Усі уроки української літератури в 6 класі - Чупринін О. О. 2008

В. Близнець. Коротко про митця. «Звук павутинки»
Пригоди і романтика

Всі публікації щодо:
Близнець Віктор

Мета: коротко ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом письменника, розпочати роботу над твором «Звук павутинки»: з’ясувати романтичність та ліричність твору, його ідейно-тематичне спрямування; опрацювати змісту твору; розвивати вміння школярів узагальнювати, робити висновки, грамотно висловлювати власні думки, судження, спостереження; формувати кругозір, естетичні смаки; прищеплювати почуття любові до краси природи, рідного краю; виховувати повагу до творчості В. Близнеця.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет В. Близнеця, бібліотечка його творів; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

✵ Чому роки дитинства в житті людини вважаються найщасливішими?

✵ Охарактеризуйте ту людину, яка розуміє природу і ставиться до неї як до живої істоти.

✵ З чим пов’язано жорстоке поводження людини із природою?

✵ Які риси характеру ви цінуєте в людині? Чому?

✵ Чим перевіряється справжня дружба?

✵ Чи прощаєте ви зраду? Свої думки обґрунтуйте.

✵ З якою метою перед вивченням того чи іншого художнього твору ми знайомимося з життям і творчістю його автора?

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Я належу до того покоління, якому випав шматочок безкінечно радісного довоєнного дитинства.

В. Близнець

Усі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає.

Антуан де Сент-Екзюпері

1. Життєвий і творчий шлях В. Близнеця (матеріал для вчителя)

ВІКТОР СЕМЕНОВИЧ БЛИЗНЕЦЬ

(1933-1981)

Народився В. С. Близнець 10 квітня 1933 року у селі Володимирівка на Кіровоградщині в багатодітній родині селянина-колгоспника. Змалечку зазнав багато горя — народився в рік голодомору. Він був четвертою дитиною у сім’ї. Батько — росіянин, мати — українка. Вони одружилися, коли йшла громадянська війна, і замість весільної подорожі молоде подружжя вирушило на Південний фронт — бити Врангеля. Після війни батьки оселилися на Кіровоградщині й зажили мирним життям.

Письменників часто запитують, хто вплинув на їх формування як літераторів. Віктор Близнець в автобіографії дає відповідь: «Питаєте про впливи, про літературне навчання... Одна людина була для мене і Шекспіром, і Котигорошком, і Сагайдачним. Це — мій батько. Він для мене — жива історія з усім минулим, сучасним і прийдешнім». Батько відкрив для сина книгу життя, книгу землі. Мати пильно оберігала своє родинне вогнище і повчала: не свисти в хаті, не гойдай ногами, не тарахкоти ложками... Зростав хлопчик серед безконечних сивих полинових рівнин і безмежного неба у високості. Степ і небо увійшли в душу майбутнього письменника назавжди. А ще була річечка, захоплюючі ігри «в білих і червоних», а в неділю — скачки на конях, привілля степу, де хлопчаки цілим гуртом пасли колгоспні табуни.

Потім було навчання у школі, але його перервала війна. Разом з дорослими Віті довелось пережити важкі часи окупації, голод, жахи. Пізніше однією з тем його творчості стане тема «діти війни». Після закінчення війни продовжував учитися. Школа тоді була без книжок, зошитів, олівців. Пам’ятає, як його мама, сільська вчителька, фарбувала крохмалем газету і з пам’яті відтворювала сторінку букваря, бо в цілому селі не збереглося жодного. А ввечері ця газета знову фарбувалась, і писалися на ній літери, склади. Вчився Віктор старанно, багато читав і потай пописував вірші. Був дуже здібним та допитливим учнем, школу закінчив із золотою медаллю. Все подальше життя в нього пов’язане з книжкою.

