Українська література 5 клас: Плани-конспекти уроків - Паращич В. В 2009

Чи легко розпізнати людину? (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»)

Всі публікації щодо:
Винниченко Володимир

Тема. Чи легко розпізнати людину? (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»).

Мета: допомогти учням усвідомити складність    внутрішнього світу людини; навчити розпізнавати справжнє та удаване добро і зло; розвивати навички ведення диспуту, спілкування з товаришами, відстоювання своєї позиції; виховувати кращі моральні якості, прагнення до добра й справедливості.

Тип уроку: нетрадиційний (урок-диспут).

Обладнання: портрет письменника, збірки  творів для дітей, ілюстрації до них; планшет із правилами ведення диспуту (або пам’ятка кожному).

Теорія літератури: диспут, опоненти, аргументи, контраргументи, докази, роздум.

ХІД УРОКУ

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Повідомлення теми й мети уроку.

II. «ПОЕТИЧНА ХВИЛИНКА»

Варіант учителя.

В небі жайворонки в’ються

В небі жайворонки в’ються,

Заливаються — сміються,

Грають, дзвонять цілий день,

І щебечуть, і співають,

І з весною світ вітають

Дзвоном радісних пісень.

Ось вони на землю впали,

Щось шепнули їй, сказали

І розтали знов у млі…

І щоб глянути на диво,

Виглядають полохливо

Перші проліски з землі.

(О. Олесь)

Можливий коментар учня.

Маленька сіренька пташка. Її мало хто бачив, а от чули, напевно, багато. Автор майстерно передає різноманіття співу жайворонка — незмінного супутника весни. Цікаво говориться й про проліски, які виглядають «полохливо», милуючись піснею жайворонка. Поезія приваблює своєю оригінальністю, свіжістю, оптимізмом.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання.

а) зачитування, переказ епізодів з оповідання В. Винниченка, які вразили найбільше;

б) взаєморецензування самостійно складених планів.

2. Розподільчий літературній диктант.

Запишіть у першу колонку слова, що асоціюються з Федьком, а у другу — з Толею.

Федько

Толя


Покірний, спритний, чесний, черствий, безсердечний, бешкетливий, ласкавий, ніжний, делікатний, підлий, правдивий, справедливий, лагідний, пихатий, вірний у дружбі, зарозумілий, боягузливий, мужній, сміливий, одчайдушний, недалекий, добрий, милосердний, брехливий, терплячий, дружелюбний, сором’язливий, уважний, старанний, кмітливий, ввічливий, тактовний, веселий, необачний, необережний, серйозний, жалісливий, плаксивий, неслухняний, славолюбний, гордий.

IV. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Нагадування про правила ведення диспуту (див. урок 40).

2. Питання, що виносяться на диспут.

(Записуються на дошці з варіантами відповідей або копіюються.)

1) Чому Федько часто бешкетував, завдавав шкоди іншим, жорстоко поводився з дітьми?

— Був злий, невихований.

— Утверджував таким чином себе, прагнув стати лідером.

2) Як Федько ставився до Толі?

— Федько жалів його, хотів допомогти стати розвиненим хлопцем, а не «матусиним синком».

— Насміхався з нього, хотів помститися за бідняцьке становище батьків.

3) Чому Толя, хоч був боязливим, теж вирішив перейти річку по крижинах?

— Хотів довести самому собі й всім, що може бути таким же сміливим та спритним, як Федько.

— Хотів показати, що нічого героїчного у вчинкові Федька немає, так зможе будь-хто.

4) Якими були батьки Федька?

— Звичайні, прості люди зі своїми недоліками, що дотримувалися думки «найкраще виховання — фізичне покарання».

— Жорстокі й недалекі люди.

5) Якими були батьки Толі?

— Зайняті своїми справами, не думають про справжнє виховання сина.

— Обожнюють сина, не помічають вад характеру, виховують у дусі зневаги до простих людей.

