Г. ТЮТЮННИК „КЛИМКО”. ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ АВТОРА І СЮЖЕТ ТВОРУ

Мета: опрацьовуючи зміст твору, дослідити, як особисте життя автора пов'язане із сюжетом його повісті, проаналізувати ідейний зміст ІІІ розділу твору; розвивати виразне читання твору, уяву школярів, їх логічне мислення, вміння оцінювати високохудожній текст, грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження; формувати кругозір, світогляд; виховувати доброту, чуйність, взаєморозуміння, спостережливість, старанність, людяність, інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Г. Тютюнника, текст твору, учнівські малюнки до повісті, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Огляд-конкурс на кращий малюнок із цікавим коментарем на тему „Мій улюблений епізод з твору Г. Тютюнника „Климко” .

Малюнки повинні бути розташовані у відповідності до сюжету твору.

III. Актуалізація опорних знань

Гейм „Кому з героїв твору Г. Тютюнника „Климко” належать висловлювання:

1. „Може б, ти, до мене перейшов? Куди ж тобі тепер діватися? Хто тепер тебе догляне? (Тітці Моті)

2. „О!.. А це що? Треба було написати "холодно", а в тебе "хохолодно"...” (Дядьку Кирилу)

3. „Я приготую вам краплі датського короля, мій шановний. Загляньте якось”. (Діду Бочонку)

4. „Одна!.. О! Третя!.. А що сховалися, га? Од мене сховаєтесь!” (Климку)

5. „Авспіріні, авспіріні пийте, моя ласко. Тричі на день по одній пігульці. Крейди не шкода!” (Діду Бочонку)

6. „Ти ж там хазяйнуй... А вночі спи і не бійся... Вночі воно все так, як і вдень, тільки й того, що поночі” (Дядьку Кирилу)

7. „То в мене. після великої перерви руки дуже померзли, от воно й хохокнуло” (Климку)

8. „Ай, добра ж... У-у-у, такої не всяка кухарка зварить. Візьми ж отам у скриньці гостинець”. (Дядьку Кирилу)

9. „А хочеш, їх зараз не буде, хочеш?.. Всіх вижену пастися в степ! Хочеш? (Зульфату)

10. „У нас є вугілля. ...Більш нічого в нас немає” (Діду Горєєву)

11. „Спасибі. ...Я рада за вас, мої хлопчики, я просто щаслива.” (Наталі Миколаївні)

12. „Хочеш, я тобі італійський кинджал на дорогу дам? Хочеш? ...Виміняв на четверо яєць. Вони за їжу і карабіни проміняли б! Я знаю”.(Зульфату)

ІV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

1. Особисте життя автора і сюжет твору

1.1. Розповідь учителя.

Повість „Климко” Г. Тютюнник уважав найдорожчою для себе. Він втілив у цьому творі свій ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки допомогти близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя.

„Климко” побудований на автобіографічному матеріалі. З повним правом можна назвати цей твір історико-психологічною хронікою певного періоду нашого життя — років фашистської окупації українського народу.

1.2. Бесіда та обговорення питань.

• Яким було дитинство письменника? Чи можна його вважати щасливим?

• Про що свідчить автобіографічність твору Г. Тютюнника „Климко”?

• Що хотів відобразити у своєму творі Г. Тютюнник?

• Як, на ваш погляд, Климко — це реальний чи вигаданий герой? Вмотивуйте свої міркування, наводячи переконливі приклади з повісті.

• Чому автобіографічність твору „Климко” не означає абсолютне відтворення хроніки життя Г. Тютюнника? Наведіть про це факти з повісті.

• Доведіть, що в основі твору „Климко” — враження малого Григора від того пам'ятного свого походу в дитинстві тяжкими дорогами війни.

• Чи однакові риси характеру, поведінка самого автора повісті „Климко” і його героя? В чому це виявилося?

• З якою метою Г. Тютюнник написав повість „Климко”?

2. Опрацювання ІІІ розділу повісті

2.1. Виразне читання, переказування учнями найбільш вражаючих епізодів з розділу повісті з відповідною аргументацією.

2.2. Тема: зображення дружніх стосунків Климка і Зульфата, їх прагнення допомогти вчительці Наталі Миколаївні.

2.3. Ідея: возвеличення міцної дружби, взаємодопомоги, порядності, доброти, чемності, бажання робити добро.

2.4. Основна думка: вміння долати труднощі, надати безкорисливу допомогу в скрутний час — це свідчить про щирість, взаєморозуміння, душевну красу в людських стосунках.

2.5. Композиція.

Експозиція: життя Климка у кімнаті шахтної сортувальниці.

Зав'язка: зустріч Климка і Зульфата.

Кульмінація: допомога хлопців учительці з її немовлям.

Розв'язка: Климко вирушає в дорогу до великого міста по сіль.

2.6. Сюжет.

На шляху до Слов'янська Климко побачив чорну копичку, але помилився, то був старий курень на баштані, де він і переночував. Після того як згоріла станція від бомбардування, Климко оселяється у ваговій кімнаті шахтної сортувальниці. Зустріч Климка і Зульфата. Зульфат допомагає другу облагородити його життя. На висілку, після приходу італійців, голод. Найцінніший харч — сіль. Климко вирушає у подорож до Слов'янська, щоб здобути сіль і допомогти вчительці з немовлям, які оселяються у нього.

2.7. Бесіда за питаннями:

• Чим повечеряв Климко біля куреня, де він вирішив переночувати?

• Хто такий Зульфат Гарєєв?

• Яким чином Зульфат позбавив житло Климка від пацюків

• Як поводили себе італійці, прибувши на станцію?

• Чому сіль була найціннішим продуктом у голодні часи?

• За яких обставин Зульфат і Климко зустріли Наталю Миколаївну?

• З яким гостинцем з'явився дідусь Гарєєв до помешкання хлопців?

• У зв'язку з чим виникла думка у Климка піти по сіль?

VI. Підсумок уроку

Рефлексія. Усно продовжте фразу: „Сьогодні на уроці я зрозумів...”

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VIII. Домашнє завдання

Опрацювати зміст IV розділу повісті, підготувати усний міні-твір на одну з тем: „Поспішайте робити добро”, „Моя турбота про рідних і друзів”, „Небудь байдужим до горя інших”.