Розробки уроків - Українська література 7 клас І семестр - 2012 рік

М. СТЕЛЬМАХ „ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ”. ЗВИЧАЇ, ТРАДИЦІЇ УКРАЇНЦІВ У ТВОРІ

Мета: через художнє слово пояснити учням, як письменник намагається яскраво відобразити звичаї та традиції українського народу в повісті; продовжити знайомство школярів із змістом твору, опрацьовуючи його V, VI розділи; розвивати словник учнів, збагачувати їх мовний запас; формувати кругозір, світогляд; виховувати шанобливе ставлення людини до природи, пошану до звичаїв і традицій народу; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет М. Стельмаха, підручник, ілюстрації „Звичаї та обряди українського народу”, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Розповідь учнів про звичаї та традиції українців, які згадуються у творі М. Стельмаха „Гуси-лебеді летять” із застосуванням ілюстрацій. Звичаї та обряди українського народу.

III. Актуалізація опорних знань

1. Народознавчий конкурс

1. З якою свійською твариною ходять хлопчики-колядники на різдвяні свята? (Козою)

2. Який колір символізує радість життя і любов? (Червоний)

3. Чому дарують яйце-писанку з трикутниками? (На знак побажання достатку в оселі)

4. Символом сонця є... (Звіздар або ружа)

5. З уведенням християнства риба символізувала... (Ісуса Христа)

6. На яке народне свято трави і квіти набирають найбільшої сили? (Івана Купала)

7. Якої пори року розпочинався рік у давніх слов'ян? (Навесні)

8. Для того, щоб швидше прийшла весна, люди випікали з тіста пташок-... (Жайворонків)

9. Який місяць багатий на весілля за народним календарем? (Жовтень)

10. Як у різних місцевостях України називалась гілочка свяченої верби? (Верба, лоза, шутка)

11. Рослина, що є символом отчого краю, нашої рідної України? (Калина)

12. Для чого в часи козаччини перед походом кожна дівчина дарувала нареченому вишиту хустку? (Як символ вірності)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Бесіда за питаннями

• Який календар називається народним? У чому його призначення?

• З чим було пов'язано те, що люди намагалися протягом свого життя дотримуватися народного календаря?

• Назвіть народні свята, які вам подобаються. Чому саме вони є для вас цікавими? Відповідь обґрунтуйте.

• Які народні свята є популярними дотепер?

• Що залишилося у народних святах ще з язичницької віри?

ІV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

V. Основний зміст уроку

Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе,

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край наш над усе!

Ю. Шкрумеляк

Казка вкладає в мої уста ото слово,

до якого дослуховуються земля і вода,

птиця в небі й саме небо...

М. Стельмах

1. Народознавство у творі

Убога хатина Михайлових батьків, прикрашена вишитими рушниками й кетягами калини, три хлібини й грудка солі на столі, свячені страви у мальованих полумисках.

Є щось язичницьке і в тому, як селяни з книг М. Стельмаха ставляться до землі, оранки, сівби, до насіння й дерев, з якими вони розмовляють, як із живими. Письменник не промине нагоди, щоб показати, як жінки тіпають коноплі, прядуть, тчуть, вибілюють полотна; як урочисто проводжають плугатарів у поле на оранку; як майстровито роблять свою справу гончар чи стельмах. Призабута тепер естетика праці селянина завжди відтворюється М. Стельмахом з великою любов'ю і поезією. Він — пристрасний оборонець ладу сільського життя, всього доброго і красивого, що відтворено досвідом українського селянина протягом віків.

2. Зв'язок повісті з УНТ

У творі багато прислів'їв і приказок („Сто друзів — це мало, один ворог — це багато”, „Над шкурою дрижати — людиною не жити”, „Де не посій, то вродиться”, „Справді, добре сміється той, хто сміється останнім”, „Зверху сміється, а всередині сичить”), влучних народнорозмовних висловів („Птиця також боса ходить і не журиться”, „В книжці злеліяне слово має бути справжнім святом душі й мислі”, „Мужицька музика — ціп і коса”, „Чи знайдеться чоловік, якому не треба було б більше, ніж він має”), фразеологізми („Раки пекти”). М. Стельмах — великий майстер художньої деталі при змалюванні портрету, пейзажу.

3. Опрацювання змісту V розділу твору

3.1. Виразне читання цікавих, на думку учнів, епізодів з розділу повісті.

3.2. Тема: зображення поваги, любові, щирості Михайлика до дядька Себастіяна.

3.3. Ідея: уславлення чуйності, доброти; віра у щасливе майбутнє.

3.4. Основна думка: наполеглива праця, прагнення і велике бажання пізнати

довкілля світ роблять людину духовно багатою, розумною, грамотною.

3.5. Композиція.

Експозиція: випасаючи в лісі коняку, Михайлик назбирав багато грибів.

Зав'язка: отримання Михайликом у попа іншої книги — „Тарас Бульба”.

Кульмінація: подяка дядька Себастіяна Михайлику за гриби, його розповідь хлопцю про майбутнє щасливе життя.

Розв'язка: шаноба і вдячність Михайлика дядьку Себастіяну за його сердечність і доброту до простого люду.

3.6. Сюжет.

Рано-вранці дід розбудив Михайлика, щоб внук ішов випасати Обмінну до лісу. У лісі хлопчик назбирав багато грибів, переважно красноголовців. Юхрим Бабенко хотів у Михайлика виміняти гриби на „Пригоди Тома Сойєра”, але хлопець не погодився.

