Українська література 6 клас - Конспекти уроків - Посібник для вчителя - 2015 рік

Т. Шевченко. Іван Підкова. Патріотичні мотиви, героїчний пафос, зображення історичного минулого. Специфіка ліричних і ліро-епічних творів

Мета: ознайомити учнів зі змістом твору, вчити виразно й осмислено читати його, розкрити історичну основу поеми «Іван Підкова». риси і поведінку козацьких ватажків, їхні стосунки з підлеглими, пояснити особливості художніх засобів зображення штормового моря, бою; формувати усвідомлення того, що героїзм і мужність — ознаки лицарських чеснот українських козаків, заповідані як духовний спадок нащадкам, осмислення духовного зв’язку з історичним минулим рідного народу; виховувати інтерес до вивчення історії рідного народу, патріотичні почуття.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, портрет Т. Шевченка, зображення пам’ятника Іванові Підкові.

ХІД УРОКУ

I. Організація початку уроку.

Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Виразне читання учнями напам’ять вірша «Думка». Т. Шевченка.

2. Окремі учні висловлюють власні судження на тему: «Що краще: наполеглива боротьба за щастя чи нарікання на гірку долю?».

III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

Інтелектуальна розминка.

Учитель. На минулому уроці ми з вами розглянули період перебування Шевченка у Санкт-Петербурзі.

— Як Шевченко опинився у Санкт-Петербурзі? Завдяки якому таланту?

— У якому закладі він навчався?

— Розкажіть історію про те, як майбутній поет отримав звільнення від кріпацтва.

— Назвіть видатних людей, пов’язаних із викупом Шевченка.

— Назвіть дату звільнення Шевченка.

— Коли вийшов друком «Кобзар». Шевченка?

IV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.

1. Слово вчителя.

Перебуваючи в Петербурзі, Т. Шевченко не забував рідний край. Він з тугою у серці згадує знедолений народ і мріє про щасливе майбутнє. Такої віри і наснаги додають йому почуті у дитинстві розповіді діда про славне козацьке минуле. Думки і сподівання поета вилилися у поетичні рядки — поему «Іван Підкова».

2. Учні записують тему уроку в зошити.

V. Мотивація учіння.

Слово вчителя. Т. Шевченка приваблювала тема боротьби українського народу проти турецько-татарських загарбників.

Зажурилась Україна, бо нічим прожити,

Гей, витоптала орда кіньми маленькії діти.

Так співають у давній українській пісні про велике лихоліття народу, про криваві й спустошливі напади татарів і турків на Україну в XVI ст. В одному тільки 1537 р., і то лише на Волині, було забрано в полон понад 15 тисяч осіб. Недаремно один торговець, що постійно сидів біля брами в Кафі, спостерігаючи, як щоразу орда приганяла полонених українців, дивувався, звідки їх стільки береться й чи взагалі є ще люди в Україні. Український народ не корився загарбникам. Першою приймала на себе найміцніші удари хижих Запорозька Січ. Відважні козаки-запорожці мужньо захищали рідний край, відганяли орду на південь, а то й не раз на своїх невеликих човнах сміливо вирушали до ворога « в гості»; перепливали Чорне море і, тяжко заплативши ворогові за наругу над рідною землею, визволяли побратимів з неволі. Про одного славного лицаря й розповідається у творі «Іван Підкова». Написаний у 1839 р. у Санкт-Петербурзі, твір був уміщений у першому виданні «Кобзаря». — 1840 р.

VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Іван Підкова — це славний козацький ватажок другої половини XVI ст.

За переказами, немовлям був врятований від татар, згодом його виховували козаки.

Мав рідкісну фізичну силу і надзвичайний зріст, запросто ламав руками підкови (за це запорожці прозвали його Підковою), міг зупинити віз, запряжений шістьма кіньми, ухопивши його за заднє колесо. Брав участь у морських походах під проводом Самійла Кішки. Пізніше водив козацькі флотилії самостійно.

На Запоріжжі Іван Підкова з’явився у 1556 році, привівши із собою цілий козацький полк. Очолювані ним козацькі загони часто завдавали нищівних поразок татарам.

Певний час був запорізьким гетьманом.

Пам’ятник Іванові Підкові поставлено під Тарасовою горою (Канівський район, Черкаська область).

2. Словникова робота.

Китайка — різновид тканини.

Лиман — озеро на півдні України.

Байдак — великий човен; козацька назва — чайка.

Рибалка — тут: птах, який живиться рибою.

Шинок — заклад, де можна було поїсти.

Поставець — посуд, кухоль.

Синоп — турецьке місто на південному березі Чорного моря.

Гирло — місце, де річка впадає в море.

Царград — давня Слов’янська назва Стамбула, колишньої столиці Туреччини.

Учитель. Ці слова належать до пасивної лексики, більшість є застарілими.

3. Виразне читання вчителем поеми Т. Шевченка «Іван Підкова».

Учитель. Поки звучатиме текст, заплющте, будь ласка, очі та спробуйте уявити описані події.

4. Обмін враженнями від прочитаного твору.

— Що ви відчули, коли слухали поему?

— Можливо, хтось почув якісь звуки? Які саме?

— Які почуття викликають у вас словосполучення «бурхливе море». «ревіли гармати».

— Які картини, образи постали у вашій уяві?

5. Друге читання поеми «Іван Підкова». учнями.

Випереджувальне завдання. Робота у парах.

Знайти, у який момент читач вперше знайомиться з головним героєм. Визначити, із кількох частин складається твір.

(За композиційною побудовою твір складається із двох частин:

1-ша: сучасність (спогади та розповідь діда онукові про мужніх козаків, які виборювали волю, щасливе життя для України);

2-га: минувшина (опис морського бою).

