Розробки уроків - Українська література 7 клас І семестр - 2012 рік

ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. С. ВАСИЛЬЧЕНКО „ОЛИВ’ЯНИЙ ПЕРСТЕНЬ“

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість С. Васильченка, ознайомитися з його повістю „Олив'яний перстень“, опрацювати зміст твору, з'ясувати його ідейно-тематичне спрямування; залучати учнів до читання художніх творів самостійно і під керівництвом учителя; розвивати пам'ять, увагу, вміння виразно читати, робити висновки, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; раціонально використовувати навчальний час; виховувати в учнів почуття пошани, поваги до творчості С. Васильченка, творів української літератури; порядність, доброту, чесність, любов до праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет С. Васильченка, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

• Які твори С. Васильченка ви вже читали? („Бусурмен“, „Свекор“...) Чим вони вам запам'яталися?

• Хто є героями багатьох творів письменника? Чому?

• Що вам відомо про життя і творчість С. Васильченка?

• Чому С. Васильченко присвятив майже все своє життя вчителюванню?

• Що б ви розповіли письменнику під час зустрічі з ним?

• Дайте визначення повісті як прозовому жанру художньої літератури. (Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибинного їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням)

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

IV. Основний зміст уроку

Я глибоко вірю у велике майбутнє українського слова.

С. Васильченко

Професійний педагог, патріот і гуманіст, Степан Васильченко може бути уособленням того, що ми вкладаємо в поняття народний учитель.

О. Гончар

Любіть землю! Любіть працю на землі.

О. Довженко

1. Життєвий і творчий шлях С. Васильченка (матеріал для вчителя й учнів)

СТЕПАН ВАСИЛЬОВИЧ ВАСИЛЬЧЕНКО

(справжнє прізвище — Панасенко)

(1879-1932)

Народився Степан Васильченко на Чернігівщині в старовинному містечку Ічні. Зростав він у багатодітній трудовій родині, яка постійно боролася з нуждою. Аби хоч якось зводити кінці з кінцями, у домі працювали всі без винятку — і дорослі, й діти. Незважаючи на злидні, сім'ю не полишав дух взаємної приязні й доброзичливості, тут не піддавалися смутку, полюбляли жарт, веселу історію, вечорами робота супроводжувалася піснею, і нерідко в руках у когось із хлопців, що збиралися на ніч, з'являлася й справжня книжка. Найчастіше це був зачитаний до дірок „Кобзар“ чи повісті Гоголя.

Степан Васильченко згадував ці роки, важкі, напівголодні, які, проте, щедро дарували йому доброту й ласку близьких людей, роки, насичені нехитрим і простим, але таким напруженим і світлим духовним життям.

Найболючішим і найпринизливішим було відчуття безправності. По кілька місяців на рік діти наймитували у багатіїв, з малоліття осягаючи азбуку соціальної нерівності. І все ж скільки пісень лунало вечорами над Ічнею, які прекрасні й поетичні були сині літні ночі, що ними колись захоплювався Пушкін і Гоголь, а потім Тичина й Довженко! Їхню чарівну силу відчув на собі й Степан Васильченко і переніс її на кращі сторінки своєї одухотвореної прози.

Явно виражені здібності до навчання, працелюбність і великою мірою щасливий збіг обставин допомогли С. Васильченку переступити поріг Коростишевської вчительської семінарії, зі стін якої він вийшов з дипломом, що відкрив, здавалося, широку й пряму дорогу в життя. Дев'ятнадцятилітній юнак, сповнений життєвих сил, їде вчителювати у віддалене село на Київщині, в Канівський повіт — шевченківські краї. С. Васильченко горів прагненням бути корисним трудовому люду, допомогти селянським дітям розкрити свої здібності — адже навіть серед найзнедоленіших, нужденних, напівголодних стрічалося на його життєвому шляху скільки обдарованих самобутніх натур...

Невдовзі після появи в селі нового вчителя стали виникати драмгуртки, склався народний хор: до школи потяглися не тільки діти, а й дорослі. Це відразу насторожило сільських верховодців, ревнителів усталеного порядку.

Доноси, що посипалися на молодого вчителя, спричинилися до того, що він попервах опинився під наглядом поліції, а невдовзі й зовсім утративроботу. Почалася важка смуга в його житті — кочування із школи в школу, із села в село.

У роки реакції вчитель Васильченко опинився за ґратами. Бахмутська в'язниця. Так уже виходило, що багато чудових творів української літератури, які стали потім його гордістю, задумувалися, а часто й писалися в тюремній камері. Безсмертні вірші Т. Шевченка, „Тюремні сонети“ І. Франка, громадянська лірика П. Грабовського... Роки, проведені в неволі, не були безплідними й для Васильченка. Тут, у камері, народжувалося багато його задумів, звідси бере початок цілий цикл „Осетинських казок“, створених пізніше на основі фольклору кавказьких народів, до багатств якого С. Васильченка прилучив його друг — осетин, товариш по неволі, що знемагав разом з ним у Бахмутській в'язниці.

З 1908 р. Васильченко, хворий, виснажений, вийшов на волю.

У Києві в 1911 році виходить перша книжечка його творів під назвою „Ескізи“.

З 1914 р. С. Васильченко на війні, після повернення продовжує вчителювати. Зростає його авторитет і в літературі, і в педагогіці. С. Васильченка вважають одним із кращих учителів України. До останніх днів свого життя, що рано обірвалося (письменник помер у 1932 році), він підтримує зв'язок зі школою, вчителює в Києві, пише твори для дітей та юнацтва — „Червоний вечір“, „Авіаційний гурток“, „Олив'яний перстень“.

