ГРАЙ ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ

Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

bithub_77-bit Good Game

Всі публікації щодо:
Оригінальна світська література

Уроки з української літератури 8 клас

«Слово про похід Ігорів». Поетичність образу Ярославни. Образ Руської землі

Тема. «Слово про похід Ігорів». Поетичність образу Ярославни. Образ Руської землі.

Мета: розкрити поетичність образу Ярославни, образ Руської землі; розвивати усвідомлення того, що любов до рідної землі, вірність у коханні — вічні загальнолюдські цінності.

Обладнання: текст поеми, її переклади та переспіви, ілюстрації до «Слова…», карта Київської Русі XII ст.

Хід уроку

І Організація навчальної діяльності.

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Пояснення вчителя з елементами бесіди.

— Єдиний жіночий образ «Слова…» — це образ княгині Ярославни, дружини Ігоря Святославича. Поряд із мужніми, у залізних шатах воїнами на тлі грізних битв ця ніжна жінка виділяється дуже виразно, а глибокий ліризм та моральна краса Ярославни роблять цей образ справді неповторним.

— Якою ви уявляєте княгиню Ярославну? «Намалюйте» її словесний портрет.

— За яких обставин ми знайомимося з дружиною Ігоря?

— Як ви гадаєте, що могла почувати, про що думати молода княгиня, одержавши звістку про поразку і полон свого чоловіка?

— Перечитайте плач Ярославни. Які прагнення висловлює княгиня у вступній частині?

— Яким силам і предметам природи вона дорікає й за що? У кого просить допомоги? Запитуйте відповідні місця у творі.

— Чому, на вашу думку, Ярославна-християнка просить допомоги у природних стихій, як це було прийнято у Київській Русі в язичницькі часи? Про що це свідчить?

— Прокоментуйте слова М. Драгоманова: «Славний плач Ярославни — се не що інше, як пісня української дівчини…»

— Як характеризує молоду княгиню те, що вона вболіває не лише за свого ладо, а й за долю руських воїнів?

— Поміркуйте, які найкращі риси жінки, дружини, коханої втілено в цьому образі. У чому краса і привабливість Ярославни?

(Матеріал для вчителя. «Дізнавшись про поразку русичів, поранення і полон чоловіка, Ярославна ладна на край світу полинути до милого її серцю мужа-друга, щоб обтерти криваві рани на його дужому тілі. На світанку, коли не спить тільки сторожа, вона виходить на путивльський вал і, плачучи, в тузі великій докоряє вітрові-вітровієві за те, що той мчить стріли на воїнів-русичів, звертається до Дніпра-Славутича, прохаючи його крізь сльози: «Прилелій, господине, мого ладу мені, щоб я не слала йому сліз на море рано». Ридаючи в розпачі-самотині, Ярославна шле свій скорботний плач-заклинання до третьої стихії — до Сонця пресвітлого, щоб те в полі безводному гарячими променями не мучило спрагою воїнів її лада.

Зауважмо: у невтішному горі Ярославна благає сили природи послабити муки не лише свого мужа, вона клопочеться й про інших воїнів-русичів. Як це благородно! Отже, Ярославна не лише вірна дружина, а й свідома громадянка своєї держави, полум'яна патріотка, що виступає від імені «жон руських». Гуманна княгиня — заступниця всіх воїнів Київської Русі. 1 саме патріотизм, людяність та сила почуттів, краса вірності в коханні звеличують її в наших очах.

І могутні стихії, що панують у неозорих просторах і пробивають кам'яні громаддя, підкоряються скорботному слову княгині-заступниці: «Грає море опівночі, ідуть смерчі млою… Позгасали вечірні зорі…» — і шлях для Ігоря відкрито. Так сталося диво, сотворене духовною силою жінки, що в невтішній журбі застигла, дожидаючи чоловіка-князя. Образ Ярославни — величальна пісня про моральну красу жінки. Ярославна — історична особа, справжнє її ім'я Єфросинія, вона дочка галицького князя Ярослава Осмомисла (р. н. невідомий — померла 1187).

Образ Ярославни започаткував чимало мотивів у слов'янських літературах, зокрема мотиви материнства, жіночності, кохання. Зачарований Ярославною, великий Шевченко переспівав її «плач» сучасною українською мовою, і цей натхненний переспів став шедевром.

Цикл поезій під назвою «Плач Ярославни» написав Павло Тичина. Кілька віршів присвятив Ярославні Андрій Малишко. У поезії «Мати», написаній у дні Великої Вітчизняної війни, він згадує свою неньку, що очікує його з походу:

І стоїш ти одна, посивіла, стара Ярославно, На дніпровськім лужку, на трипільському древнім валу.

Образ Ярославни надихає і сучасних письменників на чудові рядки, адже ця руська княгиня стала символом вірності й кохання, ніжності й мужності водночас» (За Б. Степанишиним).

«Від Каяли до Путивля було чотириста кілометрів ковильного степу. За підрахунками дослідників, про розгром руських військ, поранення і полон Ігоря княгиня могла довідатися наприкінці травня від купця Просовича, який був свідком побоїща. Очевидно, того ж дня вона послала свого гінця до Святослава з проханням надіслати війська для захисту Путивля та інших поселень, що межували з Полем, бо передбачала скорий набіг половців.

Давайте уявимо, що могла почувати, про що думати молода княгиня, чекаючи допомоги від Святослава. Тяжко журячись, вона, може, пригадувала, як Ігор приїздив до неї в Галич з хлібом і корогвами. Грали музики, співали дружки, всі веселилися. Пишно вбраних молодих обсипали збіжжям, щоб були здорові та багаті. А вона плакала й нарікала на свого батька Ярослава, що віддав її в далекий Новгород-Сіверський, на який часто нападали половці. Було їй тоді, мабуть, років 14, а нареченому — 20. Одружувався він удруге і мав малого сина Володимира.

