Розробки уроків української літератури в 6 класі - Л. М. Фурман 2014

Пісні літературного походження. «Ще не вмерла України…» П. Чубинського, М. Вербицького - національний гімн нашої держави

Всі публікації щодо:
Пісні

Мета: ознайомити учнів із специфікою пісні літературного походження, з історією створення національного гімну України, з авторами пісні-гімну; навчити аналізувати поетичний твір, визначати і коментувати його провідні мотиви, висловлювати судження про значення національного гімну в житті народу; розвивати навички виразно і вдумливо читати пісні; виховувати пошану до національних святинь, до України і її народу.

Обладнання: тексти (збірки) пісень літературного походження, відеозаписи, презентації, народні символи (рушники, вінки, пшеничні колоски, калина, блакитно-жовті стрічки тощо).

Теорія літератури: гімн як різновид пісні.

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів (Бесіда за питаннями)

1. Який твір називається піснею?

2. Які види пісень ви знаєте?

3. Як ви розумієте народний вислів «Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину»?

III. Повідомлення теми і мети уроку

ІV. Мотивація навчальної діяльності

V. Формування і вдосконалення умінь та навичок

Звучить запис (на вибір вчителя) літературної пісні. Наприклад, «Їхав козак за Дунай» С. Климовського

Вчитель.

- Учні, чи сподобалась вам пісня? Чому?

- Чи має ця пісня конкретного автора?

- Чим відрізняється дана пісня від пісень, які ви вже вивчили?

- Чи хотіли б ви більше дізнатися про авторські пісні? Чому?

Випереджувальне завдання. Три групи учнів підготували на запропоновані підтеми міні-повідомлення:

1) Літературні пісні, їх специфіка,

2) Історія гімну «Ще не вмерла України»,

3) Хто ж є авторами національного гімну?

І ГРУПА

Літературні пісні, їх специфіка (учнівські презентації)

Пісні літературного походження - це твори професійної літератури. Найчастіше пісня, створена автором і композитором, ставала популярною серед народу, а оскільки сприйнятий текст передавався в усній формі, ім’я автора й композитора затиралось, і пісня починала побутувати як народна. Можливі й інші випадки. Наприклад, авторський текст клався на народну мелодію або мелодію композитора, ім’я якого залишалося невідомим. Бувало й таке, що на основі певного авторського тексту складався подібний мотивами та образами, з тією ж мелодією, але інший народний текст, що побутував паралельно з літературним.

Найдавнішим відомим автором пісень, що побутують у народі анонімно, є Семен Климовський. Вважається, що саме він є автором відомої пісні «Їхав козак за Дунай».

Приблизно такими ж давніми є пісні, авторство яких приписують легендарній українській поетесі Марусі Чурай.

З відомих поетів, твори яких стали піснями, першим є Григорій Сковорода - мандрівний філософ, світогляд якого наскрізь національний. Народ сприйняв висловлені думки автора, як свої.

Новий етап розвитку української літератури та літературної пісні починається з виданням Шевченкового «Кобзаря» у 1840 році. Багато віршів поета поставлено на музику, які й досі є популярними і улюбленими серед українців.

Кожна пісня літературного походження має свою історію, проходить різні періоди поширення, переробки, зазнає певних змін. Пісні літературного походження відрізнялися від народних специфічними рисами.

Найвизначальнішою рисою літературних пісень є рівень індивідуалізації. У той час як усна народна творчість вибирає усе найтиповіше, творить схематичні сюжети і доволі абстрактні узагальнені образи, літературна пісня як індивідуальна творчість побудована на основі особистих переживань, нетрадиційних ситуацій: фольклорне узагальнення життєвих явищ тут поступається місцем індивідуальним почуттям, які викликані конкретними обставинами. Ліричний герой таких пісень висловлює своє бачення і розуміння світу, яке, як правило, не збігається із загальноприйнятим.

У піснях літературного походження використовується дещо відмінний арсенал художньо-поетичних засобів. Це виводить народну лірику на якісно новий рівень: у ній не лише фіксуються окремі життєві явища (як це робить народна уява), а й з’являється філософське осмислення дійсності, висловлюється індивідуальне ставлення. У піснях зосереджується увага на людські почуття, думки та переживання; у текст уводиться пейзаж.

Пісням літературного походження властивий авторський стиль, причому кожна окрема пісня чи група пісень одного автора відрізняється стильовими ознаками від інших пісень цього жанрового різновиду.

Оскільки пісня — літературно-музичний твір, у цьому процесі важливе значення має і мелодія. Деякі пісні побутують із музикою відомих композиторів, інші мають кілька варіантів мелодій.

У 20-ті роки ХХ століття з’явились нові пісні літературного походження на тексти поетів «Молодої музи». Це пісні - «Сповнилась міра» П. Карманського, «Прощаюсь, ангеле, з тобою», «Забудь мене» В. Пачовського.

