Усі уроки української літератури в 6 класі - Чупринін О. О. 2008
Позакласне читання. Марко Вовчок «Дев'ять братів і десята сестриця Галя»
Гумористичні твори
Всі публікації щодо:
Вовчок Марко
Мета: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом Марко Вовчок; розкрити ідейно-тематичне спрямування твору письменниці, опрацювати зміст і охарактеризувати героїв; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; порівнювати, робити висновки; формувати кругозір, світогляд, естетичні смаки, виховувати почуття пошани до творчості Марка Вовчка, художнього слова; прищеплювати риси доброти, чуйності, порядності; інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет Марка Вовчка, бібліотечка її творів, дидактичний матеріалів (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда за питаннями:
✵ Чому більшість письменників мали псевдоніми? Наведіть приклади.
✵ В яких творах художньої літератури можливе влучне поєднання уявного і реального?
✵ У чому користь творів художньої літератури для кожної людини?
✵ Що свідчить про актуальність того чи іншого літературного твору?
✵ Доведіть, що за допомогою художньої літератури людина не тільки збагачується знаннями, але й виховується, розвивається. Відповідь обґрунтуйте.
III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
IV. Основний зміст уроку
Марко Вовчок — найбільший талант нашої дотеперішньої літератури, найбільший майстер нашого слова.
І. Франко
У коханні, як у битві, у кожного своя доля.
Т. Драйзер
1. Життєвий і творчий шлях Марка Вовчка (матеріал для вчителя)
МАРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА ВІЛІНСьКА
(1833-1907)
Перша батьківщина видатної української письменниці Марко Вовчок — Росія. Народилася Марія Олександрівна на хуторі Єкатеринському Орловської губернії. Батько її — Олександр Олексійович Вілінський, збіднілий дворянин, капітан у відставці, часто розповідав доньці і старшому сину Валерію про села Чернігівщини, де раніше влітку розташовувався табором полк, у якому він служив, детально описував українську природу, народні звичаї. Розумна, ніжна матуся Парасковія Петрівна володіла кількома мовами, глибоко розуміла музику, любила українську пісню.
Перше велике горе спіткало дівчину у шість років — помер батько. У сім’ї з’явився вітчим — «дикий» поміщик, з приходом якого в хаті оселилося п’янство, знущання (не тільки над кріпаками, а й над сім’єю), розгули, а разом з ними і вічний страх. Програвши одного разу маєток дружини, вітчим покинув сім’ю, а мати з трьома дітьми переселилася до своєї двоюрідної сестри — матері відомого критика Дмитра Писарєва.
Коли дівчині виповнилося дванадцять років, Парасковія Петрівна віддала її до Харківського пансіонату. Талановита, кмітлива, Марія вчилася з великою охотою, а заповітом для неї стали материнські слова: «Не знатимеш хоч кілька мов — не вважай себе людиною». На жаль, навчання майбутньої письменниці тривало тільки три неповних роки.
У 1847 році Марія Вілінська оселилася в Орлі у тітки Катерини Петрівни Мардовіної, виховувала її дітей. Багата тітка організовувала щотижневі літературні вечори, на яких бували відомі письменники, артисти, художники. Тут Марія зустріла і свого майбутнього чоловіка Опанаса Васильовича Марковича — студента Київського університету, відомого фольклориста та етнографа. Коли вони одружилися, Марії минуло лише шістнадцять років. Вона була високою, ставною дівчиною з розкішною каштановою косою, що звисала з плеча або була складена короною на голові. Така звичка залишилась в неї на все життя.
Після весілля молоде подружжя виїхало на Україну. Марковичі подорожували по Чернігівщині, на деякий час осіли у Києві, потім в Немирові. Тут, під старою розлогою грушею, у нальчицькій садибі, переписувала Марко Вовчок рукописи, тут і знайшла вічний спочинок. «Якщо не судилося мені лежати поряд із Шевченком, — заповідала вона чоловікові ще задовго до смерті, — то поховай мене під цією грушею».
2. Опрацьовування твору Марко Вовчок «Дев’ять братів і десята сестриця Галя»
2.1. Виразне читання твору; переказування окремих епізодів оповідання.
