Всі публікації щодо:
Нестайко Всеволод

Українська література 6 клас - Розробки уроків - Р. Орищин - 2017 рік

Виразне читання і коментар найцікавіших епізодів тексту. Поняття романтичного і пригодницького. Жанр твору «Тореадори з Васюківки»

Мета: повторити відомості про особливості виразного читання, його важливість у сприйнятті ідейного змісту твору, характеристиці персонажів; удосконалювати вміння і навички виразного читання текстів; розвивати вміння виразно читати, дотримуючись усіх вимог; розвивати інтерес до навчальної діяльності, наслідків власної праці; збагачувати словниковий запас учнів; формувати естетичні смаки; виховувати шанобливе ставлення до художнього слова, його творців.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.

Засоби навчання: підручник, портрет В. Нестайка, текст повісті «Тореадори з Васюківки». декорації, костюми, реквізит, потрібні для інсценізації твору.

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.



II. Актуалізація і корекція опорних знань.

Перевірка домашнього завдання.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Чому письменник часто стверджував, що він народився між сторінками книг?

— Яким би ви створили літературний портрет письменника: «В. Нестайко — людина і митець».

— Що найбільше вразило вас у біографії митця?

— Про що запитали б ви письменника, якби мали можливість зустрітися? А що побажали б?

Інтелектуальна розминка. Експрес-опитування.

1. Що ви розумієте під виразністю читання? (Виразне читання — це мистецтво відтворення в живому слові думок, почуттів, настроїв, переживань, якими насичений художній твір).

2. Назвіть засоби виразного читання. (Техніка читання, логічний наголос, паузи, ставлення читця до твору, мета читання та інтонація, зв’язок з аудиторією). Яким чином слід їх використовувати під час читання певного художнього твору?

3. Які навички треба мати і про що необхідно знати читцю? (Про образне мислення й емоційну збудливість; здатність переключатися з одного психологічного стану в інший; вміння володіти собою та слухачем, а також технікою мовлення; знання законів музики мови).

4. У чому полягають особливості техніки читання? (Дихання, голос та його сила, тембр, темп).

5. Яке значення приділяється під час читання логічному наголосу? Чому дуже важливо під час читання художнього твору дотримуватися пауз? Які види пауз вам відомі? (Граматична, логічна, логіко-граматична, ритмічна, психологічна).

6. Для чого виконавець під час читання повинен враховувати інтонацію? За яких умов читання будь-якого твору буде цікавим? (Коли читець свої почуття, переконання прагнутиме передати конкретній аудиторії).

III. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Цілевизначення.

— Я повинен(-на):

✵ засвоїти…

✵ пригадати…

✵ проаналізувати…

✵ розвивати…




IV. Осмислення учнями змісту й послідовності застосування способів виконання дій.

Слово вчителя.

Виразне читання є формою роботи, що забезпечує глибину емоційного сприймання і цілісного враження від твору. Учені називають виразне читання «музикою живого слова».

Виразне читання прозового тексту називають «розказуванням». «розповіданням». Це призводить до термінологічної плутанини, коли точне відтворення авторського тексту змішують з його вільною передачею.

Перш ніж начитувати текст, готуючись до декламації, необхідно збагнути його ідейний смисл. Треба мати чітку уяву про епоху, яку зображено у творі, про ідейну позицію автора, його симпатії та антипатії, про те, як погляди автора, його ставлення до явищ, подій і різних категорій людей викристалізувались у творі, у які форми вони вилились. Кому з героїв свого твору автор симпатизує, до кого ставиться скептично, кого виставляє на посміховисько, кого таврує, ганьбить? Чи завжди безсторонній автор у ставленні до героя, чи все у ньому він приймає? За що засуджує, за що хвалить своїх героїв? Яким є моє (виконавця) ставлення до автора, до кожного з героїв його твору? Що я схвалюю в автора? З чим погодитись не можу?

