Книга для вчителя. Конспекти уроків з української літератури для 7 класу - Хомич Я. Ю 2012

Євген Гуцало. «Сім'я дикої качки». Твір про людину і світ крізь призму морально-етичних проблем

Всі публікації щодо:
Гуцало Євген

МЕТА. Познайомити учнів із творчістю Євгена Гуцала, його твором «Сім’я дикої качки»; розвивати навички виразного читання, творчу уяву учнів, виховувати гуманні почуття й відразу до бездушного, легковажного ставлення до природи.

ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

1. Перевірка домашнього завдання.

Учні читають твір-роздум «Добро і зло в повісті, в сучасному світі і в людині».

2. Бесіда.

- Подумайте, які людські вади призвели до актуальних сьогодні екологічних проблем? Чому природа нашої планети невпинно змінюється?

- З чого починається любов до рідної природи?

- Пригадайте, що корисного ви зробили для природи свого свого краю?

- У яких творах української літератури письменники змальовували стосунки людини і світу природи? Які проблеми піднімалися у цих творах?

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ.

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Коротко про письменника.

Євген Гуцало (1937 -1995)

Феномен Євгeнa Гуцала - у непоxитнiй вipнocтi слову, в такому слyжiннi йому, яке виключає розмiнювання на будь-якi iншi види, нехай i корисної, дiяльностi.

Народився Гуцало 14 сiчня 1937 р. в с. Старому Животовi (нинi - Новоживотiв) Opaтiвcькoго району Biнницької областi в родинi сiлъських учителiв. Cвіт дитинства, розтерзаний i водночас незмiрно поглиблений великою трагедiєю вiйни, становить джерельну основу його творчостi. До цъого свiтy знову й знову повертаєтъся письменник на рiзних етапах свого лiтературного шляху.

У 1959 р. Є. Гуцало зaкiнчyє Нiжинський педiнститyт, якийсь час працює в редaкцiяx газет, видавництвi «Радянський письменник» (нинi «Український письменник»), згодом повнiстю зосереджуєтъся на професiйнiй лiтературнiй робoтi. Активно друкуватися почав 1960 р., а через два роки вийшла перша збiрка оповiдань «Люди серед людей». Книжку тeпло привiтали критика й лiтературна гpoмaдcькicть. Biдтoдi одна за одною виходять нові збiрки письменника: «Яблука з ociнньoгo саду» (1964), «Скупана в любистку» (1965), «Хустина шовку зеленого» (1966), «Запах кропу» (1969) та iн.

Євген Гуцало - лауреат Державиої премiї України iменi Т. Г. Шевченка, лiтературної премiї iменi Юрiя Яновського, його книги перекладенi багатьма мовами cвiтy. Працьовитiсть Євгeнa Гуцала вражає.

Євген Гуцало про себе:

«В дитинстві, в перші повоєнні (частково і воєнні) роки страх цікаво було довідуватись із книжок про життя, якого не знав i яке вiдкривав уперше. В ту пору книжка наче i була самим життям, i подеколи здавалася значно цiкавiшою вiд довколишнього. Бо довколишнє буття - звичне, знайоме, щоденне, близьке, в той час як книжка - це дiйснicть незнана, нова, незнайома, екзотична, з безлiччю пригод. А якi почутгя героїв! З їхнiми почуттями не могли зрiвнятися нi твої власнi, нi твоїх близьких.

Якi саме книжки? Ti, що випадково потрапляли до рук. (Мабуть, не варто пояснювати, що таке напiвзруйноване пicлявоєнне село, напiвзруйнована школа). Це був i Шевченко, i Леся Українка, казки yкpaїнські i росiйськi, згодом - Тичина, Рильський, Сосюра. Здається, в четвертому чи в п'ятому класi було прочитано (звичайно, по-варварському) «Вiйну i мир» Л. Толстого. Тодi ж випадково стали потрапляти до рук першi книжки зарубiжних письменникiв - вони справляли фантастичне враження. Потiм були Пушкiн, Гоголь, Короленко, Г. Успенський i т. д. Мабуть, залюбленicть у лiтературу i спричинилась до того, щоб самому взятися за перо. Це були вiршi. Один iз перших вмiстила шкiльна стiнгазета, це був мiй п'ятий чи шостий клас. Вiрш називався «Червоний прапор».

З впевненicтю не скажу, та, мабуть, найвизначальнiшим етапом у моєму життi слiд вважати другу половину шicтдесятих pоків, коли написав повicтi «Мертва зона», «Родинне вогнище», «Сiльськi вчителi", «Подорожнi», якi вiдношу до об'єктивної, реалicтичної прози. Тепер уже, з висоти вiciмдесятих, можу пошкодувати, що й далi не шукав себе в цьому напрямi. Причина - голослiвна критика, яка не могла не ранити».

«Дитина - це наче в iдеалi фiлософська формула майбугнього буття, а доросла людина - це вже реалiзацiя на практицi цiєї фiлософської формули, її матерiальне вираження. У мене й тепер буває дивне вiдчугтя, наче я й по сьогоднi зостався тiєю самою дитиною, яка вперше стала усвiдомлювати себе в cвiтi. Мабугь, дитинство - це справдi i майбутня доля, i майбутнє життя».

2. Виразне читання з передбаченням оповідання «Сім’я дикої качки».

Оповідання читається до речення: «- Тс-с-с, - зашепотіла раптом Тося, не слухаючи його й приклавши палець до вуст. — Подивись ген туди!..». За словами із подальшої частини оповідання учням треба самостійно визначити, про що йтиметься далі. Потім оповідання читається до кінця.

Слова: виводок каченят, ховати, крик сірої качки, неволя, ящик, утік, гірко, хлопці, не пливуть, не товаришував, від’їзд, сором.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Бесіда.

- Доведіть, що прочитаний твір є оповіданням.

- Знайдіть у тексті зав’язку, розвиток подій, кульмінацію та розв’язку.

3. Складання простого плану оповідання.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ.

- Яка тема оповідання?

- Яка головна думка твору?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1. Підготуватися до переказу оповідання.

2. Створити ілюстрації.

3. Повідомлення окремого учня «Дика качка».







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.