя.

Хитрий лис фарбує ліс

Хитрий лис

На верховині

Носить фарби

У тайстрині.

На дива дивиться скорі

Звірі

Збіглися

У зворі:

— Лис фарбує ліс!

Лис,

Покіль зима настане,

Ліс

Фарбує у багряне.

Дивіться!

Не торка ж ялиць одних:

Хитрий він,

Тому й боїться

Поколотися об них!

(В. Лучук)

Можливий коментар учня.

Автор побачив осінь зовсім у несподіваному світлі — ніби це рудий лис ходить і розфарбовує в багряне й золоте шати дерев. Тільки ялинки та інші вічнозелені хвойні дерева він обминає, бо колючі. Незвичайністю, прихованим гумором, мелодійністю приваблює нас ця поезія.

У вірші є незнайомі слова. Це — діалектизми — слова, які використовуються у певній місцевості. У даному випадку — в Західній Україні, в Карпатах. Значення цих слів можна з’ясувати за словниками або за здогадом, за контекстом. Наприклад, прочитавши, що лис носить фарби «у тайстрині», ми легко здогадуємося, що йдеться про торбину, сумку; «на верховині» — на горі; «покіль» — поки; «ялиць» — ялинок. Звірі збіглися «у зворі» («звір» — яр або певна місцевість у горах (вирубка, місце без лісу та чагарників та інше). Значення цього слова з’ясовується за великим тлумачним словником чи словником діалектизмів. Діалектизми вживаються автором для надання творові місцевого колориту.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Конкурс на кращого оповідача казок І. Франка про тварин.

2. Визначення переможців, відзначення їх та оцінювання учителем.

ІV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Про лисицю, лиса є багато казок майже в усіх народів світу. Мабуть, тому, що цей звір розповсюджений майже скрізь.

— Згадайте, які казки про лисицю, лиса ви знаєте.

І. Я. Франко використав відомий сюжет про лиса і склав свою дуже цікаву казку, яку назвав «Фарбований лис». Є у нього ще й велика віршована казка «Лис Микита». У народі утвердилася думка про лиса як про хитрого, кмітливого звіра, який, хоч і робить багато шкоди, все ж викликає симпатію.

А цікаво, яким лис, лисиця є насправді, в природних умовах. Слухаючи повідомлення учня, порівняйте ще й стиль викладу, мову статті енциклопедії.

2. Повідомлення учня про лисицю.

Лисиця належить до роду хижих ссавців родини Собачі. Довжина її тіла до 90 см, хвоста — до 60 см, вага від 2 до 14 кг. Волосяний покрив густий, пухнастий, переважно жовтувато-рудий, буває червоний і навіть білий. Харчуються лисиці тваринною їжею (мишовидними гризунами, зайцями, птахами, комахами, яйцями); рослинною.

У березні-квітні лисиця народжує 4 — 6 лисенят. Лисиць трапляється близько 14 видів, вони розповсюджені майже на всіх материках. Лисиця звичайна — один із основних промислових хутрових звірів. У звірогосподарствах розводять сріблясто-чорних лисиць, виведених із канадського виду лисиць.

3. Слово вчителя.

Ще в древній (середньовічній) дуже популярній книзі про тварин та птахів «Фізіолог» так описується лисиця:

Лисиця, коли голодна, йде на сонячне місце й лягає на спеці, і стримує своє дихання. Побачивши це, птахи, вважаючи її мертвою, злітаються, щоб її клювати. Коли ж вони наблизяться до неї, вона зіскакує, хапає якого-небудь із них і з’їдає. Так і годується…

4. Виразне читання казки І. Франка «Фарбований лис» учителем.

5. Словникова робота.

Слова, значення яких з’ясовується за словником

Слова, значення яких з’ясовується за контекстом

Слова, значення яких з’ясовується за здогадом, асоціацією

курява — пил

ярина — пшениця, яку сіють весною

чкурнути — швидко побігти

діжа — бочка

миля — міра довжини

довбня — велика палиця

баньки — згрубіле «очі» дати драпака — втекти

кантата — музичний твір

витягати соло — співати одному

полуда з очей спала — прозрів

тенор — співак, вид голосу та ін.

цькувати хортами

комора

пліт

купеля

мордувати

обпатране

справити

процесів

та інше

гонили

знітився

скулився

поголоски

проява

роковини

паскудною

та інше

(Словничок складається згідно з підготовкою учнів класу: перша колонка — слова, значення яких ніхто в класі не знає і не здогадується (правильно); друга колонка — слова, про значення яких можна здогадатися з попередніх та наступних речень; третя колонка — слова, про значення яких можна здогадатися з їхнього звучання (за асоціацією, наприклад, скулився — куля, круг, скрутився в бублик).

6. Обмін враженнями від казки.

(Що сподобалося, запам’яталося, чому).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Олесь Кмітливець, хоч і розумний хлопець, але ніяк не може з’ясувати для себе значення деяких висловів у казці. Допоможіть йому:

у білий день — серед дня;

і в сні не бачив, і в гарячці не чув — про щось страшне, дивне, несподіване;

одним духом — миттю;

набрався відваги — зважився, вирішив щось розпочати;

нікому не було до нього діла — ніхто не помічав;

закрутився, мов муха в окропі — потрапив у скрутне становище;

щастя мав — пощастило;

стати в пригоді — знадобитися;