Книга для вчителя. Конспекти уроків з української літератури для 7 класу - Хомич Я. Ю 2012
Література рідного краю. Пісня про Київ
Всі публікації щодо:
МЕТА. Познайомитися з поезією про Київ, дізнатися про історію видатних пам’яток столиці, розвивати виразне читання, творчі здібності. Виховувати потребу вивчати історію малої батьківщини, навчити бережливо ставитися до історичних пам’яток, відчувати красу слова.
ХІД УРОКУ
І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП.
До уроку учням підготувати:
1. Виразне читання поезії про Київ (власної чи авторської).
2. Повідомлення про улюблений куточок міста.
3. Фотографію історичної пам’ятки міста.
ІІ. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.
Ігровий момент.
Закінчіть прислів’я:
1. Кожному мила його… (сторона).
2. За рідний край життя… ( віддай).
3. Де рідний край, там і… (рай).
4. За рідною землею і в небі… (сумно).
5. Вдома і стіни… (гріють).
6. У чужій стороні і весна… (негарна).
7. Де не є добре, а вдома… (краще).
— Чи згодні ви з народною мудрістю?
— Які ви знаєте прислів’я про Батьківщину?
— Як, за легендою, виникло місто Київ?
Заснування Києва
Народний переказ
Були три брати: один на ім'я Кий, другий Щек, а третій Хорив, і їх сестра Либідь. Кий жив на горі, де сьогодні спуск Боричів, Щек жив на горі, що сьогодні зветься Щековиця, а Хорив на третій горі, відкіль назвалася Хоривиця. Вони побудували городець в ім'я свого найстаршого брата і назвали його Київ. Коло города був ліс і великий бір; вони ловили в ньому звірів. Були бо мудрі й розумні. Називались полянами, а від них походять поляни в Києві й донині. А деякі, нетямущі, говорили, що Кий був перевізником, бо коло Києва був перевіз тоді з того боку Дніпра; тому говорили на перевіз на Київ. Якщо бо Кий був би перевізником, то не був би ходив до Царгороду. Але цей Кий княжив у своєму роді.
Отже, сьогодні ми пройдемося вулицями Києва - столиці України (за «Повістю минулих літ»).
Прослуховування запису пісні «Києве мій» (сл. Д. Луценка, муз. І. Шамо)
Виступи учні біля фотовиставки «Мій Київ»
Учень 1:
Золоті ворота
Це одна з найстаріших пам’яток історії та архітектури, залишки якої дійшли до нашого часу. Ярослав Мудрий оточив Верхнє місто потужними оборонними укріпленнями, які мали троє воріт. Наймогутнішими, що правили одночасно і за головний, парадний в’їзд до Києва і за фортифікаційну споруду, були Золоті Ворота, збудовані одночасно із Софією. Висота проїзної частини сягала 12, а ширина — 6, 4 м. Проїзд завершував позолочений купол надбрамної церкви. Можливо, саме тому ворота дістали назву «Золоті». Пошкоджені віками і численними ворожими навалами, Золоті ворота в XVII столітті вже являли собою мальовничі руїни. А ще через століття їх засипали землею. І коли 1832 року археолог К. А. Лохвицький вів на цьому місці розкопки, нова її поява стала своєрідною сенсацією. Було кілька спроб відтворити первісний вигляд Золотих воріт, але цей задум здійснився тільки в період підготовки до відзначення 1500-річчя Києва. Авторський колектив у складі Є. І. Лопушинської, С. О. Висоцького та М. В. Холостенка розробив проект реконструкції. Тут діє музей «Золоті ворота».
ВАСИЛЬ ГРІНЧАК
КИЇВСЬКИЙ ЕТЮД
Сліди віків на камені воріт,
Як письмена, я хочу прочитати,
Щоб назавжди до свого серця взяти
Історію давноминулих літ.
Я знаю: тут проходили бої
І вороги ломились в ці ворота.
Сюди Батий гнав полчища свої,
Татари йшли, щоб наш народ збороти.
