Українська література 5 клас: Плани-конспекти уроків - Паращич В. В 2009

Є. Гуцало, «Лось». Природа й людина у творі

Всі публікації щодо:
Гуцало Євген

Тема. Є. Гуцало, «Лось». Природа й людина у творі.

Мета: допомогти учням з’ясувати авторську позицію Є. Гуцало, його ставлення до природи, благородних і нечесних вчинків, добрих і злих людей, навчитися висловлювати свою позицію, порівнюючи літературні твори із життям; розвивати навички аналізу епічного твору, характеристики його героїв; виховувати в дусі гуманізму, активного супротиву злу.

Тип уроку: формування і вдосконалення вмінь та навичок.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них.

Теорія літератури: портрет, пейзаж, опис тварини, оповідання, мовні особливості.

ХІД УРОКУ

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Повідомлення теми й мети уроку.

II. «ПОЕТИЧНА ХВИЛИНКА»

Варіант учителя.

Україно — мамо, сестро, жінко,

в’ється блискавицею твій стан.

Ти ж бо, Україно, українка,

Склала серденьком свої вуста.

Ти ж бо українка, Україно,

стрічкою в косах твоїх — Дніпро,

ти моє безсмертя солов’їне,

плоть моя калинова і кров.

Україно — жінко, мамо, сестро!..

Сонце — мов дитя біля грудей —

ти несеш і завше будеш нести,

вірячи у свій грядущий день.

Україно — жінко, сестро, мамо,

у блакитному вінку небес,

так, як сина, обійми руками,

так і матір, обійму тебе.

(Є. Гуцало)

Можливий коментар учня.

Україна, батьківщина поета, асоціюється у нього з матір’ю, сестрою, жінкою — найдорожчими для нього людьми. Ці поетичні рядки засвідчують гарячі патріотичні почуття автора. У духовному зв’язку із рідною землею, народом черпає письменник своє натхнення, свою віру в краще майбутнє, яка передається й нам.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Складання з пам’яті плану оповідання.

Орієнтовний план.

1. Лось прокинувся.

2. Неясні страхи.

3. Улюблена галявина.

4. Шлях до водопою.

5. Зрадливий лід.

6. Боротьба із невблаганною течією.

7. Брати-підберезники помітили лося.

8. Допомога хлопчиків.

9. Страшний постріл.

10. Розмова із дядьком Шпичаком.

11. Непідкупні діти.

12. Скоєного не виправити й не виправдати.

2. Зачитування, переказ епізодів, які учні вважають головними.

3. Огляд ілюстрацій.

IV. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Робота в групах.

1- ша група: досліджує описи, які вживаються у творі, з’ясовує їхню роль.

2- га група: досліджує мову автора і мову дійових осіб, робить висновки.

3- тя група: робить порівняльну характеристику героїв оповідання, їхнього ставлення до природи.

4- та група: досліджує художні засоби, мовні особливості оповідання.

5- та група «експерти»: працюють над усіма питаннями, потім оцінюють (рецензують, доповнюють) роботу груп.

Матеріали для роботи груп.

1 - ша група.

У творі є багато пейзажів («Лось поминув ялинник, потім байрак, і коли опинився серед примарно-млявого світла, яке випромінювали стовбури беріз…»), портрети («Обидва плечисті, обидва з широкими лагідними лицями, і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда»), опис тварини («Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, з якого обнесло листя»), описи психологічних станів («Проте, коли йшов до річки, раптом знову вчулося жалібне поскрипування гілляки, і лось, який уже встиг забути про нього, знову захвилювався, знову насторожився, а в ногах прокинулося бажання бігти й тікати. Але переборов себе і донизу спускався повільно, хіба що частіше й сторожкіше озирався довкола») та інші види описів.

Висновок. Описи допомагають детальніше уявити предмет, явище, про які йдеться у творі. Впливають на уяву читача, показують авторське ставлення до предмета зображення (можна порівняти портрети хлопчиків і дядька).

2 - га група.