2.2. Тема: зображення життя української бідноти (на прикладі вдови з десятьма дітьми) у часи панської експлуатації (кріпацтва).
2.3. Ідея: засудження панської жорстокості, підступності, прагнення до збагачення на праці знедоленого люду, возвеличення краси українського народу, щирості, доброти, поваги одне до одного (стосунки між дітьми вдови).
2.4. Основна думка: соціальний устрій нівечить долю тих, хто постійно працює, паничі намагаються принизити гідність, достоїнство людини, внаслідок чого — вбивство і самогубство героїв.
2.5. Жанр: соціальне оповідання-казка.
2.6. Композиція.
Твір складається з 7 частин.
I частина — опис убогого життя удови з десятьма дітьми, страждання жінки від непосильної праці та жалю до своїх голодних дітей; наймитування старшого сина та повернення його додому.
II частина — велике свято. Відвідування вбогою родиною церкви, ярмарку; розповідь жінки своїм дітям про Ласуна; сини покидають матір і Галю, вирушаючи на заробітки.
III частина — очікування жінок на своїх рідних; смерть старої жінки; Галя йде на заробітки.
IV частина — самотнє життя Галі; знайомство козака з Галею, розповідь про життя-буття; козак пропонує Галі стати його дружиною; вінчання молодих; Галя від’їжджає разом з козаком до села Глибова.
V частина — життя братів у скелях.
VI частина — Галя і Михайло у дорозі, їх розмова про братів Галі, які невідомо куди вирушили. За розмовою молодята заблукали.
VII частина — грабіжники (брати Галі), нападають на Галю та її чоловіка, в результаті Михайло вбиває старшого брата, а інші брати — Михайла. Від страждання, великого горя Галя позбавляє себе життя — стрибає з великої скелі у Дніпро.
Експозиція: знайомство з удовою та її дітьми, умовами їх життя — страждання, наймитування старшого і середнього братів.
Зав’язка: брати, їдучи на заробітки, покидають рідний дім; смерть матері; залицяння козака до Галі.
Кульмінація: смерть старшого брата від рук Михайла, вбивство Михайла братами Галі.
Розв’язка: самогубство Галі.
2.7. Характеристика образів твору.
2.7.1. План до образу братів.
1) Дев’ятеро синів удови.
2) Портретна характеристика. («І вродилися ті дев’ять синів, як дев’ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос, тільки найменший син був трішечки біліший, трішечки благіш від других, а всі вони такі свіжі, смілі, чорняві хлопці...». «...чорноброві, кучеряві, обличчя, як то розсвіт, палають очі, як зорі, сяють...»)
3) Риси характеру братів:
а) шанобливі (до матері, Галі);
б) чуйні та справедливі;
в) добрі та щирі;
г) працьовиті;
д) з часом жорстокі, неусвідомлені.
4) Брати-грабіжники;
5) Пошуки братами щастя закінчуються трагедією.
2.7.2. План до образу Галі.
1) Галя — улюблениця в родині.
2) Портретна характеристика дівчини.
3) Риси характеру:
а) чуйна, лагідна, відкрита; б) весела; в) щира;
г) роботяща;
д) любляча сестра, дружина;
е) здатність на самопожертву.
4) Трагедія Галі — виклик жорстокому суспільству.
2.8. Обговорення змісту твору за питаннями:
✵ Які часи зображено у творі? (Кріпацтво)
✵ Чому життя вдови було гірким?
✵ Що у творі сказано про вбоге життя удови? («...такого вбожества безпомічного, яке удова собі мала, то хоть би і у глухій глуші пошукати, там, де людського житла не знайти, людського образу не стріти й голосу не почути... нема... кому помогти, ані зарадити; нема кому тебе пожалувати, ані тобою запіклуватись»)
✵ Як брати ставилися до своєї меншої сестри Галі? Чим це пояснити?