Віктор Близнець дуже яскраво пам’ятав геть усе з власного дитинства. Особливо згадувалися йому повоєнні роки і ночі в степу. Він стеріг трактора, і йому треба було дочекатися зміни — старого діда Верни- гору, нічного сторожа. Хлопчик сидів на порозі дерев’яного вагончика і спостерігав, як заходить сонце. Тільки він, степ, тиша і вечорова зоря, що сходила на небі. Для нього це було як щоденне кіно. Хлопчик вслухався в тишу, чи, бува, не почує, як шкарбають на шляху дідові валянки і як глухо покашлює дід. Він довго так сидить, аж поки не вловить стукіт копит. Це його товариш Альоша править конем, сидячи верхи на бочці-водовозці. У них є домовленість — розказувати один одному казки. Альоша вмощується біля нього, і Вітя починає спочатку про Івана-Побивана, про барона Мюнхаузена, про Кожум’яку, а потім — страшні, про лисого степового чорта, що ховається в житі. Від тих казок самому стає моторошно, а коли подумає, що Альоша може поїхати і він залишиться сам, починає вигадувати свої казки, аби затримати друга...

Уже дорослим Віктор Близнець часто любив читати казки. Він закінчив факультет журналістики Київського університету і став відомим письменником. Був щирий, по-дитячому наївний. Коли в товаристві заходила мова про якийсь маловідомий твір і йшло його жваве обговорення, Віктор Близнець переважно мовчав. Уже складалася думка, що він цього твору не читав — і раптом коротке, влучне й оригінальне судження. Це інтенсивна робота думки і душі. Прийшов у літературу з оповіданнями для дорослих, та скоро відчув, що його покликання — писати для дітей. Для них він переклав з давньоруської і переказав літопис «Повість минулих літ». Деякі з його творів автобіографічні.

Найпопулярніші твори письменника: повісті «Паруси над степом», «Землянка», «Древляни», «Звук павутинки», «Мовчун», «Женя і Синько», «Як народжувалася стежка», «Золота гора до неба», «Золота павутинка», повість-казка «Земля Світлячків».

Публікуватись В. Близнець почав з 1959 року, а перша книжка оповідань «Ойойкове гніздо» вийшла у 1963 році.

Працював редактором у редакціях газет, журналів, видавництвах. Письменник страждав через складну ситуацію в країні, і це роз’ятрювало його надзвичайно вразливу душу, розхитувало нервову систему. Доведений до відчаю, В. Близнець власноруч обірвав своє життя в 1981 році.

2. Робота над аналізуванням твору В. Близнеця «Звуки павутинки». Розділи «срібний чоловічок», «сопуха»

2.1. Переказування найцікавіших фрагментів розділів твору.

2.2. Історія написання.

Письменник присвятив твір «Звук павутинки» трав’яним коникам, хрущам, тихому дощу, замуленій річечці як найкращим спогадам дитинства.

2.3. Тема: зображення хлопця, який сприймає навколишній світ як дивовижний, фантастичний, чаруючий.

2.4. Ідея: возвеличення любові до краси природи, поваги до неї, прагнення відчувати себе її невід’ємною частиною.

2.5. Основна думка: «..який світ! Скільки кругом живого народу!»; «Для чого вбивати живе?».

2.6. Жанр: повість.

2.7. Сюжет.

Розповідь ведеться від першої особи.

2.7.1. Розділ «Срібний чоловічок».

Герой твору слідкує за срібним чоловічком, який здається йому дивним. Хлопець намагається його спіймати, але йому не вдається.

Після дощу затекла хата, де мешкає герой, тому він дивується краплям, тій чарівній музиці під час їх падіння до тазика та ночв.

Сонячне кіно — посягання піратами на красу Вишневих Пушинок. Допомога срібного чоловіка — Бумса, Пушинкам.

Сумування хлопця з приводу шкоди, якої він завдав метелику. Повага хлопця до Бумса.

2.7.2. Розділ «Сопуха».

Сопуха — істота, якою лякають дітей. Ставлення хлопця до Сопухи. Герой у пошуках кудлатої істоти. Чарівний світ, який побачив хлопець за хатніми дверима у дворі.

Герой спостерігає за живими істотами (народом), що оточують його.

2.8. Обговорення змісту розділів за питаннями:

2.8.1. Розділ «Срібний чоловічок».

✵ Чому твір починається цікавими музичними звуками? Про що вони свідчать?

✵ Яким хлопчику уявляється срібний чоловічок? («Він тоненький, як стеблинка, той химерний чоловічок. І світиться — синім вогнем.

А бистрий, моторний — не вслідкуєш за ним. Шасть, шасть! — так і бігає по домівці, та все скоком-прискоком, так і пурхає по хаті, і здається: блискає світлячок у пітьмі. Крильця у нього легкі і прозорі, як у трав’яного коника, і коли він змахує крильцями, вони тихо шерхотять, майже нечутно потріскують: трісь-трісь-трісь...») Як він до нього ставиться?