Від них на камені лише сліди:
Тут спис зламався об гранітні плити,
А там — шаблі тупились, а сюди
На цеглу падали чужинці вбиті.
Дивлюсь на стіни: чорні, запеклись,
Напевне, їх вогонь лизав пекучий,
Пожарища палали тут колись,
Що аж кипів од них Дніпро ревучий.
О, скільки раз ломились у житті
До цих воріт загарбники прокляті!
Але народу руки золоті
Те, що звели, зуміли відстояти!
Учень 2:
Софійський собор
Софійський собор збудував Ярослав Мудрий у першій половині ХІ ст. на честь блискучої перемоги над войовничими печенігами на тому місці, де була битва. «Софія» грецькою мовою означає «мудрість». Софійський собор був у давнину не лише головним митрополичим храмом Київської держави епохи її розвитку, а й головним політичним і культурним центром. Був також князівською усипальницею, де поховані Ярослав Мудрий і його син Всеволод, князь Володимир Мономах та ін. Жодна споруда ХІ ст. не могла рівнятися з київським собором. Це величезний п’ятинефний храм довжиною 37, а шириною 55 м. Завершували собор 13 куполів фасади Софії оздоблені декоративними нішами, орнаментом, живописом.
З 1934 року на території Софійського собору створено Державний історико-архітектурний заповідник «Софійський собор».
ФЕДІР МАЛИЦЬКИЙ
ЯРОСЛАВ МУДРИЙ
Пливуть над Києвом хмарини білі,
Спалахують у маєві заграв.
І оживає образ князя смілий
З віків минулих — Мудрий Ярослав.
Князь-воїн думав не про власну славу,
Як печенігів в битві переміг.
З’єднавши землі у одну державу,
Могуть і славу, й волю їй беріг.
Князь-трудівник у вічних жив турботах,
«Окольний град» валами обвивав.
Звів неповторні Золоті ворота
І вхід до міста міцно замикав.
Князь-правдолюб у славі правду славив
Серед безправ’я й темноти віків.
Лишив нащадкам «Правду Ярослава»,
Що захищала смердів од князів.
Він вірив у могуть свого народу
І від землі брав сили, як Антей.
Була для нього вища нагорода —
Боротися і жить в ім’я людей.
У Києві князь довго й мудро княжив —
На радість людям, ворогам на страх…
Не знав, що спочивать в Софії ляже,
Лишивши добру славу у віках.
Учень 3:
Св. Андрій на київських горах
Народний переказ
Андрій навчав у Синопі. Коли прийшов до Корсуня, побачив, що з Корсуня є близько дніпрове гирло. І пішов у дніпрове гирло. Відтіль поплив вгору по Дніпрі та принагідне прийшов і став під горами на його березі. Вставши вранці, сказав до учеників, що були з ним: «Чи бачите ці гори? На цих горах засяє ласка Божа, і буде великий город, і Бог збудує багато церков». І вийшовши на ці гори, поблагословив їх і поставив хрест, і, помолившись Богові, зійшов із цієї гори, де опісля був Київ. І поплив угору Дніпром.
Андріївська церква
Андріївська церква була закладена у вересні 1744 року в зв’язку з прибуттям до Києва імператриці Єлизавети Петрівни. Проект розробив архітектор В. В. Растреллі, а будівництвом безпосередньо керував зодчий І. Ф. Мічурін.
Фундамент церкви сховано у двоповерховій будівлі — стилобаті. Він тримає на собі зовні легку, виконану в стилі бароко сорокашестиметрову споруду. Фасад однокупольного храму з п’ятиглавим завершенням прикрашають колони, пілястри, багате ліплення. Вікна і двері декоровані орнаментом. З майданчика відкривається чудовий вид на Поділ і Дніпро.
ПЕТРО ДОРОШКО
КИЇВ
Він похвали собі не просить,
Минуле є, майбутнє є.
Над часом сміливо підносить
Чоло увінчане своє.
Не раз руйнований, згорілий,
Цвісти лишається, не тліть,
Зміцнілий і помолоділий
Стає на грань тисячоліть.