6. Евристична бесіда.

— Згадку про які дві епохи можна знайти у творі?

— Як ви розумієте зміст рядків: «Було колись — в Україні лихо танцювало?».

— Кого поет називає «німими свідками давнини». Чому?

— У тексті є такі рядки: «Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє». Про кого тут ідеться? Як можна розмовляти з вітром?

— Про яку бувальщину згадують у творі?

— Що свідчить про велику кількість козацьких могил?

— Яку цікаву минувшину розповів дід онуку?

— У чому знайде спочинок серце діда?

— Знайдіть у тексті опис бурхливого моря. Яке значення має у творі цей грізний пейзаж?

— Як козаки поставилися до морської негоди?

— З чим звернувся отаман до козаків?

— Чи підтримали запорожці свого ватажка? Чому?

— Отже, яка тема твору? (Зображення спогадів діда про героїчну минувшину рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками.)

— Що символізує образ могили? (Символ минулого України.)

— Які ж патріотичні мотиви звучать у поемі? (Нагадування нащадкам про славне минуле.)

— Яке значення має образ Івана Підкови для нас, сучасників?

— Чим поема актуальна сьогодні?

— Визначте головну думку твору. (Возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана Підкови; їх сили волі, братерської дружби; ми повинні пишатись героїзмом, минулим України.)

7. Методичний прийом «Доміно».

Учні почергово висловлюють свої думки, а вчитель записує усе на дошці.

— Тож яким насправді був Іван Підкова? Спробуймо за допомогою прийому «Доміно». охарактеризувати цього героя.

(Іван Підкова — відважний — рішучий — впевнений у собі — вміє прислухатися до думки інших — цілеспрямований — його називають батьком — приклад для козаків — має організаторські здібності, авторитет серед козаків — військовий стратег і тактик — досвідчений — справедливий — мужній — відчайдушний — герой — патріот.)

8. Аналіз художніх особливостей поеми. Робота в групах.

Учитель. Визначте, яку роль відіграють у творі художні засоби.

Визначте художні засоби у поемі «Іван Підкова».

I група: епітети;

II група: порівняння;

III група: звертання;

VI група: метафори.

♦ Метафори: «ревіли гармати». «тіло лягло». «могили чорніють… говорять». «лихо танцьовало». «лиман човни вкрили». «хвилі запінились». «небо сонце криє». «море грає». «море… то стогне, то виє». «серце мліє». човни стали».

♦ Епітети: «біле тіло». «козацьке тіло». «синє море».

♦ Порівняння: «могили…, як гори». «хвилі, як ті гори».

♦ Звертання: «Ану же, хлоп’ята». «Грай же, море». «Добре, батьку, отамане».

9. Методичний прийом «Мозкова атака».

Учитель. Використовуючи знання, засвоєні на минулих уроках, доведіть, що «Іван Підкова». — це історична поема.

VII. Узагальнення та систематизація знань.

Тести

1. Про що згадує автор на початку твору?

[ ] А щасливе життя українського селянства

[ ] Б сміливість і мужність запорожців

[ ] В нещасне власне дитинство

2. Могили, де поховані оборонці рідної землі

[ ] А поросли травою і всіма забуті

[ ] Б уквітчані червоними маками

[ ] В зберігають славну минувшину

3. Свідок слави дідів говорить з вітром

[ ] А про волю

[ ] Б необхідність гарної погоди для обжинок

[ ] В щастя людини і сенс життя

4. Яка річка згадується в поемі?

[ ] А Дунай

[ ] Б Дніпро

[ ] В Ока

5. Коли дід побачив могили, його огорнули думки

[ ] А про призначення людини в суспільстві

[ ] Б про героїчну минувшину рідного краю

[ ] В про швидкоплинність життя

6. Перебуваючи на байдаках, козаки співали

[ ] А «Віють вітри, віють буйні».

[ ] Б «Як були ми козаками…».

[ ] В «Грай же, море!».

7. У яких скрутних умовах перебували козаки?

[ ] А відсутність води і харчів

[ ] Б складні погодні умови на морі

[ ] В обмаль необхідної зброї

8. Над якою роботою розмірковує отаман?

[ ] А бій з ворогом

[ ] Б негайний ремонт човнів

[ ] В приготування зброї до бою

9. Портове місто, що згадується у творі, знаходиться

[ ] А у Німеччині

[ ] Б у Польщі

[ ] B y Туреччині

10. Козаки отамана називають

[ ] А героєм

[ ] Б силачем

[ ] В батьком

11. За що отаман подякував козакам?

[ ] А за вміння дотримуватися дисципліни

[ ] Б за готовність мужньо вступити в бій з ворогом

[ ] В за сміливість під час перебування у бурхливому морі

12. Поема як літературний жанр — це твір

[ ] А великий віршований твір, у якому змальоується характер, визначні події в житті людей

[ ] Б написаний у формі звертання однієї людини до інших

[ ] В в основі сюжету якого лежить гострий неприхований життєвий конфлікт, який здебільшого закінчується смертю героя.

VIII. Підбиття підсумків уроку.

1. Усна рефлексія.

На уроці я…

► дізнався…

► зрозумів…

► навчився…

► найбільші труднощі відчув…

► не вмів, а тепер умію…

► змінив своє ставлення до…

► На наступному уроці я хочу…

2. Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів, їх мотивація.

IX. Повідомлення домашнього завдання.

1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: виразно читати поему «Іван Підкова». відповідати на запитання, вміщені у підручнику.

2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

♦ для учнів високого рівня навченості: скласти міні-паспорт поеми «Іван Підкова»;

♦ для учнів достатнього рівня навченості: виконати ілюстрацію до поеми «Іван Підкова».