Після обіду юний читач іде до попа, який дав хлопцю іншої книги — „Тарас Бульба”. Ця книга дуже вразила Михайлика.

Увечорі хлопець пішов до комнезаму. Дядько Себастьян подякував Михайлику за гриби, подарував йому цукерок. Між ними відбулася розмова про можливе щасливе майбутнє життя.

Михайлик, будучи вже дорослим, завжди з великою вдячністю згадував дядька Себастіяна.

3.7. Обговорення змісту розділу за питаннями:

• Чим була багата родина Стельмахів на думку матері Михайлика?

• Що полюбляв їсти Михайлик?

• Якої вдачі була коняка Михайлика?

• Яку смішну побрехеньку про веприка розповів Михайлик дядьку Миколі?

• Через що Михайлик не вважав опеньки за гриби?

• Яким чином хлопчик полюбляв збирати гриби? Чи вмієте ви „полювати” на гриби? У чому полягає ця особливість?

• Про що відбулася розмова між Михайликом і Юхримом Бабенком, коли хлопець повертався з добрим врожаєм грибів?

• Чому Антона, попівського фурмана, називали Недоламаним?

• Як попович сприйняв прихід Михайлика? Чому? Чим пояснити те, що піп дав хлопцю іншої, доступної для читання книги?

• Яким чином книга „Тарас Бульба” захопила юного читача? Які книги ви полюбляєте читати? Чи були у вас такі книги, від яких ви при читанні отримали таку насолоду, як Михайлик від „Тараса Бульби”? Якщо так, то які?

• Яку винагороду отримав Михайлик від дядька Себастіяна за гриби? Як до нього поставився хлопчик?

• Як дядько Себастіян висловився Михайлику про майбутнє?

• Якими були слова вдячності Михайлика дядьку Себастіяну?

4. Робота над змістом VI розділу повісті

4.1. Переказ цікавих епізодів твору.

4.2. Тема: зображення подій, які стосуються Порфирія, що повернувся з банди та відступницької діяльності Юхрима Бабенка.

4.3. Ідея: вміння осмислити свої помилки і розпочати життя по-новому (Порфирій); засудження користолюбства, жорстокості, жаги до задоволення власних потреб за рахунок брехні і жорстокості (Юхрим Бабенко).

4.4. Основна думка: „Селянин має жити однією політикою — своїм клаптем землі і тим, що вродить на ньому”.

4.5. Композиція.

Експозиція: гостювання Михайлика у дядька Себастіяна.

Зав'язка: повернення Порфирія з банди.

Розвиток дії: письмові скарги Юхрима Бабенка на дядька Себастіяна стосовно його рішення щодо подальшої долі бандита Порфирія.

Кульмінація: настирлива вимога Юхрима Бабенка отримати на себе характеристику від дядька Себастіяна.

Розв'язка: читання дядьком Себастіяном характеристики на Юхрима Бабенка, яка відповідала сутності життя цього індивідуума — „...на чужому горі попасти в рай і зачинити за собою двері”.

4.6. Сюжет.

Михайлик щовечора полюбляв відвідувати дядька Себастіяна. Одного разу до комнезама заявився Порфирій, який був у банді. Він висловив бажання повернутися додому і розпочати нове та чесне життя.

Дядько Себастіян довіряє Порфирію, але це не подобається Юхриму Бабенку.

Юхрим починає писати проти неправомірних дій комбіда скарги до газети, у повіт, губернію і столицю. До села приїздить комісія, яка здійснює перевірку щодо скарг, але злочину в цьому не виявляє.

Юхрим Бабенко звертається до дядька Себастіяна, щоб той написав на нього характеристику, бо „писарчук” виявив бажання присвятити себе політичній діяльності.

Дядько Себастіян пише реальну характеристику на Юхрима, від якої останній дуже незадоволений і обурений.

4.7. Обговорення змісту розділу за питаннями.

• Чому Михайлик частенько полюбляв ходити до дядька Себастіяна?

• Яким уявляв своє майбутнє хлопчик?

• Через що Порфирій покинув банду і прийшов до дядька Себастіяна?

• Чим вирішив зайнятися Порфирій після того, як відмовився від перебування у банді?

• Що зумовило Порфирія потрапити у банду?

• Для чого Порфирій хотів, щоб його вдарив дядько Себастіян?

• З чим пов'язано те, що Юхрим Бабенко написав на Порфирія скарги?

• У чому звинуватив Юхрим Бабенко дядька Себастіяна стосовно Порфирія?

• Яким було лікування на ті часи? Чи це було зумовлено?

• Яким чином скористався б Юхрим Бабенко заслугами дядька Себастіяна, будучи на місці голови комбіду?

• Як охарактеризував дядька Себастіяна Юхрим Бабенко?

• Чим закінчується зустріч Юхрима Бабенка з дядьком Себастіяном?

VI. Підсумок уроку

Рефлексія

Відповісти на питання:

• Про які звичаї та обряди ви дізналися з твору?

• Що свідчить про взаємозв'язок людини з природою?

• Чи можна вважати Порфирія негативним героєм?

Свої міркування обґрунтуйте.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VIII. Домашнє завдання

Дібрати матеріал до характеристики образів членів родини Михайлика, дядька Себастіяна та Миколи, Люби; опрацювати зміст VII-ІХ розділів твору.