Уроки з української літератури 8 клас

Виразне читання поезій В. Сосюри

Тема. ВЧ № 3. Виразне читання поезій В. Сосюри.

Мета: повторити засвоєні раніше засоби виразного читання; через поезію В. Сосюри розкрити учням тонкі почуття синівської любові до Батьківщини, почуття національної свідомості; відтворити за допомогою поетичного слова щастя молодості; розвивати образне мислення; виховувати почуття громадянського обов'язку.

Обладнання: виставка творів В. Сосюри, таблиці „Інтонація”, „Паузи”, „Темп”, портрет письменника.

Хід уроку

I. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

— Ви маєте докласти багато зусиль і праці, щоб добре оволодіти вмінням правильно, виразно читати художні твори. Копітка робота над текстом під час підготовки до виразного читання і саме виразне читання допоможуть вам глибше проникнути у зміст твору, повніше осягти його поетичну красу, відчути могутність слова. На сьогоднішньому уроці ми доноситимемо почуття автора вірша „Любіть Україну!”

II. Актуалізація опорних знань.

(Робота з таблицями.)

Інтонація — основні виражальні засоби мовлення, які дають можливість відтворити ставлення мовця до певного предмета чи співрозмовника.

Види інтонації: оклична, питальна, розповідна, таємнича, схвильована, мрійлива...

Інтонація враховує силу звучання голосу (гучність), зміну висоти тону, темп (швидкість) мовлення, паузи (зупинки). Саме зміни інтонації роблять усне мовлення виразним і яскравим. Окличну або питальну інтонацію речення визначають розділові знаки в кінці речення. На паузи між реченнями так само вказують розділові знаки у кінці речень. Розділові знаки в середині речення також визначають інтонацію та позначають паузи.

Найважливіше за змістом слово під час вимови виділяють посиленням голосу. Таке виділення слова називають логічним наголосом. Від

того, на яке слово в реченні падає логічний наголос, залежить сприйняття вираженої реченням думки.

Міміка й жести мають відповідати змісту й настрою тексту, бути доречними, виразними. їх завдання полягає в тому, щоб:

— підсилити вираження думки;

— підкреслити щось важливе, на чому читець прагне зосередити увагу слухачів;

— висловити ставлення автора до зображеного, дати йому оцінку;

— переконати слухачів у правильності цієї оцінки.

III. Організація навчальної діяльності.

1. Виразне читання поезії В. Сосюри „ Любіть Україну!”

(Конкурс. Визначення переможців).

2. Бесіда за запитаннями:

— До кого Володимир Сосюра звертається насамперед, спонукаючи до патріотичних почуттів, закликаючи любити Україну?

— Кому, на вашу думку, найкраще вдалося прочитати вірш? Обгрунтуйте свій вибір.

— Чи допомогло виразне читання проникнути в зміст твору?

— Чому В. Сосюра сказав про себе: „Такий я ніжний, такий тривожний”.

3. Заключне слово вчителя.

— Творчість, любов, відчуття краси для Сосюри завжди молодість ... 8 січня 1965 року поета не стало ... Похорон був багатолюдним. Андрій Малишко проголосив такі слова над його могилою: „Холодно тобі зараз, поете, і сніг над тобою іде дуже холодний. Над твоєю труною у цей зимовий холодний день ми клянемось, що будемо любити свою мову, свій народ, свої звичаї так, як ти заповів у своєму вірші „Любіть Україну!”:

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну.

Красу її вічно живу і нову

І мову її солов'їну.

І хай тупість кретинів і невігласів, прелатів і єзуїтів, яка вкоротила твоє життя після написання цього вірша, зів'ядає над могилою великого українського поета. Пробач, що ми не покрили тебе славною козацькою китайкою по нашому звичаю і не поклали на твоє серце червоної калини — ти так те любив. Та червона калина твоєї України червонітиме в твоєму серці і в твоєму слові. Комусь, може, набридли ці символи нашої вічної свободи і гіркоти, а для нас вони зацвітатимуть вічно — від молодих і до старих — з покоління в покоління. Ми б хотіли поховати тебе, як годиться великому співцеві, і понести тебе на своїх плечах по всьому Хрещатику, по всій нашій землі ... що ж, кажуть, — не можна. А як жаль, що і в цьому ми схиляємось до циркулярів, а не до вікових традицій нашого народу. Ну що ж, тоді ми, невдячні сини твої, понесемо тебе на своїх раменах у вічність ...

Умирають поети. В душі.

А потім — в лікарні вмирають.

Ховають спочатку вірші.

А потім поетів ховають.

Зимою за місто, як сніг,

Вивозять на третій швидкості ...”

IV. Підбиття підсумків.

V. Домашнє завдання.

Навчіться виразно читати вірші В. Сосюри. Складіть усний твір на тему: „Що для мене означає бути представником українського народу?”