Всі публікації щодо:
Пісні
Луценко Дмитро

Українська література 6 клас - Конспекти уроків - Посібник для вчителя - 2015 рік

Як тебе не любити, Києве мій Д. Луценка — популярна пісня про столицю України. Патріотичні мотиви, героїчний пафос пісень літературного походження

Мета: ознайомити учнів із піснею Д. Луценка «Як тебе не любити, Києве мій». формувати навички виразного читання, ідейно-художнього аналізу поетичного твору; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до рідного краю.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: аудіозапис пісні «Як тебе не любити, Києве мій». слайди із зображенням Києва, портрет Д. Луценка, мультимедійна дошка, фотоколаж «Я і Київ».

ХІД УРОКУ

I. Організація початку уроку.

Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.

II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

Методичний прийом «Сніжна грудка».

Учитель указує на школяра і говорить: «Слово!». учень називає слово, яке стосується вивченої на попередньому уроці теми. Далі вчитель звертається до іншого школяра і говорить: «Речення!». Цей учень називає речення з названим словом. Третій формулює запитання до цього речення, четвертий дає відповідь на це запитання і т. д.

Наприклад.

Слово: Пісня.

Речення: Пісня — це душа народу.

Запитання: Які пісні називають літературними?

Відповідь: Літературними називають ті пісні, які мають конкретного автора.

III. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.

Учні записують тему уроку в зошити.

IV. Мотивація учіння.

1. Поетична хвилинка.

Здрастуй, рідний Київ,

Біла хмарка тане,

Сонячна пора.

Зацвіли каштани

Біля круч Дніпра.

Теплий вітер віє.

Пахощі весни.

По Дніпру на Київ

Попливли човни.

Сонце мружить ви,

Нас віта добром.

Здрастуй, рідний Київ.

Красень над Дніпром.

Марія Познанська

2. «Мозкова атака».

— Чи потрібні усім українцям знання про Київ, його історичне минуле?

V. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Розповідь учителя про Д. Луценка (слайд із зображенням портрета поета-пісняра).

Дмитро Омелянович Луценко — видатний поет, автор популярних, улюблених народом пісень, ніжний і трепетний лірик. Секрет Дмитра Омеляновича криється у світлі того домашнього вогнища, в якому причащалася його юна душа, в маминій пісні і батьковій праці, в благословенні білої вишні, яка від колиски навчила дитину дивитися на людей і на зорі через свій пречистий цвіт.

Поет народився 15 жовтня 1921 року в с. Березова Рудка Пирятинського Району Полтавської області. Про Березову Руд- ку — мальовничий куточок України — Дмитро Омелянович написав багато чудових поезій. Вони подібні до сердечної розмови сина зі своїм рідним селом, яке стало його дзвонковою криницею. Ще в ранньому дитинстві зачарувала його народна пісня, бо тепла батьківська хата завжди була сповнена сумних і веселих мелодій. Співали їх його батьки, люди працьовиті й голосисті. До роботи вставали ні світ ні зоря, і для нього, малого, ці передранкові години були найщасливішими. Голодомор 1932-33 рр., смерть батька і тяжка нужда загнали чотирнадцятилітнього Дмитра під землю — в шахти Донбасу. Далі — напівголодні студентські роки в Києві… 1939 року він йде на дійсну військову службу, де і застає його Друга світова війна. Пройшовши фронт, де отримав поранення, повертається в інститут. Матеріальна скрута і невлаштованість, безквартир’я, пошуки роботи, на якій заробіток давав би хоч трохи й морального задоволення, приводили до газет «Сільські вісті». «Молодь України». А згодом його призначили кореспондентом Всесоюзного радіо по Україні. Перша збірка «Дарую людям пісню». побачила світ 1962 року, коли йому було вже за сорок. Що й казати, як для поета — запізнілий дебют. Вихід 1-ї ластівки благословив сам Володимир Сосюра.

Радість і печаль ішли поруч у житті Луценкової родини. Раптова смерть дорогої доньки Лариси — «улюблениці-лелітки». їй було неповних 17 років. Аякже його батьківському серцю було витримати, пережити цю трагічну втрату? Відгукнулося воно першим інфарктом. Всього поет пережив сім інфарктів. І після кожного повертався до повноцінної праці. Але був підкошений «мирним атомом». — після виступів перед ліквідаторами наслідків аварії на ЧАЕС Дмитро Луценко практично не виходив з лікарні. Помер від восьмого інфаркту 16 січня 1989 р. в Києві.

На будинку, де живе сім’я поета, висить пам’ятна табличка на його честь. А сусіди до цих пір пам’ятають Дмитра Луценка, він завжди пригощав дітвору цукерками, а бабусям біля під’їзду цілував руки.

Вихований українською матір’ю і рідною землею, поет Дмитро Луценко є палким патріотом України. Його образи взяті із самого життя, барви — від квітів, трав і рік, українського неба. Його поезія близька кожному, тому й полюбилася людям. Вона ж бо про любов, отчу землю, вірність, про те, чим живе людина.

