Книга для вчителя. Конспекти уроків з української літератури для 7 класу - Хомич Я. Ю 2012

Ліна Костенко. Коротко про письменницю. «Чайка на крижині»

Всі публікації щодо:
Костенко Ліна

МЕТА. Познайомити учнів з життям і творчістю поетеси; розвивати вміння виразно і вдумливо читати диптих, визначати головну думку кожної частини, розшифровувати і коментувати метафоричний підтекст образів; виховувати високі моральні якості.

ХІД УРОКУ

І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ.

Епіграф

Митцю не треба нагород,

його судьба нагородила.

Коли в людини є народ,

тоді вона уже людина.

Ліна Костенко

ІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Коротко про письменницю.

Cьогодні ми вiдчинимо двepi в дивовижно яскравий cвіт художнього слова видатного українського Митця Лiни Василiвни Костенко. На нинiшньому поетичному олiмпi України серед iнших майстрiв слова вже кiлька десятилiть живе вона як "нерозгадане чудо", "голос народу". Якими мають бути слова, що могли б схарактеризувати цей феномен української культури відповідно його значенню i силi! Маючи воiстину Божий дар слова, Лiна Василiвна є ще й лицарем честi, взipцем громадянської мужностi. Таким поетом може пишатися будь-який народ світу, бо він є спадкоємцем кращих традицiй не лише своєї нацiї, а й усього людства.

Вслухайтесь у Слово Поета, серцем доторкнiться його чар, вдумайтесь у його глибокий змiст - i вам, вiдкриється багато таємниць, життєвих i поетичних.

Лiна Василiвна Костенко - поет, фiлософ, безстрашний, самобутньо й напружено мислячий митець, кришталево чесний перед cвоїм народом i власною совiстю. Її генiй, незважаючи на вci катаклiзми й катастрофи. гонiння й замовчування, був i залишається могутнім незламаним деревом, олiмпом сучасної поетичної думки.

Далекi вiд видавничого процесу люди навіть i уявити собi не можуть, крiзь якi "лiнзи" в 60 - 70-тi роки розглядалося кожне слово, як немилосердно перетрушувалися рукописи й викидалося з них усе, що мало бодай натяк на незгоду з офiцiйною iдеологiєю. Лiну Костенко звинувачували в найтяжчих гpixax, говорили про iдейну хибнiсть її творчостi. Вона надовго замовкла, але не покаялася, а продовжувала писати, тiльки вже в шухляду.

Її поезiя уже з перших вiршiв була бунтом. Бунтом особистостi. Повстанням духу.

Вона писала iсторiю. Iсторiю свого народу. Iсторiю його трагедiй i прозрiнь. I в Україні прокидалась пам'ять, вбивана десятилiттями. Вбивана столiттями. Ліна Василівна торкнула той шар iсторії, який залягає в генах.

Ось як згадує про Ліну Костенко її донька Оксана Пахльовська: «Kopоткі i сумні спогади… Шiстдесятi. Я у Ржищевi в дiдуся. Ходжу навколо грядочки полуниць "Вiкторiя", заклавши руки за спину i граю в тюрму. Ось я у в'язницi, ось до мене пiдходять "вони", але я їм нiчого не скажу. А мама у Львовi - на судах. Кидає квiти полiтв'язням, їй крутять руки, вона б’є кулаками по "воронках"… Я жду її.

Сiмдесятi… В цей час на руках у мами - маленьке дитя, мiй молодший брат Василько, який зiпнеться на нiжки i почне ходити й говорити в роки маминого літературного небуття. Це мужнiсть мами як жiнки народити дитину в розгул чуми. Це правiчний iнстинкт, вipa в перемогу життя i його непереможнiсть.

1980: пiсля вcix кiл видавничого пекла вихiд "Неповторностi" все одно пiд загрозою. Останнiй спосiб: мама оголошуе голодовку - це вже друга. Перша була пiсля вирубаних строф iз першої пiсля шiстнадцяти pоків мовчання публiкацiї в "Лiтературнiй Укpaїнi" влiтку 1976 року. Наш тато каже: "Лiно, у тебе ж дiти!" Мама вiдповiдає: "Дiти мені простять".

У нас добре навчилися не помiчати особливо яскравих зiрок, робити вигляд, що їх не iснує. Ще замолоду душа Лiни Костенко задихалася в атмосферi духовної блокади, тотального наступу на паростки нацiонального вiдродження, засилля кар'єристiв i пiдлабузникiв. Її поезiя була криком протесту.

Але Божа справедливiсть все-таки є.

1977 року пiсля довгих вагань i консультацiй на вищому piвні цензура дозволила вихiд поетичної книжки Лiни Костенко «Над берегами вiчної рiки». Це була книжка великого болю, тривоги й ipонії. Замiсть набридлих фанфар i барабанiв читачi, нарештi, вiдчули справжнiй словесний симфонiчний оркестр.

На початку 80-х з-пiд пера поетеси народжується iсторичний роман у вiршах "Маруся Чурай", названий українською енциклопедiєю середини XVII ст. Шлях його до читача теж був досить тривалим. Якi крамоли тiльки не приписували цьому творові i в чому тiльки не звинувачували авторку! У буржуазному пiдходi до висвiтлення подiй минулого, нацiоналiзмi, вихваляннi козаччини i т. п.

