Сучасний урок української літератури в 7 класі - О. О. Чупринін 2007

Стопа, віршові розміри
«І ожива історія народу...» Т. Шевченко, П. Куліш

Мета: аналізуючи будь-який поетичний твір, навчити школярів визначати стопу і розмір вірша, вміти з’ясовувати їх особливості; розвивати навички виразного читання, культуру зв’язного мовлення, пам’ять, логічне мислення; формувати естетичні смаки школярів; виховувати почуття пошани, любові до поетичної творчості вітчизняних письменників, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: підручник, зразки поетичних творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

• Що необхідно знати для того, щоб грамотно читати художній твір будь-якого жанру?

• Для чого потрібно вміти виразно читати?

• Вмотивуйте, чи можна за допомогою виразного читання тексту краще зрозуміти його ідейний зміст.

• Чому виразне читання вважається мистецтвом? Відповідь обґрунтуйте.

• Яке значення під час читання поетичного твору має логічний наголос?

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

Красная мова знайде й добрії слова.

Народне прислів’я

Ах, скільки струн в душі дзвенить!

Ах, скільки срібних мрій літає!

В які слова людські їх влить?

Ні, слів людських для них немає.

Вони ж так прагнуть в слові жить.

О. Олесь

1. Вступне слово вчителя

Одним із важливих показників розуміння учнями тексту є вміння знаходити логічний наголос у кожному реченні. Адже для того, щоб з ряду слів вийшло речення з точним визначеним змістом, не досить лише надати цим словам потрібної граматичної форми, необхідно ще показати відносну логічну важливість одного слова стосовно іншого в реченні чи одного речення щодо іншого в періоді, а зробити це сама лише граматика безсила. Виділене в реченні слово чи словосполучення несе в собі основне смислове навантаження.

Отже, сьогодні на уроці ви познайомитеся з тим, як поетичний рядок поділити на стопи, зазначати логічний наголос, визначати розмір поетичного твору. Це допоможе кожному навчитися грамотно і виразно читати вірші.

2. Поняття про стопу

Наголошені й ненаголошені склади у віршах розподіляються по-різному. Наголоси здебільшого падають на один з двох або на один з трьох складів. Тому кожен рядок вірша можна поділити на стопи.

Стопа — це повторювана у вірші група складів, до якої входять один наголошений склад і один або два ненаголошені. Стопи бувають двоскладові та трискладові.

3. Віршові розміри

Залежно від кількості складів у стопі та від того, на якому складі є наголос, вірші мають різні віршові розміри. Основних віршових розмірів п’ять: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій, анапест.

1) Ямбом називається віршований розмір, що складається з двоскладових стоп з наголосом на другому складі (∪ ⊥).

2) Хореєм називається віршований розмір, що складається з двоскладових стоп з наголосом на першому складі (⊥ ∪).

Примітка. У віршах, що написані ямбом або хореєм, кількість наголосів у віршованому рядку часто не відповідає кількості стоп.

3) Стопа, що складається з двох ненаголошених складів, у віршах, що написані ямбом чи хореєм, називається пірихієм (∪ ∪).

Відсутність наголосів в окремих стопах надає віршу ритмічної різноманітності.

4) Дактилем називається віршовий розмір, що складається з трискладових стоп з наголосом на першому складі (⊥ ∪ ∪).

5) Амфібрахієм називається віршовий розмір, що складається з трискладових стоп з наголосом на другому (середньому) складі (∪ ⊥ ∪).

6) Анапестом називається віршовий розмір, що складається з трискладових стоп з наголосом на третьому складі (∪ ∪ ⊥).

4. Тренувальна вправа

Визначити віршовий розмір уривка поезії.

Ти грими, наша славо, по світу,

Рідне слово, дзвени, голосніше.

Із-під гніту ми встали, з-під гніту,

І над нами вже сонце ясне.

(П. Тичина. Наша слава)

Графічна схема така:

(Це анапест.)

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Стопи в поетичних рядках бувають:

а) односкладові та чотирискладові; б) двоскладові та трискладові;

в) п’ятискладові та шестискладові.

2. Стопа — це:

а) повторювана група складів у рядку, до якого входить один наголошений склад, один або два ненаголошені;

б) рівномірне повторення будь-яких рухів, звуків через певний відрізок часу;

в) співзвучне закінчення рядка у вірші.

3. Віршована мова від прозової відрізняється:

а) ідейним змістом; б) проблематикою; в) ритмічністю.

4. Скільки основних віршових розмірів?

а) Три; б) чотири; в) п’ять.

5. Розмір вірша, що складається з двоскладових стоп з наголосом на другому складі, називається:

а) ямбом; б) хореєм; в) дактилем.

6. Чотиристопним ямбом написаний поетичний твір:

а) М. Вороного «Євшан-зілля»;

б) К. Малицької «Чом, чом, земле моя...»;

в) Т. Шевченка «І виріс я на чужині».

7. Схематично віршований розмір хорей зазначається:

а) ⊥ ∪

б) ∪ ⊥ ∪

в) ⊥ ∪ ∪

8. Кожний рядок вірша можна поділити на такі частини:

а) абзаци; б) стопи; в) рими.

9. Віршований розмір, що складається з трискладових стоп з наголосом на другому (середньому) складі, називається:

а) хореєм; б) дактилем; в) амфібрахієм.

10. Залежно від характеру стоп та їх кількості в рядку визначається:

а) інтонація; б) віршовий розмір; в) виразність читання.

11. Ямб — це віршовий розмір, що складається:

а) з двоскладових стоп з наголосом на другому складі;

б) з двоскладових стоп з наголосом на першому складі;

в) з трискладових стоп з наголосом на першому складі.

12. У віршах, що написані ямбом або хореєм, кількість наголосів у віршованому рядку:

а) часто не відповідає кількості стоп; б) є незмінною; в) необхідно звіряти зі словником.

Примітка. За кожну правильну відповідь — 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Чому, на вашу думку, для читання поетичного твору потрібно знати про розмір стопи? Наведіть переконливі приклади.

2. Обґрунтуйте думку про те, що поезія примушує нас жити напруженим життям і прагне навчити сприймати дійсність як опосередковану через поетичне слово.

3. Визначте розмір уривка з поетичного твору Т. Г. Шевченка «Сонце заходить, гори чорніють»:

Сонце заходить, гори чорніють,

Пташечка тихне, поле німіє,

Радіють люди, що одпочинуть.

А я дивлюся... і серцем лину

В темний садочок на Україну.

Картка № 2

1. Дослідіть, про що свідчить застосування письменниками у своїх творах віршових розмірів. Зробіть висновок.

2. Як ви вважаєте, чи впливає виразність читання твору на слухача? Чим це зумовлено?

3. Визначте розмір уривка з поетичного твору Т. Г. Шевченка «Заповіт»:

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

Картка № 3

1. Порівняйте, посилаючись на конкретні приклади з творів, чим ямб відрізняється від хорея.

2. Доведіть, що поезія діє на людей у різних аспектах, ідея — на розум, почуття — на душу (психіку), образ — на уяву, музика — на слух.

3. Визначте розмір уривка з поетичного твору Т. Г. Шевченка «Заповіт»:

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як рече ревучий.

VI. Підсумок уроку

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Домашнє завдання

Визначити розмір п’ятьох поезій Т. Шевченка на вибір з подальшим коментарем.