Українська література 5 клас: Плани-конспекти уроків - Паращич В. В 2009

А. Давидов, «Рятували Конотоп». Екологічні проблеми рідного краю

Всі публікації щодо:
Давидов Анатолій

Тема. А. Давидов, «Рятували Конотоп». Екологічні проблеми рідного краю.

Мета: допомогти учням розвинути навички спостереження над текстом, проведення аналогій із життям, своїм власним досвідом; розвивати вміння висловлювати свої думки з приводу екологічних проблем рідного краю, народних традицій і прикмет та важливості їх збереження; виховувати активну громадянську позицію, любов до природи.

Тип уроку: формування і вдосконалення вмінь та навичок.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них; екологічна карта рідного краю, матеріали місцевих газет із цієї проблеми; фотоматеріали з теми.

Теорія літератури: оповідання, характеристика героїв, види описів, художні засоби, дискусія.

ХІД УРОКУ

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Повідомлення теми й мети уроку.

II. «ПОЕТИЧНА ХВИЛИНКА»

Варіант учителя.

Криниця

Понад шляхом, в тихім зворі, *

Під великим камінцем,

Ми з Оксанкою учора

Розкопали джерельце.

Лиш вода забулькотіла

З-за похилої берізки,

Підійшла до нас несміло

Лісова красуня — кізка.

Нахилилась, напилась

Та й у гори подалась.

Потім зайчик і куничка

Напилися із кринички.

Йшла у ліс якась бабуся,

Каже: «Ось де я нап’юся.

А яка ж вона смачна,

І прозора, й запашна.

Вік такої не забуду.

От спасибі «добрим людям!»

Пийте, бабцю, пийте вволю.

Всім тут вистачить водиці.

Хай щаслива буде доля

Тим, хто десь копав криницю!

(В. Ладижець)

Можливий коментар учня.

Читаючи ці чудові поетичні рядки, ми ще раз замислюємося над значенням прісної води в житті людини. У казковому віршику ідеться про важливі речі: про те, що добро тоді буває справжнім, коли воно безкорисливе, коли той, хто його зробив, не чекає віддяки.

Цей твір запам’ятовується, бо незаперечні істини подані ще й у високохудожній поетичній формі.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання.

а) Зачитування, переказ епізодів з оповідання, які найбільше запам’яталися, сподобалися;

б) огляд ілюстрацій.

2. Випишіть корисні життєві поради, прикмети з оповідання. (Корисно ходити по росі; не можна чіпати птахів (вони знищують шкідників і можуть передбачати погоду, як, наприклад, вивільга, що перед дощем нявкає по-котячому); кінський щавель — лікарська рослина, яка знімає біль у животі, кров зупиняє; не можна втручатися у природний водообіг, як пропонували меліоратори, — це зашкодить іншим територіям і т. ін.)

* Звір (діалектне) — яр.

IV. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Виконання творчих завдань.

На основі таких рядків з оповідання придумайте розвиток історії від імені дідуся, бабусі (або діалог між ними):

— Копай! — дав йому лопату Іван Хомич, а сам узяв кухлик і задумався. То усмішка набігала на обличчя, то він хмурився, напевне, пригадуючи…

— Коли увійшли у двір, бабуся хотіла на них нагримати, та як побачила кухлик, аж руки до грудей притисла.

— Леле! Невже наш кухлик? Де взяли?

У відповідь дідусь подав його бабусі. І як тільки він доніс кухлик, вщерть наповнений водою? Бабуся ковтнула раз, вдруге…

— Криницю одкопали? — заблищали на її очах сльози. — Які ж ви молодці!

2. Робота над текстом.

Складіть план порятування ріки Конотоп, який застосували мешканці села Грушки.

3. Поясніть назву ріки Конотоп.

Пригадайте інші легенди про походження назв річок (гідронімів). (Наприклад, Ворскла, Дніпро, Оскіл та ін.)

4. Охарактеризуйте образ дідуся, заповнивши «анкету».

5. Виберіть із перерахованих рис характеру ті, які притаманні Ігоркові, героєві оповідання «Рятували Конотоп»: працьовитий, сміливий, допитливий, боягузливий, розумний, жорстокий, добрий, лінькуватий, спостережливий, недисциплінований, лагідний, вразливий, спокійний, активний громадянин, імпульсивний, прихильник здорового способу життя, чутливий до краси, дратівливий, вразливий, вольовий, рішучий, мрійливий, бережливий.

6. «Мозкова атака».

З’ясуйте, яка головна думка твору.

Очікувані відповіді.

— Автор закликає дбайливо ставитися до природних багатств свого краю.

— Люди, діти мають займати активну позицію при вирішенні екологічних проблем.

— Скрізь поважають працьовитих, розумних, майстровитих людей, як дідусь Іван Хомич.

— Діти, школярі теж можуть багато зробити для збереження природи рідного краю.

— Народні прикмети, традиції — невичерпне джерело мудрості.

7. «Рольова гра».

Учасники: мер міста (голова сільської чи селищної ради); меліоратори; представники громадськості, зацікавлені у збереженні й очищенні ріки; байдужі громадяни.

Завдання: обговорити проблему збереження й очищення місцевої річки (водоймища), прийняти реалістичні рішення (або скласти програму).

(Якщо немає бажаючих виступити у ролі байдужих громадян, це робить сам учитель, «підігріваючи» напругу дискусії. Наприклад, говорить, що його все влаштовує, води на його вік вистачить, а про інших йому байдуже і т. п.)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Олесь Кмітливець і козак Мамай зашифрували у головоломці кілька народних прикмет, пов’язаних із погодою.

Ключ. Читати зліва направо.

Відповіді.

Тепла осінь — на довгу зиму.

Ніч без роси — день з дощем.

Червоне небо на заході сонця — на вітряну погоду.

Голуби воркують — тепло віщують.

Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там де сіно косять.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до тематичного оцінювання; підготувати «поетичну хвилинку» (через урок).

VII. ПІДСУМОК.