6) Чи важко розпізнати людину, дізнатися, що в ній справжнє, а що удаване?

— Ні, не важко, слід лише прислухатися до її слів, придивлятися до дій та вчинків.

— Важко, бо людські характери бувають складні й суперечливі, не все одразу розпізнається, ділиться однозначно на чорне й біле.

7) Наскільки твір В. Винниченка «Федько-халамидник» цікавий і корисний для сучасних дітей?

— Не дуже цікавий, стосується далекого минулого.

— Цікавий і корисний, бо людські стосунки, добро і зло, підлість і благородство — вічні проблеми в житті і літературі.

(Учні обирають у кожному питанні одну відповідь або дають свою, обґрунтовують її, доводять за допомогою тексту. Якщо учні одностайно підтримують одну точку зору, учителеві слід самому навести протилежну думку, наприклад: «Існує ще й така думка… Як ви до неї ставитесь?»)

3. Козак Мамай та Олесь Кмітливець взяли участь у диспуті.

Вони дуже люблять сперечатися між собою.

Олесь завжди виступає із властивою юному вікові категоричністю та запальністю, а козак Мамай спирається на свій віковий досвід і мудрість.

Олесь Кмітливець

Козак Мамай

1) Чому Федько часто бешкетував, завдавав шкоди іншим, жорстоко поводився з дітьми?

Федько — злий і невихований хлопчик, йому подобається ображати дітей, бити їх, віднімати іграшки. Він хизується своєю силою, вправністю, тому дітям довелося визнати його за свого вожака, лідера.

Хоча Федько й робив частенько шкоду, але не був жадібним, повертав дітям іграшки, віддаючи ще й своє.

Мабуть, він не знав, куди краще докласти своїх сил та енергії, як завоювати повагу товаришів, яких, до речі, він «не любив видавати».

2) Як Федько ставився до Толі?

Мати постійно говорила Федькові, що він не рівня паничеві, що через його витівки Толин тато вижене їх із квартири. Тому Федько не любив Толика, сміявся з нього і спокушав на небезпечні пригоди.

Толя був панським синком. Його добре одягали, смачно годували, але позбавляли спілкування з однолітками, звичайних розваг, які так люблять діти, не дозволяли гратися з Федьком та іншими «мужицькими дітьми». Толя нудьгував біля вікна. Федькові було його шкода, і він залучав хлопця до своїх ігор.

3) Чому Толя, хоч був боязливим, теж вирішив перейти річку по крижинах?

Толя заздрив Федькові; він бачив, як його усі хвалять, і тому хотів принизити його заслуги, довести, що й він може перейти річку по крижинах, і в цьому немає нічого особливого.

Толі хотілося завоювати такий же, як у Федька, авторитет серед хлопців. Він мріяв стати героєм, не розуміючи небезпеки такого вчинку, як перехід річки по крижинах, тим більше, що він не був таким сильним і спритним, як Федько.

4) Якими були батьки Федька?

Батьки Федька — жорстокі й нерозумні люди. Звичайно, за провини треба карати, але ж не так суворо. Мати постійно називала сина образливими словами, кляла його, принижувала. Батько, хоч і хвалив Федька за правдивість, дуже жорстоко бив. Це й призвело до трагедії. Треба було спочатку полікувати хлопця, потім розібратися, чи винен він у пригоді з Толею (адже на березі було багато свідків).

Батьки Федька — звичайні прості неосвічені люди, чинили так, як заведено споконвіку, — за провини дітей били. Вони тяжко працювали, цінували квартиру, яку знімали, намагалися забезпечити свою дитину необхідним. Федько ж постійно робив шкоду й наражав свою сім’ю на небезпеку залишитися без даху над головою.

5) Якими були батьки Толі?

Батьки Толі, особливо мати, зневажали бідніших за себе, думали, що їм і їхньому синові треба бути вихованими та порядними лише у стосунках із рівними собі. З «нижчим класом», робочим людом, на їхню думку, можна було й «не церемонитися».