У цей час багато перекладає: завдяки йому українською мовою заговорили Гоголь, Лєсков, Короленко, Серафимович.

Упродовж багатьох років С. Васильченко жив думкою написати великий масштабний твір про Т. Шевченка, і хоч устиг завершити тільки першу частину задуманої праці — повість „У бур'янах“ — уже вона засвідчила, як глибоко проник письменник у життя Великого Кобзаря, чий подвиг самовідданого служіння народові завжди викликав у його душі синівське благоговійне почуття.

Учитель із Ічні чесно виконав свій письменницький обов'язок. У чудових творах закарбував він свою полум'яну любов до людей праці й нагородою йому за це — вдячні почуття нових і нових поколінь читачів.

2. Опрацювання твору С. Васильченка „Олив'яний перстень“ (1927 р.)

2.1. Тема: зображення активного відпочинку київських хлопців у селі на Полтавщині.

2.2. Ідея: уславлення краси праці, душевної доброти, безкорисливості, відчуття любові, щирості; засудження заздрості, пияцтва як негативного соціального явища.

2.3. Основна думка: тільки в праці, гармонії з природою, оточуючим світом людина стає красивою, душевно багатою, здатною до міцної дружби, палкого кохання.

2.4. Жанр: повість.

2.5. Композиція.

Твір складається з 28 розділів. Події відбуваються на Полтавщині під час літніх канікул у школярів.

Експозиція: троє хлопців — Валер'ян Ліщина, Вітя Барановський, Кость Ясінський — вирушили у мандрівку до села на Полтавщину.

Зав'язка: гостювання Валі, Віті, Костя у Бондарів, допомога хлопців збирати урожай мешканцям села, які потребують допомоги; дружба, а потім кохання між Настею до Костя і Віті до Насті.

Кульмінація: непорозуміння у коханні до Насті між Костею і Вітею. Розв'язка: від'їзд хлопців додому; олив'яний перстень на руці у Костя — згадка про дружбу, кохання з Настею.

2.6. Проблематика твору:

• праця і невміння;

• любов і ненависть, страждання;

• збереження національних традицій (речі-експонати для музею);

• особистість і суспільство.

2.8. Зміст твору.

Троє київських хлопців — Валер'ян, Вітя, Кость — вирішили під час літніх канікул здійснити подорож до села на Полтавщину: відвідати родину Бондарів. Перебуваючи на селі, хлопці допомагали багатьом його мешканцям у жнивний час, брали активну участь в організації і проведенні вистави „На баштані“. Напружений момент твору — коли виникли непорозуміння між Костею і Вітею. Вітя у нетверезому стані намагався домогтися кохання і поваги від дівчини.

Олив'яний перстень, який Настя купила на ярмарку, вона подарувала Кості на згадку про себе.

Швидко промайнув час, і хлопці вирушили знову додому в Київ.

2.8. Аналізування змісту твору за питаннями:

• Чим відрізнялися між собою Валер'ян Ліщина, Вітя Барановський, Кость Ясінський? Зробіть порівняльну міні-характеристику хлопців.

• Як у творі описаний Київ у спекотний час?

• Чому Ліщині не вдалося зібрати експедицію серед учнів класу, друзів?

• Про що свідчить ставлення Василя до хліба? Як ви поводите себе, коли бачите хліб долі, на смітнику?

• Стисло опишіть подорож хлопців до села на Полтавщину.

• Як Бондарі прийняли гостей з Києва?

• Чим пояснити особливе ставлення мешканців села до діда Маркіяна?

• В чому виявилася гостинність Бондарів до Валі, Віті і Костя?

• Через що хлопці не могли потрапити до хати Бондарів, прокинувшись уранці? Хто їм допоміг?

• Опишіть село Липовий Кут. Порівняйте цей опис села із сучасним. Чому праця селян є важкою?

• Як у творі зображені жнива?

• Яке враження на хлопців справила їх робота на полі?

• Яку роботу мала виконати Соня на селі?

• Чому Бондариха попросила молодь допомогти Марині Петрінковій жито зв'язати? Як вони до цього поставилися?

• Для чого Вітя розповів Костю про любов і до чого вона доводить?

• Як гостювання киян у Бондарихи вплинуло на мешканців села?

• За що баби сварилися на Вітю?

• Через що Вітя перебував у нетверезому стані? Чому алкоголь є шкодою для здоров'я людини?

• Чим Настя причарувала Вітю? Що ви найбільше цінуєте в людині?

• На підставі чого виник спір між Валею і дідом Маркіяном?

• Як у творі описано ярмарок? Чому, на ваш погляд, в одних людей на ярмарку обличчя усміхнені, веселі, а в інших — сумні?

• Чому Вітя вважав Настю зрадницею?

• Чи мала успіх театральна вистава, підготовлена молоддю? Відповідь обґрунтуйте.

• Про яке народне свято згадується у творі? (Маковія) Що вам відомо про нього?

• Яким чином Вітя вирішив примусити покохати себе Настю.

• Яку майбутню професію обрав для себе Кость? Чому? А ким би ви хотіли працювати? Чому?

• Які враження залишилися у Бондарихи після від'їзду хлопців додому?

• Чи вдалими, на вашу думку, були канікули у хлопців, під час їх перебування на селі?

• Через що хлопці швидко потрапили додому?

V. Підсумок уроку. Питання до класу

• Що вам сподобалося в оповіданні С. Васильченка „Олив'яний перстень“?

• Як би ви провели канікули, перебуваючи на селі?

• Чому вчить ця повість?

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VII. Домашнє завдання

Підготуватися до уроку літератури рідного краю (знати ідейно-художній зміст твору К. Перелісної „Три правди“).