Треба своїм внутрішнім зором бачити змальовану автором картину в усіх її деталях. Якщо вона описана докладно, досить лише вдумливо проаналізувати текст; якщо вона схоплена скупими штрихами, її треба домалювати у своїй уяві, нафантазувати.

Необхідно врахувати, від кого ведеться розповідь: від автора чи від когось із героїв. Декламаторові доводиться вживатися в роль тієї особи, від імені якої він читає. Це дає змогу краще відтворити почуття, настрої, але не означає, що треба грати роль автора чи героя, перевтілитися в них. Сценічна гра під час читання прози може викликати у слухача відчуття неприродності.

Якщо розповідь ведеться від особи героя, треба збагнути, як до нього ставиться автор. Якщо про одного героя розповідає інший, враховуємо ставлення автора до обох героїв і визначаємо своє ставлення до них і до їхньої авторської характеристики (тут маємо на увазі, що наше тлумачення вчинків героя може не збігатися з авторським). Власне тлумачення, оскільки воно не суперечить текстові, не лише право, а й обов’язок виконавця.

Є також такі місця в тексті, які потребують читання напам’ять, а є такі, що їх краще прочитати з книги. Процес виразного читання прозових творів змушує читця входити у світ думок і почуттів автора настільки глибоко, що вони на час виконання стають мовби його власними. Читець оповідає про те, що його найбільше схвилювало.

V. Самостійне виконання учнями завдань.

Виразне читання уривків трилогії В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».

Бесіда.

— Якою, на вашу думку, буде виразність читання гумористичного твору?

— Як необхідно читати твір В. Нестайка, щоб сміх не перешкоджав сприйняттю його виразності?

— На вашу думку, автор симпатизує героям твору чи, навпаки, ставиться до них скептично? Як до героїв твору ставитеся ви? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

— Віднайдіть уривок у творі, де темп читання різний.



Читання найцікавіших епізодів твору.

Педагог, навчаючи дітей виразного читання, намагається наблизити їхню виконавську інтонацію до усної, оповідної, щоб досягти безпосередності й невимушеності.

Під час читання звертається увага на виразність: дихання, голос, тембр, логічний наголос, темп, паузи, інтонацію тощо.

— Прочитайте уривок із твору (частина 2, розділ 1) від слів: «Е». — сказали ми з Явою». — до слів: «Ми дуже поважали себе того дня».



Вправа «Перевтілення».

— Виразно прочитайте уривок (частина 2, розділ 1) за ролями, починаючи зі слів: «От артисти! — так прямо і сказав про нас дід Салимон». — і закінчуючи словами: «Прем’єри нашої все село чекало так нетерпляче, ніби виступу найкращого столичного театру». Охарактеризуйте його інтонацію, темп, зазначте паузи, логічні наголоси.

— Прочитайте за ролями, починаючи від слів: «Дзень! Дзень! Дзень-ь-ь-ь! По серцю різонув третій дзвінок. У залі гасне світло». — і закінчуючи: «Я рвонувся з місця і, збивши по дорозі якусь декорацію, кинувся геть зі сцени…».

— Від імені головного героя твору перекажіть фрагмент, дотримуючись вимог виразного читання.

Евристична бесіда.

— Чиє комічним прочитаний фрагмент твору? Яка роль засобів виразності у досягненні комічного?

— Із чого сміється автор? А ви?

— Чому Павлуша спершу вважав, що роль Хлестакова мала належати саме йому? Відповідь під- твердьте словами з тексту.

— Як ви розумієте фразеологізм «без царя в голові».

— Чи погоджуєтеся ви з міркуванням Павлуші, що хлопці були дуже талановиті? Чи довели вони це?

— Де опинилися герої після вистави? Чому?

— Знайдіть і зачитайте рядки з тексту, у яких йдеться про докори сумління «Бобчинського». і «Добчинського».

— Якими були страждання хлопців?

— Як ви ставитеся до героїв у момент їхньої поразки?

