Всі публікації щодо:
Іваненко Оксана

Українська література 6 клас - Конспекти уроків - Посібник для вчителя - 2015 рік

Оксана Іваненко. Друкар книжок небачених. Коротко про письменницю. Повість про початок книгодрукування в Україні, сподвижників друкарської справи, що долали перешкоди на шляху до популяризації книги, її доступності для звичайних людей

Мета: ознайомити з життєписом письменниці, охарактеризувати історичну добу, описану у творі, розкрити зміст твору, усвідомлювати важливість історичної спадщини, причетності кожної людини до історії України та культури; виховувати шанобливе ставлення до книг, інтерес до нашої історії; розвивати уміння обговорювати прочитане; виділяти головні думки та їх відтворювати.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет письменниці, підручник, мультимедійна презентація.

Книги — кораблі думки, які плавають

хвилями часу і несуть свій

дорогоцінний вантаж від покоління

до покоління…

Ф. Бекон

ХІД УРОКУ

I. Організація початку уроку.

Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

Учні діляться враженнями про прочитані під час канікул книги.

III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

Стратегія «Мікрофон».

Книга для мене — це…

IV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.

1. Слово вчителя.

Безмежна сила книги. Без неї людина безсила. Книга відкриває перед людьми великий світ.

2. Учні записують тему уроку в зошити.

V. Мотивація учіння.

«Методика одного речення».

Учні зачитують і коментують зміст епіграфа уроку.

VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Історія нашої книги давня і тисячолітня… Колись, коли ще люди не робили книжок, подібних до сучасних, вони писали на дощечках, зроблених з береста чи дуба. Деякі з них збереглися до наших днів, їх називають «берестяні грамоти».

На таких дубових дощечках написана «Велесова книга». А тисячу років тому відбулася подія, що змінила все життя наших предків, — прийняття християнства.

988-й рік… Володимир Великий… Із прийняттям християнства з’являються в нас християнські книжки. Це Біблія, Євангеліє, Апостол, Псалтир, покликані утверджувати християнську віру на нашій землі. Написані церковнослов’янською мовою, вони були зрозумілі руським людям, бо це була мова їхніх сусідів — слов’ян.

Найдавніша книжка, що збереглася з тих далеких часів, називається Остромирове Євангеліє.

Кожну книгу писала від руки гусячим пером на дуже дорогому матеріалі — пергаменті, виготовленому з телячої шкіри, по-особливому вичиненої. Для книги робили оклад (оправу), для його прикрашання використовували метал, дорогоцінне каміння. Така книга коштувала дорого. Створювалася роками.

Виготовленням книг займалися монахи при монастирях. Вони перекладали релігійні книги, переписували їх, прикрашали сторінки книги візерунками та заставками. Для цього треба було бути освіченою та мистецьки обдарованою людиною.

Привозних книг не вистачало для потреб держави і церкви. За часів князя Ярослава Мудрого у збудованому тоді Софіївському соборі відкрився перший на Русі скрипторій — майстерня, де виготовляли книги. Князь Ярослав Мудрий відзначався любов’ю до книжок. Він наказав створити першу книгозбірню на Русі. Знаходилась вона тут же, у Софіївському соборі. Її вважають першою нашою бібліотекою.

Саме тоді, у давні часи, з’явився наш перший літопис — «Повість минулих літ». Його вважають найстарішою руською книгою, адже це була не перекладена з іншої мови книга, а написана нашим літописцем — Нестором. Текст повісті, написаний ним, не зберігся, але збереглися копії. Кожен монастир мав собі за честь мати твір святого Нестора.

Ось як починався цей літопис: «Се повість временних літ, звідки почалася Руська земля, хто в Києві перший став княжити і звідки Руська земля стала буть». А от як в літописі записано про книги: «Велика бо користь буває людині від учення книжного. Книги ж учать і наставляють нас на путь покаяння, і мудрість, бо і стриманість здобуваємо ми із словес книжних, бо се ріки, що наповнюють всесвіт увесь. Се є джерелами мудрості, бо у книгах незмірна глибина. Ними бо в печалі ми втішаємося, вони є уздою стриманості. А мудрість великою є… Якщо бо пошукаєш ти в книгах мудрості пильно, то знайдеш ти велику користь душі своїй. Бо коли хто читає книги, то бесідує він з Богом або зі святими мужами».

Через кілька століть по смерті Нестора з’являються й друковані книжки. Вони були набагато дешевші за рукописні: папір коштував дешевше за пергамент, та й часу для виготовлення книг за до допомогою друкарського верстата витрачалося значно менше.

Першими українськими друкованими книжками стали релігійні книги, надруковані у Кракові та Празі та інших містах слов’янами — друкарями, серед них найвідоміший — Франциск Скорина.

Найвідомішим першодрукарем в Україні був Іван Федоров.

Іван Федоров (1510 — 1583) — засновник книгодрукування в Україні. За окремими даними, навчався у Краківському університеті, де одержав ступінь бакалавра. Свою діяльність розпочав у 1563 р. у Москві, де видрукував першу датовану російську книгу «Апостол».