✵ Опишіть місцевість, де було розташоване убоге житло вдови. («...що то за малесенька хатиночка стоїть, як вона у землю увійшла й покривилася; як віконечка скосилися й як дашок убравсь у мох зелений і в сивий. І не огороджена хатинка і нема сіней, ані комори, нема садочка, ані города коло неї, тільки стара тиха груша з зломленою верховиною»)
✵ Про що свідчить опис самої хати вдови? («Нічого нема, опріч лавок та вузенької полочки, де стояла миска з ложками. Піч потріскалася й осіла; на припічку перевернений горщик, два кілочка у стіні, що на їх нічого не висить; стіл із розколаною упродовж посередині; що на ньому нічого не стоїть; у куточку іконка з гладженим ликом, що повита сухими й свіжими квітками»)
✵ Чому мати поверталася з роботи «помученою»?
✵ Кому і для чого мати принесла приношені черевички?
✵ Як мати охарактеризувала старшому сину майбутню роботу в наймах? («Як будеш добре служити, заслужиш собі ласку, вислужиш заплату. Дасть Бог милосердний, то потім собі й кожушок справиш... Хазяїн твій, здається, чоловік хороший буде, а як що там і впаде тобі у службі... яке там лихо-горе, то ти приймай за добре... Коханий, ти перетерпи...»)
✵ Чому вдова вимушена була віддати старшого сина у найми?
✵ Що відбувалося у материнській душі, коли вона запропонувала синові піти у найми? («Вже більш мати нічого не примогла казати: голосу в неї не хватило, неначе важка рука душила її. Вона сиділа вже мовчки, а тільки дивилася на старшого сина, та все тісніш та тісніш душила її важка рука тая...»)
✵ Чим пояснити те, що й інші діти вдови теж захотіли піти у найми?
✵ Про яке життя старшого сина у наймах розповідала мати дітям?
✵ Яким собі уявляли діти хазяїна старшого брата?
✵ Розкажіть про справжнє життя старшого брата у наймах. Яку роботу він мусив виконувати?
✵ Що у творі сказано про господаря старшого сина?
✵ Як діти зустріли старшого брата, якого прогнав хазяїн? Що він розповів про службу?
✵ Як мати сприйняла повернення старшого сина?
✵ Чому старший син погодився терпіти будь-які муки, страждання, аби знову піти у найми?
✵ З чим пов’язано те, що люди під час свята йшли до церкви?
✵ Що відчула мати, перебуваючи зі своєю родиною на ярмарку?
✵ Чому Галя не розуміла того, що на свої прохання до матері, вона отримувала постійну відмову?
✵ Як мати охарактеризувала шлях у горах?
✵ Яку пригоду про Ласуна розповіла мати дітям?
✵ Чим пояснити те, що діти ніколи більше не просилися на ярмарок?
✵ До кого пішли у найми старший і середній брати? Як склалася їх доля?
✵ Як дочка господаря образила середнього брата?
✵ Що спонукало синів-братів покинути рідну домівку?
✵ Яке лихо сталося зі старою жінкою?
✵ Чому Галя вимушена була піти на заробітки?
✵ Про що відбулася розмова Галі з іншою бідолашною молодицею, коли вони пололи?
✵ Що розповів козак Галі, коли завітав до неї вдруге?
✵ Від’їжджаючи знову додому, козак запропонував Галі одружитися з ним. Як вона це сприйняла?
✵ Чим займалися брати, переховуючись у скелях?
✵ Чому молодята заблукали?
✵ Яке попередження отримали Галя з Михайлом, їдучи небезпечним шляхом?
✵ Що трапилося з молодим подружжям під час подорожі до Глибова?
✵ Яка трагедія сталася з героями твору? Чим вона була зумовлена?
✵ Чи можна виправдати самогубство Галі?
✵ Хто ж є винним у трагічній долі героїв оповідання?
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Розв’язання тестових завдань
1. Удова, яка мала дев’ять братів і десяту доньку, жила неподалік від:
а) Миргорода; б) Києва; в) Полтави.
2. Сини удови порівнюються:
а) з соколами; б) орлами; в) могутньою скелею.
3. Найбільше Галя любила брата:
а) старшого; б) середнього; в) меншого.
4. Свою хату вдова вважала:
а) за землянку; б) хижку; в) курень.
5. Чим була небезпечна місцевість, де була хата вдови?
а) У лісі жили вовки; б) з гори на хату міг впасти камінь; в) неподалік була річка, яка навесні могла затопити житло.
