Розробки уроків - Українська література 7 клас І семестр - 2012 рік

І. ФРАНКО „ЗАХАР БЕРКУТ“.ПРОБЛЕМА ВИБОРУ ЛЮДИНИ У ВИРІШАЛЬНІЙ СИТУАЦІЇ. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗУ ЗАХАРА БЕРКУТА

Мета: продовжити опрацьовувати ідейно-художній зміст повісті (ІХ розділ); охарактеризувати образ Захара Беркута, добираючи відповідні цитати, фактичний матеріал з твору; розвивати в учнів навички характеризувати літературного героя, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, творчо мислити, робити відповідні висновки; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття обов'язку, відданості своєму народові, справі, любов до вітчизни, рідного народу; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет І. Франка, текст твору, малюнки учнів та ілюстрації до повісті; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Гейм „Хто з героїв“

Завдання. Дати відповідь, кому з героїв твору „Захар Беркут“ І. Франка належать нижченаведені слова?

1. „Хто хоч хвилю зазнав неволі, той зазнав гіршого, ніж смерть“. (Максим)

2. „Прийде пора, іскра розгориться новим огнем!“ (Захар Беркут)

3. „Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду тухольському медведеві!“ (Тугар Вовк)

4. „Раз мати родила, раз і гинути прийдеться“. (Бурунда)

5. „Ні, власті у нас над громадою не має ніхто: громада має власть сама, а більше ніхто...“ (Максим)

6. „Ми над усе любимо свій кутик,— коли б так кождий інший любив свій кутик, то певно всі люди жили б на світі спокійно й щасливо“. (Максим)

7. „Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета!“ (Захар Беркут)

8. „Свідоцтво моє проти боярина Тугара Вовка велике і страшне: він зрадник...“ (Митько Вояк)

9. „Я буду твоєю служницею, твоєю невільницею до останнього віддиху, лиш не йди туди, не подавай свого чесного ім'я на вічну ганьбу!“(Мирослава)

10. „Я не піду дальше. Я не стану зрадницею свого краю!“ (Мирослава)

11. „Гляди, дівчина, на свій тат. Будь вірна великому Чінгісхану. Велика ласка буде!“ (Пета)

12. „Ти дуже хитрий, такий хитрий, що аж себе самого перехитрив! Ти кажеш, що щастя бажаєш, а ти вбив моє щастя“. (Мирослава)

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Основний зміст уроку

1. Характеристика образу Захара Беркута

1.1. Цитатна характеристика. Додатковий матеріал.

Найповніше розкривається характер Захара Беркута у грізний для його народу час, коли він стає на чолі тухольської громади у боротьбі з монгольськими нападниками. Саме він складає план знищення монголів, на його заклик приходять на допомогу тухольцям верховинці й загіряни, він безпосередньо керує боротьбою тухольців. І в цій боротьбі найбільше проявляється його мужність, світлий розум і передбачливість. Він пропонує не відбити напад монголів, а розгромити ворога в тухольській долині, щоб захистити сусідні села від несподіваного нападу монголів.

Ним керують у першу чергу громадські інтереси. Почуття громадського обов'язку, яке тісно зв'язане з глибоким патріотизмом, у Захара Беркута найяскравіше проявляється в трагічну хвилину, коли в полон до ворога потрапляє його син. Усією силою своєї душі він любить сина, але коли Тугар Вовк пропонує тухольцям випустити монголів із тухольської долини в обмін на полоненого Максима і частина тухольців просить Захара прийняти цю пропозицію і визволити свого сина, то він відмовляється. Захар пояснює, що тут справа йде не про його сина, а про долю їхніх сусідів — верховинців і загірян, які, непідготовлені, зазнають ще страшнішого горя від нападу монголів. „Не дбайте про мого сина, а рішайте так, якби він був уже в гробі“,— каже Захар Беркут, затамовуючи біль у душі. Він підкоряє свої батьківські почуття громадянським інтересам. І його відповідь посланцеві Бурунди звучить твердо і переконливо: „Або ми всі погинемо, або ви всі — іншого вибору нема“.

Коли ж вдруге заходить мова про долю його сина, якого можна було врятувати, відпустивши живими ватажків монгольського війська, ЗахарБеркут і тут проявляє свою принциповість і твердість переконань. Він не може навіть тоді, коли монгольське військо знищене, прийняти пропозицію Бурунди, бо знає, який це підступний і жорстокий ворог. Бурунда ніколи не забуде загибелі свого війська і наведе на тухольців ще страшнішу силу. „Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю!“ — каже Захар Беркут. Своєю рукою посилає він величезний камінь у купу, де, крім ворогів був і його син.

