Розробки уроків - Українська література 7 клас - 2015 рік

ЛІРИЗМ ПОЕЗІЙ А. МАЛИШКА. «ВЧИТЕЛЬКА»

Мета:

✵ навчальна: поглибити відомості про життя А. Малишка та про його пісні, навчати визначати й коментувати основні мотиви віршів, роль художніх засобів у них та символічність образів;

✵ розвивальна: розвивати вміння виразно й вдумливо читати поезії, коментувати їхній зміст, висловлюючи власну думку про порушену проблему;

✵ виховна: прищеплювати любов до поезії, розвивати естетичні смаки, виховувати повагу до українських майстрів слова.

Обладнання: підручник, портрет А. Малишка, аудіозапис пісні «Вчителька».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

IV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Технологія «Автор-оповідач».

Кажуть літературознавці, що поезія Андрія Малишка пісенна. А чи не в дитинстві її витоки? Про це дізнаємось у самого автора.

(Радимо використати розповіді від імені самого автора.)

Орієнтовна розповідь Андрія Малишка (дусика Базелика)

Мати моя — Ївга Остапівна — була жінкою м’якої вдачі та великого серця. Вона чудово співала, часто розповідала нам казки й легенди. Материну науку взяв глибоко до серця, а до фольклору ставився особливо бережно й з неабияким благоговінням: «Я сміявся і плакав разом з героями тих пісень і дум». Мені хотілось, щоб кожен фольклорний твір закінчувався щасливо. Часто додумував кінець пісні: ні, козак не убитий, а тільки поранений, добрі люди вилікували його живою водою, і поїхав він до батька-матері. (Демонструє учень фото матері.)

Від старшого брата ще зовсім малим навчився грати на гармонії. Василь брав мене з собою навіть на весільні гуляння. А коли підріс, то підміняв у весільних музик бубнара, іноді довіряли мені замінити й основного гармоніста. А коли ми з Василем почали співати, то справді люди заслуховувалися… Так моя пам’ять вбирала народний пісенний розмай. (Демонструють фотографії сім’ї.)

В Обухові (недалеко від Києва), де я народився (14.11.1912 p.), з давніх- давен існував осередок бандуристів, при якому знаходилась й школа з досить важкою програмою. У цех бандуристів нелегко було потрапити, та мені пощастило, бо шкільна подруга Софійка умовила старшого в цій школі дозволити мені приходити, слухати пісні й самому вчитися і грі, і співу. У цьому цеху я одержав своє музичне виховання.

— Як ставився батько до обдарування сина?

Батько мій — Самійло Микитович — був прекрасним вихователем своїх одинадцятьох дітей, людиною вимогливою і водночас надійною, вдатним шевцем. Прагнув бачити мене хліборобом. Мені — його третій дитині — справді судилося стати сіячем, але на ниві поезії, про що я написав у вірші:

Сусіди з батьком радили мені

З дитинства стати хліборобом,

Одвічним другом плуга і гречок,

Дощів осінніх в ночі вересневі.

А я обрав нелегке ремесло —

Шукати слово скарбом таємничим…

— Бібліографи говорять про Вашу велику пристрасть до читання книг (приблизно 140-150 сторінок на день). Хто ж прищепив любов до книги?

Любов до книги передав мені дядько Микита. Вроджений романтик, ставив понад усе книгу, заради неї міг занедбати термінове замовлення, з нею міг забути про все на світі. Відкладе недошитий чобіт, поважно поправить окуляри і бере в руки книгу. Тому його й назвали «чорнокнижником». У дитинстві ж я читав не тільки для себе, а й для мало не всієї вулиці.

Навчальна лекція

Зворушливою піснею «Вчителько моя». А. Малишко низько вклонився всім учителям за їхню нелегку працю. Й досі звучить вона під час шкільних свят. Існує легенда, що вірш написаний за реальними подіями. Нібито повернувшись після війни в рідну школу, А. Малишко не впізнав улюбленої вчительки: ця ще не стара жінка виявилась сивою. Поет дізнався, що на фронті загинув її чоловік, а два сини-близнюки підірвали себе гранатою, щоб не здатись живими в руки ворогів. Від таких страшних життєвих трагедій вчителька не втратила природної доброти, педагогічного хисту, перелила свою любов на чужих діток. Автор схиляється перед героїнею, називає її єдиною порадницею, зорею, дякує за невтомну працю:

Знов щебече юнь і цвіте трава,

Пізнаю тебе в постаті несхилій,

Вчителько моя, зоре світова,

Раднице моя На Вкраїні милій!

Прослуховування пісні «Вчителька».

Виразне читання твору

Бесіда за змістом прочитаного

♦ Який настрій навіяла вам поезія «Вчителька».

♦ Який настрій ліричного героя?

♦ Яка тема твору?

♦ У чому ви вбачаєте головну думку, ідею?

♦ Чому автор із глибокою ніжністю ставиться до вчительки?

♦ Чи є у вас справжні вчителі, до яких ви ставитесь із пошаною та повагою?

конкурс на найуважнішого учня

1. Про яку пору року йдеться у вірші «Вчителька». (Про весну) 2. Який час доби зображено в поезії? (Світанок, ранок) 3. Яке дерево росте під вікном у школі? (Явір) 4. Скільки синів було у вчительки? (Двоє) 5. Що сталося з її синами? (Загинули на фронті.) 6. Як поет називає свою вчительку? («Зорею світовою». «радницею». 7. Яких птахів згадує поет? (Журавлів) 8. Які слова свідчать про працьовитість і наполегливість учительки? («І роботи час проганяє втому». або «А у тебе знов та ж доріжка в клас».) 9. Які предмети щоденного вжитку школярів згадано у вірші? («Зошитки малі». 10. Якими словами підкреслює поет незламність учительки, її мужність? («Постать несхила». 11. Хто написав музику до вірша? (Композитор Платон Майборода) 12. У чиєму виконанні «Пісню про вчительку». почули в усьому світі? (Народного артиста України Дмитра Гнатюка)

V. ПІДСУМОК УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити поезію «Вчителька».