З-поміж сучасних пісень здобули визнання твори М. Ткача «Марічка», «Ясени», М. Сингаївського «Чорнобривці», низка поезій Д. Павличка з музикою О. Білаша — «Два кольори», «Явір», «Яворина», «Лелеченьки» та ін. Відомі також твори В. Івасюка «Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Водограй». Усі вони є улюбленими піснями українців.

До пісень літературного походження також належить і пісня-гімн.

ІІ ГРУПА

Історія пісні-гімну «Ще не вмерла України…» (учнівська презентація)

Гімн — урочиста пісня на честь держави, героя, яка виконується великими колективами на святах, офіційних прийомах та військових парадах.

(Учні роблять запис до літературознавчого словничка.)

Гімни вперше почали виконуватися в Давній Греції як хвалу на честь богів та героїв. Традиція швидко поширилася світом. Гімни почали виконувати під час спортивних змагань, різноманітних свят, офіційних прийомів.

У процесі формування націй і національних держав виникли державні національні гімни як символ державної єдності.

Гімн державний - офіційна урочиста пісня, що символізує державу і є одним з атрибутів (істотних ознак) державності країни.

Гімни бувають державні, партійні, революційні, релігійні, на честь видатних подій, героїв. Виконуються переважно під час святкових урочистостей, парадів, демонстрацій тощо.

Історія написання пісні «Ще не вмерла Україна»

Як свідчать сучасники, восени 1862 року на одній з вечірок у Павла Чубинського сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, у якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова «серце бще і кров лише за свою слободу» (або «срб се бще и крв лще за сво]у слободу…»). Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла України», яку тут же проспівали на сербський мотив. Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки»Єще Польска нє зґінела», яка згодом стала польським гімном. «Марш Домбровського» на той час був популярним серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців після написання вірша Чубинського, почалося січневе повстання). Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Слов'яни», що була гімном Югославії у 1944-2003 роках. Інша відома версія цієї пісні — болгарська «Шуми Марица», яка стала гімном Болгарії у 1886 — 1944 роках.

Все це сталося у Києві на вулиці Великій Васильківській, 122, у домі купця Лазарєва, де автор квартирував (тепер на тім місці будинок номер 106).

Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об'єднаних у Громаду, сталося дуже швидко. 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий вплив на розум простолюду» («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції.

Перша публікація вірша Павла Чубинського — у львівському журналі «Мета», 1863, № 4. Отримавши поширення на Західній Україні, вірш не пройшов повз увагу релігійних діячів. Вперше почав використовуватись як державний гімн у 1917 році. У Царській Росії пісня «Ще не вмерла Україна» була опублікована 1908 р. в антології «Українська Муза».

У 1917 — 1920 рр. як єдиний державний гімн законодавчо не був затверджений, використовувалися й інші гімни.

1939-го року пісня «Ще не вмерла України» затверджено гімном Карпатської України.

За радянських часів пісня була забороненою. Однак українці її не забули й часто виконували таємно, сподіваючись на відродження самостійності своєї держави. Коли Україна стала незалежною країною, то як національний гімн було взято пісню на слова П. Чубинського та музику композитора М. Вербицького. Первісний текст пісні перероблявся автором кілька разів, тому сучасний варіант відрізняється від нього.

Пісня "Ще не вмерла України" перекладена багатьма мовами світу, зокрема добре відомі польський, німецький, російський її переклади.

Український гімн найкращий у світі

Центр світової спадщини ЮНЕСКО визнав гімн України найкращим в світі (Best National Anthem in the World). До рейтингу увійшли національні гімни 193 країн. Гімн України здобув перше місце в загальному рейтингу. При цьому, до уваги бралось 4 показники, по двох з них українських гімн отримав найвищий бал — милозвучність, гармонійне поєднання музичної та текстуальної частин. Високий бал також був за оригінальність музичного рішення та цілісність твору.

Україна виявилась єдиною європейською країною в першій п’ятірці, а загалом до першої десятки найкращих національних гімнів світу увійшли гімни

✵ Нової Зеландії (2-ге місце),

✵ Південної Африки (3-тє),

✵ Австралії (4-те),

✵ Сполучених Штатів Америки (5-те),

✵ Канади (6-те),

✵ Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії (7-ме),

✵ Іспанії (8-ме),

✵ Франції (9-те)

✵ Японії (10-те).

ІІІ ГРУПА

Хто ж є авторами національного гімну? (учнівська презентація)

В 1863 р. у Львівському місячнику «Мета» було надруковано патріотичний вірш Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Молодий парох (священик), а згодом відомий український композитор Михайло Вербицький написав музику і вперше сам виконав пісню у залі духовної семінарії у м. Перемишлі (тепер Польща) на зборах «Громади». Твір викликав загальне захоплення і став дуже популярним. Уперше з нотами його надруковано у Львові в 1885 р. З проголошенням Української державності у 1917 р. пісня стала національним гімном.