Всю ніч тужила княгиня за своїм милим ладо, з яким щасливо прожила 15 років. А рано-вранці вийшла на забороло, пильно вдивлялася вдалечінь, сподіваючись побачити дорогих вершників. Та порожньо в широкому степу. Тоді згорьована жінка звертається до могутніх богів — сил, предметів і явищ природи.

Молода княгиня щиро вірила, що всесильні боги вітру, води й сонця чують і розуміють її благання. Своїм змістом, образами, зображувально-виражальними засобами плач Ярославни близький до народних плачів-заклинань.

Ярославна — чудовий образ жінки-слов'янки, сповнений духовної краси й чарівності. Під жорстокими ударами долі вона зуміла зберегти сердечне тепло, любов до людей, до вітчизни, болісно переживає горе свого народу. Такі жінки здатні надихати своїх чоловіків та братів на героїчні подвиги. І саме цим образ Ярославни близький і зрозумілий нашим сучасникам» (За О. Бандурою).

3. Творче завдання.

— Якби ви мали можливість зустрітися з Ярославною, з якими словами ви звернулися б до неї?

(Цю частину уроку можна провести як усний міні-твір або використовуючи технологію «Мікрофон» ).

4. Продовження пояснення вчителя.

— Крім руських князів, Ярославни, про яких ми вже згадували, в образній системі «Слова…» своє місце займають й інші персонажі: половці, Гзак, Кончак, Овлур, стародавній співець Боян, сам невідомий автор, про якого у творі прямо не сказано ні слова, та водночас він присутній у кожному рядку поеми.

Та все ж не вони є головними героями «Слова про похід Ігорів». Як стверджує більшість дослідників твору, центральним образом давньоруської пам'ятки є сама Руська земля, про яку весь час, створюючи свою поему, не переставав думати автор.

— Чи помітили ви, скільки разів у поемі наведено саме словосполучення «Руська земля» ?

— Які річки, міста названі у творі? Знайдіть їх на карті. Покажіть, яку територію займала Руська земля за часів князя Ігоря?

— Чи можна стверджувати, що для автора «Слова…» Руська земля — це не лише територія, міста, природа, а насамперед люди, і не тільки князі, але й прості русичі? Доведіть свою думку, посилаючись на текст.

(Матеріал для вчителя. Поняття «Руська земля» вжито у «Слові…» 20 разів. Це свідчить про те, що автор мав на увазі не окремий шматок землі, а всі східнослов'янські землі, весь державний простір Київської Русі. Тобто Руська земля — це насамперед величезна територія вод Білого до Чорного моря, від Карпат до Волги. На сторінках загалом невеликого за обсягом твору названо багато міст : Київ, Чернігів, Курськ, Путивль, Галич, Полоцьк, Переяслав, Білгород, Римів, Корсунь, Тмуторокань та ін. Для літератури Середньовіччя це унікальне явище. Причому події розгортаються в різних місцях одночасно. Коли Ігореве військо вирушає в похід, за Сулою іржуть коні, у Києві дзвенить слава, в Новгороді труби трублять, а в Путивлі стяги стоять.

Та для автора «Слова…» Руська земля — це, звичайно, не тільки «земля» у прямому значенні, не тільки руська природа, міста, це насамперед народ, що її населяє.

«За землю Руську» веде своїх воїнів хоробрий князь Ігор, а його дружина Ярославна, оплакуючи поразку Ігорового війська, говорить не тільки від себе і не тільки від «жінок руських», а ніби від самої Руської землі.

Цей образ несе основне ідейно-смислове навантаження, адже доля рідного краю — предмет тривожних роздумів, гірких уболівань автора, який закликає князів припинити чвари, об'єднатися перед битвою з зовнішнім ворогом.

Тобто образ Руської землі також підпорядкованій основній патріотичній ідеї твору).

5. Літературний диктант.

— Хто з героїв «Слова про похід Ігорів» … в «міццю розум оперезав, мужністю сердечною нагострив, ратного духу виповнився та й повів полки свої хоробрі за землю Половецьку за землю Руську» (Ігор);

✵ «забув і почесті, й життя своє, і веселий Чернігів-город, і отецький золотий престол, і всі звичаї та обичаї красної своєї дружини Глібівни» ( Всеволод);

«мечем незгоду кував, стріли розсівав по землі» (Олег Святославович (Гориславович) — дід Ігоря і Всеволода);

✵ «зронив… золоте слово, зо слізьми змішане» (Святослав);

✵ «плаче-тужить… вранці в Путивлі на валу» (Ярославна);

✵ «свиснув на коня за річкою: подає вістку князеві» (Овлур);

✵ «біжить., сірим вовком стелиться» (Гзак);

✵ «слід йому [Гзаковї] показує к Дону великому» (Кончак);

✵ « як та чайка-жалібниця стогне (Ярославна);

✵ високо сидить «на своїм золотокованім престолі, підперши гори угорські своїми залізними військами, заступивши королеві дорогу, зачинивши ворота на Дунаї» (Ярослав Осмомисл Галицький, батько княгині Ярославни);

✵ хотів «списа зломити при полі Половецькому та й наложити головою, чи шоломом пити воду з Дону» (Ігор);

✵ «як хотів кому пісню творити, розтікався мислю по дереву, сірим вовком по землі, сизим орлом попід хмарами» (Боян).

II. Підбиття підсумків.

III. Домашнє завдання.

Зберіть та систематизуйте матеріали до твору.







ГРАЙ ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ

Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Gold eagle bithub_77-bit bithub_77-bit bithub_77-bit