✵ Де розшукував хлопчик срібного чоловічка?

✵ Що трапилося з хатою, де мешкав хлопчик, після дощу? Як цю подію сприймали герой та його мати? З чим це пов’язано?

✵ Яким чином хлопець міг спостерігати за сонячним кінофільмом?

✵ Чим вразили героя твору Вишневі Пушинки? («Цілими днями вони сидять нишком. Сумують за сонцем, за фіалками, за вишневим цвітом. ... Гляньте, які вони чемні й поважні. Гуртом, поволеньки виступають із темряви маленькі живі клубочки»). Які художні засоби використовує автор, змальовуючи Пушинки. Чому слово Пушинка пишеться з великої літери?

✵ Що трапилося під час кружляння Пушинок? Як герой твору зреагував на дію піратів? Чому йому була не байдужа доля білих красунь?

✵ Хто і яким чином допоміг Пушинкам у небезпечній для них ситуації?

✵ Які думки зародилися в хлопця стосовно походження срібного чоловічка? («А срібний чоловічок народився, мабуть, з падучої краплі. Крапелина розбилась — дзум! — він тут же вискочив, стряхнувся і шмигнув під лаву. Там підсох, розправив крильця і, як почув, що капає вода зі стелі, зразу ожив, та давай стрибать і пурхать між краплями і ловить їх, і дзенькать підківками! Такий дрібненький, а нічого не боїться — ні темряви, ні павуків, ні Сопухи».)

✵ Як хлопчик вирішив назвати срібного чоловічка? Чому саме так?

✵ Чому герой твору жалів метелика, якого він спіймав і посадив у коробку? Як це характеризує хлопця?

✵ Чому змінилося його ставлення до срібного чоловічка?

✵ Про що свідчить риторичне питання, над яким розмірковує герой твору: «Для чого вбивати живе?»

2.8.2. Розділ «Сопуха».

✵ Чому дітей лякають Сопухою?

✵ Як хлопець сприймав Сопуху, про яку нагадувала йому мати? Чим пояснити особливості назви цієї істоти?

✵ Чому хлопець намагався не лякатися Сопухи?

✵ Як герой охарактеризував Сопуху? («Сопуха — оте старе кудлате ледащо, оте сонне сліпко, що цілісінький день спить у корчах, а на ніч залазить до людей у хату?»)

✵ Де герой твору намагався побачити стару кудлату істоту?

✵ Прокоментуйте думку хлопця: «Мені здається: все, все на світі має свої дверцята».

✵ Чим хатні двері привертали увагу хлопця?

✵ Як герой твору сприймав довкілля, потрапивши у двір?

✵ Чому Бумс постійно супроводжує хлопця?

✵ Кого і чому герой твору вважає за своїх сусідів?

✵ Що вам відомо про таких істот, як ящірка, жаба, оса...?

✵ Як хлопець сприймав комашине життя? («Напевно, там були своїко-машині школи, були палаци, війська і відбувались великі святкові паради з музикою і піснями... Звідти, з того комашиного царства, вилізла на сонце чорнява мурашка, повела довгим вусом, лупнула на мене оком (мовляв, здрастуй, хлопче) і сховалась назад».)

✵ Чому герой твору природних істот називає народом?

3. Теорія літератури

Підтекст — прихований зміст якого-небудь тексту, висловлювання; не збігається зі змістом самого тексту чи висловлювання.

Наведіть приклад підтексту на прикладі твору В. Близнеця «Звук павутинки».

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв’язання тестових завдань Розділ «Срібний чоловічок»

1. У кутку хати, де живе герой твору, біля мисника є:

а) великий оклунок гороху; б) чорна діжа з водою; в) вузлик з насінням квітів.

2. Срібний чоловічок тонесенький, як:

а) стеблина; б) очеретина; в) бадилина.

3. Крильця у світлячка легкі і прозорі, як:

а) У метелика; б) мухи; в) трав’яного коника.

4. Зранку світлячку весело, він, мабуть, добре виспався, похрумкав:

а) цукру; б) вареної картоплі; в) пшеничних крихт.

5. Срібний чоловічок часто спить:

а) у запічку; б) на підвіконні; в) на м’якеньких лапах Сопухи.