1987 року в. житті Лiни Василiвни вiдбулася знаменна подiя - їй присуджена Державна премiя iмені Т. Г. Шевченка за історичний роман у вiршах "Маруся Чурай" i збiрку поезiй "Неповторнiсть". Це була вистраждана i заслужена нагорода. Слово Лiни Костенко завжди було на сторожi правди. "Лiтература, - писала поетеса, - це не змагання, а боротьба. Боротьба не амбiцiй, не стрибки в висоту, не бiг наввипередки. Це одвiчна боротьба добра i зла, справедливостi i несправедливостi, людського i нелюдського. Хто знає, якби не така нелегка доля, чи змогла б я пiдняти свою поезiю до таких висот.

Kpiм iсторико-романтичного роману "Маруся. Чурай", є в поетеси й iншi твори, в яких "чути голос віків". Прикметно, що з iстopiї Лiна Костенко завжди вибирала найтрагiчнiшi її сторiнки: суд над легендарною Марусею Чурай, спалення Жанни д'Арк, ослiплення князя Василька, помста княгинi Ольги древлянам, розп'яття Христа, смерть Предтечi…

Збiрка «Інкрустацiї» - це розсип перлин мудрості. Вони нiби показують yciм нам iстиннi шляхи добра, мобiлiзують волю, додають сили протистояти злу, активно формують високi моральнi переконання. За цю збiрку Лiнi Костенко присуджена одна з найпрекраснiших премiй - премiя Петрарки, титана iталiйського Вiдродження. У дипломi, зокрема, зазначається: "Спецiальна премiя свiтовiй поетесi Лiнi Костенко". Не українськiй, а свiтовiй, бо справжня поезiя, звiсно ж, належить cвітові. Це є свiдченням того, що Україна входить до духовного та iнтелектуального європейського i cвітового братства.

Лiна Костенко самобутня, самостiйна в усьому. Вона віддає перевагу дорогам невторованим, темам - нерозробленим. Переспiвiв у неї немає. Кожне явище сприймає й описує по-своєму. Духовна предтеча шiстдесятникiв, поетеса вiдкрила для них основні iдейнi й стилiстичнi обрiї, стала законодавицею лiтературної моди, ревно дотримуючись нацiональних традицiй, духовним донором для всієї української культури, вiзитною карткою поетичної України. Вона була i є найпопулярнiшим поетом серед читачiв ycix вiкових категорiй, найчеснiшим, найбезстрашнiшим, з нинi живущих, митцем слова, який нiколи не зважав на кон'юнктуру. Тому з повним моральним правом Лiна Костенко говорить cврїм читачам жорстоку правду про них самих i про те, в якому суспiльствi вони живуть. Це діє отвережуюче.

Золоту cторінку творчостi Лiни Василiвни становить її духовний дiалог з матiнкою природою. Це особливо нiжна струна її поетичної лiри, напоєної любов'ю до всього, що живе під небом piдної України.

Поетичне слово Лiни Костенко пророче, наповнене фiлософською глибиною, високою духовнiстю, збагачене й розцвiчене всіма барвами веселки. Воно збагачує читача iнтелектуально, звеличує душу й серце благородними, шляхетними почуттями, чарує несказанною красою слова. Говорити про її поезiю — означає говорити про святiсть душi людини, її гiднiсть, про iдеали добра, iстини й краси, про нездоланнiсть правди i необхiднiсть боротьби за неї.

Нинi Лiна Василiвна продовжує плiдно працювати. Нещодавно вийшов друком її iсторичний роман "Берестечко". Це ще про одну, на жаль, трагiчну, cторінку нашої iсторії.

2. Виразне читання поезії «Чайка на крижині»

ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

Бесіда.

- На скільки смислових частин можна поділити поезію?

- Який художній засіб використовує поетеса, щоб намалювати зиму?

- Які зміни відбулися в природі навесні?

- Що робила чайка на крижині?

- Від чого її застерігали? Чи щирими були застереження?

- Прокоментуйте відповідь чайки.

- Символом кого є самотня чайка?

- Які настрої у суспільстві уособлюють зима і весна?

- Кого ми називаємо крилатими?

- Чи легко бути не такому, як всі? Що відрізняє талант від натовпу?

- Поміркуйте, чому талановиті люди не боялися кидати виклик суспільству?

- Чи можна, посилаючись на біографію, порівняти Ліну Костенко з чайкою на крижині?

- Чи потрібні Україні талановиті люди?

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ.

Поділіться на групи по троє і прочитайте вірш за ролями.

- Які думки навіяла вам поезія «Чайка на крижині»?

- Чи відчуваєте ви себе крилатим?

- Чи погоджуєтесь ви з думкою українського письменника Олександра Ільченка: «Людині для польоту потрібна сила духу, а не пір’я»? У чому ці слова співзвучні з поезією Ліни Костенко?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1. Напишіть міні-твір «Нащо крилатим ґрунт під ногами?»

2. Вивчити напам’ять один з віршів: «Чайка на крижині» або «Крила».







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.