І літописними листами
До нас звертається живий.
Своя краса, своя постава,
Свій голос і характер свій.
Це вам, сучасники й нащадки,
Все вам належить, не комусь…
Твої джерела і початки
У ньому, Україно-Русь!
Учень 5:
Пам’ятник Богдану Хмельницькому
Пам’ятник Богдану Хмельницькому було встановлено у 1888 році. Його побудовано на прохання прогресивної громадськості міста і на добровільні пожертвування. Постать гетьмана на коні (скульптор М. Й. Микешин) встановлена на гранітному постаменті (архітектор В. М. Ніколаєв) у центрі площі. Лівою рукою Богдан Хмельницький стримує гарячого коня, правою з гетьманською булавою вказує на північ, у бік Москви.
ВОЛОДИМИР СОСЮРА
Я іду повз пам’ятник Богдана,
де шумить Софіївський майдан,
і асфальт на сонці наче тане,
як на луках голубий туман.
Гордий вершник, сяйвом весь повитий,
мов кричить народові: «Живи!»
Кінь летить, і бронзові копита
наче рвуть дорогу до Москви…
Даль йому огнями салютує,
він летить до стягів дальніх мет.
І проміння сонячне цілує
булаву, простягнену вперед.
Учень 6:
Хрещатик
Є вулиці — немов візитна картка міста. Для киянина — це, звичайно ж, Хрещатик.
У часи Київської Русі тут був глибокий яр, зарослий чагарниками і дрімучим лісом. І звалося це місце Хрещатою долиною. У документах XVII століття вже з’являється назва Хрещатик. Перші будинки тут з’явилися у 1797 році. А у 70-80-х рр. ХІХ ст. Хрещатик став головною вулицею Києва. У 1804 р. на початку вулиці був збудований перший у Києві міський театр (зараз на цьому місці знаходиться Український дім). Закінчується Хрещатик Бесарабським ринком, збудованим у 1910-1912 рр. У 1892 році перший у країні трамвай зв’язав Хрещатик з Подолом.
Сьогодні Хрещатик — це уособлення древнього і вічно молодого Києва, його головна вулиця і діловий центр, з трьома просторими площами, фонтанами, квітниками, знаменитими київськими каштанами, місце традиційних урочистостей і народних гулянь, окраса і гордість столиці України.
ЯРОСЛАВА ХОМИЧ
ЛІТО В КИЄВІ
Київ сонцем зігрітий і дощами умитий;
Київ квітами вкритий і дерев оксамитом,
Заколисаний небом, Київ, вітром сповитий,
Радо всіх зустрічає, голосний і розквітлий.
Усміхнеться Богдан на коні вороному
Золотому, дзвінкому, стоголосому дзвону,
Сонцем враз переллються бані Лаври, Софії,
Пригадаються знов їм літа молодії.
Заспіває Хрещатик, а фонтани зіграють
Тих пісень, що вони в своїй пам'яті мають
І про вічний Дніпро, що століття гойдає,
І про місто святе, що перлиною сяє.
Вікторина «Київ — матір міст руських»
1. З якою легендою пов’язана назва міста?
2. Коли і з якого приводу було зведено Софійський собор? (за наказом Ярослава Мудрого у 1037 р. було споруджено Софійський собор на честь переможної битви киян з печенігами)
3. Назви яких київських гір пов’язані з легендою про заснування Києва? (Старокиївська, Щекавиця, Хорева)
4. Назвіть головні ворота княжого міста Києва (Львівські, Золоті, Софійські)
5. Назвіть київські вулиці, що і сьогодні зберегли пам’ять про Київську Русь (Золотоворітська, Десятинна, Боричів тік, Ярославів вал, Княжий Затон, Кожум’яцька).
