Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Українська література 6 клас - Конспекти уроків - Посібник для вчителя - 2015 рік

УРОК 7. Література рідного краю. Календарно-обрядові пісні рідного краю (Тернопільщини)

Мета: ознайомити учнів з календарно-обрядовою поезією Тернопільщини, зокрема Бережанщини, визначити роль і місце пісні в житті народу; формувати ставлення до фольклору як цінного духовного надбання народу; розвивати вміння виразно читати народні пісні, висловлювати власні думки, робити узагальнення; виховувати повагу до звичаїв і традицій рідного краю, любов до творчості народу, мудрості і таланту земляків.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Обладнання: картки з тестовими завданнями.

ХІД УРОКУ

I. Організація початку уроку.

Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.

II. Актуалізація та корекція опорних знань, умінь, навичок.

1. Бліц-опитування.

— Як називається розділ, який ми зараз вивчаємо?

— Які знаєте види усної народної творчості?

— Які види народної творчості вивчали у 5 класі?

— Що таке народна пісня?

— Назвіть види народних пісень.

— Які пісні називають календарно-обрядовими?

— Які пісні належать до календарно-обрядових?

— Якими художніми засобами досягається поетична краса пісень?

2. Презентація окремими учнями створених кросвордів за темою “Календарно-обрядові пісні”.

III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння школярів.

1. Слово вчителя.

Є на світі цінності, що не виміряти їх ніякими грішми. Кожному, хто далеко від рідної домівки, довелося почути невимовно рідне слово, знайому мелодію, зрозуміти, яку бентежно-теплу хвилю здіймає в душі голос рідної землі.

Пісня — душа народу, його крила. Витворена народом, вона пахне майовими дощами, синіми льонами, теплими маминими руками, стиглим колосом у полі, духмяним хлібом на столі, материнкою й чебрецем, п’янить чорнобривцями, шугає різнобарв’ям мальв на високих стеблах під причілковим вікном, соняхом цвіте на межі, приходить у сни кучерявими ясенами за селом, чарує червоною калиною, вербою хилиться над ставом, підноситься тополею до високості, манить маминою вишнею в саду, щебече ластівкою над стріхою, заливається соловейком, а над усім цим цвітуть українські сині небеса, що бережуть спокій наш і посилають Божу благодать на землю.

В піснях — дівоча світла туга.

І вільний помах косаря,

В них юність виникає друга,

Висока світиться зоря.

У них — голос батьківщини, золотий промінь надії, слово мудрої поради і тихої ласки...

Але з часом нашу народну пісню стали забувати, рідну мову зневажати, добрими звичаями ганьбувати.

Як іскри в попелі загоряються, коли багаття розкладають, так і народна пісня в устах щирих шанувальників давнини — ми віримо в це — звучить ще дзвінкіше й голосніше.

2. Учні записують тему уроку в зошити.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Календарно-обрядові пісні нашого краю — це золоті перлини фольклору минулих поколінь, які донесли до наших днів дідусі і бабусі, батьки і матері та передали нам у спадок. Ці твори зберегли свою самобутність донині й живуть в обрядах і звичаях нашого краю.

Першим у календарно-обрядовому циклі є свято Миколая. Його особливо люблять діти за принесені ним подарунки, а старші — за чудотворність та добродійність.

До нашого часу на Тернопільщині збереглися і виконують такі пісні про святого Миколая, як “О хто, хто Миколая любить”, “Святителю Миколаю”, “Ішов Миколай лужком-бережком” та ін.

2. Учні виконують окремі пісні про Миколая, підготовлені заздалегідь.

3. Слово вчителя.

Найбільшим святом на Тернопільщині в зимовий час є Різдво. Найпоширенішими календарно-обрядовими дитячими піснями на Тернопільщині є колядки і щедрівки, що обслуговують зимовий цикл обрядів — Різдво, Новий рік і Йордан.

