Усі уроки української літератури. 5 клас - А. І. Кривобокова 2013

Література рідного краю. Дмитро Нитченко-Чуб. «Вовчення»
Народні казки

Мета:

□ Навчальна: стисло ознайомити учнів із біографією автора; опрацювати ідейно-художній зміст твору, визначити його тему та ідею, охарактеризувати головних персонажів.

□ Виховна: виховувати зацікавленість літературою рідного краю.

□ Розвиваюча: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне читання.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

1. Бесіда

Як ви вважаєте, чи потрібно нам знати письменників нашого краю? Доведіть свою думку.

Чи знаєте ви письменників, які народилися та плідно працювали на теренах Харківщини?

Чи можемо ми пишатися нашими митцями? Доведіть свою думку.

2. Вступне слово вчителя

— Сьогодні наш урок присвячений видатному письменнику нашого краю Дмитру Нитченку та його оповіданню «Вовченя».

Що нам відомо про вовка? Вовк — хижий ссавець сімейства Псових. Разом з койотом і шакалом становить невеликий рід вовків. Вовк — найбільша тварина у своєму сімействі: довжина його тіла (з хвостом) може досягати 160 см, висота в холці близько 90 см; маса тіла близько 62 кг. Якщо ми звернемось до міфології, то побачимо, що вовк у міфах, фольклорі і магічних казках уособлював жорстокість, підступність, зло, а також хоробрість і перемогу. Окрім того, за певних обставин вовк міг стати могутнім захисником безпомічних істот. Загалом у багатьох міфологіях Євразії знаходимо сюжет про виховання родоначальника племені (а іноді і його близнюка) вовчицею. Відомо безліч історій про вовків-прабатьків: римська легенда про капітолійську вовчицю, яка вигодувала Ромула і Рема; давньоіранська — про вовчицю, яка вигодувала Кіра та ін. У степових тюркських народів вовк сприймався як родовий тотем, звідси знамена і штандарти з вовчою головою. Герой — родоначальник, вождь племені чи дружини міг називатися вовком або тим, хто має «голову (тіло) вовка».

Отже, ми дізналися, про вовка у природному та міфологічному світах, але на нашому уроці ми познайомимося з твором письменника, який присвячений цій дикій тварині та її зв’язку з людиною. Цей твір навчить нас цінувати, розуміти і любити природу. Тож давайте перенесемось у село, яке знаходиться неподалік від лісу.

Сьогодні ми познайомимося з його твором, що проймає душу, примушує нас бентежитися, міркувати про зв’язок дикої тварини і людини. Його твір вчить нас цінувати природу, розуміти і любити її. Тож вирушаємо в мандри до села, яке знаходиться неподалік від лісу.

3. Цікаві відомості про автора

Народився Дмитро Чуб у заможній селянській родині на Полтавщині далекого 1905 року. Про своє дитинство, як, зрештою, і про все подальше — доавстралійське — життя, він докладно розповів у дуже цікавій книжці спогадів «Від Зінькова до Мельбурна», що побачила світ в австралійському українському видавництві «Байда». Там само, до речі, опубліковано більшість його книжок.

Навчався майбутній письменник в індустріально-технічній школі в Зінькові, потім був Краснодарський робітфак, де його оголосили класовим ворогом, і з цим тавром його було виключено (така доля в ті часи була характерна для десятків тисяч людей).

Він переїхав до Харкова, вступив на мовно-літературний факультет місцевого педінституту. Там долучився до літературного життя столиці України, познайомився з відомими письменниками, починав працювати в Державному видавництві.

Автор книги «Живий Шевченко», праці «У дзеркалі життя й літератури» (1982), «Орфографічного словника української мови», низки оповідань для дітей; редактор і упорядник книг «Двісті листів Б. Антоненка-Давидовича», «Листи письменників». Його перу належать мемуари у двох томах — «Від Зінькова до Мельбурна» (1990) і «Під сонцем Австралії» (1994). Д. Нитченко — невтомний збирач коштів на підтримку харківського журналу «Березіль», видань молодих авторів. Лауреат літературної премії імені Лесі Українки.

Член Національної Спілки письменників України з 1991 р. Помер 15 вересня 1999 р.

III. СПРИЙНЯТТЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ

НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Читання твору вчителем

Тема: взаємостосунки хлопця і вовченяти, їхнє ставлення один до одного.

Ідея: краси почуттів, гармонія у світосприйнятті людини і тварини.

Основна думка: у неволі дика тварина самотня, незважаючи навіть на догляд і дружбу з людиною.

Жанр: оповідання про природу, дружбу, взаєморозуміння.

Проблематика твору: відповідальність і обов’язок (хлопець доглядав за вовченям, допомагав по господарству; їздив за п’ятнадцять кілометрів від села в гори по молоко, сир, випасав овець чи скотину). Любов, доброта (до живої істоти — вовченяти). Автор проводить паралель між тим, як хлопець і вовченя поступово стають дорослими, розумними, мужніми. І хоча наприкінці твору вони розлучаються, проте зберігають доброту, вірність і любов.

Герої твору: батько, дідусь, Василь, сусіди, вовченя-вовк, собаки Плахта і Рябко.

Експозиція: батько приніс своєму синові вовченя, розповідь діда про вовків-хижаків.

Зав'язка: догляд Василя за вовченям («...виносив з хліва, бігав по двору, дратував його, перекидався, качався разом з ним по траві»); втеча дорослого вовка з двору господарів.

Кульмінація: раптова, бентежна зустріч Василя і вовка-улюбленця.

Розв'язка: важкий смуток і самотність Василя внаслідок неможливості жити з вовком (...хлопець досить далеко відійшов, позаду почулось сумне тяжке виття»).

Оскільки ми будемо працювати з текстом твору, давайте пригадаємо, що за літературний жанр оповідання. (Оповідання — невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа).

Щоб зрозуміти оповідання, нам слід розібратися в складному питанні: людина і природа — хто найголовніший і найважливіший?

2. Робота з текстом казки

Назвіть головних героїв казки.

Пригадайте, що сталося з вовком.

Де влаштував вовченя хлопчик?

Як хлопець назвав вовченя?

Як ставився до Сірка хлопчик?

Яким було ставлення батька та дідуся до тварини?

Коротко перекажіть найулюбленіший момент прочитаного твору.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

Знайдіть і зачитайте опис Василя. Які художні засоби використав письменник? Для чого вони використані?

Картка № 2

Знайдіть і зачитайте опис Сірка. Які художні засоби використав письменник? Для чого вони використані?

Картка № З

Знайдіть і зачитайте опис батька та дідуся. Які художні засоби використав письменник? Для чого вони використані?

2. Незакінчене речення

Оповідання Дмитра Нитченка-Чуба «Вовченя» мене навчило... Із творів письменника я дізнався (дізналася) про...

Щоб змалювати героїв, природу оповідання, письменник використав такі художні засоби, як...

Збереження навколишнього середовища залежить від...

Ми можемо допомогти тварині, але...

3. П'ятихвилинне літературне міні-есе

Тема 1. «Тваринний світ навколо нас».

Тема 2. «Дружба Василя і Сірка».

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Природа та тваринний світ — наша домівка, яку ми повинні берегти. Вони вчить нас бути мудрими, працьовитими, розумно ставитися до її мешканців.

Оповідання Дмитра Нитченка-Чуба «Вовченя» не тільки розповідає про лісових мешканців, а й подає нам відомості про природу.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти кросворд, ребуси до оповідання.