Всі публікації щодо:
Пісні
Чарнецький Степан

Українська література 6 клас - Конспекти уроків - Посібник для вчителя - 2015 рік

Ой, у лузі червона калина похилилася С. Чарнецького і Г. Труха — пісня, що стала народною

Мета: проінформувати учнів про січових стрільців, вивчити особливості стрілецьких пісень; вміти пояснювати їхні символи, відрізняти стрілецькі пісні від інших видів пісень; визначити провідний мотив програмового твору, його ідейно-художній зміст; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість; робити власні висновки, узагальнення; навчити виразного читання; формувати кругозір, світогляд; виховувати повагу, пошану до стрілецьких пісень, їх авторів, історичного минулого рідного краю; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: аудіозапис пісні «Ой, у лузі червона калина похилилася». підручник.

В піснях і труд, і даль походу,

і жаль, і усміх, і любов,

і гнів великого народу,

і за народ пролита кров.

М. Рильський

ХІД УРОКУ

I. Організація початку уроку.

Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Виразне читання учнями вивченого напам’ять гімну «Ще не вмерла України…».

2. Визначення окремими учнями вжитих у пісні «Ще не вмерла України…». художніх засобів.

III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

Стратегія «Мікрофон».

— Що називають літературною піснею?

— Чим літературна пісня відрізняється від народної?

— Як і чому пісня відображає життя народу?

— Як розуміти народну мудрість: «Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину». Власні думки обґрунтуйте.

IV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.

1. Слово вчителя.

Боротьба за щастя і незалежність українського народу, що тривала у його багатовіковій історії, знайшла своє втілення у багатьох творах професійного і народного музичного мистецтва.

Як сказав відомий український композитор Олександр Кошиць: «Українська пісня тісно зв’язана з історією українського народу, вона є фактично його співаною історією!».

2. Учні записують тему уроку в зошити.

V. Мотивація учіння.

«Методика одного речення».

Учні зачитують і коментують зміст епіграфа уроку.

VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

На цей урок група учнів нашого класу мала пошукове завдання. Вони повинні були підготувати повідомлення про Українських січових стрільців. Отож, надаємо їм слово.

2. Виступи учнів із підготовленими повідомленнями.

Із Першою світовою війною, що почалася в серпні 1914 року, пов’язана історія Українських січових стрільців. Постали вони не на порожньому місці. Від кінця XIX століття в багатьох селах і містечках західноукраїнських земель виникли молодіжно-спортивні товариства «Сокіл». «Січ». «Пласт». Ці товариства організовували заняття спортом, музикою та співом, створювали осередки театрального мистецтва. Згуртовуючи українську молодь, вони прищеплювали їй почуття відданості українській справі.

У Галичині національно свідомі юнаки та дівчата у складі австрійської армії вирішили добровільно організувати військо УСС, щоб зі зброєю в руках вибороти всій Україні незалежність. Це були справжні лицарі честі та людської гідності. В тій кривавій боротьбі українських молодих патріотів «наче відновилася княжа і козацька боротьба за волю рідного народу і краю». (як сказав про неї історик А. Лотоцький), хоч і не закінчилася вона перемогою, але лишила яскраву і героїчну сторінку в нашій історії. Серед стрільців було багато людей інтелігентних, освічених. Вони писали натхненні вірші, що відразу ставали популярними піснями, які надавали сміливості в боях і підтримували під час коротких годин відпочинку, коли особливо гарно мріялося і вірилося в щасливе майбуття.

Отож, коли українська громадськість у перші дні війни звернулася з гаслом створення українського військового загону, зголосилося багато охочих. Із тих добровольців було сформовано легіон Українських січових стрільців (тобто підрозділ вояків).

До когорти січових стрільців увійшли гімназисти і студенти, вчителі й художники, юристи, поети, композитори, робітники, що збагатили національний духовний набуток.

Боротьбу з царським самодержавством січове воїнство пов’язувало з надіями на визволення України і здобуття рідної мови і культури.

Перш за все, їхньою зброєю у боротьбі за незалежність держави було Шевченкове слово, українська книга, національно-патріотична пісня — все, що мало служити справі національно-духовного пробудження нації.

У ті часи українська пісенна творчість поповнилася новими творами — піснями січових стрільців, у яких знайшли живий відгук і відображення боротьба, світогляд і мета їхньої діяльності.

Ці пісні користувалися великою популярністю серед свідомих українців, підносили дух і волю народу в тяжкі часи боротьби!

3. Слово вчителя.

Молодці, діти! Ваша пошукова робота має дуже важливе значення. Ми дізналися, що Українські січові стрільці залишили нам, нащадкам, безцінний скарб — стрілецькі пісні, пісні справжніх лицарів України. Хочу лише зазначити, що для січовиків писали пісні багато відомих митців, серед яких був Іван Франко, Василь Вишиваний, Левко Лепкий.