Найвідоміттті пісні Дмитра Луценка — «Києве мій». «Мамина вишня». «Осіннє золото». «Хата моя, біла хата». «Неспокій». «Ой ти річенько». «Пісня про щастя». «Зачарована Десна». «Дорога спадщина». «Фронтовики». «Сивина». «Не шуми, калинонько». тощо. Поет працював з більшістю популярних композиторів-піснярів, зокрема з І. Шамо, Л. Ревуцьким, О. Білашем, В. Верменичем, П. Майбородою, А. Пашкевичем, О. Зуєвим, В. Івасюком, І. Покладом, С. Сабадашем, О. Чухраєм, О. Осадчим, О. Екімяном. Важко знайти співака чи співачку 60-х — 80-х років, які б не виконували пісень Дмитра Омеляновича. Виконують їх і сучасні виконавці.

У 1976 році Дмитро Луценко та Ігор Шамо стали лауреатами Шевченківської премії за цілий ряд пісень, в тому числі і за «Києве мій». Гроші передали до дитячих будинків Києва. За два роки до цього Дмитро Омелянович отримав звання «Заслужений діяч мистецтв України».

2. Розповідь учителя про історію написання пісні «Як тебе не любити, Києве мій».

«Як тебе не любити, Києве мій». — пісня композитора Ігоря Шамо на слова поета Дмитра Луценка, написана в 1962 році. Пісню називають неофіційним гімном Києва.

2012 року «Укрпоштою». здійснено спецгасіння на художньому немаркованому конверті з нагоди 50-річчя написання пісні «Як тебе не любити, Києве мій».

Якось Дмитро Омелянович та співак Юрій Гуляєв ішли весняним Хрещатиком, про щось гомоніли. Якоїсь миті їхні погляди прикував дивовижної краси колір. То на клумбах квітли, палахкотіли канни — красиві багряні квіти. Замішувавшись, Юрій Гуляєв звернувся до Дмитра Луценка з такими словами: «Ви — поет, ви можете перелити цю красу в слова. А музика знайдеться. Напишіть мені пісню про канни — рідкісні квіти…». Експромтом спалахнули рядки: «В очі дивляться канни…». Поет прийняв замовлення. Щоб дужче надихнутися враженнями, вийшов на Володимирську гірку. Перед ним в усій красі постало справжнісіньке зелене море, яке вигравало ніжними хвилями. Того ж вечора були написані слова:

Грає море зелене,

Тихий день догора,

Дорогими для мене

Стали схили Дніпра.

Юрій Гуляєв був першим і, либонь, найкращим виконавцем цього твору. Він же порадив композиторові маршовий темп змінити на вальсовий, щоб пісня краще лягала на його голос…

3. Звучить аудіозапис пісні у виконанні Ю. Гуляєва.

4. Виразне читання пісні «Як тебе не любити, Києве мій».

5. Обмін враженнями від прочитаного твору.

— Яким постає перед ліричним героєм місто Київ?

— У який час доби Київ зачаровує своєю красою? Доведіть рядками з тексту.

— Як ви розумієте рядки пісні: «буду мріяти й жити на крилах надій…».

— Яку роль відіграють рядки, які повторюються: «Як тебе не любити, Києве мій!».

6. Методичний прийом «Асоціативний кущ».

Учитель. Використовуючи вжиті автором у пісні художні засоби, змалюйте асоціативний образ нашої столиці.

7. Віртуальна мандрівка Києвом.

Учитель. Чи бували ви в Києві? Яке враження справило місто на вас? (Демонстрація учнями фотоколажу «Я і Київ».)

Учитель. Місто Київ — столиця України. Київ з любов’ю називають і красивим містом, і давнім, і сучасним, і величним. Як відомо, особливо чарівним місто буває навесні, коли буйна зелень уривається у кожен закуток. Усі знають Київ як місто квітучих каштанів. Весною на очах у киян наливаються, ростуть та цвітуть трави й квітки. Кияни милуються та пишаються своїми парками й бульварами. І хто хоч раз побуває у Києві, той з великою любов’ю згадує про це місто, хоче ще приїхати туди. Кияни та гості міста полюбляють прогулюватися по головній вулиці столиці — Хрещатику. А як прикрашає столицю могутній Дніпро та мости, перекинуті через нього. У Києві збереглися унікальні історичні пам’ятники архітектури. Це і Софійський собор, і Києво-Печерська лавра, і фрагменти Золотих воріт, і багато ще соборів та церков. (Розповідь супроводжується демонстрацією слайдів із зображенням Києва.)

VI. Узагальнення та систематизація знань.

Творча майстерня.

Складання сенкану про Київ.

Київ.

Прекрасний, молодий.

Єднає, зачаровує, квітує.

Серце нашої неньки України.

Столиця.

VII. Підбиття підсумків уроку.

1. Усна рефлексія.

На уроці я…

► дізнався…

► зрозумів…

► навчився…

► найбільші труднощі відчув…

► не вмів, а тепер умію…

► змінив своє ставлення до…

► На наступному уроці я хочу…

2. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх мотивація.

VIII. Повідомлення домашнього завдання.

1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання:

✵ виразно читати пісню «Як тебе не любити, Києве мій». Д. Луценка;

✵ підготуватися до написання контрольної роботи.

2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням: виконати ілюстрацію до вивченої пісні «Як тебе не любити, Києве мій».







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.