Отець Михайло Вербицький (1816-1870) народився в с. Явірник Руський на Перемишльщині (тепер Польща). Довго працював священиком у с. Млинах (колись Яворівщина), там і творив щиру, натхненну музику. У цьому ж селі біля старої дерев’яної церкви він спочив навіки. Тут йому й споруджено пам’ятник.

Писав музику у різних жанрах: для театру, оркестрові твори, солоспіви, церковну і світську хорову музику на вірші І. Гушалевича, В. Шашкевича, Ю. Федьковича, Т. Шевченка і інших. Він першим в Галичині написав на вірші Т. Шевченка свій великий хоровий твір з симфонічним оркестром «Заповіт».

Його творчість виходить за межі свого регіону, вона має всеукраїнське значення. М. Вербицький належить до тих, хто заклав підвалини національної композиторської школи, сприяв встановленню самостійного національного музичного мистецтва і його органічного входження зі своїм власним неповторним голосом в загальноєвропейську культуру.

Гра «Чи уважно я слухав»

Кожна група отримує картки із завданням «Знайти відповідність»

Для І групи

Михайло Вербицький - автор слів гімну.

Павло Чубинський - автор музики гімну.

Уперше з нотами надруковано - 1862 рік.

Гімн «Ще не вмерла України…» написано - 1885 рік.

Для ІІ групи.

Літературні пісні - індивідуалізація.

Семен Климовський - новий етап розвитку української літератури.

Тарас Шевченко - пісня «Їхав козак за Дунай».

Основна риса літературних пісень - пісні конкретного автора.

Для ІІІ групи.

Гімн - офіційно урочиста пісня.

Державний гімн - урочиста пісня на честь держави, героя.

Гімн «Ще не вмерла України…» написано - 1863 рік.

Перша публікація вірша «Ще не вмерла України…» - 1962 рік.

Виразне читання пісні П. Чубинського «Ще не вмерла України…»

Обговорення змісту пісні

1. Про яке становище України говориться прямо або натякається в пісні? (Тяжке, підневільне; постійно доводиться змагатися з ворогами.)

2. Яке основне питання хвилює українців? (Здобуття волі, свободи.)

3. Що дає українцям надію на те, що і їм усміхнеться доля? (Патріотизм, відданість, мужність у боротьбі — «душу й тіло ми положим за нашу свободу»; традиції доброго козацького роду.)

4. Яке значення художніх засобів «чорне море ще всміхнеться», «Дніпро зрадіє», «доленька доспіє»? (Це метафори, які яскраво показують радість з приводу довгоочікуваної свободи.)

5. Чому негативне за значенням слово «вороги» вживається у зменшувально-пестливій формі? (Таке вживання є характерною особливістю української мови, у якій навіть дієслова вживаються у подібній формі — їстоньки, питоньки, спатусі.)

6. Чому, на вашу думку, гімн має таку назву?

Ідейно-художній аналіз пісні П. Чубинського «Ще не вмерла Україна»

Тема: українці прагнуть бути вільними; готові боротися з будь - яким ворогом, щоб захистити рідний край.

Ідея: уславлення вірності захисників рідної землі у неминучій перемозі над ворогом, цілеспрямованості українців у доведенні, що вони козацького роду.

Основна думка: народ переможе ворога, подолає будь-які труднощі, бо має силу, мужність, витримку, взаємодопомогу, віру і готовий заради цього пожертвувати своїм життям.

Жанр: громадянська лірика, пісня-гімн.

Художні особливості твору:

звертання: «браття-українці», «браття»;

метафори: «усміхнеться доля», «Чорне море всміхнеться», «Дніпро зрадіє», «доленька доспіє»;

порівняння: «згинуть… вороженьки, як роса на сонці»;

повторення: «браття», «воля», «доля, доленька».

Прослуховування пісні як Гімну України у виконанні О. Пономарьова.

Проблемне запитання.

- Чому громадяни України стоять струнко і тримають праву руку на серці, коли звучить Гімн держави? У яких випадках це можна спостерігати?

- Чи доводилось вам спостерігати, коли українці радіють або плачуть під час виконання Гімну? Наведіть приклади.

- Яке значення має Гімн у житті кожного українця, зокрема для тебе?

8. Перевіряємо себе

Я знаю, що таке пісні літературного походження.

Я можу переказати історію створення національного гімну.

Я вмію виразно і вдумливо читати пісні, пояснювати художні засоби.

VI. Підсумок уроку

Мікрофон: «Співаючи (слухаючи) Гімн України, я відчуваю…».

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять гімн «Ще не вмерла Україна…». Написати міні-твір на тему: «Що потрібно зробити, щоб стати справжнім патріотом Батьківщини?»