Колядки виконують здебільшого діти на Святий вечір та Різдво як окремо, так і під час різних обрядових дійств: ходіння з Зіркою, Шопкою, Іродом та Вертепом.

За тематикою християнські колядки поділяють на дві групи: прославні та гумористичні (останні виконують лише тоді, коли господарі не хочуть дати коляди).

На Тернопільщині найчастіше діти виконують такі колядки: “Нова радість стала”, “Бог предвічний народився”, “Небо і земля нині торжествують”, “У Вифлеємі нині новина” тощо.

Дитячі колядки виконують переважно поодиноко або два-три учасники в сінях чи оселі з обов’язковим прикінцевим віншуванням християнського змісту.

На Бережанщині активно побутують пісні про Маланку (їх виконують увечері 13 січня) та щедрівки.

4. Учні презентують фрагмент “Вертепу” із супровідним виконанням колядок.

5. Слово вчителя.

Найкраще та найповніше збереглася на Бережанщині гаївкова традиція. Вона перетворилася в приурочені до Великодніх свят забави (на Тернопільщині у трьох волинських районах — Лановецькому, Кременецькому та Шумському — їх називають веснянками). У гаївках, зокрема, домінують такі мотиви, як зустріч весни, її оспівування, вітання весняних птахів, вирощування злакових, городніх культур тощо. Головними персонажами у дитячих гаївках є Веснянка, Бузьок, Ластівка, Журавель, Зозуля, Шпачок, Мак, Горошок, Грушечка тощо.

Дитячим гаївкам властивий гуртовий спів в унісон, що супроводжується хореографічними та пантомімічними елементами. В їхній основі лежать кругові та змійкові рухи, імітація руками росту дерев, злакових і городніх культур.

Найпоширенішими дитячими гаївками та веснянками на Тернопільщині є “Подоляночка”, “Жучок”, “Зайчик”, “Грушечка”, “Огірочки” та ін.

Дитячі гаївки також виконують діти протягом усього весняного періоду як звичайні ігри (прикладом цього є гра “Подоляночка”).

У своїй книзі “Казка мого життя” Б. Лепкий описує гаївки у селі Поручин на Бережанщині, де його батько був парохом: “По свяченім — під церкву, на гаївки”, “Стою під парканом і дивлюся на гаївки. Кругом церкви дівочий хоровід. Побралися за руки, живим вінком церкву оперізують. По зеленій мураві чорні та жовті чобітки мигтять. То повагом ідуть, то підстрибують, як серни. Співають...”. Тут же він змальовує гаївку “Зайчик”.

6. Інсценізація гаївки “Зайчик” за поданим описом Б. Лепкого.

Дівчата утворюють коло, посередині “зайчик”. Коло розхитується вліво і вправо, співають:

Зайчику, зайчику,

Та сивенький соколе,

Та милесенький голубе,

Ані куди зайчику перескочити,

Ані куди зайчику перейти.

Дівчинка-“зайчик” кидається то в один бік, то в другий, хоче з кола вийти, та її не пускають. Тоді вона стає посередині, береться руками в боки і відповідає:

Скоком-боком перевернуся,

Гребінчиком розчешуся,

Та візьмуся за пілядоньки,

Пошукаю си челядоньки..

Співаючи, показує, як вона скоком-боком перевернеться, як розчешеться гребінчиком, як пошукає собі товаришки. Ще не скінчивши, вхоплює за руку одну з дівчат, яка стає посередині, і гра починається заново.

7. Слово вчителя.

Літній календарно-обрядовий цикл представляють Зелені свята та свято Івана Купала. Івана Купала — найяскравіше свято літа. У цей день дівчата плели віночки, хлопці прибирали вербу-Купайло, біля якого співали пісень і водили хороводи. Дохристиянські засади цих свят на Тернопільщині до нашого часу дуже мало збереглися, а пісні (за винятком волинських районів — Лановецького, Кременецького та Шумського) повністю канули в Лету. У Зелених святах збереглося лише саме клечання гіллям (кленом, ясенем) та травами (татарським зіллям) осель. Поширеним є обхід полів на Зелені свята зі священиком, що супроводжується співом релігійних пісень (с. Лапшин).

