Українська література 5 клас: Плани-конспекти уроків - Паращич В. В 2009

В. Симоненко, «Грудочка землі»

Всі публікації щодо:
Симоненко Василь

Тема. В. Симоненко, «Грудочка землі».

Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника; допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст його вірша; розвивати навички виразного читання, спостереження над текстом ліричного твору; виховувати почуття патріотизму, національну гідність і самосвідомість.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них.

Теорія літератури: ліричний вірш, ліричний герой, особливості віршованої мови.

ХІД УРОКУ

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Повідомлення теми й мети уроку.

II. «ПОЕТИЧНА ХВИЛИНКА»

Варіант учителя.

Лебеді материнства

(Уривок)

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги.

Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

(В. Симоненко)

Можливий коментар учня.

Можна не погоджуватися з думками поета щодо вибору батьківщини, адже живуть люди і в чужих краях, досягають там успіхів, звикають, «пускають коріння». Але вони сильні тоді, коли пам’ятають землю своїх батьків, використовують кращі якості свого роду і народу. Слово «Батьківщина» повинно стати для кожного таким же святим, як слово «мати». Ось на які роздуми наводить нас вірш В. Симоненка. Приваблюють також його мелодійність, щирість і глибина думки, що утверджує найвищі цінності на землі.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка складених самостійно віршованих рядків, взаєморецензування та коментарі вчителя.

ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Чудовому українському письменникові Василю Андрійовичу Симоненку судилося коротке (всього 28 років!), але дуже яскраве творче життя, яке він продовжив у своїх віршах.

Прочитаєш його рядки:

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік… —

і відчуваєш, наскільки глибока його любов до рідної землі, свого роду й народу.

Василь Симоненко народився 1935 року в невеликому селі Біївці, що на Полтавщині. У нього було напівголодне, напівсиріт- ське дитинство. Хлопець виростав без батька. Матері доводилося тяжко працювати, щоб заробити на шматок хліба. Допомагали дідусь та бабуся, які дуже любили свого кмітливого онука.

До школи була неблизька дорога — дев’ять кілометрів. Учителька згадувала, що Василь виділявся з-поміж інших учнів своїм бідним одягом і великим розумом. Навіть учителі не читали стільки, як їхній найкращий учень.

Вищу освіту Симоненко здобув у Київському державному університеті на факультеті журналістики. Працював у редакціях різних газет на Черкащині. Є автором кількох збірок поезії, казок «Цар Плаксій та Лоскотон», «Подорож у країну Навпаки».

2. Виразне читання вірша В. Симоненка «Грудочка землі».

3. Словникова робота.

Гомінливі, трепетні ліси — красиві, не спотворені людиною ліси, наповнені співом птахів, дика незаймана природа;

щастя непочате — велике, безмежне щастя;

радість невимовна і жива — велика радість;

силою своєю напуває — дає силу, наснагу;

у мене стукотить у грудях грудочка любимої землі — серце поета віддане рідній землі.

4. Обмін враженнями від прочитаного.

(Які почуття викликав цей вірш, на які слова й вислови ви звернули увагу, чому.)

5. Коментар учителя.

Народне прислів’я говорить: «Рідна земля і в жмені мила». Вирушаючи в далеку дорогу, українські мандрівники (чумаки, козаки) обов’язково брали з собою жменю землі як оберіг. Землею посипали голови новообраній козацькій старшині — щоб пам’ятала, звідки походить і кому зобов’язана своїм високим становищем.

В. Симоненко використовує образ жмені, грудочки землі зовсім у несподіваному значенні — як серце, що стукотить у грудях. Такий художній прийом (метафора — слова в переносному значенні) вражає, запам’ятовується, свідчить про великий поетичний дар автора.

6. Спостереження над текстом. Проблемні питання.

— Чи згодні ви з автором, що пісня — виразник дум і сподівань народу, його мудрості й життєвого досвіду? Обґрунтуйте свою думку.

— Визначте головні поетичні (художні) образи твору. (Ліси — природа, пісні, Вітчизна, грудочка землі — синівська любов до рідного краю)

— Назвіть образотворчі та оціночні епітети у творі. (Образотворчі: гомінливі, трепетні (ліси), ранньої (роси), бузтурботні (дні), (труд) людський, ніжні і замріяні (пісні). Оціночці: (Вітчизну) милу, любимої (землі), (радість) невимовна і жива, (щастя) непочате, (мовчали) величаво).

Примітка. Епітети «ніжні і замріяні» (пісні) одночасно можна віднести й до оціночних.

— Як ви оцінюєте за силою художнього впливу останні два рядки вірша?

7. Слово вчителя.

Інколи письменники використовують як художні засоби синоніми.

Синоніми — слова, однакові чи близькі за змістом, але різні за звуковою формою. У художньому творі використовуються з метою переконливішого доведення думки, надання більшої виразності висловлюванню.

(Запис до літературознавчого словничка.)

У вірші «Грудочка землі» автор теж використовує синоніми, наприклад, у другій строфі — «назавжди, навіки» — підкреслюється сила, остаточність вибору ліричного героя.

8. Виконання творчого завдання.

Доберіть синоніми до слів:

Вітчизна (Батьківщина); праця (труд); ласка (пестощі); турботи (клопоти); стежка (стежина, доріжка); радощі (веселощі).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

— Козакові Мамаю сподобалися рядки із віршів В. Симоненка, які, на його думку, є афористичними (крилатими). Він просить записати ці слова до зошитів і прокоментувати, висловити своє до них ставлення.

Народ мій є! В його гарячих жилах

Козацька кров пульсує і гуде!

Праця людини — окраса і слава,

Праця людини — безсмертя її.

Бо ти на землі — людина.

Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок,

Є тисячі ланів, але один лиш мій.

… На світі той наймудрішій,

Хто найдужче любить життя.

Відгадайте, яку строфу із вірша В. Симоненка «Грудочка землі «Олесь Кмітливець зашифрував на шаховій дошці і чому. Ключ. Йти ходом шахового коня.

Відгадка. Четверта строфа вірша, бо в ній виражена головна думка вірша.

Ті пісні мене найперше вчили

Поважати труд людський і піт,

Шанувать Вітчизну мою милу,

Бо вона одна на цілий світ.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати вірш «Грудочка землі», вміти його аналізувати, зробити ілюстрації.

Підготувати «поетичної хвилинку».

VII. ПІДСУМОК