6. «Ой горенько!.. Що ж воно буде?» — так казала мати героя, коли:

а) хлопець не виявляв бажання їй допомагати;

б) після дощу затекла хата; в) нічим було топити в хаті.

7. Краплі води, потрапляючи до тазика, утворювали звук, наче:

а) били молоточками по скляних бурульках;

б) стук палицею по пустій пляшці; в) дзвін будильника.

8. «Падай, ну, падай швидше!», — так герой твору звертався до:

а) Сопухи; б) краплі води; в) срібного чоловічка.

9. Який художній засіб використав письменник, висловлюючи «...за мною біжить холодок, і темрява женеться за мною...»?

а) Метафору; б) епітет; в) порівняння.

10. Через сучок, що випав в одній з віконниць, до хати потрапляв сонячний промінь. Він для хлопця був, наче:

а) кінофільм; б) сяйво зірки; в) ліхтарик у темній ночі.

11. Пушинки якого дерева після цвітіння потрапляють до хати хлопця через відчинені вікна?

а) Верби; б) вишні; в) бересту.

12. Залетівши до хати, пушинки утворюють:

а) снігову завірюху; б) танок маленьких принцес; в) снігові опади.

13. Чорна пір’їна була схожа на:

а) страшне чудовисько; б) піратське судно; в) злого змія.

14. Чим закінчилася уявна картина хлопця, яку він сприймав за допомогою сонячного променя?

а) Відкрив віконницю; б) заснув;

в) почув голос матері, яка кликала його снідати.

15. Про яку істоту, що народжується з личинок або лялечок не, згадує хлопець?

а) Бджолу; б) коника; в) гусінь.

16. Срібний чоловічок, на думку хлопця, виник:

а) з личинки; б) падучої краплі; в) пилу.

17. Про кого герой твору говорить «...крильця були жовто-білі, а на лапках, на вусиках — золотистий пилок»?

а) Метелика; б) срібного чоловічка; в) коника-стрибунця.

Розділ «Сопуха»

1. Сопуха так сопе, що:

а) ховаються всі Пушинки; б) зникає срібний чоловічок;

в) аж вітер ходить по хаті.

2. Якою хлопець уявляв Сопуху?

а) Сірою і великою; б) бурою і кудлатою; в) волохатою і злою.

3. У боротьбі із Сопухою хлопець уявляв себе:

а) командиром; б) гетьманом; в) отаманом.

4. Вдень Сопуха спить:

а) у темному лісі; б) корчах; в) у норі під дубом.

5. Де хлопець не шукав Сопухи?

а) У коморі; б) за діжею; в) під лавою.

6. Розшукуючи Сопуху, герой твору знайшов:

а) ґудзик; б) іржавий наперсток; в) олівець.

7. «...На стіні коржем відстала глина, і в схованку ту шмигнула...»:

а) жаба; б) оса; в) ящірка.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Чому, на ваш погляд, хлопець дуже страждав через те, що у коробці знайшов сухі шкаралупки від метелика? Як це характеризує героя?

2. Що свідчить про велику фантазію та уяву хлопця? Свої міркування доведіть, посилаючись на зміст повісті.

3. Яким вогнем світиться срібний чоловічок?

а) Синім; б) зеленим; в) жовтогарячим.

Картка № 2

1. Чим героя твору приваблює срібний чоловічок? Власні думки аргументуйте.

2. Прослідкуйте, як герой твору сприймає різноманітних природних істот. Свої спостереження обґрунтуйте.

3. Хлопець уявив, що за Пушинками полювали:

а) пірати; б) птахи; в) страшні чудовиська.

Картка № 3

1. Що зумовило бажання хлопця подружитися зі срібним чоловічком? Якою, на ваш погляд, повинна бути дружба? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору та власний досвід.

2. Як і до чого у хлопця виявляється чуйність, доброта, щирість?

3. Герой твору назвав срібного чоловічка:

а) Дзвінком; б) Бумсом; в) Буцом.

VI. Підсумок уроку

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VIII. Домашнє завдання

Випишіть з розділів твору «Срібний чоловічок» та «Сопуха» назви істот, про які згадується; підготувати стислу інформацію про них та малюнки; знати зміст розділів «Крилаті дерева», «Адам».

Примітка. Природні істоти — ящірка, хрущ, жаба, оса, стоножка, мураха...







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.