(Покажемо, яких надлюдських сил треба було Захарові, щоб наважитися на це, бо в деяких учнів може скластися думка, що він черства людина, без батьківських почуттів, коли відмовляється визволити сина.) Після того як Захар послав смертельну зброю, він „тремтів, мов мала дитина, і, закривши лице руками, ридав тяжко“. Ось як дорого коштував йому той останній удар по ворогу. Можливо, від цього він так раптово і помирає.Але яку силу духу, твердість і стійкість він проявляє перед цим, у грізний для свого народу час.

Слід підкреслити і чесність старого Захара. („Беркути додержують свого слова навіть ворогові і зрадникові“.) Він прекрасний у всьому, навіть у своїй смерті. У своїй останній промові перед громадою Захар говорить про те, що тухольці перемогли ворога не лише своєю зброєю, а й мудрістю і дружбою, згуртованістю, висловлює впевненість у щасливому майбутньому рідного народу. Як заповіт нащадкам звучать його слова: „Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить нас“. В цьому образі втілені мудрість, мрії і прагнення народу.

1.2. Бесіда за питаннями.

• Коли ви вперше, читаючи твір, дізналися про Захара Беркута?

• Що єднає прізвище Захара з назвою птаха?

• Чому Захар Беркут мав авторитет серед тухольців?

• Як Захар реагує на шкоду, яку завдає Тугар Вовк громаді?

• Чим пояснити те, що старий Беркут прагне розгромити, а не відбити татар?

• Які сили допомагають Захарові прийняти правильне рішення і подолати ворога?

• В чому вбачав тухольський ватажок смисл свого життя?

• До якої справи Захар Беркут мав хист?

• Яке значення для ще молодого Захара Беркута мало його перебування у діда Акинтія?

• Як Захар Беркут ставиться до зрадництва Тугара Вовка?

• Чому Захар не погодився на пропозицію Тугара Вовка обміняти полоненого Максима на вихід татар з котловини? Що в цей період відчував старий Беркут? Чи можна його засудити за таке ставлення до свого сина?

• Яким були останні слова Захара Беркута? Що він пророкував для майбутнього покоління?

• Чим повчальний образ Захара Беркута?

1.3. Орієнтовний план-характеристика образу Захара Беркута.

1) Захар Беркут — ватажок тухольської громади.

2) Портрет і зовнішність героя.

3) Риси характеру: а) добрий і волелюбний; б) відвертий і чесний; в) працьовитий; г) розсудливий і мужній; д) витриманий.

4) Прагнення героя: а) боронити рідний край від ворогів; б) шанувати традиції і богів; в) служити інтересам народу; г) закликати до єдності, згуртованості народу в боротьбі з ворогами.

5) Захар Беркут — патріот Руської землі.

2. Опрацювання ідейно-художнього змісту ІХ розділу повісті

2.1. Виразне читання або переказування окремих частин розділу.

2.2. Тема: зображення перемоги тухольців над монголо-татарами; смерть старого Беркута.

2.3. Ідея: возвеличення мужності, винахідливості, кмітливості тухольців, їх наполегливості у досягненні своєї мети.

2.4. Основна думка: „Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніякаворожа сила не побідить вас“.

2.5. Композиція.

Експозиція: продовження атаки тухольцями монголо-татар за допомогою стовбурів загострених ялиць.

Зав'язка: намагання Бурунди і Т. Вовка обміняти своє життя на полоненого Максима.

Кульмінація: смерть ворогів, Максим залишається живий.

Розв'язка: остання промова З. Беркута до громади; смерть і поховання ватажка Тухлі.

2.6. Сюжет.

Продовження боротьби тухольців і монголів. Все більше і більше татар гинуло під водою. Невелика купка татар, де були Т. Вовк, Бурунда, Максим, перебували на плоту. Всіх їх обстрілювали тухольці. Щоб зберегти собі життя, Бурунда і Т. Вовк вирішують обміняти своє життя на полоненого Максима. З. Беркут не погоджується на це. Тоді Бурунда замахнувся із сокирою, щоб зарубати Максима, але Т. Вовк відрубав бегадиру руку. Бурунда, падаючи у воду, потягнув за собою Максима. Камінь, який кинув З. Беркут за допомогою метавки знищив решту ворогів. Максим залишається живий. Остання промова тухольського ватажка до народу перед смертю. Поховання Захара Беркута.

2.7. Бесіда за питаннями.

• Що вирішили зробити тухольці для прискорення перемоги над ворогом?

• Який новий засіб боротьби з оточеними монголами запропонувала Мирослава тухольцям?

• Через що бегадир, побачивши, що тухольці знищують останні залишки його війська, нічого не міг зробити?

• Що відчувала Мирослава, коли бачила у ворожому стані двох рідних для неї людей — батька й Максима?