У ній він виступив не лише як друкар, а й як редактор. Видання багато ілюстроване: на фронтиспісі зображено апостола Луку. Заставки та кінцівки, а їх 48, виконані на високому художньому рівні. Але в 1566 р. І. Федоров залишив Москву і переїхав в Україну. За однією версією, це було зумовлено гонінням верхівки церкви, за іншою — культурна місія. Свою діяльність в Україні він почав в Заблудові у маєтку гетьмана князівства Литовського Г. Ходкевича, де друкує «Учительнеє Євангеліє».

Із Заблудова він переїхав до Львова, де в 1573 р. заснував першу в Україні друкарню, а вже в 1574 р. виходить «Апостол». У книзі є післямова «Повесть… откуда начася и како свершися друкарня сия». — це перший зразок української мемуарної літератури.

1574 рік знаменний тим, що цього року вийшла «Азбука». — перша українська граматика. На сьогодні відомий один повний примірник у Гарвардському університеті СІЛА. Видання цього підручника демонструє І. Федорова як просвітителя українського народу.

Четверта його друкарня почала діяти в 1578 р. в Острозі, у маєтку князя К. Острозького, де було ще раз перевидано абетку. Вона призначалася для навчання дітей у школі, заснованій у місті. Тут же, в Острозі, І. Федоров випустив першу повну слов’янську Біблію кириличного шрифту, так звану Острозьку Біблію. Нині відомо близько 250 її примірників. Це одна з найвизначніших пам’яток історії та культури слов’янського народу.

І. Федоров — постать ренесансної доби. Як і багато хто у цей період, він був високоосвіченим, поряд з видавничою справою відливав гармати, винайшов багатодульну мортиру з частинами, що взаємозамінювалися. Певний час (упродовж 1583 р.) працював у Кракові, Відні й, можливо, Дрездені. Мав тісні зв’язки з освіченими людьми Європи. Зокрема, у Дрезденському архіві знайдено листування І. Федорова із саксонським курфюрстом Августом.

Свій життєвий шлях І. Федоров закінчив у Львові в 1583 р. Український народ віддає належне своєму першодрукареві, а всі книговидавці та книгознавці в 1959 р. започаткували й регулярно проводять щорічні наукові сесії, присвячені актуальним проблемам історії книги та книжкової справи — «Федоровські читання». Вийшла велика кількість наукових праць, присвячених життю і діяльності «друкаря книг пред тем невиданных».

Іменем Івана Федорова довгий час називався Український поліграфічний інститут у Львові (тепер Українська академія друкарства). У Львові та Москві є пам’ятники Івану Федорову.

2. Робота з підручником. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом О. Іваненко.

3. Читання тексту повісті.

4. Бесіда за змістом твору.

— Хто такий диякон? Про що він думає?

— Яке минуле у Максима Грека?

— Поясніть значення виразу: «Книги — це ріки, що напувають всесвіт».

— Перекажіть притчу про таланти. Яка її роль у розділі?

— Про що думав Іван, повертаючись від Максима Грека?

— Відшукайте і прочитайте рядки, в яких говориться про любов Івана до книг.

— Визначте жанр твору. (Історична повість.)

— Визначте тему твору. (Розвиток книгодрукування; роль непересічної особистості в житті народу.)

VII. Узагальнення та систематизація знань.

Метод «Мозковий штурм».

Чим пов’язані між собою образи Івана Грозного й Івана Федорова? (Їх об'єднує книга. У друкуванні книг цар бачив укріплення своєї влади, а Іван Федоров — бажання донести друковане слово до великого загалу простих людей.)

VIII. Контроль та самоперевірка знань. Рефлексія.

Методичний прийом «Так — ні».

✵ Оксана Іваненко писала тільки книги для дітей. (Ні.)

✵ Преподобний Нестор був літописцем. (Так.)

✵ Іван Федоров друкував книги в Москві, Львові, Острозі. (Так.)

✵ Максим Грек був дияконом. (Ні.)

✵ Іван Грозний згодився, щоб книги друкували іноземці з Данії. (Ні.)

✵ Друкуванням книг можна уникнути великої кількості помилок. (Так.)

✵ Книги — це сонце, що освітлює світ довкола нас. (Ні.)

✵ Іван Грозний дозволив друкувати книги Івану Федорову. (Так.)

IX. Підбиття підсумків уроку.

1. Усна рефлексія.

На уроці я…

► дізнався…

► зрозумів…

► навчився…

► найбільші труднощі відчув…

► не вмів, а тепер умію…

► змінив своє ставлення до…

► На наступному уроці я хочу…

2. Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроці.

X. Повідомлення домашнього завдання.

1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: прочитати решту розділів, підготуватися до характеристики образу Івана Федорова.

2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

для учнів високого рівня навченості: підготувати «Зворотне інтерв’ю». (підготовлений учень у ролі Івана Федорова задає запитання учням);

для учнів достатнього рівня навченості: скласти власні заголовки до розділів.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.