Мова автора літературна, красива, сповнена філософських узагальнень, із використанням усіх виражально-зображальних засобів (епітетів, порівнянь, метафор, синонімів, різних видів описів), різноманітних синтаксичних конструкцій (переважно складних речень різних видів), наприклад: «Лось сподівався побачити схід сонця, і коли під його променями забронзовіли верхівки, коли віття скупалося в його усміхові, то лось наче аж полегшав, ще більше пострункішав, і в очах появився золотавий сплеск, який надав їм виразу одвічного розуміння життя природи і її таємниць. Ще трохи постоявши, побачив біло-рожевий диск, який спливав на пустелі зимового чистого неба, — і гойднув розлогими рогами, — так, наче вітав його».

Мова дійових осіб індивідуалізована, показує їх характер, рівень освіти, навіть авторське ставлення. Наприклад, мова дядька Шпичака складається з простих односкладних речень, досить груба й цинічна ( — Га? — обізвався дядько. — Ну як?.. ; — У-ух, — видихнув Шпичак…, — А вам яке діло?; — О-о, він однаково був би втопився!.. ; — А ну замовчіть мені, — ще дужче розгнівався дядько, — бо дістанеться вам од мене й од батька вашого!; — Роги віддам!)

Висновок. Автор майстерно у зображує героїв за допомогою показу індивідуальних особливостей їхнього мовлення.

3-тя група.

Порівняльна характеристика братів-підберезників і дядька Шпичака.


Брати підберезники

Дядько Шпичак

Спільне

родичі, живуть серед красивої природи, розуміють її значення для людини.

Відмінне

Добрі, милосердні, маючи малі сили і велику сміливість та кмітливість, рятують великого звіра; чесні, непідкупні, бережно ставляться до природи. Маленькі, але розумні та справедливі.

Злий, жорстокий, боягузливий, схильний до безглуздих і необдуманих вчинків; по-споживацькому ставиться до природи, не дбає про її захист і збереження; убив звіра, якого хлопці щойно врятували, знаючи, що він із заповідника і скористатися здобиччю він безкарно не зможе. Дорослий, але нечесний і несправедливий, безжальний.

Висновок. У кровних родичів, односельців — хлопчиків та їхнього дядька — дуже мало спільного, і дорослим є чого повчитися у дітей.

4-та група.

Автор широко вживає епітети («стрункі міцні ноги», «очі… аж горіли червоним смутком», «смирна конячина» та ін.); порівняння («гойднув розлогими рогами, — так, наче вітав його», «річкова течія була на вид не така страшна, як вовки…», «… а вода, затягнута тремткими скалками льоду, була схожа на застигле блакитне шумовиння» та ін.); метафори (слова в переносному значенні) («струмінь вітру доносив запах річкової криги, в ньому жив дух примерзлого болота, долинало шарудіння прив’ялих стеблинок, які пускалися вскач по впалому листю», «поляна ця, подзьобана струхлявілими пеньками; викрутилась край осичняка…», «підберезники втямили, що з ними сталося.» та ін.), трапляються зменшено-пестливі слова (кущик, стежечка, маленький); синоніми (йти, накульгувати, почвалати, вискочити, потюпати та ін).

Висновок. Автор користується усіма багатствами української мови, художніми зображальними засобами досягає великої виразності твору, створює сильне враження.

2. Повідомлення про роботу в групах, доповнення та оцінка «експертів», коментар учителя.

3. Творчі завдання.

— Визначити головну думку оповідання «Лось».

— Висловити свої міркування щодо імен і прізвищ героїв.

— Придумати свій кінець історії.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Козакові Мамаєві потрапив до рук збірник прислів’їв. Перечитав він і розгубився — не знає, яке краще дібрати до теми сьогоднішнього уроку. Допоможіть йому.

Хліб-сіль їж, а правду ріж.

Правда і з дна моря виринає, а неправда потопає.

Все минеться, одна правда останеться.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

У нього скільки правди, як у решеті води.

І за рідного батька правду кажи.

Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого.

Від лихого поли вріж та й тікай.

Сумління — найкращий порадник.

Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла й сподівайся.

Чуже переступи, та не займи.

Повадиться вовк до кошари, так все стадо перебере.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти усний твір «Що б я зробив (зробила) на місці хлопчиків з оповідання Є. Гуцала «Лось»»; підготувати «поетичну хвилинку».

VII. ПІДСУМОК