Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Українська література 6 клас - Конспекти уроків - Посібник для вчителя - 2015 рік

УРОК 23. Володимир Винниченко. “Федько-халамидник”. Цікава історія з життя письменника. Художня розповідь про дивовижного хлопчика Федька, його життя і пригоди, стосунки з однолітками

Мета: вчити розповідати цікаві епізоди з життя письменника, вміти переказувати зміст оповідання, виразно і вдумливо читати найбільш емоційні епізоди, вміти аналізувати епічний твір, виділяти риси характеру Федька, що вирізняють його з кола друзів-однолітків; розвивати фантазію та творчу уяву; виховувати усвідомлене ставлення до моральних цінностей, що роблять людину душевно багатою і щедрою на добро.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет В. Винниченка, збірки творів письменника, підручник, ілюстрації до оповідання “Федько-халамидник”.

Теорія літератури: головний герой, другорядні герої.

ХІД УРОКУ

I. Організація початку уроку.

Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.

II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

Методичний прийом “Асоціативний кущ”.

Дружба — це... (На дошці або плакаті зображене коло зі словом “Дружба” в центрі, а від нього відходять промінці. Напроти кожного учні записують слова, які характеризують це поняття.)

III. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.

1. Слово вчителя.

Чи часто ми задумуємося над своїми вчинками? Чи не ображаємо когось необачними словами? Чи завжди творимо добро?.. Мабуть, не завжди. Кожному з нас потрібно працювати над собою, щоб стати людиною, яку поважатимуть інші. Самовдосконаленню людини немає меж.

Сьогодні ви познайомитися з вашими ровесниками, які жили значно раніше. У них теж було безліч проблем. Вони теж намагалися оцінити свої вчинки і вчинки інших людей. Саме про взаємини між дітьми розповідає В. Винниченко у своєму оповіданні “Федько-халамидник” . Ми поринемо у вир життя дітей того часу, познайомимося з героями, поділимося своїми враженнями від прочитаного.

2. Учні записують тему уроку в зошити.

IV. Мотивація учіння.

1. Учитель зачитує початок оповідання: “Це був чистий розбишака халамидник”.

Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся на Федька...

Наче біс який сидів у хлопцеві! Усі діти як діти — граються, бавляться, тихо, лагідно.

Федькові ж неодмінно, щоб битися, щоб що-небудь повернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці”.

2. Проблемне запитання.

Учитель. Що ж це за хлопчина такий? (Учні висловлюють власні припущення з приводу того, яким є герой твору.)

V. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Володимир Винниченко в дитинстві був дуже схожий характером на Федька, головного героя свого оповідання. Перенесімося уявою в позаминуле століття, аж у 1880 р., на одну з вулиць міста Єлисаветграда (тепер Кіровоград), де в невеличкому будиночку у сім’ї селянина Кирила Винниченка народився син Володимир. Предки письменника були з кріпаків, потрапили сюди з Полтавщини (пан поміняв їх на собак). Батько пас панських овець, чумакував. Родина була велика. Мали власний будиночок, двір і садок, коника Мальчика, собак Жульку й Кадона. Як і всі діти, Володя любив гратися в ґудзики, цурки, запускати зміїв, голубів. А найулюбленіше місце дитячих розваг — річка Інгул. Влітку — купалися, взимку — каталися на ковзанах. Пригод з непосидючим хлопчиком траплялось багато. Якось переплив широкий ставок разом із дорослими, ледь не втопився, врятували. Якось мчав на коні попереду табуна, кінь, злякавшись, скинув малого вершника, лише щасливий випадок уберіг хлопця від смерті. Якось подорожував по льоду річкою кілометрів сорок. Сусідські побоювалися його. Був дуже сильний для свого віку, вольовий, але й упертий. Точно як той Федько — “халамидник”.

Усі ці загадки — від матері письменника, а записала їх його дружина. Мама розповідала, що малим Володя виділявся серед своїх ровесників надзвичайною кмітливістю, прекрасною пам’яттю, дуже рано сам навчився читати. Був гордим, незалежним правдолюбцем. А ще любив свіже повітря, рух. Навчався спочатку в народній школі, вчився легко, з інтересом, тому батьки вирішили, що йому слід учитися далі, й віддали до чоловічої гімназії. Був ще університет, але то вже потім...