А ще чимало талановитих поетів і композиторів було й серед самих стрільців. їхні пісні сповнені почуттям патріотизму, мають оригінальний настрій та колорит.

Про обставини народження однієї з найпопулярніших, що їй судилася слава стрілецького гімну, ми ознайомимося сьогодні на уроці.

«Ой, у лузі червона калина». — стрілецька пісня, яку співають і слухають стоячи, створена на вірш Степана Чернецького.

4. Ідейно-художній аналіз пісні «Ой, у лузі червона калина похилилася…».

4.1. Виразне читання пісні «Ой, у лузі червона калина похилилася…».

4.2. Стисле ознайомлення учнів із життям і творчістю С. Чарнецького (матеріал для вчителя).

Степан Миколайович Чарнецький (21.01.1881 — 02.10.1944) — український поет і театральний діяч, який сформувався на ґрунті культурного життя Галичини початку XX століття. Темами, мотивами, настроями й образами його поезії співзвучні з творчістю інших учасників літературної групи «Молода муза». до якої належав поет.

Народився в селі Шманьківцях (тепер Чортківського району Тернопільської області). Селянський син, тринадцята дитина в родині (батько помер ще до його народження), Степан учився у гімназії, навчався у реальній школі, політехнічному інституті. Працював інженером-мостобудівником. З 1913 р. — режисер і художній керівник українського театру у Львові. Деякий час працював у пресі (газети «Українське слово». «Діло».. З 1939 р. — науковий співробітник бібліотеки АН УРСР у Львові. У збірках поезій «В годині сумерку». (1908), «В годині задуми». (1917), «Сумні ідеї». (1920) показав трагічну долю галицького селянина, солдата австрійської армії.

Частина поезій С. Чарнецького пройнята декадентськими мотивами. У 1921 р. вийшла збірка фейлетонів і новел Степана Миколайовича «Дикий виноград». які друкувалися під псевдонімом Тіберій Горобець. Чарнецький — автор «Нарису історії українського театру в Галичині». (1934), що досі не втратив своєї наукової вартості.

У житті не раз доводилося йому скрутно. «Всі дивуються, як він живе і чим живе. Та ніхто не чув ніколи, щоб він жалувався на важкі умови існування… Є в що вдягнутися — добре, нема — обійдеться». — писав про нього П. Карманський.

Щоправда, далеко не вся поетична спадщина його зібрана, вона розсипана по газетах та журналах і ще чекає свого дослідника. Виступав С. Чарнецький також із новелами та фейлетонами, театральними рецензіями, перекладами віршів, п’єс і лібрето опер для театру з німецької та польської на українську мову та з української на польську. Зокрема, сучасники відзначали його майстерний польський переклад вірша І. Франка «Як почуєш вночі…».

Помер С. Чарнецький 2 жовтня 1944 року у Львові.

4.3. Прослуховування аудіозапису пісні «Ой, у лузі червона калина похилилася…».

4.4. Обмін враженнями від прослуханого твору.

— Чому, на вашу думку, Україна зажурилася?

— Що символізує калина? Які ще образи-символи вам відомі?

— Прокоментуйте наступні слова з твору: «Не журися, славна Україно, маєш добрий рід

— Чому Україна порівнюється з калиною?

— Кого прославляє автор у пісні?

— З яким ворогом і за що борються січовики?

— Як січовики намагаються розвеселити Україну? Що про це сказано у творі?

— Чим прославилися січові стрільці?

— Визначте основну думку пісні.

4.5. Робота в малих групах. «Гронування».

Учні підбирають із пісні приклади художніх засобів відповідно до завдання групи.

1 група — метафори.

2 група — епітети.

3 група — повтори.

4 група — звертання.

Повторення:

«А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо»;

метафора: «Україна зажурилася»; звертання: « червона калино». «славна Україно»; епітети: «кривий тан». «московські кайдани». «золотистий лан». «буйнесенький вітер»; риторичні оклики:

«А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!»; «То прославить по всій Україні січових стрільців!».

VІІ. Узагальнення та систематизація знань.

Бесіда.

— Чому і для чого ми повинні пам’ятати історію рідного краю і тих, хто її творив?

— Для чого писалися стрілецькі пісні?

— З якою метою січовики йшли воювати?

— Якою стрільці намагалися зробити Україну?

— Що ми можемо зробити для щасливого майбутнього України?

VІІІ. Підбиття підсумків уроку.

1. Усна рефлексія.

На уроці я…

► дізнався…

► зрозумів…

► навчився…

► найбільші труднощі відчув…

► не вмів, а тепер умію…

► змінив своє ставлення до…

► На наступному уроці я хочу…

2. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

IX. Повідомлення домашнього завдання.

1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: вивчити напам’ять пісню «Ой, у лузі червона калина похилилася…».

2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

для учнів високого рівня навченості: написати міні-твір «Захисники Батьківщини». використовуючи в ньому цитати зі стрілецької пісні;

для учнів достатнього рівня навченості: створити фотоколаж «Я і Київ».







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.