Батьки Толі не думали про те, що синові в житті знадобляться на тільки пиха й зарозумілість, хороші манери, а й сила, спритність, витривалість та загартованість. Багатство не робить автоматично людину кращою чи розумнішою. Дорослі й освічені паничі могли б помітити, що їхній син часто обманює, перекладає свою провину на інших.

6) Чи важко розпізнати людину, дізнатися, що в ній справжнє, а що удаване?

Уважно проаналізувавши вчинки героїв оповідання В. Винниченка, ми можемо легко визначити, що вони за люди. Федько, наприклад, і справді бешкетник, який у своїх пустощах не знає межі, не розуміє небезпеки. Разом з тим він відважний, вірний у дружбі до самопожертви, добрий і благородний. Толя ж, судячи з його вчинків, — підлий, заздрісний, боягузливий, зарозумілий.

Не буває на світі ідеальних людей так само, як і абсолютно поганих. Часто у людині поєднуються хороші риси й не дуже, як у Федькові, котрий своїми витівками допікав батькам і сусідам, і разом з тим був добрим, сміливим, справедливим. Толя — сумирна, делікатна, слухняна дитина, любить і поважає своїх батьків. Та ось перше серйозне випробування — і цей хлопчик виявляє свою неслухняність, підлість, невдячність, непорядність. Отже, людську вдачу розпізнати нелегко, особливо за її зовнішніми проявами й у звичайній обстановці.

7) Наскільки твір В. Винниченка «Федько-халамидник» цікавий і корисний для сучасних дітей?

Нині такі поняття, як «паничі», «прості робітники», «бідні селяни», розваги під час льодоходу, відійшли в минуле. Тому це оповідання належить історії літератури, а проблеми, порушені у творі, нецікаві сучасним читачам.

Оповідання «Федько-халамидник», на мій погляд, зворушливе й актуальне, адже в ньому йдеться про вічні людські проблеми: добро і зло, вірність і зраду, підлість і благородство. Є над чим замислитися не лише дітям, а й тим батькам, які не розуміють своїх дітей, не приділяють їм достатньої уваги. Спонукає замислитись і така проблема: який вчинок можна назвати героїчним, а який — безрозсудним.

(Цю суперечку між Олесем та Мамаєм можна використати як зразок або як матеріал для опонентів. У залежності від рівня підготовки класу вчитель може виступати від імені козака Мамая.)

4. Заключне слово вчителя.

Людська натура надзвичайно складна й суперечлива. Недаремно кажуть: щоб пізнати людину, треба з нею «пуд солі з’їсти», тобто провести разом чимало часу. А російське прислів’я говорить, що «чужая душа — потемки». Ще одне прислів’я застерігає, що «з ким поведешся, від того й наберешся». Отже, треба вчитися розпізнавати добро і зло, стерегтися нерозважливих учинків. Саме у цьому зможуть допомогти такі епічні твори, як «Федько-халамидник» В. Винниченка.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Зробіть короткий переказ оповідання від імені одного з його персонажів.

Переказ від імені матері Федька.

«Я — велика грішниця. У мене був синок Федько. Він ріс розбишакуватим, неслухняним, змалку завдавав нам багато клопоту. Через нього ми ледь не втратили квартиру. Але все то були дитячі пустощі. Тільки тепер, коли його не стало, нам розповіли, яким добрим і сміливим він був, як двічі урятував хазяйського синка — на річці та взявши провину за його поведінку на себе. Ми вважали Толю гарним хлопчиком, а він виявився підлим та жорстоким. Саме через нього батько почав бити Федька, замість того, щоб лікувати і рятувати його. Тепер нам залишається лише каятися та сумувати.

Підготувати «поетичну хвилинку» із творів П. Тичини; випереджальне завдання для окремих учнів — вивчити напам’ять вірші Тичини, з якими ознайомилися в молодших класах.

VI. ПІДСУМОК