Гордим українцем ще змалку був В. Винниченко: зневага й презирство до всього українського, до мужицького викликали в нього протест. У гімназії хлопцеві не раз казали: “Мы тебя учим не на свинопаса, а на чиновника”. Ця зверхність вражала й ображала хлопця, і він кинув свій юнацький виклик: на випускний іспит одягнув солом’яного бриля, вишиту сорочку, а на руку взяв кирею...

От з такого хлопчини й виросла прекрасна людина, яка ніколи не шукала для себе спокійного життя, щиро прагнула принести користь рідному народові. Прожив В. Винниченко довге неспокійне життя, став одним із найвідоміших письменників, активним політичним діячем. Оповідання “Федько-халамидник”, про яке ми будемо говорити, написане ще в 1912 році. Тоді це оповідання теж вивчали в школах, дуже любили.

2. Читання твору учнями.

Учитель. Чи хочете ви продовжити читати оповідання?

Учні продовжують коментоване читання оповідання “Федько-халамидник”.

3. Словникова робота.

Тлумачення невідомих слів.

Халамидник — бешкетник, пустун, урвитель.

Незабрукована — вулиця, не вимощена камінням.

Розсотувати — розмочувати, розкручувати.

Набакир — набік.

Проскура — церковний хлібець.

Ринва — труба або жолоб для стікання води.

Пацати — ляскати по воді.

Випещені — доглянуті.

Шворка — тонкий мотузок.

Добір синонімів.

Кортіти — бажати, хотіти; кортить — муляє, шпигає, пече.

Ловкий — спритний, зграбний, меткий, вправний, моторний, в’юнкий.

4. Бесіда за змістом прочитаного фрагмента твору.

— Де відбуваються події, зображені в оповіданні — в селі чи місті?

— Чим займаються хлопчики?

— Які картини постали у вашій уяві? Які виникли почуття?

— Чим вражає манера розповіді письменника?

— Яке враження справляє на вас Федько на початку оповідання?

— Як ви оцінюєте його вчинки?

— Розкажіть про взаємовідносини Федька і батьків.

— Де жив Федько? А Толя?

— Ким були їхні батьки?

— Яким було життя цих сімей?

— Чи відобразилося це на вдачі дітей і їхніх батьків?

5. Вивчення теорії літератури.

“Федько-халамидник” — оповідання.

— А чи знаєте ви, до якого роду літератури належить оповідання? Епосу, лірики чи до драми?

Учитель. Запишемо у свої зошити:

Епічним називається твір, у якому про щось розповідається, описується побут, історія життя, пригоди та вчинки героїв. У такому творі використовуються портрети, пейзажі, діалоги, монологи.

Головний герой — образ-персонаж, довкола якого відбувається основна дія у творі, найглибше розкривається його характер.

Другорядний герой — образ-персонаж, який допомагає розкрити характер головного героя, основний конфлікт у творі.

6. Складання схеми “Герої оповідання”.

Робота зі схемою.

— Хто в центрі розповіді?

— А хто оточує Федька?

(Робота на дошці та в зошитах, використовуючи матеріал тексту, складання схеми.)

Учитель. Ми отримали схему головних та другорядних героїв оповідання. Федько знаходиться в центрі розповіді, його характер розвивається у стосунках із другорядними героями.

Отже, Федько є головним героєм твору.

VI. Узагальнення та систематизація знань.

Методичний прийом “Дерево пізнання”.

Учні на клейких аркушах записують нову інформацію, отриману на уроці, і приклеюють листки на гілках “дерева”.

VII. Підбиття підсумків уроку.

Стратегія “Мікрофон”.

• Що з твору найбільше запам’яталося? Чому?

• Які емоційні моменти тяжко було сприймати?

• Як би ви вчинили, щоб не допустити такої біди?

VIII. Повідомлення домашнього завдання.

1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: дочитати оповідання, вміти переказати епізод, що найбільше запам’ятався, схвилював.

2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

для учнів високого рівня навченості: виписати кілька цитат, що характеризують Федька, вміти їх коментувати;

для учнів достатнього рівня навченості: виконати ілюстрацію до твору В. Винниченка “Федько-халамидник”.





загрузка...