Всі публікації щодо:
Воронина Леся
Українська література 6 клас - Конспекти уроків - Посібник для вчителя - 2015 рік
Леся Воронина. Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9. Леся Воронина — сучасна письменниця, авторка багатьох книг для дітей
Мета: ознайомити з життям і творчістю письменниці, допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст повісті; поглибити знання про епічні твори, зокрема повість; розвивати навички виразного читання, переказу твору та вільного висловлення думки, прищеплювати інтерес до пізнання нового, виховувати прагнення до самовдосконалення, самореалізації в ім’я добра.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет письменниці, ілюстрації до твору.
Смілива не та людина, яка декларує свою
сміливість і надимає щоки, а на мою думку,
геройство полягає в тому, що ти долаєш свій страх.
Леся Воронина
ХІД УРОКУ
І. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
II. Перевірка домашнього завдання.
1. Окремі учні характеризують образи героїв повісті "Митькозавр з Юрківки…».
2. Презентація окремими учнями наманюваних афіш до фільму під назвою "Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківки".
3. Окремі учні зачитують написані власні висловлення на тему: "Природа — книга, кожна сторінка якої повна змісту" (І. Гете).
III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
— Як ви гадаєте, який емоційний стан героя (зображення наляканого зайця із мультфільму "Ну, постривай!"), зображеного на цій ілюстрації? (Страх).
— Чи боїтеся ви чогось у житті?
Кубування.
Поясни лексичне значення Страх — це… |
Намалюй символ — смайл |
Створи асоціативний ланцюжок |
Підбери антоніми |
IV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.
1. Слово вчителя.
А як можна побороти страх? Відповідь на це запитання ми спробуємо отримати впродовж декількох уроків, вивчаючи повість Лесі Воронини "Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку №9".
У цьому творі добро знову дає відсіч злу. І героями-переможцями є не фантастичні супер-кібер істоти, а звичайні люди, що в нормальному житті малопримітні, та ще й, по суті, боягузи.
У книгах нечасто боягузи є героями — зазвичай, за старою звичкою, їх шпетять і присоромлюють та спонукають до наслідування сміливцям, чия рука не здригнеться. А даремно, бо от деякі психологи, що вивчають феномен страхів, твердять, ніби боягузи в житті бувають чесніші в своїх почуттях за сильних духом героїв. Бо всіма фібрами переляканих душечок своїх вони відчувають тонше небезпеку, швидко на неї реагують, вони чутливіші взагалі, не покриті товстою корою, як куленепробивні сміливці, до чиїх почуттів буває не одразу й докричишся, та часом їх там насправді й нема.
І, якби світ складався із суцільних боягузів, то, може, він був би м’якшим. Це заспокійлива версія психологів, яка дуже втішає негероїв. Принаймні їхній світ не напханий робокопами — у ньому все звично й без подвигу. Отже, пориньмо у світ карколомних пригод звичайного хлопчика Климка, який, пройшовши випробування, поборов свій страх і став сміливим.
2. Учні записують тему уроку в зошити.
V. Мотивація учіння.
"Методика одного речення
Учні зачитують і коментують зміст епіграфа уроку.
VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
Слово вчителя.
Відома українська письменниця Леся Воронина (справжнє ім’я — Но рони на Олена Анастасіївна, літературні псевдоніми: Гаврило Ґава, Ніна Ворон, Олена Вербна, Сестра Лесич) народилася у Києві в письменницькій родині. (Назвали Лесею на честь Лесі Українки, та в паспортному столі не захотіли записувати, сказали: "Таково імені нєту", а Леся, мовляв, — похідне від Лариси або Олександри, тож мама записала мене Оленою. Та я все життя — Леся). Дід — Прохор Воронин — був письменником, тато — художником-оформлювачем та реставратором. Мама перекладала книжки з кількох європейських мов. Маленька Леся почувалася білою вороною, бо розмовляла у російськомовному Києві українською. Рано почала читати. І сама дуже швидко почала вигадувати різні історії. (Мені здавалося, що це є в кожної людини. З подивом дізналася, що такі здібності мають не всі, а діти ж люблять різні цікаві історії! Я й стала таким собі неформальним лідером у садку, а потім у школі. Мої однокласники страшенно любили слухати ті кумедні побрехеньки. А ще я вміла досить точно копіювати й пародіювати інших, вигадувала різні сценки. Та хоча зростала в літературному середовищі, письменники здавалися мені якимись особливими, унікальними — куди вже мені до тих небожителів?! Але все одно писати почала рано (для себе, десь у першому класі).
