Українська література 6 клас - Розробки уроків - Р. Орищин - 2017 рік

Емма Андієвська. Сучасна українська письменниця і художниця, її казки-притчі. Казка про яян

Мета: ознайомити учнів з біографією письменниці; розвивати вміння зв'язно висловлювати думки, проводити аналогії між казкою і сучасним життям; виховувати доброзичливість, почуття відповідальності за довколишній світ.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: підручник, слайди, мультимедійні засоби.

Епіграф до уроку:

Немає казок, кращих від тих, які створює саме життя.

Г.-К. Андерсен

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.



II. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда.

— Що таке казка?

— З яких частин вона складається?

— Які є види казок?

— Чим відрізняються літературні казки від народних?

— Назвіть відомі вам казки.



III. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Слово вчителя.

Улюбленим літературним жанром для малечі є казки.

Слайд № 1. „Тисячі речей у житті забудете, а тих хвиль, коли вам мама-люба чи бабуся оповідала казки, не забудете до смерті” (Іван Франко).

Сьогодні на уроці ми ознайомимося з літературною казкою, автором якої є Емма Андієвська. Дослідимо вплив сучасної казки на читача. Поміркуємо над роллю людини в житті суспільства. Ви станете членами творчої лабораторії, перед якою поставлені завдання:

· відшукати причину потрапляння пастушка у країну яян;

· пояснити трагізм життя її мешканців.

Учні записують тему уроку і вислів І. Франка про казки в зошит.

IV. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу.

Розповідь учителя з елементами бесіди.

Слайд № 2. Портрет письменниці.

Емма Андієвська проживає у Німеччині. їй 82 роки.

Народилася вона у м. Сталіно (сучасний Донецьк). Коли їй виповнилося 6 років, батьки переїхали у місто Вишгород, що на Київщині. У дитинстві Емма спілкувалася російською мовою. Свій перший вірш написала російською на четвертому році життя. У 9 років прочитала усю світову літературу в російському перекладі. Однаково любила як писати, так і малювати. Коли переїхала у Київ, поклялася, що писатиме тільки українською мовою. Не зрадила клятви досі. Любов до України стала свідомим, хоча й дитячим, вибором.

Батько Емми був видатним хіміком, але не розділяв поглядів тодішньої влади. За це його розстріляли у 1943 році. Мати з дітьми емігрувала в Берлін, де їм довелося пережити багато принижень. Згодом дівчина вступила у чоловічу гімназію. Спочатку хлопці кепкували з неї. Але Емма вперто не звертала на це уваги.

Підступна хвороба (туберкульоз хребта) прикувала її до ліжка. Гіпсовий корсет надокучав. Рятувала досконала пам'ять. Друзі приносили конспекти, дівчинка їх перечитувала і наступного дня складала іспити. У 14 років вона читала іноземну літературу мовою оригіналу.

Перша книга „Герострата” приснилася авторці, коли їй виповнилося 19 років. Вона уві сні побачила слова, цілісний текст. Зранку лише встигала відтворювати побачене.

Емма Андієвська — авторка 40 книжок, 15 тисяч картин. При цьому всьому залишилась маловідомою, малочитаною, бо нема жодного рядка у її творчості, який би йшов врозріз з її совістю, безмежною любов'ю до України. Вона завжди була захисницею скривджених, борцем за правду, людяність і добро. Про це її казки-притчі.

— Чи згодні ви з автором епіграфа до нашого уроку? Думку аргументуйте.

— Зачитайте з підручника, що таке притча.



Словникова робота (слайд № 3).

Кельма — будівельний інструмент, лопатка.

Брама — міські ворота.

Насельники — жителі.

По гузир — по зав'язку.

V. Узагальнення і систематизація знань.

„Пошук істини”.

Отож вирушаємо у країну яян. Детективне агентство „Пошук істини” допоможе нам з'ясувати ряд запитань.

— Що стало причиною того, що пастушок, переплигуючи через скелі, упав у глибоке провалля? (Неуважність і самовпевненість, власне „я”).

— Що побачив хлопчик? (Велике місто з вузькими довгими вежами. Це символізує егоїзм, який звужує коло бачення проблем).

— Чому вежі весь час завалювалися? (Бо були збудовані без урахування досвіду, набутого іншими).

— Чому чоловік не зреагував на прохання хлопчика? (Був занурений у свою роботу).

— Чому кволий дідусь почув прохання хлопчика? (Учні зачитують відповідний уривок).

— Яку їжу споживали яяни?

— Яка, на вашу думку, їжа є більш цінною: духовна чи тілесна?

— Чому пастушок не будував власної вежі? (Бо він улив думати та піклуватися про інших).

— Знайдіть у тексті слова, які розкривають причину всіх нещасть яян. („Яянинові годі допомогти... Ніхто не може догодити яянинові, бо тільки він сам усе знає і вміє, і то найкраще...”).

— Доведіть словами з тексту, що хлопчик готовий взяти всі труднощі життя дідуся на себе і вивести його з поганого міста. („Я хотів би подбати про тебе... Я візьму тебе на плечі, і ми разом подамося далі...”).

— Які слова і з якою інтонацією промовив пастушок до брами? Про що це свідчить? („Вельмишановна брамо, чи була б ти така ласкава й випустила нас на волю, бо тільки ти можеш нас випустити”).

— З яким настроєм брама виконувала прохання хлопчика? Чому?

— За що хлопець отримав винагороду? Чи чекав він її, роблячи добру справу?

— Кого з героїв вивчених нами у 5 класі казок нагадує вам хлопчик? (Хуху-Моховинку з однойменної казки: „Хухи роблять добро з повинності”).

VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Бесіда.

— Доведіть, що „Казка про яян” є притчею.

— Чого вчить нас казка?

— Продовжіть речення.

1. Я ділюся своїми радощами з тобою. Ти поділися... (зі мною).

2. Ми разом, бо... (в єдності й злагоді — наша сила).

VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Обов'язкове: переказувати „Казку про яян”; прочитати „Говорющу рибу”.

За бажанням: написати твір на тему „Моя мандрівка в країну яян”.