Всі публікації щодо:
Фольклор
Пісні

Українська література 6 клас - Конспекти уроків - Посібник для вчителя - 2015 рік

Пісні літнього циклу: У ржі на межі, Ой біжить, біжить мала дівчина, Проведу я русалочки до бору (русальні); Заплету віночок, Ой вінку мій, вінку, Купайло, Купайло! (купальські); Маяло житечко, маяло, Там у полі криниченька (жниварські) — на вибір

Мета: ознайомити учнів із календарно-обрядовими піснями літнього циклу, формувати прагнення відроджувати і вивчати оригінальну творчість народу; розвивати вміння виразно і вдумливо читати пісні, коментувати їх зміст, виокремлювати й пояснювати художні засоби; виховувати повагу до прадавніх вірувань наших предків, до праці та загальнолюдських цінностей.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: аудіозаписи народних пісень, ілюстрації до пісень літнього циклу, підручник.

Теорія літератури: повтори (рефрен), анафора.

ХІД УРОКУ

I. Організація початку уроку.

Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Окремі учні зачитують виписані прислів’я про народну пісню.

2. Прослуховування власних висловлювань учнів на тему: «Пісня — душа народу».

III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

Стратегія «Мікрофон».

— Хто створював народні пісні?

— Що було причиною їх створення?

— Як вони поширювалися?

— Що таке народна пісня?

— Назвіть цикли календарно-обрядових пісень.

— Під час яких свят їх виконували?

IV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.

Учні записують тему уроку в зошити.

V. Мотивація учіння.

Метод «Мозковий штурм».

Як ви розумієте слова М. Гоголя: «Народні пісні для України — все: і поезія, й історія».

VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Навесні, як тільки вкриваються травами луки, «з води на берег виходять русалки». За народною уявою, це дівчата або молоді жінки, котрі під час купання втопилися і тепер живуть на дні глибоких рік і озер.

Русальні пісні виконують тільки дівчата, хоча героями цих пісень є і жіночки-сестрички, і дівчата, «красні панночки». дівчатка-семилітки, і парубки.

У полі, в лісі, дівчата плели собі вінки, вірили, що тоді русалки їх не зачіпатимуть і не лоскотатимуть. Коли ж дівчата поверталися з поля, лісу, то кожна мала кинути вінок у садок чи на город. Вірили, що вінок допоможе збільшити врожай.

У русальних піснях знаходимо багато загадок, які наші предки використовували з метою перевірити кмітливість молоді:

Що росте без кореня?

Що біжить без повода?

А що цвіте без цвіту?

Купальські пісні виконували на свято Івана Купала. Це період літнього сонцестояння, кінець червня — початок липня. В селі вибирали відповідне дерево-вербу «Марену». Дівчата сплітали вінки з волошок, ромашок, маку, синіх польових сокирок, прикрашали ними вербу «Марену». і співали.

Потім ішли до ставу, річки, озера купати «Марену». У воду внести її мала найкрасивіша дівчина у вінку, сплетеному з жита та пшениці. Одяг її теж повинен бути прикрашений квітами. Дівчина обережно ламала дерево «Марену». кожному треба було принести додому гілочку, символ того, щоб огірки родили добре, щоб в оселі водилося добро, а нечиста сила обминала обійстя.

У піснях дуже часто звертаються до Купайла: де воно зимувало? З уст Купала (цю роль, як правило, виконує гарний високий парубок, заквітчаний маковим цвітом) дізнаємося, що зимувало воно в лісі, ночувало в стрісі, зимувало в «пір’ячку». літувало в «зіллячку». Доки молодь біля «Марени». водила хороводи, старші хлопці посередині долини запалювали купальське вогнище для «очищення». Дівчата і парубки бралися за руки, з розгону перестрибували через вогнище і таким чином очищалися, а то й вибирали свою долю.

Жниварські пісні українців, як і всіх слов’янських народів, відображають урочисту, відповідальну пору в житті хлібороба — збирання врожаю. Ключовим моментом зажинкового обряду було приготування першого снопа — «воєводи». Його мала нажати «в добрий час». «легка на руку». жниця — обов’язково із середини ниви. Прикрашений стрічками й квітами зажинковий сніп кожного дня стояв на полі, де працювали женці, і символізував межу, до якої вони мали жати. Після жнив перший сніп урочисто ставили у світлиці на покуті. Перші зрізані колоски, як і останні, вважалися наділеними особливими якостями, здатними впливати на майбутній урожай. Жали і співали жнивних пісень переважно жінки. Пісні звеличували, опоетизовували хліборобську працю, величали господаря, уславлювали женців. Зжатий останній сніп, «останець». (або «дід». перев’язували червоною смужкою і урочисто, з піснями несли в село. Закінчивши жнива, женці мали відпочити на стерні, щоб не боліла спина і легко було жати наступного року. При цьому співали: «Ой ниво наша, ниво, Верни нам нашу силу! Ми на тобі жили, Силоньку положили.». 3 пшеничних або житніх колосків дівчата сплітали вінок з маків, волошок, калини як символу щедрого врожаю.