• Якої думки був З. Беркут стосовно того, щоб зберегти життя Т. Вовку і Бурунді в обмін на волю Максима?

• Як тухольці поховали свого ватажка?

• Чи є закономірним те, що в кінці твору всі вороги гинуть, а Максим залишається живим? Свої думки обґрунтуйте.

V. Підсумок уроку

1. Групування персонажів у повісті, його значення у розкритті ідейного змісту твору

У повісті „Захар Беркут“ зображено боротьбу між волелюбною тухольською громадою і монгольськими нападниками. Дійові особи твору залежно від їх ставлення до цієї боротьби поділяються на дві групи: з одного боку — тухольці на чолі із Захаром Беркутом, з другого боку — монгольські завойовники на чолі з Бурундою. Між ними точиться гостра боротьба. Боярин Тугар Вовк іде служити ворогові у тяжкий для його батьківщини час, стає зрадником. Дочка боярина Мирослава, усвідомивши справедливий характер боротьби тухольців, допомагає трудящим у їхній визвольній боротьбі. Кожен персонаж визначив своє місце у житті, служачи рідному народові чи його ворогам. Залежно від цього ми і маємо у творі позитивних і негативних персонажів. Таким протиставленням дійових осіб у творі автор висловлює свою любов до трудящих і ненависть до експлуататорів. Позитивних героїв він показує як глибоких патріотів, вірних захисників батьківщини, а негативних персонажів змальовує як лютих завойовників, жорстоких експлуататорів народу.

2. Виховне значення повісті (пропонується учням записати у зошит)

Любити свій народ, свою країну, яка зазнала стільки незгод у минулому, вірно їй служити, цінувати єдність і згуртованість. Популярність повісті у нашій країні та за рубежем. І. Я. Франко підкреслює, що за новий суспільний лад треба боротися дружно, згуртовано, самовіддано, як тухольськагромада боролася з монголами. Письменник проголошує у творі ідею згуртованості всіх трудящих: тухольці захищають не лише свої інтереси, а й думають про життя сусідів, їм на допомогу приходять воїни з інших громад, щоб разом боротися проти загарбників. Дружба має велике значення.

3. Значення творчості І. Я. Франка

Трудився І. Франко до останніх днів свого життя. А воно в нього було недовге, до того ж багато років він просидів у тюрмах. І все-таки Франкова літературна спадщина — величезна.

І. Франко — автор понад 5000 творів. Він — видатний поет, прозаїк, драматург. Він — критик і дослідник літератури, історик, філософ, фольклорист, етнограф, мовознавець, економіст, мистецтвознавець, публіцист, журналіст і політичний діяч. Володіючи чотирнадцятьма мовами, перекладав літературу народів світу. Після смерті І. Я. Франка здійснено більше 1000 видань його творів загальним накладом понад 25 млн примірників українською мовою і в перекладах 65 мовами народів світу. І ми горді з того, що, живучи на святій Шевченковій землі, щиро вітаємо дух безсмертного Каменяра.

4. Значення повісті І. Франка „Захар Беркут“

Своєю повістю І. Франко хотів сказати, що загарбник, який би численний він не був, буде знищений. Автор закликає свій народ до єдності й утверджує думку: народ непереможний доти, доки він згуртований.

Повість „Захар Беркут“ стала популярною одразу, як тільки вийшла друком, а ще через 2-3 роки вона помандрувала світовими шляхами.

Б. Лятошинський написав музикальну драму „Золотий обруч“ — за мотивами повісті „Захар Беркут“ (лібретто Я. Мамонтова). Золотий обруч — це символічний образ прапора тухольської общини. Режисер Київської кіностудії імені О. Довженка В. Івченко екранізував цей твір.

Зі сцени Івано-Франківського музично-драматичного театру не сходить п'єса „Захар Беркут“ за мотивами повісті Івана Франка. Матеріали шкільного музею І. Я. Франка розповідають про це.

Письменник сподівається „збудити живий інтерес й у сучасних людей...“ І ми з певністю можемо сказати, що це йому вдалося.

„Скрізь і завсігди у мене була одна провідна думка — служити інтересам мого народу і загальнолюдським поступовим ідеям.“ (І. Франко).

5. Висловлювання про І. Франка

VI. Оголошення результатів роботи на уроці школярів

VII. Домашнє завдання

Скласти „доміно“ на тему „Життя Т. Шевченка“; вміти аналізувати поезію Т. Шевченка „Мені тринадцятий минало“; написати домашній міні-твір за твором І. Франка „Захар Беркут“ на одну з тем:

• „Захар Беркут — патріот Руської землі“;

• „Що я думаю про зрадника Тугара Вовка“;

• „Сила народу — в єдності“.