6. Куди спрямована булава Богдана Хмельницького на пам’ятнику? (на Москву)
7. Яка із київських церков побудована на місці, на якому проповідував один із апостолів? (Андріївська церква)
8. Хто із князів похований у Софії Київській? (Ярослав Мудрий)
9. Хто автор слів і музики пісні «Києве мій»? (Д. Луценко і І. Шамо)
10. Назвіть вулиці Києва, які названі на честь українських письменників (вулиці Андрія Малишка, Миколи Бажана, Остапа Вишні, Марка Вовчка, Олеся Гончара, Бориса Грінченка, Олександра Довженка, Григорія Квітки-Основ’яненка, Ольги Кобилянської, Олени Теліги, Михайла Коцюбинського, Івана Кочерги, Панаса Мирного, Степана Олійника, Ольжича, Петра Панча, Максима Рильського, Григорія Сковороди, Юрія Смолича, Володимира Сосюри, Михайла Стельмаха, Павла Тичини, Трублаїні, Лесі Українки, Івана Франка, Тараса Шевченка тощо)
Учень 7:
Мій Київ
В неозорих світах
Зустрічав я міста,
Чарівним називали їх раєм.
Як легенда жива,
В них яскряться дива,
А такого, як Київ, — немає.
Д. Луценко
Київ — мати міст руських і одне із найбільш давніх, величних і цікавих міст світу. Ще з давніх давен Київ був місцем зародження і розвитку нашої державності, а для ворогів - ласим шматком, загарбання якого давало б контроль над всією Руссю. Історія столиці має багато прикладів, що не можуть не викликати сум, але, попри всі негоди, ми маємо честь жити у цьому прекрасному місті, що є скарбницею сили, мудрості, краси і величі вже протягом півтори тисячі років.
Мальовничі кручі Дніпра, зелений розмай різноманітних парків, загадковість Золотих Воріт, величність церков і соборів — все це не може залишити байдужим будь — кого.
Величезний внесок в історичну спадщину міста зробив український історик Максим Берлінський — автор першої історії Києва та таких праць, як «Короткий опис Києва « та «Історія міста Києва «. У свій час Київ був столицею однієї з найсильніших держав у світі, одним із найбільших промислових, культурних, воєнних центрів, що залишав позаду Лондон і Париж разом узяті.
Цікавою сторінкою життя столиці є прекрасна легенда про її заснування, що закарбована у найвидатнішому слов’янському літописі «Повісті временних літ«. Вона каже, що ще за сивої давнини полянський князь Кий, його брати Щек, Хорив та сестра Либідь збудували за пророцтвом місто на трьох горах, яке вирішили назвати на честь старшого брата Києвом, а два ближні пагорби — Щекавицею і Хоревицею. Річку ж, що текла між ними, назвали Либіддю, щоб вшанувати сестру.
Київ здавна славиться своїми чудовими пам’ятками архітектури. До них, безперечно, належать Золоті Ворота, що захищали місто та вражали всіх подорожніх, Софіївський собор - єдина споруда, яка залишилася з часів Ярослава Мудрого, Михайлівський Золотоверхий собор, Києво — Печерська лавра з її однією з найбільших у світі дзвіниць, яка, крім того, не має жодного цвяха, Покровська церква, Богоявленський собор, Кирилівська церква, будинок Городецького тощо.
Окрему подяку можна висловити князю Володимиру Великому, за наказом якого збудували перший кам’яний храм у місті — Десятинну церкву, що, на жаль, не збереглася до наших днів.
Також великої шани заслуговує Нестор Літописець, що залишив нам цікаві відомості про Київську Русь і її столицю.
Київ - одне із найцікавіших міст світу, що вражає своєю силою, красою та могутністю. Кожна його площа та вулиця зберігають пам’ять про давню історію, визначних людей та їхні звершення. Для всіх киян велика честь жити у столиці, але ми маємо святий обов’язок — плекати, розвивати, збагачувати і прославляти своє рідне місто і всю Україну!
Рекомендована література:
Вічно молодий: 1500-літній Київ у радянській поезії. : Збірник. / Упоряд. П. І. Осадчук. - К. : Рад. письменник, 1982. — С. 163-164.
Позняк П. І., П’ятериков С. В. Київ: Погляд через століття. — К. : Мистецтво, 1987.