На жаль, стародавні пісні, які супроводжували зеленосвятські обряди, до нашого часу не збереглися, а збереглися лише пісні християнського змісту, які супроводжують обряд посвячення полів. Це переважно пісні “Христос воскрес, радійте люди”, “Царю небесний”, “Душе святий”, “Дар найкращий”, “Всі тя хори”, що розкривають зміст християнського свята Трійці.

У другій половині XIX ст. на Бережанщині, за спогадами Б. Лепкого, на Зелені свята функціонував обряд “Вільха”, виконуваний лише самими дівчатами і близький до гаївкового. Його супроводжували і відповідні пісні, зокрема “Ой хилився дуб на дуба” (запис пісні зберігся без мелодїї).

V. Первинне застосування нових знань.

Тестові завдання.

1. До календарно-обрядових пісень належать

[ ] А колядки та щедрівки

[ ] Б історичні пісні та думи

[ ] В колискові і голосіння

2. У сучасній традиції починають виконувати щедрівки

[ ] А 1 березня

[ ] Б 1 січня

[ ] В 18 січня

3. До літньо-осіннього циклу належать пісні

[ ] А купальські та жниварські

[ ] Б веснянки та русальні

[ ] В колядки та щедрівки

4. Господаря порівнюють із місяцем, господиню із сонцем, а дітей із зорями у піснях

[ ] А щедрівках

[ ] Б русальних

[ ] В веснянках

5. Літній цикл пісень пов’язаний зі святом

[ ] А Великдень

[ ] Б Різдво

[ ] В свято Івана Купала

6. Землеробський календар завершують пісні

[ ] А весільні

[ ] Б обжинкові

[ ] в петрівчані

Учні здійснюють взаємоперевірку тестових завдань.

VI. Самостійне застосування учнями знань.

Складання таблиці “Календарно-обрядові пісні Бережанщини”.

Календарний

період

Вид пісень

Приклади календарно-обрядових пісень

Зима

Миколая

О хто, хто Миколая любить”, “Святителю Миколаю”, “Ішов Миколай лужком-бережком”

Колядки

“Нова радість стала”, “Бог предвічний народився”, “Небо і земля нині торжествують”, “У Вифлеємі нині новина”

Щедрівки

Весна

Гаївки

“Подоляночка”, “Жучок”, “Зайчик”, “Грушечка”, “Огірочки”

Літо

Русальні

обряд “Вільха”

Купальські

Не збереглися

Осінь

Жниварські

Не збереглися

VII. Підбиття підсумків уроку.

1. Слово вчителя.

Пісня іде поруч з людиною все життя. З нею працюють і відпочивають. З нею ми пов’язані від народження до самої смерті. В усі часи пісня в Україні була і є частиною людського життя, невичерпним джерелом наснаги. Саме народна пісня відроджує в наших душах любов до рідного слова й до рідної землі.

2. Метод незакінчених речень.

Учитель. А який слід у ваших душах залишили народні пісні, що ми вивчили?

• Пісня для народу була.

• Пісня допомагає...

• Народна пісня мене вражає....

• Вивчаючи народні пісні, я...

3. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх мотивація.

VІIІ. Повідомлення домашнього завдання.

1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: прочитати русальні та купальські пісні, збережені у виконанні в Лановецькому, Кременецькому та Шумському районах.

2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

для учнів високого рівня навченості: укласти список джерел, з якого можна почерпнути інформацію про календарно-обрядові пісні рідного краю;

для учнів достатнього рівня навченості: прочитати розділи з “Казки мого життя” Б. Лепкого: “ На Різдво додому”, “Йордан в Бережанах”, “Великодній ранок”, “Гаївки”, “Вільха”.





загрузка...