Українська література 5 клас: Плани-конспекти уроків - Паращич В. В 2009

Літературний портрет (за оповіданням А. Тесленка «Школяр»)

Тема. Літературний портрет (за оповіданням А. Тесленка «Школяр»).

Мета: ознайомити з поняттям «літературний портрет», його роллю в художньому творі; розвивати навички зв’язного мовлення, спостережливість, логічне та креативне (творче) мислення, пам’ять; виховувати повагу до людської особистості, тактовність, доброзичливість.

Тип уроку: формування і вдосконалення вмінь та навичок.

Обладнання: репродукції з картин відомих художників-портретистів, фотопортрети; зразки літературних портретів.

Теорія літератури: літературний портрет.

ХІД УРОКУ

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Повідомлення теми й мети уроку.

II. «ПОЕТИЧНА ХВИЛИНКА»

Варіант учителя.

Бузиновий цар

У садочку-зеленочку

Ходить вишня у віночку.

Хтось їй грає на дуду,

Подивлюся я піду.

Баба каже: — Не ходи!

Темні поночі сади.

Там, де вітер шарудить,

Бузиновий цар сидить.

Брови в нього волохаті,

Сиві косми пелехаті.

Очі різні, брови грізні,

Кігті в нього як залізні,

Руки в нього хапуни —

Так і схопить з бузини!

Я кажу їй: — Бабо, ні!

Очі в нього не страшні.

На пеньочку, як на троні,

Він сидить собі в короні.

Грає в дудку-джоломію,

Я заграв би, та не вмію.

А навколо ходять в танці

Квіти — всі його підданці.

Є оркестри духові,

Равлик-павлик у траві.

Є у нього для настрашки

Славне воїнство — мурашки.

Три царівни бузинові

Мають кожна по обнові.

Невсипущі павуки

Тчуть серпанки і шовки.

На царевій опанчі

Зорі світяться вночі.

Він сидить у бузині,

Усміхається мені!

(Ліна Костенко)

Можливий коментар учня.

Замість страховиська, яке змалювала онукові бабуся, дитина уявила красиву, радісну картину — бузиновий цар у коштовному одязі, на якому світять зорі, грає на сопілці, навколо нього танцюють його піддані — квіти, а військо його — мурашки, і то лише «для настрашки». Бузинові царівни красуються в обновах — серпанках та шовках, що зіткали їм невсипущі павуки. І бузиновий цар — зовсім не для того, щоб хапати дітлахів, а щоб радіти, веселитися й усміхатися разом з ними. Світлим, оптимістичним настроєм приваблює ця поезія.

ІІІ. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Слово вчителя.

Як ви вже помітили, в художньому творі досить часто використовуються різні описи — описи природи, тварин, рослин, речей. Вони потрібні для того, щоб читач яскравіше уявив місце, час подій, обстановку, настрій, думки та переживання героїв.

Нерідко трапляються в оповіданнях, казках, повістях, навіть у віршах (згадайте сьогоднішню «Поетичну хвилинку») і описи- портрети.

Портрет — це опис зовнішності дійової особи в літературному творі

(Запис до літературознавчого словничка.)

Портрети бувають, як ви знаєте, і живописні. Талановиті художники можуть відтворити не лише зовнішність людини, а і її настрій, переживання, навіть характер.

Але літературний портрет має змогу подати це глибше й детальніше, залишаючи простір для уяви й фантазії читача.

2. Перегляд живописних портретів, підготовлених учителем та учнями, визначення їхніх особливостей.

3. Підготовка до усного твору — опису зовнішності людини за планом.

План

о п и с у з о в н і ш н о с т і ( п о р т р е т а)

1. Ім’я (прізвище та по батькові) людини, яку описують.

2. Її вік, рід занять (де навчається, працює).

3. Форма обличчя, його вираз, характерні риси.

4. Форма і колір очей, вигляд і колір волосся, брів, форма носа.

5. Зріст, хода.

6. Особливості вдачі (характеру).

7. Основні елементи одягу.

8. Поведінка в колективі, ставлення до людей.

9. Улюблене заняття.

Як бачимо, поняття літературного портрета ширше, ніж живописного.

Матеріали для розповіді.