2. Опрацювання русальних пісень.

2.1. Виразне читання (або прослуховування в аудіозаписі) пісень «У ржі на межі». «Ой біжить, біжить мала дівчина». «Проведу я русалочки до бору».

2.2. Робота у групах.

Учитель. Об’єднавшись у групи, прочитайте пісні літнього циклу і визначте їхні теми.

«Ой біжить, біжить мала дівчина». показ русалки, яка, наздогнавши малу дівчину, запропонувала їй відгадати три загадки.

«У ржі на межі». зображення русалки, яка, сидячи на кривій березі, звернулася до дівчат із проханням, щоб ті дали їй сорочку.

«Проведу я русалочки до бору». зображення проводів русалочок до бору, щоб вони не завдавали людям будь-якої шкоди.

2.3. Бесіда за змістом прочитаних пісень.

— Яку форму має пісня «Ой біжить, біжить мала дівчина».

— Яке повір’я про русалок використане в ній?

— Добра чи погана русалка?

— Чи вдалося вам відгадати загадку?

— З яким проханням русалка звернулася до дівчат у пісні «У ржі на межі».

— Для чого, на вашу думку, русалці потрібна була сорочка?

— Від чийого імені виконують пісню «Проведу я русалочки до бору».

— Який її настрій?

— Чому русалка не змогла зашкодити дівчатам?

— Назвіть слова пісні з пестливими суфіксами. Якого звучання надають вони твору?

3. Опрацювання купальських пісень.

3.1. Читання пісень учнями.

Учні мовчки читають пісні «Купайло, Купайло». «Заплету віночок». «Ой вінку, мій вінку». а потім виконують завдання, які записані на окремих аркушах, прикріплених на гілочці дерева.

3.2. «Торбина запитань».

Учні витягують з торбини запитання, записані на листках, і відповідають на них.

— У якій пісні змальовується опудало, що стало символом свята?

— У який момент свята Купала виконують пісню «Заплету віночок». Які почуття та сподівання у ній відтворено?

— Знайдіть у текстах епітети, визначте їхню роль.

— Що спільного й відмінного в піснях «Заплету віночок». і «Ой вінку мій, вінку».

— З якою метою дівчата плели вінки? Знайдіть відповідь у текстах пісень.

— Яким настроєм пройняті пісні і якою може бути їх мелодія?

4. Ознайомлення з текстами жниварських пісень.

4.1. Виразне читання учителем пісні «Маяло житечко, маяло».

4.2. Метод незакінчених речень.

✵ Це обжинкова пісня, бо…

✵ Жнива завершилися успішно, адже…

✵ У пісні є персоніфікований образ…

✵ Вінок символізує…

✵ «Чистім полі». «буйного вітречку». — це художній засіб…

✵ Основна думка пісні — …

5. Вивчення літературознавчих термінів.

Як ви, напевне, помітили, у календарно-обрядових піснях часто трапляються повтори — на початку і в кінці рядків. Це теж художні засоби — анафора та рефрен, які допомагають звернути увагу на певні вирази, виділити їх.

Учні записують у зошити:

Повтори (рефрен) — це рядок або кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи.

Анафора — повторення окремих слів чи словосполучень на початку віршових рядків, строф або речень (у прозових творах).

Учитель. Знайдіть повтори та анафори у вивчених творах.

VII. Узагальнення та систематизація знань.

Метод «Прес».

Учитель. Доведіть тезу: «Життя наших предків було тісно пов’язане з природою».

VIII. Підбиття підсумків уроку.

1. Усна рефлексія.

На уроці я…

► дізнався…

► зрозумів…

► навчився…

► найбільші труднощі відчув…

► не вмів, а тепер умію…

► змінив своє ставлення до…

► На наступному уроці я хочу…

2. Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів на уроці.

IX. Повідомлення домашнього завдання.

1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: самостійно проаналізувати пісню літнього циклу «Там у полі криниченька».

2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

для учнів високого рівня навченості: підготувати розповідь про святкування в родині Різдва;

для учнів достатнього рівня навченості: підготувати ілюстрації до вивчених творів.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.