6. Про яку річку згадується у творі?
а) Дунай; б) Дніпро; в) Каялу.
7. Маленьку Галю захоплювала казка:
а) про котигорошка; б) Івася; в) зайчика.
8. Галя полюбляла перед сном послухати пісеньку:
а) про яскраве сонечко і зелені луки;
б) червону калину біля кринички;
в) цибатого журавля, який дивне диво бачив.
9. Повернувшись з роботи, мати готувала дітям:
а) борщ; б) куліш; в) кашу.
10. У зимову неділю, коли мати була вдома, діти любили:
а) покататися на санчатах; б) пограти у сніжки;
в) погуляти у маминій одежі на вулиці.
11. Діти були здивовані, коли одного разу мати принесла:
а) бублики; б) приношені чоботи; в) шкіряні рукавиці.
12. Як мати охарактеризувала старшому сину службу в наймах?
а) Доброю і милосердною; б) тяжкою і серйозною;
в) вимушеною і важливою.
13. Менший брат пообіцяв Галі, що для неї у наймах він заробить:
а) хусточку; б) кожух; в) чобітки.
14. Яким було першочергове завдання у старшого брата в наймах?
а) Вимести у хаті; б) наносити води; в) нагодувати худобу.
15. Хазяїн у старшого брата був:
а) шевцем; б) фермером; в) торговцем м’яса.
16. Через що старший брат повернувся з наймів?
а) Його вигнав хазяїн; б) того захотіла сестра Галя; в) не зміг більше терпіти знущань над собою.
17. Під час свята вся родина вдови пішла:
а) до міста; б) у церкву; в) гуляти на луки.
18. Що просила Галя у матінки купити на ярмарку?
а) Чоботи; б) медовика; в) різнокольорові стрічки.
19. Яке фруктове дерево росло біля удовиної хати?
а) Вишня; б) яблуня; в) груша.
20. До кого старший брат пішов у найми вдруге?
а) Баштанника; б) хлібороба; в) молочника.
21. Навіщо брати вирішили піти з дому?
а) Шукати щастя та долі; б) найнятися до пана на заробітки; в) поїхати до міста навчатися.
22. З яким питанням не звертався козак до Галі, вперше зустрівши її?
а) «Скільки ж часу ще крокувати до міста?»;
б) «А дійду я тією доріжкою до міста?»; в) «А де ж тут у вас криниця?».
23. Яку роботу виконувала Галя на заробітках?
а) Доглядала панське немовля; б) полола; в) випасала кіз.
24. Для чого козак знову повернувся до міста?
а) Вести торгівлю; б) навчатися;
в) розважатися, на дива усякі подивитися.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Прослідкуйте, як у творі відображено знедолене життя українського народу.
2. Вмотивуйте, чому Галя, отримавши щастя, раптово його втратила. Чи є в цьому якась закономірність? Обґрунтуйте власну думку.
3. Як звали козака, чоловіка Галі?
а) Миколою Серпним; б) Михайлом Нарадою; в) Петром Лісничим.
Картка № 2
1. Висловте власне ставлення до діяльності братів наприкінці твору. Що змусило їх стати на хибний шлях?
2. Чим, на ваш погляд, зумовлені страждання старшого брата у наймах і врешті-решт передчасна смерть? Свої думки підтвердіть, посилаючись на зміст твору.
3. З якою пропозицією звернувся козак до Галі, від’їжджаючи додому вдруге?
а) Писати йому листи; б) подарувати щось на згадку; в) стати його дружиною.
Картка № 3
1. Доведіть, що страждання вдови є свідченням тяжкого життя українського народу в часи кріпацтва. Відповідаючи, наведіть переконливі аргументи.
2. Чи можна вважати, що «Дев’ять братів і десята сестриця Галя» Марко Вовчок — твір-трагедія? Чому не судилося щасливого життя героям цього оповідання?
3. Розбійниками, які напали на Галю і її чоловіка, були:
а) турецькі загарбники; б) дев’ять братів; в) селянські повстанці.
VI. Підсумок уроку
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
VIII. Домашнє завдання
Проаналізувати твір Нитченко-Чуба. «Вовченя», скласти питання до оповідання.