— Про які риси вдачі хлопців можемо сказати? Чому герої зазнали такого фіаско?

— Чи зробили висновок Ява та Павлуша із пригоди?

— Який висновок із прочитаного зробите ви?



«Займи позицію».

— Займіть позицію «так/ні». щодо висловленого одним з героїв твору: «Для того щоб домогтися успіху, треба передусім довго-довго і наполегливо працювати».

Інсценізація.

— Інсценізуйте прочитаний і обговорений фрагмент тексту.



Літературознавчий практикум (основні поняття учні затісують у зошити).

Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням. Розрізняють повісті історичні, науково-фантастичні, соціально-побутові, пригодницькі, біографічні.

Романтика — незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення людини. Героїка, піднесеність.

Пригодницький твір — це твір, у якому зображені непередбачені, несподівані події, випадки, що трапляються з героями під час подорожі, мандрівки і часто пов’язані з ризиком.

Інтерактивна вправа «Прес».

— Визначте особливості твору Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки».

✵ За обсягом твір… (досить великий).

✵ Він складається з… (3 частин), кожна з яких ділиться на… (розділи).

✵ Змальовуються пригоди… (двох дійових осіб) протягом… (тривалого часу).

✵ Сюжет наповнений… (великою кількістю пригод) і незвичайних… (подій).

✵ Отже, повість… (пригодницька).



Бесіда.

— Доведіть, що Ява та Павлуша — романтичні натури. Назвіть епізоди твору, які це підтверджують.

— Чому саме Ява та Павлуша є головними героями твору, а не, наприклад, Карафолька чи Антончик Мацієвський?

— Чи є у вас друзі, подібні до героїв твору?

— Чи можете ви стверджувати, що життя сучасної молоді не є таким сповненим пригод, як у Яви та Павлуші? Чому?

— Чи мрієте ви про подібні пригоди?

— Як ви відпочиваєте влітку? Які розваги любите?

— Чи вважаєте себе романтичними натурами?



VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Слово вчителя.

Відомий педагог В. Сухомлинський казав: «Що відкрилось дитині в навколишньому світі, що її здивувало і полонило, що обурило і змусило плакати не від особистої образи, а за долю інших людей — від цього залежить, яким громадянином буде вихованець». Отже, навчаючись майстерності правдивого, емоційного читання, ми самовдосконалюємось, стаємо духовно багатшими, цікавими у спілкуванні для інших людей.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Що найбільше вдалося на уроці?

— Що сподобалось?

— З яким настроєм чекаєте наступного уроку літератури?



Самооцінювання та взаємооцінювання.

Літературний диктант.

✵ Прем’єра якої вистави була у Васюківці? («Ревізор». М. Гоголя).

✵ Які ролі мали зіграти Ява та Павлуша? (Бобчинського і Добчинського).

✵ У чому полягав секрет довголіття 107-річної баби Триндички? (Їла полая, «боже дерево».)

✵ До кого на місяць приїхали гостювати хлопці в Києві? (До рідного дядька і тітки Павлуші).

✵ Куди після скандальної пригоди у метро побігли хлопці? (До виходу зі станції).

✵ Ким завжди мріяв стати Павлуша? (Льотчиком).

✵ Як міняв майбутні професії Ява? («Як циган коні».)

✵ Коли Ява вів розмову про Вальку, він з «геройського хлопця». перетворювався на… («бурякову гичку».)

✵ Із чим порівняли хлопці київський пляж? (З пеклом).

✵ Яку мрію постійно плекали Ява та Павлуша? (Стати героями).

✵ За що хлопці отримали свої перші зароблені гроші? (За зйомки на кіностудії).

✵ Яку грандіозну ідею запропонував Ява після невдалого дебюту в «Ревізорі». (Написати книгу про свої пригоди, заробити торбу грошей і поїхати у навколосвітню подорож).



VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

— Прочитати наступну частину повісті.

— Підготуватись до уроку-проекту характеристики героїв твору.










На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.