Вік: молодий, старий, юний, двадцятилітній, … ;

рід занять: школяр, лікар, інженер, бізнесмен, агроном; обличчя: кругле, продовгувате, овальне, повне, худорляве, рум’яне, бліде, ніжне, стомлене, засмагне, просте, виразне;

вираз обличчя: привітний, зосереджений, серйозний, доброзичливий, сумний, радісний, кислий;

очі: великі, маленькі, сірі, блакитні, сині, зеленаві, карі, чорні, ясні, проникливі, хитрі, лукаві;

погляд: задумливий, уважний, гострий, байдужий, веселий, сумний, спокійний, проникливий, привітний, непривітний, підозрілий;

ніс: прямий, рівний, невеличкий, з горбинкою, кирпатий, тонкий, довгий;

рот: маленький, великий, широкий;

губи: тонкі, повні, яскраві, бліді, безкровні, стиснуті;

брови: рівні, чорні, тонкі, широкі;

волосся: біляве, темно-русе, чорне, русяве, каштанове, фарбоване, пишне, довге, коротке, пряме, хвилясте, сиве, густе, темне, кучеряве;

постать (постава, статура): висока, низька, середнього зросту, струнка, широкоплеча, кремезна, зграбна, незграбна;

риси вдачі людини: весела, сумна, дотепна, вольова, сувора, стримана, нестримана, дратівлива, похмура, життєрадісна, мрійлива.

При складанні опису зовнішності (портрета) не обов’язково використовувати усі пункти плану. У художньому творі трапляються, як правило, елементи портрета в різних епізодах, хоч бувають інколи й одразу докладні описи зовнішності.

При описі конкретної людини (друга, однокласника, знайомого) необхідно дотримуватися такту, не підкреслювати фізичних вад і недоліків зовнішності, не говорити чи писати того, що було б неприємно цій людині.

4. Виконання творчого завдання (на вибір):

1) опишіть зовнішність кого-небудь із рідних, друзів у хвилини радості (гніву) чи за якимось заняттям;

2) опишіть зовнішність однокласника (однокласниці) і запропонуйте товаришам вгадати, хто це;

3) уявіть ситуацію: ваш товариш (товаришка) загубився (загубилась) під час екскурсії до великого міста; треба описати його (її) зовнішність черговому у відділенні міліції;

4) опишіть одного з перехожих, на якого ви звернули увагу, й спробуйте за зовнішністю, одягом, манерами, ходою визначити настрій, професію людини.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

1. Козак Мамай хоче, щоб ви описали його зовнішність (за картиною чи з уяви); Олесь Кмітливець — і собі не проти, але тут може допомогти лише ваша уява у відповідності до того, що ви про нього знаєте (які завдання його цікавлять, як він уміє сперечатися і под.).

2. Вікторина від Олеся Кмітливця «Чий це портрет?»

(Кожна правильна відповідь — 2 бали.)

1) … Такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка. Та ще ж такий чорнобривенький, білолиценький, носик невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерями. (Миколка з оповідання А. Тесленка «Школяр»)

2) (Йому) було літ дванадцять. Він був найстарший у сім’ї…. На блакитні очі в білявого (хлопчика) набігли сльози. (Василько з оповідання М. Коцюбинського «Ялинка»)

3) … Батько взяв його з собою і, не кажучи ні слова, попровадив трепечучого вниз вигоном … зовсім у зміненім виді, у нових чобітках, у новім повстянім капелюшку і червоним ременем підперезаного… (Гриць з оповідання І. Франка «Грицева шкільна наука»)

4) Народ усе широкоплечий, вусатий, бравий…. голови голили. Тоді ще мода була носити чуприну, то оце в кого довга — візьме й обмота кругом вуха. Жупани, пояси, шапки, сап’яни на них були дорогі. По боках і позад сідла у кожного пістолі, шабля. А на конях як їздять! (Запорожці з народної легенди «Запорожці в урочищі Сагайдачному»)

5) Ідуть, коли бачать — хатка вбога стоїть, і дівчина виходить з хати дуже гарна. Як зірочка ясна, а бідна така, що лата на латі. (Наречена найменшого брата з казки «Названий батько»)

6) Була вона й сама така пухка, як мох. Мала довгу вовничку, що, мов шовком, вкривала все її тільце. Сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто-фіалову квіточку — «братки». Та були ще в неї голенькі зісподу, рожеві лапки. (Хуха-Моховинка з однойменної казки В. Короліва-Старого)

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Зробити опис зовнішності — портрет близької людини чи автопортрет; підготувати «поетичну хвилинку» (все — через урок); підготуватися до тематичного оцінювання.

VI. ПІДСУМОК