Навчаючись у школі, зацікавилася українським фольклором, співала у хорі "Гомін", а також захопилася східними двобоями та йогою. 1972 р. вступила на заочне відділення філологічного факультету Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчила 1979 р. За роки навчання встигла попрацювати кур’єром у Спілці письменників України, лаборантом у школі, електромонтером на деревообробному комбінаті, екскурсоводом у Музеї народної архітектури та побуту в Пирогово та на багатьох інших роботах. Мандрувала Україною (автостопом) та Польщею (на байдарках). 1987 — 1991 рр. — редактор відділу літератури та мистецтва журналу "Україна". З 1991 року працювала у дитячому журналі "Соняшник" (з 1992 до 2006 — головний редактор часопису). Нині — автор та ведуча програм на радіо Культура. Член Спілки письменників України, член Асоціації Українських письменників. Пише для дітей, бо вважає, "що найкращі люди — це діти й підлітки, вони щирі й безкомпромісні. Вони вірять, що світ можна змінити на краще, вміють дружити й жертвувати собою заради іншого, сприймають життя оголеними нервами. Це вже потім на людині наростає захисний панцир і вона вчиться йти на компроміси, пристосовуватися и відмовлятися від найцінніших речей заради грошей, слави, посади…»
В одному з інтерв’ю Леся Воронина зауважила:
— Мені здається, що найгірші вчинки людина робить під впливом страху. Наше суспільство ніби й справді заражене вірусом страху, і я дуже хочу, щоб ми його позбулися. Щоб ми не привчали своїх дітей змалечку пристосовуватися й озиратися на всі боки, втягнувши голову у плечі. Отож, герої моєї пригодницько-фантастичної повісті, потрапляючи у небезпечні, а часом і неймовірні ситуації, вчаться долати переляк і перемагати власну слабкодухість, рятуючи інших. А ще я переконана, що сміх — це неймовірно сильна зброя, адже всі паскудства у світі роблять люди, цілковито позбавлені почуття гумору.
— Як же подолав страх, цю тяжку недугу людства, головний герой повісті Лесі Ворониної "Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку №9"? Вам цікаво, як цьому звичайному українському хлопчині, звичайнісінькому боягузові, вдалося врятувати Землю від космічних прибульців, які заразили більшість людей вірусом страху? Тож для цього пориньмо у світ пригод, романтики, фантастики, починаймо нашу захоплюючу подорож сторінками повісті.
2. Виразне читання повісті.
Розділи І — V
— Як звали головного героя повісті? (Клим Джура.)
— Хто такий Кактус? ( Кактус — це Сашко Смик, сусід головного героя Клима.)
— Коли саме розпочалася ворожнеча між Сашком і Климом? (Битися хлопці почали ще лежачи у візочках.)
— Зачитайте, як після літніх канікул змінився Кактус. (Він став схожий на гібрид жирафа з орангутангом. Тобто виріс одразу на дві голови й накачав м’язи, як у Шварценеґґера.)
— Як почувався Климко під час останньої зустрічі з Кактусом? Зачитайте цей епізод. (… втягував голову в плечі, як черепаха, яка помітила небезпеку й намагається сховатися у панцир… )
— Що трапилося із Климком після останньої зустрічі із Сашком? (Хлопчик несподівано полетів у люк.)
— Куди саме потрапив Клим? (Климко потрапляє до ТТБ.)
— За що Климу стало соромно, коли він побачив себе на великому екрані? (Він побачив вулицю, по якій щодуху мчала якась зіщулена перелякана істота. Це був Климко, який тікав від Кактуса.)
— Що запропонував механічний голос Климу? Як відреагував на це хлопчик? (Взяти участь у таємному експерименті. Схрестивши безіменний і середній пальці, пообіцяв стати агентом ТТБ.)
— З ким познайомився Климко після того, як якась сила спрямувала його до старого будиночку? (З двома хлопцями, яких Клим прозвав Зайцем і Жуком.)
— Яке завдання-випробування чекало Клима ввечері? (Рівно о 21.00 стояти біля банку й грати жалісну пісеньку про байбачка.)
— Повернувшись додому, про що довго думав Клим? (Чи можна порушити клятву, яку дав ТТБ?)
— Хто з рідних працював у банку, де повинен був пройти своє випробування Клим? (Бабуся.)
— Які захоплення були у бабусі Солі? (… готує найсмачніші пиріжки і понад усе на світі любить квіти.)
VII. Узагальнення та систематизація знань.
Методичний прийом "Займи позицію".
✵ Чи можна вважати Климка боягузом? Чому?
✵ Як би ви вчинили, опинившись у такій же ситуації, як Климко?
VIII. Підбиття підсумків уроку.
1. Усна рефлексія.
На уроці я…
► дізнався…
► зрозумів…
► навчився…
► найбільші труднощі відчув…
► не вмів, а тепер умію…
► змінив своє ставлення до…
► На наступному уроці я хочу…
2. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів на уроці.
IX. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: прочитати 6-12 розділи повісті, вміти переказувати зміст.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:
♦ для учнів високого рівня навченості: скласти план до I-V розділів;
♦ для учнів достатнього рівня навченості: намалювати ілюстрацію до одного з розділів повісті.